03 березня 2025 року справа № 580/932/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) подала позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - Головне управління, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у нездійсненні (непроведенні) позивачу - ОСОБА_1 з 01.02.2023 перерахунку та виплаті раніше призначеної пенсії шляхом обчислення з оновленого грошового забезпечення згідно довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/21915-суд від 11.11.2024 року про грошове забезпечення відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в порядку установленому статтями 43, 63 Закону України № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 55% сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії позивачу - ОСОБА_1 з 01.02.2023, обчисливши з оновленого грошового забезпечення згідно довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/21915-суд від 11.11.2024 про грошове забезпечення, визначеного відповідно до Постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в порядку встановленому статтями 43, 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 55% сум грошового забезпечення, та виплатити різницю заборгованості пенсії за минулий період з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що звернулась до Головного управління із заявою про здійснення перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби № 11/21915-суд від 11.11.2024, однак Головне управління відмовило у вказаному перерахунку, вказавши про відсутність підстав для його проведення.
Ухвалою від 31.01.2025 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
03.02.2025 представниця відповідача подала до суду письмовий відзив на адміністративний позов, в якому просила у задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що іншого рішення, окрім як Постанови № 103, Кабінет Міністрів України не приймав. Також Кабінетом Міністрів України не було прийнято ані змін до Порядку, ані інших рішень щодо перерахунку таких пенсій, тому сама по собі постанова суду такою підставою бути не може. Оскільки відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ обставиною, що обумовлює перерахунок пенсій колишніх військовослужбовців, повинно бути підвищення розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, а такого підвищення з 01.02.2023 не відбулось, тому підстави для перерахунку пенсії позивача саме з 01.02.2023 відповідно до довідки про грошове забезпечення відповідної особи станом на цю дату відсутні. Сам по собі факт наявності довідки з відповідними складовими не є беззаперечним доказом обов'язку Головного управління здійснити перерахунок.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Суд встановив, що позивачка отримує пенсію у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992.
На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 580/5285/24 Адміністрація Державної прикордонної служби України видала довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 № 11/21915-суд від 11.11.2024.
Позивачка звернулась до Головного управління із заявою щодо проведення перерахунку пенсії із грошового забезпечення згідно вказаної довідки про розмір грошового забезпечення.
Відповідач направив на адресу позивачки лист від 27.12.2024 № 15889-15371/К-02/8-2300/24, в якому зазначив, що нормативно-правових актів щодо умов та порядку проведення перерахунку та виплати перерахованих пенсій, а також визначення складових грошового забезпечення, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, після дати набрання рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2019 у справі № 826/3858/18 законної сили Кабінет Міністрів України не приймав, у зв'язку із чим зазначено про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача на підставі довідки від 11.11.2024 № 11/21915-суд.
Бездіяльність Головного управління щодо відмови у нездійсненні (непроведенні) з 01.02.2023 перерахунку та виплати пенсії на підставі вищевказаної довідки позивачка вважає протиправною, а тому звернулась в суд з цим позовом.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).
Статтею 43 Закону № 2262-XII визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно із частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704), якою збільшено розмір грошового забезпечення відповідних категорій службовців. Відповідно до п. 10 Постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 01.03.2018.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103).
Пунктом 1 Постанови № 103 передбачено, що перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб до 1 березня 2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.
Постановою № 704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови № 704 в редакції, чинній до прийняття Постанови № 103, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Згідно з п. 6 Постанови № 103, внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Так, до Постанови № 704 були внесені зміни, внаслідок яких п. 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Пункт 6 постанови КМУ № 103 втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18.
Тобто, саме з 29.01.2020 була відновлена дія п. 4 Постанови № 704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01 січня 2018.
Таким чином, саме з 29.01.2020 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивачка має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ.
Враховуючи вище викладене суд вважає, що позивачка має право на перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2023 відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 від 11.11.2024 № 11/21915-суд.
Також, суд зазначає, що відповідно до частини 5 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 9 липня 2003 року документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Приписами чинного законодавства встановлено, що розгляд заяви про призначення або перерахунок пенсії повинно прийматися у формі рішення (протоколу). Чинне законодавство не наділяє суб'єкта владних повноважень приймати нормативні та інші акти у формі листів, в іншому випадку направлення листа кваліфікується як протиправна бездіяльність щодо неприйняття рішення про призначення (перерахунок) пенсії чи про відмову.
Як свідчать матеріали справи, позивачка звернулась до Головного управління із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 від 11.11.2024 № 11/21915-суд, однак відповідач не прийняв жодного рішення, передбаченого частиною 5 статті 45 Закону № 1058-IV, а лише надіслав на адресу позивачки лист від 27.12.2024, який має інформаційний характер, отже для належного захисту порушеного права позивачки суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не прийняття рішення про перерахунок позивачці пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Під час обрання способу відновлення порушеного права позивачки суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у цьому випадку належить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачки з 01.02.2023, призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ, на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 від 11.11.2024 № 11/21915-суд.
Щодо вимог про зобов'язання провести перерахунок та виплату позивачці пенсії в розмірі 55% від суми грошового забезпечення згідно довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 11.11.2024 № 11/21915-суд, суд зазначає таке.
Ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивачки на перерахунок пенсії із розміру складових грошового забезпечення, розрахованих із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Відповідно питання щодо обмеження відсоткового розміру пенсії є похідним і повинне вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.
Суд зауважує, що відповідач у відповідь на заяву позивачки відмовив їй у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів, прийнятих Кабінетом Міністрів України щодо умов та порядку проведення перерахунку пенсії, а також визначення складових грошового забезпечення, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, після дати набрання рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18. Відтак, спору щодо обмеження відсоткового значення суми грошового забезпечення за наслідками перерахунку згідно з довідкою Адміністрації Державної прикордонної служби України від 11.11.2024 № 11/21915-суд на час звернення позивачки до суду у цій справі не існувало.
Також відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачці пенсії на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивачки у зазначеній частині під час здійснення такого перерахунку будуть порушені.
Таким чином заявлені вимоги спрямовані на майбутнє, натомість судовому захисту підлягають лише порушені, не визнані або оспорювані права, відповідне порушення повинно мати місце на момент розгляду справи судом, адже судовими актами не можуть регулюватись відносини на майбутнє. До завдань адміністративного судочинства належить не просто констатування існування певного права у особи, яка звернулася в суд, а саме захист такого права, порушення якого вже настало. Судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання, а частина даної вимоги спрямована на майбутнє, шляхом зобов'язання відповідача вчиняти дії у здійсненні яких відповідачем відмовлено не було. Крім того, суд не може врахувати та встановити обставини, які можуть будуть в майбутньому (зміна законодавства тощо).
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню, то частина понесених позивачкою судових витрат, пропорційно частині задоволених позовних вимог, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не прийняття рішення про перерахунок ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 11.11.2024 № 11/21915-суд, з урахуванням усіх щомісячних видів грошового забезпечення.
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );
2) відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 03.03.2025.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК