Справа № 369/7558/21 Головуючий у 1 інстанції: Янченко А.В.
Провадження №22-з/824/144/2025 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.
12 лютого 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Гаращенка Д.Р.
суддів Журби С.О., Приходька К.П.,
при секретарі Ганжалі С.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Посольство України в Республіці Австрія про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною,-
У провадженні Київського апеляційного суду перебувала на розгляді справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 березня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Посольство України в Республіці Австрія про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною.
Постановою Київського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 березня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову.
16 грудня 2024 року адвокат Титаренко Д.С. представник позивача ОСОБА_1, направив через підсистему «Електронний суд» заяву про ухвалення додаткового рішення.
Заяву обґрунтовує тим, що згідно з умовами договору сторонами допускається можливість оплати гонорару третіми особами, а тому в інтересах заявника часткову оплату гонорару на рахунок адвокатського бюро здійснила мати заявника.
Зазначає, що подає заяву в строк, так як в судових дебатах представник заявника заявив клопотання про ухвалення додаткового рішення.
Вказує, що усні посилання представника відповідача на те, що подані до апеляційного суду докази про витрати на правничу допомогу включені витрати на представництво в суді першої інстанції не відповідають дійсності, так як адвокат Титаренко Д.С. вступив у справу в якості представника на стадії апеляційного оскарження.
Учасники справи в судове засідання суду не з'явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином, представник заявника надіслала клопотання про розгляд справи без її участі, суб'єкт оскарження та заінтересована особа причини неявки до суду не повідомили, тому на підставі положень частини четвертої статті 270 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності її учасників, оскільки їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 3 ст. 270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Колегія суддів звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
У частинах першій-третій статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою щодо суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).
В супереч вимогам нормам Цивільного процесуального кодексу України ОСОБА_1 , не було подано попереднього розрахунку витрат, які сторона планує понести у зв'язку з розглядом справи. Заявник просив суд апеляційної інстанції стягнути 40 000 грн. витрат на правничу допомогу. Встановити, що ця сума включає та чи пов'язані ці витрати з розглядом апеляційної скарги в колегії суддів відсутня була можливість.
Окремої уваги заслуговує положення ч. 8 ст. 141 ЦПК України, де передбачено загальне правило щодо можливості подачі доказів про судові витрати протягом 5- ти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
В той же час Цивільний процесуальний кодекс України містить спеціальну норму з цього приводу, а саме ст. 246 ЦПК України, зі змісту якої вбачається, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі №285/5547/21 дійшов наступного правового висновку:
«Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1 ст. 246 ЦПК України).
Таким чином, у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі.
У разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат».
У вищевказаній справі Верховний Суд зазначив, що суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки зміст заяви не містить обґрунтування поважних причин неподання ним доказів, що підтверджують розмір судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.
З матеріалів даної справи вбачається, що заявник не обґрунтував належним чином наявність поважних причин, які унеможливили йому подати докази щодо витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів.
Не вбачається таких об'єктивних перешкод в дотриманні встановленого процесуальним законом порядку подання доказів з даного приводу й зважаючи на характер поданих до суду документів.
Окремо апеляційний суд зазначає, що підписання клієнтом документів про понесення витрат на правничу допомогу за домовленістю сторін після закінчення розгляду справи не є поважною причиною, яка унеможливлює здійснення даної дії до закінчення розгляду справи, оскільки дана умова залежить виключно від волевиявлення сторін договору та не обумовлена жодним стороннім фактором, який сторони не могли передбачити.
З урахуванням вищевказаної правової позиції Верховного Суду та наведених процесуальних норм, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що в разі неподання доказів понесення витрат на правничу допомогу у визначений законом строк, сторона має обґрунтувати, які поважні причини не дозволили їй подати такі докази до закінчення розгляду справи, чого в даному випадку зроблено не було.
Зважаючи на принцип диспозитивності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про стягнення судових витрат пов'язаних з правничою допомогою
Керуючись ст.ст. 133, 134, 137, 141, 142, 270 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст ухвали складено 24 лютого 2025 року.
Головуючий Д.Р. Гаращенко
Судді С.О. Журба
К.П. Приходько