Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
03 березня 2025 року № 520/32169/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якому просить суд:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області протиправною та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області надати ОСОБА_1 повну відповідь на запит від 18.10.2024 року, надавши розрахунок пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про державну службу» померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_2 ;
- стягнути судові витрати з відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 02.12.2021 року звернулась до Управління пенсійного фонду в м. Ізюмі з заявою про перехід на пенсію у зв'язку з втратою годувальника після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_2 . Відповіді на заяву не отримала.
17.02.2022 року засобами поштового зв'язку на адресу Управління пенсійного фонду в м. Ізюмі спрямована заява, в якій я просила надати мені розрахунок пенсії за віком померлого чоловіка. Відповіді не отримала.
18.10.2024 року на адресу Головного управління ПФУ в Харківській області направлено адвокатський запит щодо надання письмової довідки -розрахунку в тому числі пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про державну службу».
Натомість 11.11.2024 року отримала відповідь від 30.10.2024 року, до якої надано копію рішення Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області від 08.12.2021 року та розрахунок довічного грошового утримання ОСОБА_2 . У вказаній відповіді зазначено, що ОСОБА_2 пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про державну службу» не отримував, а отримував довічне грошове утримання судді у відставці. Таким чином, позивачу не надано розрахунок пенсії за віком померлого чоловіка на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про державну службу».
Вказує, що згідно вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вона маю право на перехід на пенсію у зв'язку з втратою годувальника. Цим Законом передбачено загальний підхід для обчислення усіх видів пенсій з базової величини - пенсії за віком, порядок обчислення якої унормовано у ст. 27 цього Закону. Так само від розміру пенсії за віком визначається розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника (ч. 1 ст. 37 Закону №1058). Отже, незалежно від того, отримувала особа пенсію за віком чи ні, усі пенсії, в тому числі і пенсія у зв'язку з втратою годувальника, обчислюються з однакової базової величини - пенсії за віком. Та обставина, що суддя у відставці ОСОБА_2 пенсії за віком не отримував (отримував щомісячне грошове утримання судді у відставці), не є перешкодою для застосування пенсії за віком як базової величини для обчислення розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Натомість відповідач порушив її право не надавши повної інформації згідно запиту та не забезпечив умов за яких особа обізнана з умовами призначення різних пенсій і може робити усвідомлений вибір. Належне виконання цього обов'язку передбачає надання інформації про умови призначення усіх видів пенсії, на які заявник має право та заявник має право бути проінформованою про їх розміри.
Ухвалою суду від 27.11.2024 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , (ІНН НОМЕР_1 ) перебуває на обліку та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
02.12.2021 ОСОБА_1 звернулась з заявою щодо переходу з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заява відпрацьовувалась за принципом екстериторіальності та єдиної черги завдань спеціалістами головних управлінь Пенсійного фонду України в Дніпропетровській та Рівненській областях.
Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.12.2024 № 963370171997 винесено рішення про відмову у переведенні з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону в зв'язку з не доцільністю.
На адвокатський запит № 104/24 від 18.10.2024 головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області надано відповідь від 30.10.2024 № 2000-0202-8/190246 та направлено копію рішення головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.12.2021 № 963370171997 про відмову ОСОБА_1 в переході з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» по заяві від 02.12.2021 року.
Також було надано виписку з розпорядження про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 з 19.02.2020 року та повідомлено, що ОСОБА_2 пенсію за віком згідно з Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про державну службу» не отримував.
Зазначає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області є правомірними та такими, що ґрунтуються на Конституції, законах України, а відтак вимоги позивача, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Правовідносини щодо порядку здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, регулюються правовими нормами Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI (надалі - Закон № 2939-VI), що були чинні на день виникнення спору.
Безспірно, за змістом статті 5 зазначеного Закону №2939-VI доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Приписами частин першої, другої статті 19 Закону № 2939-VI закріплено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
У відповідності до вимог ч.1 ст.20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Суд враховує, що в розумінні вимог ст.13 Закону № 2939-VI відповідач, як суб'єкт владних повноважень, як орган державної виконавчої влади, відносяться до розпорядників інформації для цілей цього Закону.
Одночасно суд враховує, що за визначенням, закріпленим у статті 1 цього ж Закону №2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Таким чином, відповідач може бути розпорядником лише тієї інформації, яка була отримана або створена ним в процесі виконання своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у їх володінні.
