03 березня 2025 року Чернігів Справа № 620/13031/23
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Дубіної М.М., розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі № 620/13031/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала справа № 620/13031/23
18.02.2025 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю у справі № 620/13031/23, у якій просить:
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ в Чернігівській області) подати, у встановлений судом строк, звіт про виконання судового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.10.2023 у справі №620/13031/23 в частині поновлення виплат йому щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн, у відповідності до правових приписів постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - постанова №713).
На обґрунтування поданої заяви зазначає, що, незважаючи на прийняте судом рішення, яке набрало законної сили, на цей час воно залишається не виконаним.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М. від 20.02.2025 призначено до розгляду у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі № 620/13031/23 за вищевказаним позовом, запропоновано ГУ ПФУ в Чернігівській області у строк до 26.02.2025 подати до суду письмові пояснення щодо наведених у заяві обставин та докази на їх підтвердження з доказами надсилання іншій стороні відповідно до кількості учасників справи.
ГУ ПФУ в Чернігівській області подало до суду пояснення на заяву ОСОБА_1 , подану ним у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, у яких воно не погоджується з доводами ОСОБА_1 та просить відмовити у її задоволенні, з мотивів того, що на виконання рішення суду у справі №620/13031/23 ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії, а саме встановило ОСОБА_1 , починаючи з 01.07.2021 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови №713. Крім того, ГУ ПФУ в Чернігівській області повідомив, що 15.11.2023 набрало законної сили рішення суду у справі № 620/10680/23 та 14.03.2024 набрало законної сили рішення суду у справі № 620/18936/23 якими ГУПФУ в Чернігівській області зобов'язано здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та 01.02.2023 на підставі оновлених довідок. Після виконання вказаних рішень суду у справах №620/18936/23 та №620/10680/23 ОСОБА_1 припинено виплату доплати, передбаченої постановою №713, на підставі абзацу третього пункту 1 зазначеної постанови.
Дослідивши матеріали справи та заяви, суд зазначає про таке.
Чернігівський окружний адміністративного суду рішенням від 03.10.2023 у справі № 620/13031/23 позов ОСОБА_1 задовольнив: визнав протиправними дії ГУПФУ в Чернігівській області, які полягають у відмові ОСОБА_1 встановити щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 гривень згідно з постановою №713, починаючи з 01.07.2021; зобов'язав ГУПФУ в Чернігівській області встановити та виплатити ОСОБА_1 , починаючи з 01.07.2021 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови №713.
На виконання вказаного рішення суду відповідач провів позивачу перерахунок пенсії встановив ОСОБА_1 , починаючи з 01.07.2021 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови №713, що підтверджується протоколами перерахунку пенсії позивача.
У свою чергу, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.08.2023 у справі № 620/10680/23, яке набрало законної сили, зобов'язано ГУПФУ в Чернігівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 25.05.2023 №9/50, виданої Управлінням Служби безпеки України в Чернігівській області, станом на 29.01.2020, з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум; зобов'язано ГУПФУ в Чернігівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2021 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 25.05.2023 №9/51, виданої Управлінням Служби безпеки України в Чернігівській області станом на 01.01.2021, з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення та здійснити виплату, з урахуванням виплачених сум.
В подальшому, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 у справі № 620/18936/23, яке набрало законної сили, зобов'язано ГУПФУ в Чернігівській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії з 01.02.2022 на підставі оновленої довідки від 12.09.2023 № 9/94 та з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки від 12.09.2023 № 9/94а про розмір грошового забезпечення, складених Управлінням Служби безпеки України в Чернігівській області станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та здійснити виплату, з урахуванням виплачених сум.
ГУ ПФУ в Чернігівській області виконав вказані рішення суду у справах №620/18936/23 та №620/10680/23, після чого припинив виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови №713.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає таке.
Суд наголошує на тому, що судовий захист та поновлення прав, свобод, інтересів особи, що зазнали порушення внаслідок ухвалення рішень, учинення дій або бездіяльності органами публічної влади, їх посадовими і службовими особами, неможливий без забезпечення виконання судового рішення, ухваленого на користь особи.
Конституція України містить приписи з питань виконання судових рішень, зокрема: визначає обов'язковість судового рішення як одну з основних засад судочинства (пункт 9 частини другої статті 129); установлює, що судове рішення є обов'язковим до виконання (друге речення частини першої статті 129-1); покладає на державу обов'язок забезпечити виконання судового рішення у визначеному законом порядку (частина друга статті 129-1).
