Справа № 560/2983/25
03 березня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) заяву позивача про відвід судді Ковальчук Олени Костянтинівни в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 24.02.2025 звернувся до суду з позовом до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, в якому просить визнати бездіяльність протиправною щодо не надання запитуваної інформації та документів на запит на отримання публічної інформації від 18.02.2025, який адресований до Управління стратегічних розслідувань в Хмельницькій області та зобов'язати Управління стратегічних розслідувань в Хмельницькій області, розглянути повторно запит на отримання публічної інформації від 18.02.2025, і надати інформацію у формі документа.
Ухвалою від 25.02.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою від 25.02.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху після відкриття провадження та надав строк для усунення недоліків шляхом зазначення у позовній заяві вимог до відповідача.
Ухвалою від 27.02.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд виправив описку, допущену в ухвалі Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.02.2025 про відкриття провадження по справі №560/2983/25, зазначивши дату та час судового засідання "24.03.2025 о 12:00 год.".
Від ОСОБА_1 28.02.2025 до суду надійшла заява про відвід судді Ковальчук О.К., у зв'язку з наявністю обставин, які викликають у позивача сумніви щодо неупередженості та об'єктивності вказаної судді.
Ухвалою суду від 28.02.2025 заяву ОСОБА_1 від 28.02.2025 про відвід судді Ковальчук О.К. визнано необґрунтованою; передано справу №560/2983/25 для виконання вимог ст. 31 КАС України для визначення судді, який вирішить заяву про відвід судді Ковальчук О.К. від 28.02.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 03.03.2025 року, для розгляду заяви про відвід визначено суддю Печеного Є.В.
Від позивача до суду 03.03.2025 надійшло клопотання ОСОБА_1 до складу суду, який буде розглядати заяву про відвід судді Ковальчук О.К., відповідно до якого, позивач просить звернути увагу уважно, що суддя Ковальчук О.К., перевірила позовну заяву від 24.02.2025 року - і зазначила, що адміністративний позов подано з дотриманням вимог статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши заяву про відвід судді, матеріали справи, необхідно зазначити таке.
Згідно із частиною 1 статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
У заяві про відвід судді Ковальчук О.К., позивач вказує, що суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу, у зв'язку з наявністю обставин, які викликають у позивача сумніви щодо неупередженості або об'єктивності судді, зокрема, через постановлення суддею Ковальчук О.К. 25.02.2025 ухвали про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Щодо безсторонності Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб'єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об'єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб'єктивному і об'єктивному тесту: безсторонність для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися суб'єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за об'єктивним тестом, тобто з'ясування, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.
Статтею 2 Закону України 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (надалі - також "ЄСПЛ") є обов'язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі також - "Конвенція") та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду.
Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK).
Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі Le Comte, Van Leuveni De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.
У справі П'єрсак проти Бельгії (Piersac vs Belgium) ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.
У даному контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі Хаушильд проти Данії зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі Фей проти Австрії ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві, повинні апріорно викликати в учасників процесу.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 року, п. 58).
З огляду на викладене вище, вирішуючи заяву про відвід, суд вважає, що наведені у вказаній заяві обставини та доводи позивача щодо упередженості судді Ковальчук О.К. у результатах розгляду справи є необґрунтованими, оскільки, серед іншого, будь-яких доказів, які б підтверджували упередженість судді Ковальчук О.К. заявником до матеріалів справи не надано та судом не встановлено.
При цьому, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
Суд вважає, що доводи заявника щодо дій судді Ковальчук О.К. під час розгляду даної справи мають суб'єктивний характер та фактично зводяться до незгоди саме з процесуальними рішеннями судді, що, за приписами ч. 4 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України, не може слугувати підставою для відводу судді.
Інших підстав, передбачених ст.ст. 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України, які б унеможливлювали участь у розгляді справи № 560/2983/25 судді Ковальчук О.К. і викликали необхідність у її відводі, судом не встановлено.
За таких обставини і правових підстав, суд дійшов висновку про те, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Ковальчук О.К. є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 39, 40, 41, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Ковальчук О.К. у справі №560/2983/25.
Справу передати для продовження розгляду відповідно до вимог КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя Є.В. Печений