вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи 759/14678/24 Апеляційне провадження № 33/824/1490/2025Головуючий у суді першої інстанції - Шум Л.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
25 лютого 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Оніщука М.І., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 подану від його імені та в його інтересах адвокатом Харченком Сергієм Вікторовичем, на постанову Святошинського районного суду міста Києва 20 січня 2025 року про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності передбаченої статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Святошинського районного суду міста Києва 20.01.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження у справі закрито у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення (а.с.44).
Не погоджуючись з постановою суду захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що постанова винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права; суд першої інстанції не повно з'ясував обставин справи, не надав належної оцінки наявним у справі доказам; формально підійшов до розгляду справи, у зв'язку з чим виніс незаконну та необґрунтовану постанову. Також наголошує, що ОСОБА_1 не порушував правила дорожнього руху та не вчиняв дорожньо-транспортну пригоду, їх порушив ОСОБА_3 , оскільки саме він під час перестроювання не надав дорогу ОСОБА_4 , який рухався в крайній правій полосі, чим порушив пункти 10.1., 10.3.(б) ПДР, що повністю підтверджується наявними у справі доказами (а.с.46-48).
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Харченко С.В. підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_3 проти задоволення апеляційної скарги заперечував у зв'язку з її безпідставністю та необґрунтованістю і просив постанову суду залишити без змін.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_1 08.06.2024 о 22 год. 18 хв., керуючи транспортним засобом (мотоциклом) «Victory Cross Country», д.н.з. НОМЕР_2 , по просп. Л. Курбаса, 2-в у м. Києві, не був уважним, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався бокового інтервалу та здійснив зіткнення з автомобілем «Volvo», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив пункти 2.3. (б), 12.1., 13.1. ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, ґрунтується на даних, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення від 11.07.2024 серії ААД № 967066 (а.с.1), протоколі огляду місця ДТП (а.с. 10-14), схемі місця дорожньо-транспортної пригоди (а.с.15), письмових поясненнях свідка ОСОБА_5 (а.с.16) та водіїв ОСОБА_3 і ОСОБА_1 (а.с.17,21) та відео з камери спостереження на ділянці ДТП.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України врегульовано Законом України «Про дорожній рух» та п. 1.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
У відповідності до 2.3 ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу;
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
в) на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів;
г) під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів;
ґ) не забруднювати проїзну частину та смугу відведення автомобільних доріг;
д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
е) повідомляти дорожньо-експлуатаційним організаціям або уповноваженим підрозділам Національної поліції про виявлені факти створення перешкод для дорожнього руху;
є) не вчиняти дій, внаслідок яких може бути пошкоджено автомобільні дороги та їх складові, а також завдано шкоди користувачам.
Згідно пункту 12.1. ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Пунктом 13.1. ПДР України передбачено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Відповідно до ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Сукупність наявних у справі доказів свідчить про не дотримання ОСОБА_1 пунктів 2.3. (б), 12.1. та 13.1 ПДР.
Так, свідок ОСОБА_5 у письмових поясненнях вказав, що він рухався в середній смузі через 2, 3 автомобіля від автомобіля «Volvo», д.н.з. НОМЕР_3 , помітив в правому дзеркалі мотоцикліста, який їхав дуже швидко. Мотоцикліст обігнав його по крайній праві смузі, після чого попереду він побачив іскри та почув звук удару. Обережно об'їхавши місце ДТП зупинився на АЗС, вийшов на тротуар та одразу викликав швидку медичну допомогу та поліцію. При цьому також зазначив, що ним не було помічено зміни напрямку руху автомобіля «Volvo».
Потерпілий ОСОБА_3 у письмових поясненнях зазначив, що рухався в середній смузі зі швидкістю приблизно 50-60 км/год та відчув удар в задню частину автомобіля, після чого побачив іскри і водія мотоцикла д.н.з. НОМЕР_2 . Вийшов з автомобіля, запитав у водія мотоцикла чи потрібна допомога і викликав патрульних та швидку.
ОСОБА_1 пояснив, що він керував мотоциклом, який знаходився у справному стані. Рухався по просп. Л. Курбаса в напрямку кільцевої дороги зі швидкістю 50 км/год. На даній ділянці дороги, проїзна частина розділена на три смуги в попутному напрямку, він рухався у крайній правій смузі. Дана ділянка дороги має переважно рівний горизонт та незначні викривлення в попутному напрямку. Рухаючись помітив різке маневрування автомобіля чорного кольору з середньої смуги в напрямку його транспортного засобу, що відбувалося без увімкнення показника повороту. В цей момент він подав звуковий сигнал і відчув зіткнення з лівої сторони, внаслідок чого втратив керування та здійснив падіння разом з мотоциклом.
З відеозапису, що міститься в матеріалах справи, вбачається, що автомобіль «Volvo» рухається в середній смузі не змінюючи напрямку руху, а мотоцикл здійснює випередження по правій крайній смузі з недотриманням бокового інтервалу по відношенню до автомобіля «Volvo».
Отже, у випадку дотримання ОСОБА_1 безпечного бокового інтервалу він мав би можливість вчасно відреагувати на дорожню обстановку і уникнути зіткнення.
Наявна у справі схема ДТП є змістовною, фіксує і відображає обставини події.
Призначена судом судова автотехнічна експертиза не була проведена у зв'язку з не оплатою її вартості ОСОБА_1 .
За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Твердження в апеляційній скарзі про те, що саме водій ОСОБА_3 порушив ПДР та створив небезпечну та аварійну ситуацію шляхом зміни напрямку руху, є неспроможними, оскільки не підтверджуються належними і допустимими доказами, у тому числі відеозаписом, зміст якого досліджено судом апеляційної інстанції.
При цьому, слід зазначити, що за правилами КУпАП розгляд справи здійснюється тільки стосовно особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови у межах доводів і вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за наведених у постанові обставин, ґрунтується на належних і допустимих доказах, що узгоджуються між собою та в сукупності підтверджують факт недотримання ОСОБА_1 вимог пунктів 2.3. (б), 12.1., 13.1. ПДР, і ці порушення знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв'язку з виникненням вищенаведеної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
За вказаних обставин, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для висновку про незаконність постанови суду першої інстанції та, як наслідок, задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргуОСОБА_1 подану від його імені та в його інтересах адвокатом Харченком Сергієм Вікторовичем - залишити без задоволення.
Постанову Святошинського районного суду міста Києва 20 січня 2025 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Максим Оніщук