Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
03 березня 2025 р. справа № 520/22352/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Лариса Мар'єнко, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області, Білопільської міської ради про скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач - ОСОБА_1 , звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Білопільської міської ради, Головного управління ДПС у Сумській області, в якому просить суд:
- скасувати податкові повідомлення - рішення складених Головним управлінням ДПС у Сумській області: №389399-2409-1819 на 57,55 грн від 20.05.2024 року, №4533093-2409-1819 на суму 13365,79 грн від 20.05.2024 року, №4533095-2409-1819 на суму 13847,88 грн від 20.05.2024 року, №4533097-2409-1819 на суму 309062,34 грн від 23.05.2024 року;
- зобов'язати Білопільську міську раду (код ЄДРПОУ 04058019) подати заяву до обласної військової адміністрації про звернення до Міністерства оборони про включення Білопільської громади в перелік територій бойових дії.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 повернуто позовну заяву позивачу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2025 частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 по справі №520/22352/24 - скасовано. Адміністративну справу №520/22352/24 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду для вирішення питання про роз'єднання позовних вимог.
Справа надійшла до Харківського окружного адміністративного суду 14.02.2025, що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду.
В період з 17.02.2025 по 28.02.2025 суддя перебувала на лікарняному.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст.171 КАС України, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий без дотримання вимог, встановлених ст.160, 161 КАС України, виходячи з наступного.
Відповідно до п.2 ч. 5 ст.160 КАС України в позовній заяві зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Частиною 1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв'язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
При цьому, слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Отже, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 31.10.2018 по справі №826/16958/17.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.02.2024 року у справі №990/150/23 виклала такі висновки: "Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмета заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги."
Позивач звертаючись з позовною заявою до суду просить суд зобов'язати Білопільську міську раду подати заяву до обласної військової адміністрації про звернення до Міністерства оборони України про включення Білопільської громади в перелік територій бойові дії, при цьому у прохальній частині позову не вказує якими саме діями, бездіяльністю чи рішенням суб'єкта владних повноважень порушено права чи законні інтереси ОСОБА_1 , беручи до уваги той факт, що вона не є мешканцем вказаної територіальної громади.
Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно надати до суду позовну заяву з визначенням змісту позовних вимог, що відповідають положенням ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 4, 5, 8, 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
Частиною 4 статті 161 КАС України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач звертаючись до суду з позовною заявою в якості відповідачів вказав: Білопільську міську раду та Головне управління ДПС у Сумській області.
Позивач виклав зміст позовні вимоги окремо щодо кожного з відповідачів, однак не зазначив обставини, якими обґрунтовує свої вимоги щодо кожного з цих відповідачів та не надав докази, які б підтверджували ці обставини.
Згідно з п.9 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається: у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Суд зазначає, що у позовній заяві позивачем не обґрунтовано порушення оскаржуваними відповідачами прав, свобод, інтересів саме позивача, що не відповідає вищенаведеному процесуальному положенню.
Відповідно до ч.1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Судом встановлено, що позивачем не надано копії позовної заяви з додатками для відповідачів та додатків до позовної заяви для суду.
Крім того, згідно з ч.3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.
Згідно з ч.3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Судом встановлено, що предметом позову у цій справі є позовні вимоги майнового характеру у розмірі 336333,56 грн та позовні вимоги немайнового характеру. Відтак, загальна сума судового збору становить 4574,53 грн (3363,33 грн - за позовні вимоги майнового характеру, 1211,20 грн - не майнового характеру).
Позивачем при зверненні до суду надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн, отже, недоплачена частина судового збору становить 3363,33 грн (4574,53-1211,20).
Зважаючи на вищевикладене, позовна заява не відповідає вимогам ст.160, 161 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків.
Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду:
1) уточнену позовну заяву, яка відповідає вимогам ст.5 та ч.5 ст.160 КАС України (викласти обставини, якими обґрунтовує свої вимоги щодо кожного з цих відповідачів та вказати якими саме діями, бездіяльністю чи рішенням Білопільської міської ради порушено права чи законні інтереси позивача);
2) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;
3) копії позовної заяви а також доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи;
4) документ, що підтверджує сплату недоплаченої частини судового збору у розмірі 3363,33 грн на платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: Отримувач коштів - ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок отримувача - UA678999980313141206084020661, Код класифікації доходів бюджету - 22030101, Призначення платежу*;101;__________, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ позивача), Харківський окружний адміністративний суд.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області, Білопільської міської ради про скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу термін - 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Лариса МАР'ЄНКО