Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
03 березня 2025 р. № 520/5696/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд.5, м. Харків, 61002, ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 15.03.2022 року № 151 о/с, яким оперуповноваженого СКП Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 було звільнено зі служби, внаслідок чого правовідносини з проходження публічної служби припинились;
- поновити ОСОБА_1 на посаді лейтенанта поліції, оперуповноваженого СКП Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу та додаткову винагороду за період з 04.03.2022 по день фактичного поновлення на службі в Національній поліції України;
- допустити до негайного виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді лейтенанта поліції, оперуповноваженого СКП Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області на службі та стягнення середнього грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2022, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2023, позов задоволено частково:
- визнано протиправним і скасовано наказ ГУ НП у Харківській області від 15.03.2022 №212, яким до оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Ізюмського РУП ГУ НП у Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції;
- визнано протиправним і скасовано наказ ГУ НП у Харківській області від 15.03.2022 № 151 о/с, яким оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Ізюмського РУП ГУ НП у Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 було звільнено зі служби;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Ізюмського РУП ГУ НП у Харківській області;
- стягнуто з ГУ НП у Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04.03.2022 по 27.10.2022 у сумі 75304,24 грн.
Постановою Верховного Суду від 12.11.2024 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2023 скасовано.
Справу №520/5696/22 направлено на новий судовий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду.
Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.
Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що 14.03.2022 до начальника ГУ НП в Харківській області надійшов рапорт начальника Ізюмського РУП ГУ НП в Харківській області про те, що оперуповноважений сектору кримінальної поліції Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_1 з 04.03.2022 відсутній на роботі без поважних причин. Телефоном ОСОБА_1 повідомив, що знаходиться в м. Луцьку Волинської області. Табельну вогнепальну зброю отримував, а саме: ПМ, два магазини та 16 набоїв до неї.
Наказом ГУНП в Харківській області від 15.03.2022 №478 з метою з'ясування обставин, викладених у рапорті начальника Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області від 14.03.2022, призначено службове розслідування.
15.03.2022 відповідачем складено висновок службового розслідування, в якому встановлено порушення позивачем вимог пункту 1 частини першої статті 18, пункту 24 частини першої статті 23 та частини другої статті 24 Закону України «Про Національну поліцію України», пункту 1 та пункту 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 3 наказу Національної поліції України від 10.03.2022 №190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану».
Відповідно до висновку службового розслідування оперуповноважений сектору кримінальної поліції Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_1 з 04.03.2022 по 15.03.2022 був відсутній на службі без поважних причин; не виконав вимог наказу Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану» в частині прибуття до органу поліції за місцем несення служби; а також не взяв участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Наказом ГУНП в Харківській області від 15.03.2022 № 212 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківській області» за скоєння дисциплінарного проступку оперуповноваженого СКП ВРПП Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 вирішено звільнити зі служби в поліції.
Наказом ГУНП в Харківській області від 15.03.2022 №151 о/с оперуповноваженого СКП Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з підстав, передбачених пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Не погоджуючись із наказом про звільнення, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Частинами першою, третьою статті 8 Закону №580-VIII визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.
Згідно з частиною першою статті 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:
"Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Відповідно до положень статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Частиною першою статті 23 Закону №580-VIII передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях; вживає всіх можливих заходів для надання невідкладної, зокрема домедичної і медичної, допомоги особам, які постраждали внаслідок кримінальних чи адміністративних правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в ситуації, небезпечній для їхнього життя чи здоров'я; бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Згідно з частинами другою, третьою статті 24 Закону №580-VIII у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Під час забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.
Відповідно до частин першої, другої статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно зі статтею 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку із звільненням позивача зі служби в поліції з підстав реалізації дисциплінарного стягнення, яке було застосовано до позивача за проступок, що полягає у відсутності на службі у період з 04.03.2022 по 15.03.2022, невиконанні вимог наказу Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану» в частині прибуття до органу поліції за місцем несення служби, а також в ухиленні від участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України внаслідок військової агресії російської федерації проти України.
З аналізу викладених положень Закону № 580-VIII та Дисциплінарного статуту випливає, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені. Службова дисципліна зобов'язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 уведено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і триває дотепер.