Тож, виконання судового рішення є невідокремним складником права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Окрім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 зазначав, що обов'язкове виконання судового рішення є доконечною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та поновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам «верховенства права» (правовладдя) та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист.
У свою чергу, Європейський суд із прав людини так само наголосив на тому, що право на справедливий суд, гарантоване кожному пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби «національна юридична система дозволяла, щоб остаточне, зобов'язальне судове рішення залишалось таким, що не породжує юридичних наслідків на шкоду одній зі сторін. Не можна припустити, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції ґрунтовно описував процесуальні гарантії, що їх надано учасникам судового процесу, а саме: справедливий, прилюдний і швидкий розгляд справи, не захищаючи виконання судових рішень; якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до суду та здійснення судочинства, це означало б привести до стану, несумісного з принципом правовладдя, що його Договірні держави зобов'язалися додержувати, ратифікувавши Конвенцію» [рішення у справі Шмалько проти України/Shmalko v. Ukraine від 20.07.2004 (заява № 60750/00), § 43].
З наведеного слідує та це узгоджується і юридичною позицією, викладеною Конституційним Судом України у рішенні від 01.03.2023 № 2-р(II)/2023 у зазначеній вище справі, що виходячи із конституційного принципу верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та вимоги утвердження й забезпечення права особи на судовий захист в адміністративному судочинстві, держава зобов'язана забезпечити обов'язкове виконання судового рішення, ухваленого на користь особи, задля реального захисту та поновлення її прав, свобод, інтересів, що зазнали порушення внаслідок ухвалення рішень, учинення дій або бездіяльності органами публічної влади, їх посадовими і службовими особами.
Порядок, процедура та умови застосування судового контролю у межах адміністративного судочинства визначені статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України), за правилами частини першої якої суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно частини першої статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до частини другої статті 382-1 КАС судочинства України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій, пов'язаних з його виконанням. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Зазначені правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Стаття 14 КАС України визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
При цьому у положеннях частини першої статті 370 КАС України наголошується на тому, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» .
Отже, зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 826/18826/14, від 19.11.2018 у справі № 804/10264/15.
Так, ГУ ПФУ в Чернігівській області було надано суду перерахунок пенсії станом на 01.07.2021, згідно якого ОСОБА_1 проведено нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови №713.
Тобто, нарахування щомісячної доплати до пенсії позивачу з 01.07.2021 було здійснено відповідно до рішення суду у справі № 620/13031/23, що свідчить про те, що в цій частині воно було виконано ГУ ПФУ в Чернігівській області.
Суд зазначає, що перерахунки пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та з 01.02.2023 були проведені на виконання судових рішень у справах №620/18936/23 та №620/10680/23, які набрали законної сили, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, після чого ГУ ПФУ в Чернігівській області припинило нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови №713, що вказує на виникнення нових правовідносин та спору між ОСОБА_1 та територіальним органом Пенсійного фонду України, оскільки ці справи мають відмінні предмети доказування у порівнянні із справою № 620/13031/23, про встановлення судового контролю у якій ОСОБА_1 подано заяву.
При цьому, суд звертає увагу заявника на те, що спір, зокрема, щодо відмови територіального органу Пенсійного фонду України після проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду щодо перерахунку розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», у нарахуванні доплати до пенсії згідно з постановою № 713, знаходиться на розгляді Великої Палати Верховного Суду, яка ухвалою від 16.01.2025 відкрила апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 грудня 2024 року у зразковій справі № 400/6254/24 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; ухвалою від 20.02.2025 розгляд справи призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи на 13.03.2025.
Тож, суд наголошує на тому, що припинення територіальним органом Пенсійного фонду України нарахування щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 після виконання рішень суду у справах № 620/10680/23 та №620/18936/23 не стосується порядку виконання прийнятого судового рішення у справі 620/13031/23, про встановлення судового контролю у якій ОСОБА_1 подано заяву, та не свідчить про те, що ГУ ПФУ в Чернігівській області ухилилось від виконання рішення у цій справі.
На момент розгляду вказаної заяви, судом не встановлено свідомого невжиття відповідачем залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення та порушення у зв'язку з цим прав позивача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі № 620/13031/23 за його позовом до ГУ ПФУ в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Керуючись статтями 14, 241-242, 248, 382, 382-1, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі № 620/13031/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Марія ДУБІНА