про відмову в забезпечені адміністративного позову
03 березня 2025 р. м. Чернівці справа № 600/5796/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за його позовом до військової частини НОМЕР_1 НОМЕР_2 окремий гірсько-штурмовий батальйон (8ОГШБ) В2235 про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:
- визнати відмову Військової частини НОМЕР_1 8ОГШБ В2235 щодо задоволення рапорту лейтенанта ОСОБА_1 - протиправною;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 НОМЕР_3 звільнити від подальшого проходження військової служби лейтенанта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника інженерної служби військової частини НОМЕР_1 , з військової служби у відповідності до абз.12, п.3 ч.12 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме - необхідність здійснювати догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи II групи, за умови відсутності інших членів сім"ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Ухвалою судді від 20.12.2024 року позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Адвокатом Мужилівською Н.М., в інтересах позивача, 16.12.2024 року подано заяву про забезпечення адміністративного позову, у якій представник позивача просить забезпечити позов шляхом зупинення акту індивідуальної дії: наказу командира в/ч НОМЕР_4 (по особовому складу) від 14.02.2025 року за №137 та наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 18.02.2025 за №51 до вирішення справи по суті.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову адвокат зазначає про те, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених прав чи оспорюваних інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши подану заяву, суд вважає, що у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову слід відмовити, виходячи з такого.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частин першої та другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
За змістом поданої заяви позивач просить забезпечити позов шляхом зупинення дії наступних наказів: наказу командира в/ч НОМЕР_4 (по особовому складу) від 14.02.2025 року за №137 та наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 18.02.2025 за №51 до вирішення справи по суті.
На підставі доданих до заяви доказів, судом встановлено, що наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.02.2025 №51, у зв'язку з призначенням на посаду командира гранатометного взводу стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_5 та вибуттям до нового місця служби на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) від 14 лютого 2025 року №137 ОСОБА_1 з 18.02.2025 року виключено із списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення.
Згідно Припису командира в/ч НОМЕР_1 на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_4 (по особовому складу) від 14.02.2025 року №137, наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 18.02.2025 №51, ОСОБА_1 запропоновано з 18.02.2025 вибути у розпорядження командира військової частини НОМЕР_5 для подальшого проходження військової служби.
Перевіривши зміст наказів дію яких позивач просить зупинити, суд зазначає наступне.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому воєнний стан був неодноразово продовжений і триває й на момент розгляду заяви про забезпечення позову.
Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 10 частини третьої статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Отже, на час проходження позивачем військової служби та звернення до суду із заявою про забезпечення позову в Україні діє воєнний стан, в умовах якого процесуальний закон забороняє зупинення дії наказів та розпоряджень, відданих військовослужбовцю, тобто містить пряму заборону вживати заходи забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Вимоги позивача щодо зупинення дії наказу командира в/ч НОМЕР_4 (по особовому складу) від 14.02.2025 року за №137 та наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 18.02.2025 за №51 до вирішення справи по суті - не допускається в силу прямої заборони нормами КАС України і зумовлено введенням воєнного стану в Україні.
Відтак, суд дійшов висновку, що обраний заявником вид забезпечення позову відповідно до пункту 10 частини третьої статті 151 КАС України не допускається в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Таким чином, правові підстави для вжиття ініційованих представником позивача заходів забезпечення позову у цій адміністративній справі відсутні, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись статтями 150, 154, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні заяви представника позивача адвоката Мужилівської Н.М. про забезпечення позову - відмовити.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
У відповідності до статей 293, 295 КАС України ухвала може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.О. Кушнір