Пунктом 2 указаного Указу, в його початковій редакції, військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Відповідно до пункту 24 частини першої статті 23 Закону № 580-VIII поліція, відповідно до покладених на неї завдань, бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Водночас, відповідно до статті 24 Закону № 580-VIII, у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Отже, Національна поліція України як орган виконавчої влади може залучатися для запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану та бере участь у виконанні завдань територіальної оборони.
З матеріалів справи судом встановлено, що наказом ГУНП в Харківській області від 15.03.2022 № 151 о/с ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Підставою для прийняття зазначеного рішення послугували матеріали службового розслідування, за результатами якого начальником ГУНП в Харківській області 15.03.2022 був затверджений висновок службового розслідування, а в подальшому підписаний наказ ГУНП в Харківській області від 15.03.2022 № 212, яким до оперуповноваженого СКП Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
З метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків частиною 2 статті 14 Закону №2337-VIII передбачено проведення службового розслідування, під яким, відповідно до частини 1 статті 14 цього ж закону, розуміється діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Наказом ГУНП в Харківській області від 15.03.2022 № 478 «Про призначення та проведення службового розслідування» було призначено та проведено службове розслідування.
В ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією було встановлено, що 14.03.2022 до ГУНП в Харківській області надійшов рапорт начальника Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області полковника поліції Ткаченка О.А. від 14.03.2022 про те, що з 04.03.2022 по теперішній час оперуповноважений СКП Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_1 , безпідставно не вийшов на службу, про причини своєї відсутності нікому не повідомив, на зв'язок не виходить.
Опитаний в телефонній бесіді заступник начальника Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області - начальник СКП майор поліції ОСОБА_2 пояснив, що лейтенант поліції ОСОБА_1 04.03.2022 виїхав за межі Харківської області без дозволу керівництва для евакуації своєї родини у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації відносно України та бойових дій. До теперішнього часу останній не повернувся до Харківської області, оскільки начебто став на облік у вказаному підрозділі. Табельну вогнепальну зброю - ПМ та 16 патронів до неї, останній отримував та не здавав. Також майор поліції ОСОБА_2 пояснив, що внаслідок авіаційного удару адміністративна будівля Ізюмського РУП була знищена, у зв'язку з цим він не має можливості надати письмові пояснення.
З метою з'ясування обставин відсутності на службі лейтенанта поліції ОСОБА_1 , 15.03.2022 членом дисциплінарної комісії - заступником начальника управління - начальником ВСР УГІ ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_3 було здійснено телефонний дзвінок останньому. ОСОБА_1 пояснив, що 05.03.2022 він виїхав разом зі своїми батьками, рідною сестрою та знайомими до Волинської області до міста Луцьк для евакуації. Ввечері 07.03.2022 він прибув до м.Луцька. 09.03.2022 він у побутових умовах з власної необережності зламав свій палець лівої кисті та відкрив лікарняний за даним фактом. 10.03.2022 він став на облік у ГУНП у Волинській області для подальшого несення служби.
Пояснення лейтенанта поліції ОСОБА_1 підтверджуються його рапортом на начальника ГУНП у Волинській області, де зазначена відмітка відділу комплектування цього д підрозділу, та довідкою № 1943 КП «Медичне об'єднання Луцької міської територіальної громади» від 09.03.2022.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022№ 64/2022 було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Міністерство внутрішніх справ України зокрема в особі Національної поліції України, яка є структурним підрозділом зобов'язано запровадити та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Згідно з вимогами ст. 17 Закон України «Про правовий режим воєнного стану», органи державної влади України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадські об'єднання, а також громадяни зобов'язані сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території.
Судом встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_1 склав Присягу на вірність Українському народові, згідно з якої присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Відповідно до пункту 24 частини 1 до статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію», у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Судом також встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_1 був ознайомлений з вимогами наказу начальника ГУНП в Харківській області від 19.10.2021 № 2062 про те, що у разі вчинення ним протиправних дій, які підривають авторитет Національної поліції України в очах населення, керівництвом ГУНП в Харківській області до працівників буде прийматися безальтернативне рішення - звільнення з Національної поліції України.
Відповідно до вимог пункту 1 наказу Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану» (далі - наказ) поліцейським, які перебувають поза місцем несення служби, крім тих, що виконують службові завдання, протягом 1 доби повинні прибути до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік, а саме: поліцейським, для яких проїзд у регіон місця проходження служби є неможливим у зв'язку з об'єктивними причинами (тимчасова окупація, повне зупинення транспортного сполучення); поліцейським, які виховують одного або більше дітей віком до 18 років або на утриманні яких перебувають батьки, що потребують стороннього догляду, та виїхали з метою супроводу дітей в евакуацію, та чоловіки (дружини), які є поліцейськими, військовослужбовцями або особами рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту, задіяними до виконання службових обов'язків за місцем проходження служби; поліцейським, які мають статус одинокої матері (батька).
Згідно вимог пункту 3 наказу поліцейські, які не підпадають під перелік осіб, визначених пунктом 1 цього наказу, зобов'язані невідкладно прибути до органу поліції за місцем несення служби.
Як убачається з матеріалів справи, у ході проведення службового розслідування встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_1 не підпадає під категорію поліцейських згідно переліку, зазначеного у пункті 1 наказу. Разом з цим, останній не прибув до органу поліції за місцем несення служби, що підтверджується його поясненнями, чим порушив вимоги пункту 3 наказу Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану».
Пунктом 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського.
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ (далі -Дисциплінарний статут Національної поліції України), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно пункту 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку. Відповідно до вимог статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Як убачається з наявних у матеріалах справи доказів, у ході проведення службового розслідування встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_1 05.03.2022 без попереднього узгодження з керівництвом ГУНП в Харківській області виїхав до Волинської області та не прибув за місцем несення служби до підрозділів ГУНП в Харківській області, а також не взяв участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України тим самим, вчинив дисциплінарний проступок, який є несумісним з подальшим проходженням служби в Національній поліції України.
За проведеним службовим розслідуванням 15.03.2022 начальником ГУНП в Харківській області затверджений висновок, відповідно до якого за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п. 1 ч. 1 ст. 18, п. 24 ч.1 ст. 23 та ч. 2 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію України», п. 1 та п. 6ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 3 наказу Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану», необхідно застосувати до оперуповноваженого СКП Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Наказом ГУНП в Харківській області від 15.03.2022 № 212 до оперуповноваженого СКП Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Наказом ГУНП в Харківській області від 15.03.2022 № 151 о/с оперуповноваженого СКП Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022№ 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Відповідно до зазначеного Указу Міністерство внутрішніх справ України зокрема в особі Національної поліції України, яка є структурним підрозділом зобов'язано запровадити та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Відповідно до пункту 24 частини першої статті 23 Закону № 580-VIII поліція, відповідно до покладених на неї завдань, бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Водночас, відповідно до статті 24 Закону № 580-VIII, у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Отже, Національна поліція України, як орган виконавчої влади, може залучатися для запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану та бере участь у виконанні завдань територіальної оборони.
Відповідач у відзиві посилається на те, що з моменту введення в Україні воєнного стану, всі поліцейські ГУНП в Харківській області були залучені як до безпосередньої участі у заходах з відсічі та стримування збройної агресії проти України (такими зокрема є підрозділи БПОП ГУНП в Харківській області, спецпідрозділи «Корд» та «Схід»), так і до здійснення заходів правового режиму воєнного стану, якими зокрема є: несення служби на блокпостах, проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів; здійснення спеціальних заходів з ЗСУ з отримання, опрацювання агентурно-оперативної, оперативно-технічної інформації щодо переміщення сил противника; боротьба з диверсійно-розвідувальними силами агресора та незаконними воєнізованими або збройними формуваннями; участь у охороні та обороні об'єктів і комунікацій, порушення функціонування та виведення з ладу яких становлять загрозу для життєдіяльності населення; забезпечення евакуації населення, надання населенню іншої допомоги, тощо, бо вся територія Харківської області, відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 13.03.2024 № 84 «Про визначення районів ведення бойових дій» з 24.02.2022 була визначена районом ведення бойових дій.