Тобто, в розумінні вимог Закону №2939-VI публічна інформація - це вже відображена і задокументована або "готова і доступна" її лише необхідно надати на запит.
Разом з тим, судом встановлено, що представник позивачки, 18.10.2024 року звернувся до відповідача з адвокатським запитом про надання письмової довідки -розрахунку пенсії ОСОБА_2 станом на 2021 рік за весь час призначення та отримання ним такого забезпечення за відповідні періоди таких нарахувань та довідку про розрахунок пенсії за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " та Закону України "Про державну службу".
Запитувана представником позивача інформація не є відкритою та дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення іншими, окрім позивача, особами.
Тобто, вказаний запит представника позивача на інформацію подано згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації".
Листом від 30.10.2024 року, до якої надано копію рішення Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області від 08.12.2021 року та розрахунок довічного грошового утримання ОСОБА_2 . У вказаній відповіді зазначено, що ОСОБА_2 пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про державну службу» не отримував, а отримував довічне грошове утримання судді у відставці. Таким чином, позивачу не надано розрахунок пенсії за віком померлого чоловіка на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про державну службу».
Щодо ненадання розрахунку пенсії за віком померлого чоловіка позивачки на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про державну службу», суд зазначає наступне.
Насамперед, суд звертає увагу, що Законом № 1058 передбачено загальний підхід для обчислення усіх видів пенсій з базової величини - пенсії за віком, порядок обчислення якої унормовано у ст. 27 цього Закону.
Так само від розміру пенсії за віком визначається розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника (ч. 1 ст. 37 Закону № 1058).
Отже, незалежно від того, отримувала особа пенсію за віком чи ні, усі пенсії, в тому числі і пенсія у зв'язку з втратою годувальника, обчислюються з однакової базової величини - пенсії за віком.
З огляду на це, та обставина, що суддя у відставці ОСОБА_2 пенсії за віком не отримував (а отримував щомісячне грошове утримання судді у відставці), не є перешкодою для застосування пенсії за віком як базової величини для обчислення розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Суд звертає увагу на те, що у ст. 37 Закону № 1058 не зазначено, що пенсія за віком померлого годувальника обчислюється саме за Законом № 1058.
На час прийняття цього Закону (09.07.2003) ч. 4 ст. 43 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 № 2862-XII визначала, що судді, який пішов у відставку, за наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723).
Відповідно до цієї норми пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Проте, на час виходу ОСОБА_2 (21.09.2016) у відставку змінилося законодавство про статус суддів, а саме був чинним Закон України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI від 07.07.2010 (у редакції на час виходу ОСОБА_2 у відставку). Суд також звертає увагу, що Закон України «Про судоустрій та статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII набрав законної сили лише 30.09.20216.
Відповідно до ч. 1 ст. 138 цього Закону судді, який вийшов у відставку, при досягненні пенсійного віку виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу" або, за його вибором, щомісячне довічне грошове утримання.
Відповідно до ч. 3 ст. 138 цього Закону щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Отже, ОСОБА_2 , виходячи у відставку, мав право обрати пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання судді. Окрім того, він мав право на пенсію за віком на загальних підставах, визначених Законом № 1058.
У статті 37-1 Закону № 3723 було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Отже, якщо б ОСОБА_2 обрав пенсію за віком, то мав би право отримувати її (а у разі підвищення заробітної плати суддів - у збільшеному розмірі) до смерті.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI від 07.07.2010 не визначав і не визначає зараз особливостей пенсійного забезпечення осіб, що перебували на утриманні судді, на випадок його смерті.
Законом № 3723 було передбачено, що у разі смерті особи у період перебування на державній службі за наявності у померлого годувальника стажу державної служби не менше 10 років непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям - незалежно від того, чи були вони на утриманні померлого годувальника), призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї у розмірі 70 відсотків суми заробітної плати померлого годувальника, на яку нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням норм частини п'ятої цієї статті, а на двох і більше членів сім'ї - 90 відсотків. До непрацездатних членів сім'ї належать особи, зазначені у статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника на умовах, передбачених частиною восьмою цієї статті, мають також непрацездатні члени сім'ї померлої особи, яка отримувала пенсію за цим Законом.
