Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
03 березня 2025 року Справа № 520/28896/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить: - визнати протиправним та скасувати рішення від 19.09.2024 №7.14-4/28-08/Щ-26/17 Харківської митниці щодо відмови в продовженні строку тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу особистого користування марки Mercedes benz, згідно з свідоцтва про реєстрацію від 09.11.2018 T3 № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 ; - зобов'язати Харківську митницю розглянути заяву ОСОБА_1 щодо продовження строку тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу особистого користування марки Mercedes benz, згідно свідоцтва про реєстрацію від 09.11.2018 НОМЕР_2 .
В обґрунтування позову покликається на те, що ОСОБА_1 , є власником автомобіля марки Mercedes benz, згідно з свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 від 09.11.2018. Автомобіль перетнув митний кордон України 10.08.2021 у режимі тимчасового ввезення до одного року через пункт пропуску «Гоптівка». 12.07.2022 позивач подав заяву до Харківської митниці про продовження строку тимчасового ввезення транспортного засобу, проте відповіді не отримала. 17.07.2024 позивач направив запит до Харківської митниці щодо перебування авто на території України. 01.08.2024 у відповіді Харківської митниці зазначено про відсутність інформації про зупинення або припинення митного режиму, а також попередження про закінчення строку ввезення. 19.08.2024 позивач надіслав повторну заяву до Харківської митниці, проте отримав відмову 19.09.2024, щодо продовження строків тимчасового ввезення. Вважає рішення Харківської митниці безпідставним та протиправним. Під час розгляду заяви не було досліджено всіх обставин, особливо в умовах воєнного стану. На думку позивача, підстави для відмови у продовженні строків ввезення авто відсутні. Відповідно до пункту 9-12 прикінцевих та перехідних положень МК України, на період дії воєнного або надзвичайного стану, митні органи можуть продовжувати строки за заявою декларанта. ТПП України у листі від 28.02.2022 підтвердила наявність форс-мажорних обставин через військову агресію Російської Федерації. Позивач створив сім'ю з громадянином України, у якій народилась дитина. Також вона подала позовну заяву до суду щодо видачі посвідки на проживання. Оскільки позивач є громадянкою країни-агресора, виїзд з країни ускладнено через обмеження щодо транспортних засобів з російськими номерами. Усе це підтверджує наявність форс-мажорних обставин, а рішення Харківської митниці про відмову в продовженні строку тимчасового ввезення є безпідставним. Позивач просить зобов'язати Харківську митницю розглянути заяву про продовження строку тимчасового ввезення транспортного засобу. Просить позов задовольнити. У відповідності до ст. 139 КАС України просить вирішити питання розподілу судових витрат.
Відповідачем подано відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що 10.08.2021 було зареєстровано тимчасове ввезення автомобіля Mercedes benz через пункт пропуску «Гоптівка» громадянкою SHCHERBAKOVA MARIIA без письмового декларування та без надання забезпечення сплати митних платежів на строк до одного року. Строк тимчасового ввезення міг бути продовжений митними органами у разі наявності обставин непереборної сили або особистих обставин, але не більш як на 60 днів. Позивачка звернулась до Дніпровської митниці щодо продовження строку тимчасового ввезення у зв'язку з воєнним станом, і Дніпровська митниця продовжила строк на період дії воєнного стану. Позивачка звернулася до Харківської митниці з заявою про продовження строку тимчасового ввезення, але отримала відмову, оскільки після ввезення транспортного засобу набула статусу громадянина-резидента, що регулюється іншими положеннями Митного кодексу України. Позивачка не надала документів, які б підтвердили заборони або обмеження щодо виїзду за кордон або вивезення транспортного засобу з митної території України. Таким чином, тимчасове ввезення транспортного засобу може бути продовжено за умови дотримання вимог, передбачених Митним кодексом України. Позивач не надала документів про настання форс-мажорних обставин, які перешкоджають виконанню вимог Митного кодексу. Сам факт запровадження воєнного стану не є автоматичною підставою для невиконання зобов'язань. Щодо зобов'язання Харківської митниці розглянути заяву: виключно митні органи визначають, чи дотримано встановлений порядок переміщення товарів. Зміна статусу позивача з нерезидентського на резидентський вимагає виконання відповідних митних вимог. Не було подано документального підтвердження дії форс-мажорних обставин. Просить позовні вимоги залишити без задоволення.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив. Наводить пояснення, що позивач звернувся до Дніпровської митниці для продовження строку тимчасового ввезення транспортного засобу, оскільки Харківська митниця не працювала. Дніпровська митниця продовжила строк ввезення на період дії воєнного стану. На момент звернення позивач не була резидентом, і строк був продовжений правомірно. Указом Президента України з 24.02.2022 введено воєнний стан, який триває й досі. Причини продовження строку ввезення були вказані в попередній заяві та підтверджені Дніпровською митницею. Дії митних органів повинні відповідати законодавству України. Позивач не отримувала повідомлень про зміни або скасування рішення, прийнятого Дніпровською митницею. Тимчасове ввезення транспортних засобів на митну територію України дозволяється на строк до одного року і може бути продовжено на 60 днів за наявності обставин непереборної сили та документального підтвердження. В разі втрати чи зіпсування транспортних засобів строк ввезення зупиняється. Наказом Міністерства фінансів України №657 затверджено Порядок виконання митних формальностей. Факт обставин непереборної сили має бути підтверджений відповідними документами, що видаються державними органами. Позивач не повинна нести адміністративну відповідальність за наявності підтверджуючих документів та вчасного повідомлення митного органу. Відповідач визнав наявність форс-мажорних обставин, але наголосив на необхідності сертифікату ТПП. Дніпровська митниця визнала обставини форс-мажорними у своєму рішенні. Відповідач має дискреційні повноваження, але відступив від висновків Дніпровської митниці. Прошу задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відтак розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.
12.07.2022 за вих. №4 на адресу Харківської митниці було направлено заяву про продовження строку тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування. Проте, відповіді від Харківської митниці ДМСУ не надходило.
22.07.2024 за вих. №5 на адресу Дніпровської митниці була направлена заява про продовження строку тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування.
Відповіддю Дніпровської митниці Держмитслужби №7.5-08-01-4/28/8.19/3726 від 27.07.2022 на вищевказану заяву було повідомлено, що строк тимчасового ввезення транспортного засобу позивача продовжується на період дії воєнного стану.
17.07.2024 позивач звернувся до Харківської митниці з письмовою заявою, на отримання публічної інформації з метою отримання інформації щодо перебування транспортного засобу позивача на території України та з'ясування обставин тимчасового ввезення транспортного засобу на територію України.
Листом №7.14-1/28-08//13 від 01.08.2024 відповідач повідомив позивачку про те, що у митниці відсутня інформація щодо зупинення або припинення митного режиму тимчасового ввезення транспортного засобу позивача та запропоновано вжити заходів, щодо виконання вимог митного законодавства України в частині вивезення мого транспортного засобу за межі території України. Окремо наголошено на закінченні строку ввезення транспортного засобу позивача та притягненні позивача до адміністративної відповідальності за порушення строків ввезення мого транспортного засобу на територію України.
19.08.2024, враховуючи вищевказану відповідь відповідача, на його адресу було надіслано заяву про продовження строку тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування. Додатково зазначено на продовженні строків ввезення транспортного засобу позивача відповідно до вищезгаданого рішення Дніпровської митниці.
Листом від №7.14-4/28-08/Щ-26/17 від 19.09.2024 відповідачем відмовлено в продовженні строків тимчасового ввезення автомобіля та запропоновано вжити невідкладних заходів щодо вивезення транспортного засобу позивача за межі території України.
Позивач вважає рішення Харківської митниці №7.14-4/28-08/Щ-26/17 від 19.09.2024 безпідставним, протиправним, та таким, що підлягає скасуванню, а тому звернулася з цим позовом за судовим захистом своїх порушених прав та інтересів.
Відповідно до ст. 103 Митного кодексу України (далі МК України) тимчасове ввезення митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Згідно з ч. 1 ст. 380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.
Відповідно до ч. 7 ст. 380 МК України у разі втрати чи повного зіпсування тимчасово ввезених транспортних засобів особистого користування внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється за умови надання митним органам власниками таких транспортних засобів достатніх доказів їх втрати чи зіпсування. Дозволяється поміщення таких транспортних засобів у митний режим знищення або руйнування.
Частиною п'ятою статті 481 МК України встановлено адміністративну відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на двадцять діб, але не більше ніж на тридцять діб.
Водночас частиною першою статті 460 МК України передбачено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 № 657, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.10.2012 № 1669/21981, відповідно до вимог статті 246 Митного кодексу України, Конвенції про тимчасове ввезення, учиненої у м. Стамбулі 26 червня 1990 року затверджено Порядок виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму (далі Порядок № 657).