Позивач у відповіді на відзив не заперечував, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022№ 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, на підставі якого Міністерство внутрішніх справ України, зокрема в особі Національної поліції України, яка є структурним підрозділом зобов'язано запровадити та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Разом з тим, суд зазначає, що виконання вказаних завдань і функцій в умовах воєнного стану у зв'язку з військовою агресією росії становить ризик для життя і здоров'я. Проте такі загрози не надають поліцейському права самостійно, без відповідного наказу залишати місце несення служби. За визначенням, що міститься у статті 59 Закону № 580-VIII, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Як убачається з матеріалів справи, під час проведення службового розслідування в Ізюмському РУП ГУНП в Харківській області (наказ від 10.05.2022 № 608), був опитаний начальник Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , який пояснив: « 24.02.2022 особовий склад Ізюмського РУП було зібрано по тривозі у зв'язку з веденням воєнного стану в Україні. З особовим складом, який прибув до Ізюмського РУП було проведено цільовий інструктаж та видану закріплену табельну вогнепальну зброю. 01.03.2022-02.03.2022 на оперативній нараді керівництва Ізюмського РУП, особовому складу неодноразово доводились вимоги про евакуацію працівників, в разі загострення обстановки на території м. Ізюмського району до міста Барвінкове. 03.03.2022 приблизно о 01.30 військовослужбовцями РФ було здійснено два авіаудари в адміністративний будинок Ізюмського РУП, в результаті чого було знищено службове майно, оргтехніка, службові автомобілі, службова документація. Зранку 03.03.2022 особовий склад частково виїхав до місця дислокації в м.Барвінкове. Працівники поліції, які не евакуювалися залишилися на території м.Ізюм, пояснюючи причини не евакуації або несвоєчасної евакуації до місця дислокації, такі як літні батьки, відсутність транспортного сполучення, родичі та близькі, що потребують догляду».
В своїх поясненнях заступник начальника Ізюмського РУП ОСОБА_5 зазначив: « 24.02.2022 особовий склад Ізюмського РУП було зібрано по тривозі у зв'язку з веденням воєнного стану в Україні... 01.03.2022 та 02.03.2022 на оперативній нараді керівництва Ізюмського РУП, особовому складу неодноразово доводились вимоги про евакуацію працівників, в разі загострення обстановки на території м. Ізюмського району до міста Барвінкове. 03.03.2022 особовий склад частково виїхав до місця дислокації в м. Барвінкове…».
У поясненнях заступник начальника - начальник ВКП Ізюмського РУП ОСОБА_2 також зазначив, що: « 01.03.2022 та 02.03.2022 на оперативній нараді керівництва Ізюмського РУП, особовому складу неодноразово доводились вимоги про евакуацію працівників, в разі загострення обстановки на території м. Ізюмського району до міста Барвінкове. 03.03.2022 особовий склад частково виїхав до місця дислокації в м. Барвінкове…».
Опитаний поліцейський ВРПП Ізюмського РУП ОСОБА_6 пояснив, що « 24.02.2022 особовий склад Ізюмського РУП було зібрано по тривозі у зв'язку з веденням воєнного стану в Україні... 01.03.2022 та 02.03.2022 керівництвом Ізюмського РУП було доведено до особового складу, що в разі загострення обстановки особовий склад повинен евакуюватися до міста Барвінкове…».
Аналогічні пояснення надав і старший інспектор СКЗ Ізюмського РУП ОСОБА_7 .
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивачу надавався дозвіл на виїзд за межі Харківської області.
Згідно рапорту начальника Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_4 від 14.03.2022, в період з 04.03.2022 по 14.03.2022 позивач був відсутній на службі.
Згідно пояснень заступника начальника Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області - начальника СКП майора поліції ОСОБА_2 , лейтенант поліції ОСОБА_1 04.03.2022 виїхав за межі Харківської області без дозволу керівництва для евакуації своєї родини у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації відносно України та бойових дій. До теперішнього часу (до 15.03.2022) останній не повернувся до Харківської області, оскільки начебто став на облік у вказаному підрозділі.
Таким чином, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що керівництвом Ізюмського РУП позивачу було надано дозвіл на виїзд за межі Харківської області.
Суд зазначає, що відповідно до завдань поліції, які покладені законом на органи Національної поліції України та поліцейських, у період воєнного стану позивач повинен був безумовно з'явитися на службі, виконувати завдання поліції, передбачені законом в умовах воєнного часу, дотримуватись Конституції України і законів України, Присяги, виконувати службові обов'язки, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Наявні у матеріалах справи докази, зокрема службового розслідування підтверджують, що 24.02.2022 особовий склад Ізюмського РУП було зібрано по тривозі у зв'язку з веденням воєнного стану в Україні, керівництвом Ізюмського РУП після повномасштабного вторгнення, були проведені оперативні наради, особовому складу неодноразово доведено вимоги про евакуацію працівників, в разі загострення обстановки на території м. Ізюмського району до міста Барвінкове. Даний порядок був доведений до відома всього особового складу, що підтверджується відповідними службовими записами та рапортами керівництва.
У матеріалах справи наявні докази того, що особовий склад Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області після повномасштабного вторгнення Російської Федерації 24.02.2022 року був зібраний по тривозі та приступив до виконання службових обов'язків відповідно до визначених завдань і розпоряджень керівництва, поліцейським були доведені накази щодо подальших дій у разі загострення оперативної обстановки. У тому числі було визначено порядок евакуації особового складу до м. Барвінкове, а також забезпечення правопорядку в умовах воєнного стану. Фактичні дані свідчать, що весь особовий склад Ізюмського РУП, за виключенням позивача, виконав зазначені розпорядження та продовжив службу відповідно до доведених наказів.
На підтвердження вказаних обставин у матеріалах справи містяться рапорти керівництва, відомості про присутність особового складу, а також пояснення інших співробітників поліції, які підтверджують факт їх участі в організації та здійсненні правоохоронної діяльності в період воєнного стану.
Водночас, відповідно до рапорту начальника Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_4 від 14.03.2022 року, позивач з 04.03.2022 року на службі відсутній. З пояснень заступника начальника Ізюмського РУП ГУНП - начальника СКП майора поліції ОСОБА_2 вбачається, що позивач самовільно залишив місце служби без отримання відповідного дозволу керівництва підрозділу.
Таким чином, матеріали справи свідчать про те, поліцейські з'явилися на службу, отримали відповідні накази та виконували покладені на них завдання. Жодних об'єктивних доказів на підтвердження того, що позивач мав правомірні підстави для невиконання службових обов'язків або що він отримав інші розпорядження від керівництва, не надано. Натомість, наявні у матеріалах справи докази свідчать, що позивач залишив місце служби самостійно та без погодження з командуванням, що свідчить про порушення ним дисциплінарних вимог та обов'язків, визначених законодавством.
У матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б підтверджували, що позивач отримав окремий наказ чи дозвіл на самостійний виїзд за межі Харківської області.
Таким чином, суд приходить до висновку, що організація роботи Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області у період після повномасштабного вторгнення Російської Федерації мала системний та впорядкований характер, підрозділ зберігав свою керованість, а керівництвом були розроблені та доведені до особового складу чіткі інструкції щодо подальших дій. З огляду на це, позивач мав безумовний обов'язок з'явитися на службу та виконувати покладені на нього обов'язки відповідно до Конституції України, Закону України «Про Національну поліцію» та Присяги.
Відповідно до п. 24 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Відповідно вимог п. 1, 2, 4, 8, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, поліцейський зобов'язаний: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивач не мав можливості прибути до визначеного керівником місця дислокації підрозділу, який був розташований у м. Барвінкове.
Згідно висновку службового розслідування 15.03.2022 членом дисциплінарної комісії - заступником начальника управління - начальником ВСР УГІ ГУНП в Харківській області майором поліції Денисенком С.В. було здійснено телефонний дзвінок, під час якого ОСОБА_1 повідомив, що 05.03.2022 він виїхав разом зі своїми батьками, рідною сестрою та знайомими до Волинської області до міста Луцьк для евакуації. Ввечері 07.03.2022 він прибув до м. Луцька. 09.03.2022 він у побутових умовах з власної необережності зламав свій палець лівої кисті та відкрив лікарняний за даним фактом. 10.03.2022 він став на облік у ГУНП у Волинській області для подальшого несення служби.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідачем в якості дисциплінарного проступку визначено те, що позивачем порушено вимоги пункту 3 наказу Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану», а саме позивач не прибув до органу поліції за місцем несення служби.
При цьому, з матеріалів справи судом встановлено, що позивач перебував на посаді лейтенанта поліції, оперуповноваженого СКП Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, а тому, після виїзду з м.Ізюм повинен був направитися не до Волинського області, а прибути до визначеного керівником місця дислокації підрозділу, в якому займав відповідну посаду, а у разі неможливості прибути - звернутися до найближчого підрозділу поліції на території Харківської області, через який повідомити свого безпосереднього керівника про виїзд з м. Ізюм та діяти за його розпорядження у відповідності до вимог закону.
Проте, доказів на підтвердження того, що позивач після виїзду з м. Ізюм Харківської області особисто повідомив керівництво підрозділу або керівництво ГУНП в Харківській області про виїзд з м. Ізюм, до матеріалів справи не надано.
При цьому, про виїзд разом із рідними та знайомими до Волинської області для евакуації, позивач повідомив заступнику начальника управління на телефонний дзвінок останнього, вже перебуваючи у м. Луцьк 15.03.2022. Доказів на підтвердження того, що про намір евакуюватися із сім'єю позивач повідомив про це своє керівництво до виїзду із міста Ізюм або у день виїзду, позивачем до матеріалів справи не надано.
Згідно висновку службового розслідування 15.03.2022 членом дисциплінарної комісії - заступником начальника управління - начальником ВСР УГІ ГУНП в Харківській області майором поліції Денисенком С.В. було здійснено телефонний дзвінок, під час якого ОСОБА_1 повідомив, що 05.03.2022 він виїхав разом зі своїми батьками, рідною сестрою та знайомими до Волинської області до міста Луцьк для евакуації. Ввечері 07.03.2022 він прибув до м. Луцька. 09.03.2022 він у побутових умовах з власної необережності зламав свій палець лівої кисті та відкрив лікарняний за даним фактом. 10.03.2022 він став на облік у ГУНП у Волинській області для подальшого несення служби.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що у робочі дні, а саме з 04.03.2022 по 15.03.2022 позивач був відсутній на службі без поважних причин.
Пунктом 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до вимог статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Суд зауважує, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Судом із наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що під час проведення відповідачем службового розслідування, дисциплінарною комісією були взяті до уваги усі істотні та суттєві поза розумним сумнівом аспекти, котрі здатні вплинути на міру відповідальності особи.
Разом з тим, позивач визнає, що був відсутній за місцем дислокації територіального органу Національної поліції України, в якому проходив службу, протягом спірного періоду.
Щодо посилань позивача на ті обставини, що з 15.03.2022 року до 24.03.2022 року його дружина, яка перебувала на стаціонарному лікуванні Луцького Центру первинної допомоги № 2 з діагнозом: «Загрозливий викидень в терміні гестації 6 тижнів», потребувала його постійного нагляду, а тому він не мав можливості за вимогою повернутися до Харківської області, не підтверджується належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст.73, 74 КАС України.
Суд погоджується з тим, що виконання вказаних завдань і функцій Національної поліції в умовах воєнного стану у зв'язку з військовою агресією росії становить ризик для життя і здоров'я. Проте такі загрози не надають поліцейському права самостійно, без відповідного наказу залишати місце несення служби. За визначенням, що міститься у статті 59 Закону № 580-VIII, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Завдання і повноваження поліції, навіть у звичайних умовах (за відсутності бойових дій), передбачають реальну вірогідність виникнення ситуацій, що можуть загрожувати життю і здоров'ю поліцейського. Проте присяга, яку складають поліцейські, та їхні обов'язки вимагають з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Таким чином, артилерійські обстріли, загроза окупації не є підставою для складання з себе відповідних обов'язків й не надають поліцейському права неконтрольовано, самостійно, без відповідного наказу залишати місце несення служби.
З метою впорядкування проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану, зокрема тими, що з певних причин у перші тижні повномасштабного вторгнення опинилися поза місцем несення служби, Національною поліцією України 10.03.2022 був виданий наказ №190.
Пунктом 1 вказаного наказу передбачено, що поліцейські, які перебувають поза місцем несення служби, крім тих, що виконують службові завдання, протягом 1 доби повинні прибути до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік, а саме: поліцейські, для яких проїзд у регіон місця проходження служби є неможливим у зв'язку з об'єктивними причинами (тимчасова окупація, повне зупинення транспортного сполучення); поліцейські, які виховують одного або більше дітей віком до 18 років або на утриманні яких перебувають батьки, що потребують стороннього догляду, та виїхали з метою супроводу дітей в евакуацію, та чоловіки (дружини), які є поліцейськими, військовослужбовцями або особами рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту, задіяними до виконання службових обов'язків за місцем проходження служби; поліцейські, які мають статус одинокої матері (батька).
Згідно з пунктом 3 наказу Національної поліції України від 10.03.2022 №190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану» поліцейським, які не підпадають під перелік осіб, визначених пунктом 1 цього наказу, наказано невідкладно прибути до органу поліції за місцем несення служби.
