03 березня 2025 року Справа № 580/927/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи № 580/927/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 44131663) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, постановив ухвалу.
28.01.2025 вх.№4091/25 позивач у позовній заяві просить: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.04.2024 №4327/23-00-24-04-01; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.04.2024 №4328/23-00-24-04-01.
Додатково просить поновити строк на оскарження з підстав, що не залежали від позивача.
03.02.2025 суд позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху. Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання:обґрунтування змісту і характеру порушеного права щодо кожного індивідуального акта; повідомлення: з якою саме датою пов'язує позивач початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом щодо кожного індивідуального акта, редакції позовної заяви із зазначенням суми та форми ППР, обґрунтованого клопотання про поновлення строків звернення до суду, підтвердження сплати судового збору із власним розрахунком вимог щодо кожного акта.
21.02.2025 суд продовжив строк для усунення недоліків за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування ППР, надав позивачеві для усунення недоліків позовної заяви додатково три дні з дати отримання копії ухвали. Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом: обґрунтованого клопотання про поновлення строків звернення до суду із зазначенням поважних причин, підтвердження доплати судового збору 699.99 грн та надання інформації про заяву щодо забезпечення позову у якому провадженні.
25.02.2025 вх.9557/25 (сформовано в підсистемі Електронний суд ЄСІТС 24.02.2025) позивач надав нову редакцію позовної заяви та клопотання щодо поновлення строку звернення до суду, зазначивши про отримання ППР через електронний кабінет 11.04.2024 з обгрунтування подання позовної заяви у межах строку 1095 днів відповідно до п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України (Кодекс №2755).
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21.
Верховний Суд у справі № 580/4217/24 адміністративне провадження № К/990/28630/24 застосував висновки ВС у справах № 520/11767/23, № 640/36713/21, зазначивши: надані процесуальним законодавством особі права кореспондуються із передбаченим обов'язком добросовісно ними користуватися (ЄДРСР 122226765). Правові висновки із вказаного питання були викладені Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постанові від 07.04.2021 у справі № 9901/23/21, відповідно до яких саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей, така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139, частині першій статті 144, пункті 5 частини першої статті 145, статті 149 КАС України (п.28 у постанові ВС від 10 жовтня 2024 року у справі № 580/4217/24 ЄДРСР 122226765).
Верховний Суд у справі № 500/2486/19 ЄДРСР 93404515 щодо додержання позивачем строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень після проведення процедури адміністративного оскарження також вважає, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПК України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Під час реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 ПК України - не тільки про строки, згадані в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, згідно з пунктом 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом. Верховний Суд у складі судової палати вважає, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, що має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Зміст правовідносин щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу, якими цим органом платнику податків визначаються грошові зобов'язання, свідчить про те, що вони об'єктивно не можуть існувати як спірні протягом 1095 днів (або у відповідних випадках 2555 днів) з дня отримання відповідного податкового повідомлення-рішення.
Позивач на обгрунтування позициї про дотримання строку звернення до суму протягом 1095 днів покликається на висновки ВС у справах №907/9/17, 805/1146/17-а, №803/728/17, 826/5325/17, №280/5145/19, №160/11673/20.
Верховний Суд у постанові від 27.01.2022 у справі №160/11673/20 ЄДРСР 103034921 Судова палата вказує: у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 Верховний Суд у складі судової палати також більш широко виклав і новий підхід у тлумаченні пунктів 56.18 статті 56 і 102.1 статті 102 ПК України як норм, що не визначають процесуального строку звернення до суду у податкових правовідносинах, що мало бути враховано у подальшому правозастосуванні під час вирішення аналогічних питань. Цей висновок фактично мав універсальний характер. Водночас, предмет спору, у межах якого здійснювався касаційний перегляд, не давав можливості у вказаній адміністративній справі здійснити відступлення від існуючого до цього правозастосування щодо тривалості строку звернення до суду у випадку судового оскарження податкових повідомлень-рішень (рішень про застосування штрафних санкцій) без використання досудового порядку вирішення спору, яке продемонстровано у низці постанов Верховного Суду, зокрема від 3 квітня 2018 року у справі №826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі №803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а, та зводилось до наявності у платника податків права на звернення до суду з таким позовом протягом встановлених пунктом 102.1 статті 102 ПК України 1095 днів з моменту отримання такого рішення. Судова палата вважає, що у випадку відсутності правового регулювання у спеціальному законодавстві, застосуванню належать загальні норми процедури судового оскарження у рамках розгляду публічно-правових спорів, що встановлені КАС України. З метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов'язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, судова палата відступає від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 3 квітня 2018 року у справі №826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі №803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а та вважає за необхідне сформулювати такий правовий висновок: процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, що закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але під час реалізації цього права має враховуватися строк давності.
Матеріали адміністративного позову не містять обгрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з урахуванням шестимісячного строку з дня отримання 11.04.2024 ППР від 10.04.2024 в електронний кабінет.
Процесуальним законодавством не визначений перелік причин, що є поважними.
ВС у справі № 240/12017/19 висновує, що після завершення процесуальних строків на оскарження, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч.2 ст.121 КАС України).
Керуючись ст.2, 121, 160, 161, 169, 241-243, 256, 294 КАС України, суд
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду та відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку за відсутності доказів поважності причин звернення до суду ОСОБА_1 .
Продовжити строк для усунення недоліків за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування ППР. Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви додатково п'ять днів з дати отримання копії ухвали. Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом: обґрунтованого клопотання про поновлення строків звернення до суду із зазначенням поважних причин.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується. Копію ухвали надіслати позивачеві.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА