03 березня 2025 року справа № 580/13079/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в залі суду адміністративну справу за позовом Смілянської окружної прокуратури (вул. Юрія Кондратюка, буд. 25, м.Сміла, Черкаська область, Черкаський район, 20701) до Бобрицької сільської ради (вул. Дружби, 4, с. Бобриця, Черкаська область, 19014, ЄДРПОУ 35797342), про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
30.12.2024 вх.61166/24 Смілянська окружна прокуратура звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави до Бобрицької сільської ради в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Бобрицької сільської ради Черкаської області в частині не вжиття заходів щодо набуття права власності на безхазяйне майно, а саме гідротехнічну споруду, що розташована на земельній ділянці водного фонду площею 10,4200 га з кадастровим номером 7122086600:01:001:0665 та знаходиться в адміністративних межах Бобрицької сільської ради Черкаського області;
- зобов'язати Бобрицьку сільську раду Черкаського області вжити заходів щодо набуття права власності на безхазяйне майно - гідротехнічну споруду, яка розташована на земельній ділянці водного фонду площею 10,4200 га з кадастровим номером 7122086600:01:001:0665, що знаходиться в адміністративних межах Бобрицької сільської ради Черкаського області.
Обґрунтовуючи позов зазначив, що відповідач всупереч вимог закону не звернувся до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, не подав оголошення в друковані засоби масової інформації про вказану вище гідротехнічну споруду.
Ухвалою від 06.01.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження. Також встановив відповідачу строк, тривалістю п'ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та повідомив сторін про строки для надання клопотань про виклик їх у судове засідання. Вказану ухвалу відповідач отримав 27.01.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його електронний кабінет.
13.02.2025 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову повністю. Зазначає, що Бобринська сільська рада Черкаської області здійснювала та здійснює повноваження щодо реалізації прав територіальної громади для вжиття заходів щодо набуття права власності на безхазяйне майно, а саме гідротехнічну споруду, що розташована на земельній ділянці водного фонду площею 10,4200 га з кадастровим номером 7122086600:01:001:0665 та знаходиться в адміністративних межах Бобрицької сільської ради Черкаської області.
18.02.2024 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив. Обгрунтовуючи зазначив, що спірна гідротехнічна споруда упродовж тривалого часу залишається без власника або балансоутримувача. Відомості про право власності інші речові права на гідротехнічну споруду повинні бути зареєстровані у відповідному Реєстріє, однак відомості про гідротехнічну, яка розміщена на земельній ділянці площею 10,4200 га з кадастровим номером 7122086600:01:001:0665 у реєстрі відсутні.
Оскільки від сторін не надійшли суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням їх представників, з огляду на відсутність необхідності виклику та допиту свідків та призначення експертизи, суд вирішив справу розглянути без проведення судового засідання та їх виклику (у письмовому провадженні).
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.
З'ясовуючи стан збереження майна інженерної інфраструктури водних об'єктів Черкаського району, окружною прокуратурою встановлено, що на території Бобрицької сільської територіальної громади Черкаського району Черкаської області, в с. Потапці Черкаського (у минулому Канівського) району знаходиться безгосподарна гідротехнічна споруда, яка розміщена на земельній ділянці площею 10,4200 га з кадастровим номером 7122086600:01:001:0665, цільове призначення - для рибогосподарських потреб.
Згідно з договором оренди від 04.12.2018 вказана гідротехнічна споруда передана в оренду ОСОБА_1 разом з розташованим на ній ставком. Право оренди земельної ділянки зареєстровано в Реєстрі речових прав на нерухоме майно. Також Договором визначено, що об'єкт оренди не передається разом з гідротехнічною спорудою.
Відповідно до паспорта водного об'єкта у комплексі з водним об'єктом функціонують гідротехнічні споруди у складі гравітаційного паводкового водоскиду, греблі або дамби та водоскидної споруди. Гребля шириною по гребню 6,98 - 9,38 м, довжиною 195,07 м, максимальна висота 3,17 м, водоскидна споруда.
Листом відповідача від 22.11.2024 №1449 підтверджується, що право комунальної власності на гідротехнічну споруду не встановлено та не зареєстровано, технічна документація не розроблялася та відповідні договори з користування гідротехнічною спорудою не укладались.
У відповідь на запит прокуратури від 17.10.2024 № 52/2-6677 вих -24 Регіональний офіс водних ресурсів у Черкаській області листом від 21.11.2024 № 2013/01/10-24 повідомив про те, що гідротехнічна споруда водного об'єкту, що розташована в адмінмежах Бобрицької сільської територіальної громади на балансі Регіонального офісу водних ресурсів у Черкаській області не перебуває.
У 2015 - 2019 роках на території Черкаської області проводилася робота щодо інвентаризації водних об'єктів та гідротехнічних споруд. Інвентаризація проводилася на виконання рішення Черкаської обласної ради № 39-16/VІ від 24.04.2015, яким рекомендовано сільським, селищним, міським та районним радам здійснити інвентаризацію гідротехнічних споруд, що входять до складу штучних водних об'єктів, прийняти їх у комунальну власність територіальних громад відповідно до розташування цих об'єктів на визначених територіях та запровадити платне користування гідротехнічними спорудами шляхом укладання договорів оренди нерухомого майна між відповідними радами і користувачами земельних ділянок водного фонду, забезпечивши цим самим страхування об'єктів оренди.
Відповідно до п. 2 Протоколу наради обласної державної адміністрації щодо вирішення проблемних питань з проведення інвентаризації гідротехнічних споруд, що розташовані на водних об'єктах області, передачі їх на баланс сільським, селищним, міським радам, а також вирішення проблемних питань щодо інвентаризації та наданні в користування на умовах оренди водних об'єктів області від 14.11.2016 інвентаризацію водних об'єктів та гідротехнічних споруд доручено провести районним державним адміністраціям області.
На виконання зазначеного протоколу районними державними адміністраціями області створені комісії з проведення інвентаризації водних об'єктів (ставків) та гідротехнічних споруд на них.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо Бобрицької сільської ради №399416917 від 16.10.2024 право власності чи будь-яке інше речове право на вказане нерухоме майно (споруду) за відповідачем не реєструвалося.
Листом від 28.11.2024 за №51-10.2-2037 Регіональне відділення фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях на запит прокуратури повідомило, що в реєстрі об'єктів державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації, в межах Черкаської області не обліковується гідротехнічна споруда, що розташована на земельній ділянці площею 10,4200 га з кадастровим номером 7122086600:01:001:0665 в адміністративних межах Бобрицької сільської ради Черкаської області.
Виявлені порушення, а саме є бездіяльність відповідача, яка полягає у невжитті дій, спрямованих на набуття права власності на безхазяйне манно - гідротехнічну споруду, що розташована в адмінмежах Бобрицької сільської ради Черкаської області зумовили звернення позивача до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд врахував таке.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до абз.7,8 ч.1 ст.1 Закону України від 18 вересня 2012 року № 5293-VI «Про аквакультуру» гідротехнічні споруди для цілей аквакультури - об'єкти нерухомого майна державної або комунальної власності або власник яких невідомий чи його неможливо встановити на підставі даних, документів та/або інформації з відповідних державних реєстрів (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод та розташовані на водних об'єктах, наданих у користування на умовах оренди для цілей аквакультури. Гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми - об'єкти нерухомого майна державної власності (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.
Згідно з п. 1.9.18 Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів, затвердженої наказом Держкоммістобудування № 252 від 19.12.1995, гідротехнічні споруди - це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувані промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.
Відповідно до ДБН В.2.4-3:2010, п. 1.3 Положення про організацію та порядок здійснення технічного нагляду за гідротехнічними спорудами воднотранспортного комплексу, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 16.01.2014 №21 гідротехнічна споруда - споруда, що підпадає під вплив водного середовища, призначена для використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту від шкідливого впливу вод.
Згідно з п.1.4.2 ДБН В.2.4-3:2010 гідротехнічні споруди поділяють на постійні і тимчасові. До тимчасових відносяться споруди, які використовуються тільки в період будівництва і ремонту постійних споруд.
Відповідно до п. 1.4.3 ДБН В.2.4-3:2010 постійні гідротехнічні споруди (додаток В) залежно від їх призначення поділяють на основні і другорядні. До основних споруд відносяться гідротехнічні споруди, пошкодження або руйнування яких приведе до порушення або припинення нормальної роботи самих гідротехнічних споруд чи комплексу споруд, до складу яких входять гідротехнічні споруди. До другорядних відносяться гідротехнічні споруди, руйнування або ушкодження яких не спричиняє зазначених вище наслідків.
Згідно з Додатком В (обов'язковий) ДБН В.2.4-3:2010 «Гідротехнічні споруди. Основні положення» до основних гідротехнічних споруд відносяться: греблі; стояни і підпірні стіни, що входять до складу напірного фронту; дамби обвалування; берегозакріплювальні, регуляційні і огороджувальні споруди; водоскиди, водоспуски і водовипуски; водоприймачі і водозабірні споруди; канали дериваційні, судноплавні, водогосподарських і меліоративних систем, комплексного призначення і споруди на них (наприклад, акведуки, дюкери, мости-канали, труби-ливнеспуски); тунелі; трубопроводи; напірні басейни і зрівнювальні резервуари; будівлі гідравлічних і гідроакумулюючих електростанцій і насосних станції; відстійники; судноплавні споруди (шлюзи, суднопідйомники і судноплавні греблі); рибопропускні споруди, що входять до складу напірного фронту; гідротехнічні споруди портів (причали, хвилеломи, моли, берегозахисні еподи), міські набережні суднобудівних і судноремонтних підприємств, поромних переправ, крім віднесених до другорядних; гідротехнічні споруди для маломірних суден; гідротехнічні споруди ТЕС і АЕС; гідротехнічні споруди, що входять до складу комплексів інженерного захисту населених пунктів і підприємств; гідротехнічні споруди інженерного захисту сільгоспугідь, територій санітарно-захисного призначення, комунально - складських підприємств, пам'ятників культури і природи; морські нафтогазопромислові гідротехнічні споруди, резервуари для зберігання вуглецевої сировини, точечні причали; гідротехнічні споруди засобів навігаційного устаткування; споруди (дамби), що огороджують золошлаковідвали і сховища рідинних відходів промислових і сільськогосподарських організацій.
До другорядних гідротехнічних споруд відносяться: льодозахисні споруди; розділювальні стінки; окремо розташовані службово-допоміжні причали; стояни і підпірні стіни, що не входять до складу напірного фронту; берегоукріплювальні споруди портів; рибозахисні споруди.
Відповідно до п.1.3 Правил безпеки при експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України № 661 від 03.04.2012, гідротехнічна споруда - інженерна споруда, призначена для керування водним режимом, використовування водних ресурсів або для запобігання шкідливій дії вод.
Отже, відповідно до вказаних вище норм законодавства гідроспоруди за їх призначенням поділяють, зокрема, на такі, що призначені для використання водних ресурсів (риборозведення, рекреація) та захисні. Вказане узгоджується з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», яка виокремлює захисні гідроспоруди (греблі, дамби, вали, моли, насипи) та гідротехнічні захисні споруди (крім гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми). Тому доводи відповідача, що вказана вище гідротехнічна споруда не є об'єктом права комунальної власності, безпідставні.
Згідно зі ст.1 Водного кодексу України (далі - ВК України) водний об'єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал (крім каналу на зрошувальних і осушувальних системах), а також водоносний горизонт).
Водокористування - використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).
Водокористувач - фізична або юридична особа, яка здійснює водокористування.
Відповідно до ст.43 ВК України водокористувачі мають право:
1) здійснювати загальне та спеціальне водокористування;
2) використовувати водні об'єкти на умовах оренди;
4) вимагати від власника водного об'єкта або водопровідної системи підтримання належної якості води за умовами водокористування;
5) споруджувати гідротехнічні та інші водогосподарські об'єкти, здійснювати їх реконструкцію і ремонт;
6) передавати для використання воду іншим водокористувачам на визначених умовах;
7) здійснювати й інші функції щодо водокористування в порядку, встановленому законодавством.
Права водокористувачів охороняються законом.
Порушені права водокористувачів підлягають поновленню в порядку, встановленому законодавством.
Питання щодо набуття права власності на безхазяйну річ визначено ст.335 Цивільного кодексу України (далі ЦК України). Так, безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.
Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих медіа.
Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.
Безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, встановлених статтями 336, 338, 341 і 343 цього Кодексу.
Особливості набуття організацією водокористувачів права власності на безхазяйні об'єкти меліоративних систем визначаються законом.
Особливості набуття права власності на безхазяйні гідротехнічні споруди для цілей аквакультури визначаються законом.
Отже, відповідач уповноважений законодавством на звернення з відповідною заявою щодо взяття безхазяйних нерухомих речей на облік органом, що здійснює державну реєстрацію.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.27 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно з ч.1 ст.329 ЦК України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
Державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України від 01.07.2004 №1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі Закон №1952-IV) є офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Пунктом 9 ч.1 ст.2 Закону №1952-IV визначено, що реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.
Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.3 Закону №1952-IV державна реєстрація прав є обов'язковою.
Згідно з ч.2. ст.3 Закону №1952-IV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч.14 ст.18 Закону №1952-IV взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.п. 82, 84, 85 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснюється за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку з урахуванням особливостей, визначених пунктами 83-88 цього Порядку.
Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості.
Окрім того, законодавством визначена поетапна процедура передання у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна, що включає в себе:
звернення органу місцевого самоврядування до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі;
публікація органом місцевого самоврядування оголошення у друкованих засобах масової інформації про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі;
звернення органу місцевого самоврядування після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі до суду із заявою про передання відповідного нерухомого майна у комунальну власність (у порядку, визначеному ст.ст. 329-333 ЦПК України);
звернення органу місцевого самоврядування до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про державну реєстрацію права власності на підставі судового рішення.
Отже, речові права на нерухоме майно підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Статтею 12 Земельного кодексу України визначено повноваження сільських, селищних, міських рад, до яких належить розпоряджання землями комунальної власності територіальних громад.
Згідно з ч.5 ст.16 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі Закон №280/97-ВР) від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Відповідно до ч.1 ст.60 Закону №280/97-ВР територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Згідно з ч.2. ст.60 Закону №280/97-ВР підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.5. ст.60 Закону №280/97-ВР органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Згідно з ч.8. ст.60 Закону №280/97-ВР право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад, до яких віднесено розпорядження комунальним майном територіальних громад.
Проаналізувавши зазначене суд дійшов висновку, що управління комунальною власністю, у т. ч. вжиття заходів та прийняття рішень щодо належного офіційного оформлення речових прав на об'єкти комунальної власності є обов'язком відповідача.
Відповідач порушив ст.ст. 2, 3, 18 Закону №1952-IV та ст.60 Закону №280/97-ВР не здійснивши заходи, спрямовані на оформлення права власності на вказану вище гідротехнічну споруду, чим допустив протиправну бездіяльність. З огляду на визначену Законом №1952-IV обов'язкову реєстрацію речових прав та надані відповідачу Законом №280/97-ВР повноваження, бездіяльність щодо не звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, неподання оголошення в друковані засоби масової інформації про наявний об'єкт - гідротехнічну споруду, що розташована на земельній ділянці водного фонду, площею 10,4200 га з кадастровим номером 7122086600:01:001:0665 та знаходиться в адміністративних межах Бобрицької сільської ради Черкаської області, що знаходиться в адміністративних межах відповідача, не відповідає закону. Відсутність доказів щодо оформлення речових прав на майно, свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, адже здійснення вказаних дій відповідачем дасть можливість вирішити питання збереження водних об'єктів для загального користування та спеціального водокористування, надання в оренду шляхом укладання договорів оренди нерухомого майна, забезпечить збереження та належну експлуатацію гідротехнічної споруди, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, пов'язаних з водним фактором, а саме безаварійного пропуску льодоходу, повені та паводків на водних об'єктах. Доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву не спростовують обставин та доказів, якими підтверджено відсутнісь у відповідному реєстрі відомостей про право власності інші речові права на зазначену гідроспоруду.
Захист прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави згідно зі ст.1 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" відносяться до мети здійснення функцій прокуратури України.
Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, звертатися до суду з позовом (п.1 ч.6 ст.23 вказаного Закону).
Врахувавши зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки доказів понесення таких витрат суду не надано, відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст.2-20, 14, 72-78, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Бобрицької сільської ради Черкаської області в частині не вжиття заходів щодо набуття права власності на безхазяйне майно, а саме гідротехнічну споруду, що розташована на земельній ділянці водного фонду площею 10,4200 га з кадастровим номером 7122086600:01:001:0665 та знаходиться в адміністративних межах Бобрицької сільської ради Черкаського області.
Зобов'язати Бобрицьку сільську раду Черкаського області вжити заходів щодо набуття права власності на безхазяйне майно - гідротехнічну споруду, яка розташована на земельній ділянці водного фонду площею 10,4200 га з кадастровим номером 7122086600:01:001:0665, що знаходиться в адміністративних межах Бобрицької сільської ради Черкаського області.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21.
Копію рішення направити сторонам справи:
позивач: Смілянська окружна прокуратура (вул. Юрія Кондратюка, буд. 25, м.Сміла, Черкаська область, Черкаський район, 20701);
відповідач: Бобрицька сільська рада (вул. Дружби, 4, с. Бобриця, Черкаська область, 19014, ЄДРПОУ 35797342).
Рішення суду складене 03.03.2025.
Суддя Валентина ОРЛЕНКО