Пункти 1 і 3 вказаного наказу дають підстави для висновку, що стати на облік в іншому (найближчому) органі поліції могли поліцейські, які не могли прибути до місця постійного несення служби з об'єктивних причин, або які залишили місце несення служби у зв'язку з переліченими сімейними обставинами. Інші поліцейські, навіть якщо вони знаходилися за межами місця несення служби, зобов'язані були невідкладно повернутися.
Суд зазначає, що наказ Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану» не уповноважував позивача на виїзд на безпечні території України в той час, коли ГУНП в Харківській області потребувало в тому, щоб кожен поліцейський залишався на своєму робочому місці та виконував свої службові обов'язки.
Матеріалами справи підтверджується, що лейтенант поліції ОСОБА_8 склав Присягу на вірність Українському народові, передбачену статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до якої поліцейський, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Як встановлено судом під час розгляду справи, підрозділ поліції, де проходив службу позивач, був залучений для здійснення заходів і повноважень для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, поліцейські підрозділу з'явилися на службу, отримали відповідні накази та виконували покладені на них завдання, а організація роботи Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області у період після повномасштабного вторгнення Російської Федерації мала системний та впорядкований характер, підрозділ зберігав свою керованість, а керівництвом були розроблені та доведені до особового складу чіткі інструкції щодо подальших дій, доведено план евакуації.
Доказів на підтвердження повідомлення позивачем керівництва Ізюмського РУП ГУНП в Харківській про намір залишити м. Ізюм та отримання відповідний дозволу, до матеріалів справи суду не надано.
У ході проведення службового розслідування встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_1 не підпадає під категорію поліцейських згідно переліку, зазначеного у пункті 1 наказу. Разом з цим, останній не прибув до органу поліції за місцем несення служби, що підтверджується його поясненнями, чим порушив вимоги пункту 3 наказу Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану».
При цьому, суд зазначає, що дійсно запровадження воєнного стану, наявність бойових дій на території України, створює загрозу для життя та здоров'я людей, які перебувають на території України.
Разом з тим, позивач погодившись проходити службу в поліції добровільно погодився на усі ризики пов'язані з проходженням такої служби, як і взяв на себе зобов'язання мужньо і вправно служити народу України, але фактично взяті на себе обов'язки не виконав.
Також, суд зазначає, що вчинений дисциплінарний проступок є суттєвим, оскільки він полягає не лише у не виконанні, а і у самоусуненні від виконання службових обов'язків, невиході на службу, неможливості використання позивача на службі в умовах воєнного стану, коли існує велика потреба у правоохоронних органах.
Верховний Суд в постанові від 02.10.2018 у справі № 815/4463/17 зазначив, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Міністерство внутрішніх справ України зокрема в особі Національної поліції України, яка є структурним підрозділом зобов'язано запровадити та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Згідно з вимогами статті 17 Закон України "Про правовий режим воєнного стану", органи державної влади України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадські об'єднання, а також громадяни зобов'язані сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території.
Позивачем не заперечувалось складання присяги на вірність Українському народові, передбачену статтею 64 Закону України "Про Національну поліцію", відповідно до якої поліцейський, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягала вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Відповідно до п. 24 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань: бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону України "Про Національну поліцію", у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії РФ проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
З урахування вищевикладеного, суд приходить до висновку, що дисциплінарна комісія під час службового розслідування відносно позивача повно встановила та з'ясувала обставини події та правомірно притягнула позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог пункту 1 частини першої статті 18, пункту 24 частини першої статті 23 та частини другої статті 24 Закону України «Про Національну поліцію України», пункту 1 та пункту 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 3 наказу Національної поліції України від 10.03.2022 №190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану».
Враховуючи порушення, які були встановлені дисциплінарною комісією та відображені у висновку службового розслідування, суд вважає, що наказ Головним управлінням Національної поліції в Харківській області від 15.03.2022 року № 151 о/с, яким оперуповноваженого СКП Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 було звільнено зі служби, внаслідок чого правовідносини з проходження публічної служби припинились, прийнято з дотриманням положень вимог закону, а тому підстави для визнання вказаного наказу протиправним та скасування наказу, відсутні.
З огляду на те, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд.5, м. Харків, 61002, ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 03 березня 2025 року.
Суддя Н.А. Полях