про залишення позовної заяви без руху
03 березня 2025 року справа № 580/2035/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/2035/25 за позовом ОСОБА_1 (реєстрація: АДРЕСА_1 /листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
25.02.2025 вх.№9662/25 представник позивача - адвокат Грецький В.Г. (ордер серії АН №1418579) у позовній заяві просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України у не нарахуванні та не здійсненні позивачу виплати додаткової винагороди встановленої Кабінетом Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" в збільшеному до 100 000 грн розмірі, за грудень 2023 року та січень, лютий, березень 2024 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду встановлену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" в збільшеному до 100 000 грн розмірі, а саме: за грудень 2023 року та січень, лютий та березень 2024 року.
Додатково просить витребувати у військової частини НОМЕР_2 : витяг з наказу про мобілізацію або про зарахування на службу ОСОБА_1 , довідку про проходження військової служби с терміном приймання безпосередньої участі у бойових діях; інформацію про розмір грошового забезпечення виплаченого ОСОБА_1 який проходить службу у першому відділі прикордонної служби ( тип С) першої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_4 мобільного прикордонного загону починаючи із грудня 2023 року по березень 2024 року включно, інформацію про підстави не нарахування та не виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди визначеної пунктом 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у грудні 2023 року, січні, лютому та березні 2024 року відповідно, інформацію про надходження рапорту (донесення) начальника, командира підрозділу в якому проходить службу позивач про його участь у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань за грудень 2023 року, ічень, лютий та березень 2024 року із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Якщо так, то надати належним чином засвідчену копію такого, надати належним чином засвідчену копію журналу бойових дій та книги оперативно - службової діяльності та журналу надходжень розпоряджень по підрозділу в якому походить службу мій клієнт за грудень 2023 року та січень, лютий та березень 2024 року.
Не можна ототожнювати адвокатський запит до ТЦК щодо надання інформації зі зверненням військовозобов'язаного. Враховуючи правову природу «адвокатського запиту», та зважаючи на порушені питання в адвокатському запиті, він не є зверненням військовозобов'язаного. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 7 листопада 2024 року у справі №340/2502/23.
Представник позивача надав додатком до позову клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з покликанням на участь позивача у бойових діях, проте підтвердження до суду не надав.
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.
Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX тільки на ті відносини, що виникли після набуття цією нормою закону чинності. Аналогічна правова позиція міститься в рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22.
Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Згідно з ч.6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав сформувала такий правовий висновок про застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у спорах цієї категорії: для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Поняття “повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його звернення не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, тому суд визнає необґрунтованим клопотання про поновлення строку.
Відповідно до ч.1. ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
В ухвалі від 22.01.2019 у справі №360/2999/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про необхідність доведення позивачем та надання допустимих доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц зазначає щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.
Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, що з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.
Усупереч вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України представник позивача не повідомив відомості щодо електронного кабінету та не зазначив правильне найменування відповідача.
Верховний Суд у справі № 400/3989/19 ЄДРСР 104008947 у п.45 вказав: належним є відповідач, який є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Неналежним відповідачем є особа, яка не повинна і не може відповідати за пред'явленим позовом. У разі якщо за змістом норми матеріального права, що належить застосуванню за вимогою позивача, учасником спірних відносин та зобов'язаною особою є інша, ніж особа, до якої пред'явлено позов, підстави для задоволення позову відсутні.
Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).
Суд у заяві про поновлення процесуального строку не встановив поважних причин пропуску строку для звернення до суду за відсутності доказів, що не надані позивачем.
Керуючись ст.2, 5, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду за результатом розгляду заяви позивача у справі №580/2035/25.
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обгрунтування змісту і характеру порушеного права у спірному періоді; обґрунтованого клопотання щодо пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності інших причин такого пропуску, починаючи з грудня 2023, та повідомити суд: з якою саме датою пов'язує початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом щодо кожної вимоги (у контексті місяця); зазначенням правильного найменування належного відповідача відповідно до реєстраційних даних.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не належить оскарженню.
Копію ухвали надіслати представнику позивача, позивачу.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА