Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
03 березня 2025 року Справа № 520/35491/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить: - визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії з врахуванням архівної довідки про заробітну плату від 11.01.2022 № 3/208847 за період з грудня 1985 року по листопад 1990 року;
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з урахуванням архівної довідки про заробітну плату від 11.01.2022 № 3/208847 за період з грудня 1985 року по листопад 1990 року, виданої федеральною державною казенною установою «центральний архів міністерства оборони російської федерації»; - вирішити питання розподілу судових витрат.
В обґрунтування позову покликається на те, що 02.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки про заробітну плату, виданої центральним архівом міністерства оборони російської федерації. 05.12.2024 отримав відмову у перерахунку, посилаючись на припинення участі російської федерації в угоді про пенсійне забезпечення з 01.01.2023. Вважає рішення відповідача протиправним та таким, що порушує права позивача, у зв'язку із чим просить провести перерахунок пенсії з урахуванням вказаної довідки.
Відповідачем не подано відзив, який би містив заперечення на позов.
Ухвалою суду від 31.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.
Суд установив, 02.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до органу Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки про заробітну плату, від 11.01.2022 № 3/208847 за період з грудня 1985 року по листопад 1990 року, виданої федеральною державною казенною установою «центральний архів міністерства оборони російської федерації».
Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.12.2024 № 204250003228 відмовлено позивачу у проведенні перерахунку пенсії, та зазначено, що до пенсії громадянам, які проживали або працювали на території російської федерації, призначаються згідно із Законом України від 09.07.2003 №1058-ГУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», враховуючи періоди роботи на території РСФСР до 31.12.1991. На момент розгляду заяви міжнародного договору з пенсійного забезпечення з російською федерацією не існує. Документи, необхідні для призначення пенсії, враховуються за умови апостиля компетентним органом держави, в якій складений документ. З січня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV).
Абзацом першим ч.1 ст.40 Закону № 1058-IV передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (абз.5ч.1ст.40 цього Закону).
Згідно з пунктами 1-2 статті 41 Закону № 1058-IV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:
1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;
2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Аналіз норм права дає підстави для висновку, що у разі надання особою заяви на призначення (перерахунок) пенсії із наданням довідки за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 01 липня 2000 року, зазначена довідка може бути врахована для призначення (перерахунку) розміру пенсії тільки після обов'язкового підтвердження первинними документами, на підставі яких було видано зазначену довідку.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок №22-1), затверджений постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) та зареєстрований в Міністерстві юстиції України за №1566/11846 від 27.12.2005 регулює питання подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058.
Абзацом 2 підпункту 3 пункту 2.1 вказаного Порядку встановлено, що за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Пунктом 2.10 Порядку передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
В свою чергу суд зазначає, що підтвердження достовірності даних довідки здійснюється шляхом проведення органом Пенсійного фонду перевірки за місцем зберігання первинної документації, а не шляхом покладення на особу, яка звернулася за перерахунком/призначенням пенсії, обов'язку щодо надання цих первинних документів.
Як встановлено судом, позивач перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, обчислену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Сторонами не заперечується, що до головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області надавалась архівна довідка про заробітну плату від 11.01.2022 № 3/208847 за період з грудня 1985 року по листопад 1990 року.
Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.12.2024 № 204250003228 відмовлено позивачу у проведенні перерахунку пенсії на підставі вищевказаної довідки. Зазначено, що до пенсії громадянам, які проживали або працювали на території російської федерації, призначаються згідно із Законом України від 09.07.2003 №1058-ГУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», враховуючи періоди роботи на території РСФСР до 31.12.1991. На момент розгляду заяви міжнародного договору з пенсійного забезпечення з російською федерацією не існує. Документи, необхідні для призначення пенсії, враховуються за умови апостиля компетентним органом держави, в якій складений документ.
Довідкою, виданою федеральною державною казенною установою «центральний архів міністерства оборони російської федерації». від 11.01.2022 № 3/208847 за період з грудня 1985 року по листопад 1990 року підтверджено, що архівними документами встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в 40 гвардійському танковому полку в період з 18 грудня 1985 року (наказ від 18 грудня 1985 року № 322) по 16 грудня 1990 року (наказ від 20 листопада 1990 року №273) на посаді командира танка, у військовому званні «прапорщик», та в роздавальних відомостях за грудень 1985 року листопад 1990 року є відомості про те, що нараховане йому грошове забезпечення.
Зміст довідки від 11.01.2022 № 3/208847 свідчить, що вона видана на основі особових рахунків та на всі виплати проведені відрахування страхових внесків до Пенсійного фонду.
До того ж, як зазначено Верховним Судом у постанові від 23.12.2020 у справі №520/7125/17, посилання органу Пенсійного фонду України на неможливість врахування заробітної плати в зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості видачі довідки є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки як на первинні документи, на підставі яких вона видана, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні. Як передбачено частиною 3 статті 44 Закон №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Будь-яких належних доказів невідповідності змісту довідки, доказів її недостовірності відповідач не надав.
В свою чергу, суд зазначає, що згідно з вимогами статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, яка діяла в період виникнення спірних правовідносин та в період роботи позивача, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
13.03.1992 між країнами СНД укладено Угоду про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення. У преамбулі зазначено, що Уряди держав учасниць уклали цю Угоду: «виходячи з необхідності захисту прав громадян у галузі пенсійного забезпечення, усвідомлюючи, що кожна держава - учасниця Співдружності повинна нести безпосередню відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, визнаючи, що держави - учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав - учасниць Угоди, визнаючи необхідність неухильного дотримання зобов'язань за міжнародними угодами, укладеними СРСР з питань пенсійного забезпечення».
Аналіз наведеного вище вказує на те, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Так, постановою Кабінету Міністрів України № 1328 від 29.11.2022 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення" постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року.
Вказана постанова набрала чинності 02 грудня 2022 року.
Отже, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29.11.2022 року Україна, як держава - учасниця Угоди виконує зобов'язання, взяті згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.
Таким чином, у контексті спірних правовідносин, суд вважає неспроможними доводи відповідача про те, що з 01 січня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, оскільки вказані обставини не стосуються періодів трудової діяльності позивачки, що мали місце в період дії вказаної Угоди.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що органом пенсійного забезпечення безпідставно не враховано позивачу заробітну плату згідно з довідки про заробітну плату за періоди роботи з грудня 1985 року по листопад 1990 року.
З матеріалів справи, суд встановив, що підставою для неврахування заробітної плати слугувала відсутність міжнародного договору з пенсійного забезпечення з російською федерацією та документи, необхідні для призначення пенсії, враховуються за умови апостиля компетентним органом держави, в якій складений документ.
Також суд звертає увагу, що 23 грудня 2022 року набрав чинності Закону України від 01.12.2022 №2783-ІХ «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року».
Після зупинення дії Конвенція від 22 січня 1993 року не застосовується у відносинах з російською федерацією, а документи, видані компетентними органами російської федерації, приймаються на території України виключно за умови легалізації, в даному випадку, проставлення апостилю.
Разом з тим, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 №107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 року такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.
З огляду на викладене, суд зазначає, що твердження пенсійного органу про необхідність проставлення на архівної довідки про заробітну плату від 11.01.2022 № 3/208847 за період з грудня 1985 року по листопад 1990 року апостилю, є необґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про визнання протиправним дії головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії з врахуванням архівної довідки про заробітну плату від 11.01.2022 № 3/208847 за період з грудня 1985 року по листопад 1990 року та зобов'язання головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з урахуванням архівної довідки про заробітну плату від 11.01.2022 № 3/208847 за період з грудня 1985 року по листопад 1990 року, виданої федеральною державною казенною установою «центральний архів міністерства оборони російської федерації».
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень відповідача на користь позивача стягнути судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії з врахуванням архівної довідки про заробітну плату від 11.01.2022 № 3/208847 за період з грудня 1985 року по листопад 1990 року.
Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з урахуванням архівної довідки про заробітну плату від 11.01.2022 № 3/208847 за період з грудня 1985 року до листопада 1990 року, виданої федеральною державною казенною установою «центральний архів міністерства оборони російської федерації».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області, місцезнаходження - місто Харків, майдан Свободи, будинок № 5, код ЄДРПОУ 14099344.
Повне судове рішення складено та підписано суддею 03.03.2025.
Суддя М. І. Садова