03 березня 2025 року справа № 580/13065/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
30.12.2024 позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України у Черкаській області які полягають у протиправному зменшенні з 01.01.2018 його пенсії з 74 % до 70% від суми грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Черкаській області перерахувати та виплачувати з 01.06.2024 з урахуванням раніше виплачених сум пенсію в розмірі 74% відсотки від грошового забезпечення, відповідно до протоколу про призначення пенсії від 02.09.2008.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає (відповідь на відзив від 03.02.2025), що є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон №2262). Основний розмір пенсії під час нарахування пенсії склав 70% грошового забезпечення, проте під час перерахунку пенсії з 01.01.2018 відповідач протиправно зменшив основний розмір пенсії з 74% до 70 %. Позивач вважає дії відповідача протиправними, звернувся до суду за захистом права щодо мирного володіння майном (за сталої судової практики у подібних правовідносинах).
06.01.2025 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідач проти позову заперечив. 21.01.2025 надав відзив на позовну заяву, де зазначив, що відбулись законодавчі зміни у статті 13 Закону №2262 щодо максимального розміру пенсії, що не повинен перевищувати 70 %, тому відсутні підстави для обчислення пенсії позивача із розрахунку 74%.
Суд встановив, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону №2262 з 01.08.2008.
Сторонами не заперечується та з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 27.08.2024 вбачається, що розмір грошового забезпечення позивача з дати призначення становив 74%.
На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/365/22 відповідач здійсненив перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.04.2019.
Згідно перерахунку пенсії з 01.04.2019 (від 21.06.2022, підстава перерахунку: рішення суду) основний розмір пенсії позивача склав 70% грошового забезпечення.
10.07.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 виходячи з 74 % грошового забезпечення відповідно до оновленої довідки.
Відповідач, листом від 27.08.2024 відмовив у здійсненні вказаного перерахунку посилаючись на те, що законодавчі підстави відсутні. Зауважено, що відповідно до ст. 13 Закону № 2262 максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Вважаючи протиправними дії пенсійного органу щодо зменшення розміру пенсії під час її перерахунку на підставі оновленої довідки з 74% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Розглянувши подані документи і матеріали, перевіривши аргументи щодо обставин справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити, з огляду на таке.
Частиною першою статті 46 Конституції України закріплено право громадяни на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон № 2262-ХІІ.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 цього Закону всі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Так, згідно з пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 року (далі Порядок № 45), пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі Постанова № 103), якою вирішено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Відтак відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача виходячи з 70% сум грошового забезпечення. Разом з тим, пенсія позивачу за вислугу років була призначена та виплачувалась в розмірі 74% сум грошового забезпечення. У зв'язку з цим між сторонами виник спір, оскільки позивач вважає, що внаслідок неправомірних дій відповідача відбулося зменшення розміру пенсії з 74% до 70% сум грошового забезпечення.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 13 Закону № 2262-ХІІ в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, пенсії за вислугу років призначаються, зокрема, в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, 100 процентів, до категорії 2, 95 процентів.
Законом України № 3668-VI від 08 липня 2011 року "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності 01.10.2011, внесено зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, 100 процентів, до категорії 2, 95 процентів.
27 березня 2014 року прийнято Закон № 1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності з 01.04.2014, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону № 2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри "80" замінено цифрами "70". Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014.
Таким чином, положення статті 13 Закону № 2262-ХІІ, якими максимальний розмір пенсії обмежено 70 відсотками грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, що виникли після набрання чинності Законом № 1166-VII.
Водночас системний аналіз наведених вище норм права в їх сукупності вказує на те, що внесені Законом № 3668-VІ та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, у якій змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VII не відбулося.
Натомість при здійснені перерахунку пенсії позивача на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018, відповідач неправомірно застосував норми, які регулюють питання саме призначення пенсії.
Отже, у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії позивача при здійсненні її перерахунку.
Згідно з пунктами 21, 22 частини першої статті 4 КАС України: типові адміністративні справи це адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги; зразкова адміністративна справа типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для з зразкового рішення.
Частиною п'ятою статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, згідно з ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Так, постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 залишено без змін рішення Верховного Суду від 04.02.2019 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення позивачу відсоткового значення розміру пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення та зобов'язання відповідача здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії позивача, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення.
Вирішуючи зазначену зразкову справу на користь пенсіонера, Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії відповідно до ст. 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 в пенсійного органу не було правових підстав для застосування механізму нового обчислення пенсії із урахування положень частини другої статті 13 цього ж Закону, оскільки при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Велика Палата Верховного Суду з вказаними висновками погодилась та додатково звернула увагу на те, що застосування пенсійним органом до перерахунку пенсії показника максимального розміру пенсії у 70% грошового забезпечення є протиправним тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України. Порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 та від 21.08.2018 № 103. Тому застосування статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка регулює призначення пенсій, є неправомірним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Враховуючи наведене суд приходить до переконання, що відповідач безпідставно зменшив відсоткове значення розміру основної пенсії позивача до 70% сум грошового забезпечення.
Оцінюючи доводи позивача щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.06.2024, суд врахував таке.
Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зідно частини 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
З огляду на приписи частини 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити в межах заявлених позовних вимог, тобто з 01.06.2024.
Відтак позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом норм ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити, водночас обравши правильний і найбільш ефективний спосіб захисту прав позивача, незалежно від того формулювання позовних вимог, що наведене у позовній заяві.
Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи, що позивач сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн, наявні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 74% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з 01.06.2024 здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років виходячи з розміру 74% від відповідних сум грошового забезпечення та провести виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Копію рішення направити сторонам справи:
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538).
Рішення складене та підписане 03.03.2025.
Суддя Валентина ОРЛЕНКО