Отже, утриманці державних службовців, що отримали право на пенсію за ст. 37 Закону № 3723, мають право на пенсію по втраті годувальника, розмір якої обчислюється від суми заробітної плати померлого годувальника.
Верховний Суд вже розглядав справу №236/3193/16-а, в якій висловлювався щодо права утриманців судді, що перебував у відставці та отримував щомісячне довічне грошове утримання, на отримання пенсії у зв'язку із втратою годувальника на підставі ст. 37 Закону № 3723 у розмірі 70% від заробітної плати судді.
Відмовляючи у призначення такої пенсії, відповідач наводив ті самі мотиви, що й у справі, що розглядається. Таким чином, спірним у тій справі була правомірність дій відповідача щодо відмови в переведенні позивача на пенсію у зв'язку з втратою годувальника за померлого судді у відставці відповідно до статті 37 Закону № 3723.
У постанові від 09.11.2018 у справі №236/3193/16-а Верховний Суд дійшов висновку:
«… право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника на умовах, передбачених ч. 10 ст. 37 Закону № 3723, мають також непрацездатні члени сім'ї померлої особи, яка отримувала або мала право на пенсію за цим Законом.
… дотримання принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права полягає у тому, що, приймаючи нові умови пенсійного забезпечення згідно Закону № 889-VIII, Верховна Рада України закріпила право певних осіб на конкретні умови призначення пенсії, зокрема, пенсії державного службовця шляхом відсилання до норм Закону, який, серед іншого, передбачає такий вид пенсійного забезпечення, як призначення пенсії по втраті годувальника.
За таких умов, розповсюдивши право на особу, законодавець шляхом прийняття закону поширив і право членів сім'ї цієї особи при призначенні пенсії на випадок втрати годувальника у разі її смерті, тобто позивача, відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів у справі №236/3193/16-а погодилася із рішенням суду апеляційної інстанції, яким позов було задоволено частково та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України перевести позивача на пенсію у зв'язку з втратою годувальника на підставі статті 37 Закону № 3723-XI.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону № 1402 висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Отже, Пенсійний Фонд та його органи у практичній роботі повинні застосовувати законодавство з урахуванням висновків Верховного Суду.
Закон України № 1058 не містить норми, яка б дозволяла замість пенсії за віком померлого годувальника застосовувати щомісячне довічне грошове утримання судді. Однак цей Закон і не визначає, за яким законом повинна розраховуватися пенсія за віком померлого годувальника, якщо він мав право на таку пенсію за Законом № 3723 і за Законом № 1058.
З огляду на це, суд дійшов висновку, що частину першу статті 37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" слід застосовувати з урахуванням того, що розмір пенсії у зв'язку із втратою годувальника - судді у відставці, що отримував щомісячне довічне грошове утримання і на час смерті мав право на пенсію за віком на підставі ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993, визначається на вибір заявника, що звернувся за призначенням пенсії у зв'язку із втратою годувальника у розмірі:
(1) 70% від розміру пенсії за віком, обчисленої на підставі ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993, або
(2) 50% від розміру пенсії за віком, обчисленої на підставі Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 1058 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Вибір заявника (там, де він є) є вирішальним і тоді, коли йдеться про обчислення розміру пенсії. Однак цей вибір є ілюзорним, коли особа не обізнана про свої права та альтернативи.
Отже, саме Пенсійний фонд та його органи повинні забезпечити умови, за яких особа обізнана з умовами призначення різних пенсій і може робити усвідомлений вибір.
Аналогічний висновок міститься у Постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду по справі № 440/7341/20 від 21.12.2021 р.
Враховуючи викладене, ненадання розрахунку пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про державну службу» померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_2 є протиправною бездіяльністю.
Враховуючи викладене, задоволенню підлягає вимога позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надати ОСОБА_1 повну відповідь на запит від 18.10.2024 року, а саме надати розрахунок пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про державну службу» померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка - ОСОБА_2 .
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо ненадання ОСОБА_1 розрахунку пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про державну службу» померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_2 - протиправною.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) повну відповідь на запит від 18.10.2024 року, надавши розрахунок пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про державну службу» померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_2 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) судові витрати в загальному розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 03 березня 2025 року.
Суддя Бадюков Ю.В.