Згідно з пунктами 1-2 розділу І Порядку № 657 цей Порядок визначає особливості виконання митних формальностей при поміщенні товарів у митні режими, передбачені Митним кодексом України, та під час перебування товарів у відповідному митному режимі. Терміни та скорочення вживаються у цьому Порядку в такому значенні:
ЄАІС єдина автоматизована інформаційна система митних органів України;
Кодекс Митний кодекс України;
Конвенція про тимчасове ввезення Конвенція про тимчасове ввезення, учинена у м. Стамбулі 26 червня 1990 року;
митниця оформлення митний орган, посадовими особами якого здійснено випуск товару у відповідний митний режим. Інші терміни, що застосовуються у цьому Порядку, вживаються в значеннях, визначених Кодексом.
Закон України "Про приєднання України до Конвенції про тимчасове ввезення" № 1661-IV від 24.03.2004 набрав чинності 27.04.2004.
Згідно з вимогами пункту а частини 1 статті 1 Конвенції про тимчасове ввезення, учиненої у м. Стамбулі 26 червня 1990 року, для цілей цієї Конвенції термін "тимчасове ввезення" означає: митний режим, який дозволяє приймати на митну територію певні товари (у тому числі транспортні засоби), умовно звільнені від ввізного мита і податків, без застосування заборон чи обмежень економічного характеру на ввезення; такі товари (у тому числі транспортні засоби) мають ввозитися з визначеною метою і призначатися для подальшого вивезення у встановлений термін, та не піддаватися змінам, за винятком нормального зниження їхньої вартості (амортизації) внаслідок їхнього використання.
Отже термін "товари", відносно яких застосовується митний режим тимчасового ввезення, включає в себе і транспортні засоби, щодо яких було застосовано такий режим.
Тобто до спірних правовідносин можуть застосовуватись норм Порядку № 657 щодо визначення процедури продовження строку тимчасового ввезення транспортного засобу.
Підпунктом 1 пункту 3 розділу II Порядку № 657 визначено, що строк тимчасового ввезення товарів установлюється митним органом у кожному конкретному випадку під час їх митного оформлення з урахуванням пропозиції Декларанта, зазначеної в установленому порядку в МД, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення.
Кінцева дата строку тимчасового ввезення товарів зазначається в установленому порядку посадовою особою митного органу, яка здійснює випуск товарів, що тимчасово ввозяться на митну територію України, у документі, за яким здійснюється митне оформлення товарів.
Згідно з підпунктом 2 пункту 3 розділу II Порядку № 657 строк тимчасового ввезення товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення, може бути продовжений митницею оформлення з урахуванням мети ввезення товарів та інших обставин і з дотриманням вимог, установлених Кодексом.
Для продовження строку тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, подає до митниці оформлення відповідну заяву. Разом із заявою за наявності подаються: документи, які підтверджують наявність обставин, що обумовлюють необхідність такого продовження; нова книжка А.Т.А.
З огляду на підпункт 3 пункту 3 розділу II Порядку № 657 рішення про продовження строку тимчасового ввезення товарів або про відмову в продовженні строку тимчасового ввезення цих товарів приймається керівником митного органу або вповноваженою ним посадовою особою та оформлюється шляхом накладення відповідної резолюції на заяві щодо продовження строку тимчасового ввезення.
Про прийняте рішення митний орган зобов'язаний невідкладно письмово або в електронній формі повідомити особу, яка звернулася із заявою.
У разі прийняття рішення про відмову у продовженні строку тимчасового ввезення митний орган зобов'язаний невідкладно повідомити про причини та підстави такої відмови.
Судом встановлено, що позивач, 12.07.2022 направив заяву до Харківської митниці про продовження строку тимчасового ввезення транспортного засобу, але відповіді не отримала.
22.07.2024 позивач подала аналогічну заяву до Дніпровської митниці, яка продовжила строк тимчасового ввезення на період дії воєнного стану.
17.07.2024 позивач звернулася до Харківської митниці з запитом про отримання інформації щодо перебування транспортного засобу на території України.
01.08.2024 у відповіді було зазначено відсутність інформації щодо зупинення або припинення митного режиму і запропоновано вивезти транспортний засіб за межі України, попередивши про можливе притягнення до адміністративної відповідальності. 19.08.2024 позивач повторно направила заяву про продовження строку тимчасового ввезення, але
19.09.2024 Харківська митниця відмовила в продовженні строку та запропонувала вивезти автомобіль.
