про залишення позовної заяви без руху
03 березня 2025 року справа № 580/2136/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи №580/2136/25 за позовом ОСОБА_1 (реєстрація: АДРЕСА_1 /листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Комісії з розгляду питань щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, постановив ухвалу.
27.02.2025 вх. №10130/25 представник позивача - адвокат Нікушина Валерія Сергіївна (ордер серії АІ №1834509) просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оформлене протоколом від 13.02.2025 №4;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти відповідне рішення про надання відстрочки ОСОБА_1 від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.9 ч. 1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і видати відповідну довідку за формою 6;
- стягнути на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 90000 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Додатково просить стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1211,20 грн, 3028 грн судового збору, 11 000 грн на правову допомогу за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не обгрунтував зміст і характер порушеного права обраним відповідачем.
ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.
Позивач формує вимоги нелогічно: просить зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву, проте стверджує про протиправне рішення Комісії з розгляду питань щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, яке не надає до адміністративного позову.
ВП ВС у постанові від 16 січня 2025 року у справі № 990/299/24 зазначила, що вимога статті 160 КАС України щодо зазначення у позовній заяві, зокрема, відповідача має значення не тільки в матеріально-правовому аспекті публічно-правового спору, за вирішенням якого особа (позивач) звертається до суду, але й у процесуальному: перш ніж відкрити провадження у справі, суддя відповідно до частини першої статті 171 КАСУ має з'ясувати, чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).
Відповідно до п.6 ч.1 ст.5 КАС України прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Позивач не обгрунтовує суму на відшкодування шкоди, заподіяної колегіальним суб'єктом.
Грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і під час її визначення враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди не є сталою величиною, а визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи, має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен приводити до її збагачення. На це вказав Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2024 року у справі №293/174/23.
Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Позивач не обґрунтував обраний спосіб захисту і не врахував, що вимога про скасування індивідуального акта є похідною від визнання протиправним такого акта (п.2 ч.1 ст.5 КАС України), проте усупереч вимог ч.7 ст.161 КАС України такий акт не наданий (17.02.2025 №440 позивач отримав повідомлення, що відповідно до протоколу від 13.02.2025 №4 Комісія ухвалила рішення).
Неналежний спосіб захисту є самостійною підставою для відмови в позові в будь-яких правовідносинах - ВП ВС у справі № 522/1528/15-ц розмежувала превентивний та ефективний способи захисту.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (постанова Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18 ЄДРСР 83647809).
Верховний Суд у справі № 400/3989/19 ЄДРСР 104008947 у п.45 вказав: належним є відповідач, який є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Неналежним відповідачем є особа, яка не повинна і не може відповідати за пред'явленим позовом. У разі якщо за змістом норми матеріального права, що належить застосуванню за вимогою позивача, учасником спірних відносин та зобов'язаною особою є інша, ніж особа, до якої пред'явлено позов, підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до ч.4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.
Позивач у позовній заяві просить стягнути на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 90000 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте не зазначає про відшкодування (компенсацію) і не окреслює шкоду з доказами на підтвердження.
Особливістю стягнення відшкодування моральної шкоди, є те, що сума визначена до стягнення має містити доводи про: характер завданої шкоди; ступінь спричинених душевних (психічних) і/або фізичних страждань; наявність спричиненого погіршення фізичних і/або розумових здібностей або втрата можливості їх реалізувати; ступінь вини особи, яка спричинила моральну шкоду.
Для підтвердження наявності підстав для стягнення відшкодування (компенсації) моральної шкоди через неправомірні рішення, дії та/або бездіяльність органів державної влади позивачі застосовують увесь різноманітний арсенал доведення своєї позиції - від лікарських документів, розрахункових документів на придбання ліків, висновків лікарських консиліумів і до свідчень про окремі факти, документів кадрового діловодства, документів про зміну сімейного стану, проте матеріали справи не містять обгрунтування відшкодування шкоди у сумі 90000 грн.
Позивач не обгрунтовує визначеного джерела стягнення відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань 4-го відділу і не надає докази на підтвердження вини ІНФОРМАЦІЯ_1 під час реалізації компетентності.
Позовна заява не містить обґрунтування обставин причинно-наслідкового зв'язку між неправомірним рішенням Комісії як відповідача та обставинами для відшкодування коштів особі з доказами, що свідчили би про моральну шкоду.
Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.2, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено яким саме відповідачем; обґрунтування джерела стягнення відшкодування та характеру завданої шкоди, ступеню спричиненої шкоди, наявність погіршення здібностей або втрата можливості їх реалізувати та ступінь вини особи, яка спричинила моральну шкоду з обгрунтуванням причинно-наслідкового зв'язку між рішенням належного відповідача та станом позивача; визначення належного відповідача у спірних правовідносинах; засвідченої копії у додатку до позову індивідуального акта, що оскаржується; підтвердження витрат на правничу допомогу; виконання вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України щодо відомостей про електронний кабінет.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків, у встановлений судом строк, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява буде повернута.
Копію ухвали направити позивачу, представнику позивача.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА