про залишення позовної заяви без руху
03 березня 2025 року справа № 580/2048/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи № 580/2048/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, постановив ухвалу.
25.02.2025 вх. №9702/25 представник позивача - адвокат Кушнеренко Т.В. (ордер серії ВТ №1059122) просить:
- визнати незаконним та скасувати рішення Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, яке оформлено протоколом №2 від 20.02.2025, в частині відмови у наданні відстрочки від призову під час мобілізації ОСОБА_1 , на підставі п. 9 ч. 1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
-зобов'язати Комісію при ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період прийняти рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 на підставі п. 9 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв'язку з тим, що останній має матір ОСОБА_2 , яка є особою, яка потребує стороннього догляду та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 оформити та видати довідку про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Додатково представник позивача просить витребувати з ІНФОРМАЦІЯ_4 належним чином завірену копію витягу з протоколу засідання Комісії №2 від 20.01.2025 у частині, що стосується відмови у наданні відстрочки від призову під час мобілізації військовозобов'язаному ОСОБА_1 .
Не можна ототожнювати адвокатський запит до ТЦК щодо надання інформації про можливість отримання відстрочки від призову із зверненням військовозобов'язаного для прийняття рішення про відстрочку. Враховуючи правову природу «адвокатського запиту», та зважаючи на порушені питання в адвокатському запиті, він не є зверненням військовозобов'язаного щодо вирішення питання про надання відстрочки від призову. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 7 листопада 2024 року у справі №340/2502/23.
Матеріали адміністративного позову не містять індивідуального акта усупереч вимог ч.7 ст.161 КАС України та доказів на підтвердження звернення позивача до відповідача про отримання копії протоколу у частині стосовно себе.
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов поданий у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Позивач визначив співвідповідачів, проте усупереч вимог п.4 ч.5 ст.160 КАС України позовні вимоги сформував до одного суб'єкта владних повноважень.
Верховний Суд у справі № 400/3989/19 ЄДРСР 104008947 у п.45 вказав: належним є відповідач, який є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Неналежним відповідачем є особа, яка не повинна і не може відповідати за пред'явленим позовом. У разі якщо за змістом норми матеріального права, що належить застосуванню за вимогою позивача, учасником спірних відносин та зобов'язаною особою є інша, ніж особа, до якої пред'явлено позов, підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Позивач не обґрунтував обраний спосіб захисту зобов'язального характеру і не врахував, що вимога про скасування індивідуального акта є похідною від визнання протиправним такого акта (самостійна вимога відповідно до п.2 ч.1 ст.5 КАС України), проте усупереч вимог ч.7 ст.161 КАС України такий акт не наданий.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (постанова Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18 ЄДРСР 83647809).
Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не обгрунтував зміст і характер порушеного права кожним із обраних відповідачів.
ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.
Відповідно до ч.4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.
ВС в ухвалі у справі № 240/17165/23 ЄДРСР 125247964 копія документа - це документ, що містить точне знакове відтворення інформації оригіналу документа. Відповідне визначення міститься у Національному стандарті України «Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять» ДСТУ 2732:2023.
Відповідно до вимог ДСТУ (згідно з наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144 з 01.09.2021 набрав чинності національний стандарт ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів») у разі, коли документ містить більше десяти додатків, складають опис, а у відмітці про наявність додатків зазначають (додатки: згідно з описом на … арк). Відмітку про наявність додатків (п.5.21 ДСТУ 4163:2020), повну назву яких наводять переважним чином у тексті супровідного листа, оформлюють після тексту листа перед підписом. Якщо документ має додатки, повні назви яких не наведено у тексті документа, то ці назви потрібно зазначити у відмітці про наявність додатків, із зазначенням кількості аркушів у кожному додатку та кількості їх примірників. Якщо до документа додають інший документ, що має додатки, то відмітку про наявність додатків оформлюють як у прикладі (Додаток: лист Укрдержархіву від 20.09.2013 № 595/04-12 і додаток до нього, всього на 20 арк. в 1 прим).
Позивач надав додатки без опису і без зазначення кількості аркушів кожного додатка.
Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.2, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; оформлення адміністративного позову з наданням опису додатків до позовної заяви із зазначенням кількості аркушів кожного додатка відповідно до вимог ДСТУ 4163:2020; визначення належного відповідача; надання засвідченої копії оскарженого індивідуального акта у частині стосовно позивача.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків, у встановлений судом строк, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява буде повернута.
Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 256 КАС України, не належить оскарженню.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити представнику позивача.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА