03 березня 2025 року Чернігів Справа № 620/10056/23
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ткаченко О.Є., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Чернігівського окружного адміністративного суду Непочатих В.О. при розгляді заяви ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому листі по справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить замінити стягувача ОСОБА_2 на ОСОБА_1 у виконавчому листі Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі 620/10056/23 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області судових витрат в розмірі 1073,60 грн та 1595,40 грн.
Також в даній заяві ОСОБА_1 просить розглянути справу в іншому складі суду у зв'язку з недовірою до судді Непочатих В.О. Підставою, на думку заявника, є постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2024, якою скасовано рішення від 05.12.2023 по справі 620/10056/23.
Ухвалою суду від 28.02.2025 визнано заяву ОСОБА_1 про відвід судді необґрунтованою. Передано заяву про відвід судді Чернігівського окружного адміністративного суду Непочатих В.О. для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 заяву про відвід судді Непочатих при розгляді заяви про заміну стягувача у виконавчому листі у справі №620/10056/23 передано на розгляд судді Ткаченко О.Є.
Надаючи правову оцінку доводам, викладеним заявником у поданій ним заяві про відвід судді Непочатих В.О., суд зазначає наступне.
За приписами статей 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя є незалежні і підкоряються тільки закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.
Відповідно до частини 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (частина 11 статті 40 КАС України).
Згідно з положеннями частин 1, 2 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно із частиною 3 статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Слід зазначити, що підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі "Мироненко та Мартиненко проти України". У пунктах 66, 67 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Згідно з усталеною практикою Суду застосування одного із цих критеріїв (підходів) або обох залежить від конкретних обставин, пов'язаних зі спірною поведінкою суддів.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.05.2007 у справі "Бочан проти України" вказав, що Суд далі нагадує, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.
У рішенні у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 Європейський суд з прав людини зазначив, що стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).
Отже, відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.
При цьому не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
У пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Craxi v. Italy" від 07.12.2000 зазначено, що професійні судді мають досвід та підготовку, що дозволяє їм не піддаватись впливу якихось зовнішніх чинників, коли йдеться про судовий розгляд. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 , підставою недовіри до судді Непочатих О.В. є постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2024 про скасування рішення Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №620/10056/23 від 05.12.2023, тобто фактично заявник не погоджується з рішенням судді Непочатих О.В., ухваленим у справі №620/10056/23.
Водночас частиною 4 статті 36 КАС України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Будь-яких інших посилань, доказів, тверджень заявника щодо неупередженості судді надано не було.
З огляду на викладене суд вважає, що у поданій заяві про відвід судді Чернігівського окружного адміністративного суду Непочатих В.О. не наведено обставин, які б прямо та/або опосередковано вказували на наявність сумніву у безсторонності та неупередженості судді або в чому полягає необ'єктивність судді при здійсненні правосуддя при розгляді заяви про заміну стягувача у виконавчому листі, а свідчать лише про незгоду заявника з прийнятим суддею рішеннями під час розгляду справи по суті позовних вимог.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність будь-яких правових підстав, передбачених статтями 36, 37 КАС України, для відводу судді Непочатих В.О. та вважає, що в даному випадку заявником не доведено порушення його права на розгляд заяви про заміну стягувача у виконавчому листі незалежним та безстороннім судом, що свідчить про необґрунтованість заявленого відводу.
Отже, у задоволенні заяви про відвід судді Непочатих В.О. при розгляді заяви ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому листі належить відмовити.
Керуючись статтями 31, 35, 36, 39, 40, 241, 248 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Чернігівського окружного адміністративного суду Непочатих В.О. при розгляді заяви ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому листі по справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ольга ТКАЧЕНКО