Своїм листом відповідач повідомив позивачку про те, що Харківська митниця за результатами розгляду звернення позивача та документів повідомляє наступне, 10.08.2021 зареєстровано тимчасове ввезення транспортного засобу Mercedes-Benz на рік через пункт пропуску «Гоптівка». Відповідно до статті 380 Митного кодексу, громадяни-нерезиденти можуть тимчасово ввозити транспортні засоби на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено на 60 днів за наявності обставин непереборної сили. Після ввезення транспортного засобу позивач набув статусу громадянина-резидента, що вимагає сплати всіх митних платежів для подальшого тимчасового ввезення. Сам факт введення воєнного стану не є достатньою підставою для невиконання митних зобов'язань. Необхідно надати документи, що підтверджують обставини непереборної сили. Харківська митниця не вбачає підстав для продовження строку тимчасового ввезення транспортного засобу. Пропонується вивезти транспортний засіб за межі України або завершити тимчасове ввезення згідно з частиною шостої статті 380 Кодексу. Статтею 481 Кодексу передбачена відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення.
Разом з тим, позивач звернувся до Харківської митниці з заявою про продовження строків тимчасового ввезення (вх. № Щ-26 від 20.08.2024), під час розгляду вказаної заяви та доданих до неї документів було встановлено, що після ввезення 10.08.2021 в Україну транспортного засобу позивач набув статусу громадянина-резидента в розумінні МК України, про що свідчить додана до заяви посвідка на постійне проживання в Україні № НОМЕР_4 від 03.08.2023.
Відповідно до п.50 ч.1 ст. 4 МК України резидентами є фізичні особи: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном. А тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів (частина 4 ст. 380 МК України).
До заяви позивачем не було додано документів, які б встановили заборони або обмеження щодо виїзду закордон, а також вивезення транспортного засобу за межі митної території України.
Вивезення транспортного засобу особистого користування, ввезених громадянами в режимі тимчасового ввезення, здійснюється через функціонуючи пункти пропуску через державний кордон України.
Суд зауважує, що відповідно до норм ч. 4 ст. 380 МК України строк тимчасового ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування може бути продовжено митними органами з урахуванням, зокрема, особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин.
У заяві від 19.08.2024 позивачка повідомила митний орган про те, 12.07.2022 направила заяву до Харківської митниці про продовження строку тимчасового ввезення, але через війну, митниця на той час не працювала. Відповіді не отримала. 22.07.2024 направила аналогічну заяву до Дніпровської митниці, яка повідомила, що перебіг строків тимчасового ввезення зупинено на час дії обставин непереборної сили. Військова агресія РФ створила перешкоду у дотриманні митного законодавства. Торгово-промислова палата України підтвердила наявність форс-мажорних обставин. Позивачка створила сім'ю з громадянином України, народила дитину. Неможливість виїзду з країни була зумовлена отриманням посвідки на проживання, народженням дитини та її вихованням. 17.07.2024 направила запит до Харківської митниці щодо інформації про перебування автомобіля на території України. У відповіді від 01.08.2024 було зазначено, що відсутня інформація про зупинення митного режиму та запропоновано вивезти автомобіль.
Разом з тим, як видно зі змісту листа від 19.09.2024 за № № 7.14-4/28-08/Щ-26/17 , оцінку наданих позивачкою пояснень та документів для підтвердження обставин, що слугували причиною несвоєчасного вивезення транспортного засобу особистого користування, відповідачем не надано, що свідчить про формальність та необґрунтованість дій суб'єкта владних повноважень.
Варто звернути увагу і на те, що позивач повторно подала відповідачу заяву, у якій навела обставини неможливості вчасного вивезення автомобіля, а тому просила продовжити строк тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу. До заяви, з метою підтвердження вказаних у ній обставин, позивачка надала низку документів. Однак, відповідачем рішення за результатами розгляду заяви не прийнято, а лише повідомлено листом від 19.09.2024 за № № 7.14-4/28-08/Щ-26/17 про відсутність документів, що підтверджують настання обставин непереборної сили.
За змістом цієї норми, до визначеного п. 1 ч.1 ст. 95 МК України строку не включається час дії аварії або обставин непереборної сили.
Підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили здійснюється відповідно до вимог Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 657 від 31.05.2012.
Згідно із пунктом 6 розділу VIII "Підтвердження факту втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили" вказаного Порядку, у випадку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, яким здійснюється контроль за цими товарами, транспортними засобами, з письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили. Разом із заявою подаються: документи, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, видані компетентними органами (установами) та засвідчені в установленому порядку; примірник акта про проведення огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, магазинів безмитної торгівлі, територій вільних митних зон та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи, якщо аварія чи обставини непереборної сили мали місце на митній території України у зоні діяльності іншого митного органу та таким іншим митним органом проводився огляд; письмове підтвердження митного органу, якщо аварія чи обставини непереборної сили мали місце на митній території України у зоні діяльності іншого митного органу і таким іншим митним органом огляд не проводився згідно з абзацом четвертим пункту 5 цього розділу. Заява розглядається митним органом, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, протягом п'яти робочих днів з дати її подання.
Як вказує Верховний Суд в постанові від 21.07.2021 у справі №912/3323/20 форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч.1 ст.617 ЦК, ч.2 ст.218 Господарського кодексу України та ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні"). Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести, а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
За результатами розгляду заяви щодо факту аварії чи дії обставин непереборної сили керівник митного органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов'язки, виносить відповідне рішення згідно з Кодексом.
При цьому, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу порушення митних правил повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення порушення.
З наведеного вбачається, що особа, яка позбавлена можливості виконати свої обов'язки передбачені митним законодавством щодо транспортного засобу який перебуває під митним контролем, має здійснити певний алгоритм дій, які підтверджують настання аварії чи обставин непереборної сили. Це належне підтвердження настання таких обставин та вчасне письмове повідомлення про них митному органу.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 11 грудня 2018 року у справі №461/3006/17, від 10 грудня 2019 року у справі №559/1094/17.
На підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 воєнного стану на 30 діб відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про ведення воєнного стану в Україні" Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), що підтверджується листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, що міститься у відкритому доступі. Торгово-промислова палата України підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких - стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин. Війна є форс-мажорною обставиною в силу закону. Наявність положення воєнного стану в Україні є загальновідомим фактом.
Посилання позивача на те, що Торгово-промислова палата України засвідчила військову агресію як форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), без належного обґрунтування позивачем цих обставин, що підтверджені належними та достатніми доказами, як таких, що вплинули на неможливість своєчасної доставки транспортного засобу до митниці призначення, не може бути враховане судом при розгляді вказаної справи, як обставина, що унеможливлювала своєчасно звернутися до митного органу та доставити транспортний засіб у митницю призначення, проте позивач такого обов'язку не виконав.
Сторона, яка посилається на обставини, які виникли у зв'язку з війною повинна довести причинний зв'язок між неможливістю виконання свого обов'язку та військовими діями, тобто те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку.
Суд прийшов переконання про те, що сам факт введення воєнного стану не може вважатись належною правовою підставою для невиконання зобов'язань. Крім того, жодних доказів наявності причинного зв'язку із військовими діями та неможливістю виконання свого обов'язку позивачем не подано до суду.
Аргументи позивача про те, що вона створила сім'ю з громадянином України, народження дитини та її виховання, неможливість виїзду з країни через отриманням посвідки на проживання - не можуть бути віднесені до обставин непереборної сили, що могли об'єктивно вплинути на неможливість своєчасного звернення до митного органі із відповідного питання.
З огляду на викладене суд прийшов висновку про те, що позивачем не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а відповідачем доведено правомірність прийнятого рішення про відмову в продовженні строку тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу особистого користування.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частин 1, 3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене суд прийшов переконання про те, що у задоволенні позову необхідно відмовити.
Попри те, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач не позбавлений можливості повторно звернутися до митного органу із аналогічним питанням надавши підтверджуючі документи про те, що обставини непереборної сили перешкоджали позивачу виконати вимоги МК України щодо переміщення через митний кордон України вищевказаного автомобіля.
У відповідності до ст. 139 КАС України судові витрати понесені позивачем - покласти на останнього.
Керуючись ст. ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківської митниці визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення.
Судові витрати понесені ОСОБА_1 - покласти на останню.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ;
відповідач Харківська митниця, місцезнаходження - місто Харків, вул. Миколаївська, буд. 16-Б, код ЄДРПОУ 44017626.
Повне судове рішення складено та підписано суддею 03.03.2025.
Суддя М. І. Садова