Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
03 березня 2025 року №520/22932/24
Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лариси Мар'єнко, розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач - ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 24.07.2024 №203040015306 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" №889-VІІІ від 10.12.2015 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період роботи у виконавчому комітеті Московської районної ради м.Харкова та Адміністрації Московського району Харківської міської ради з 27.08.1993 по 01.05.2016;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплатити, з урахуванням раніше виплачених сум, ОСОБА_1 з 15.07.2024 року пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-ХІІ у розмірі 60%; заробітної плати згідно заяви від 15.07.2024 з урахуванням усіх складових заробітної плати, які відображено в довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 12.07.2024 №101/01.2-24/24 та довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 12.07.2024 №102/01.2-24/24, які видані Адміністрацією Салтівського (колишнього Московського) району Харківської міської ради.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона звернулась через електронний портал Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VІІІ. Рішенням від 24.07.2024 №203040015306 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовило у у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" з підстав відсутності необхідного стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ. Позивач не погоджується з вказаним рішенням, вважає його безпідставним та незаконним, оскільки згідно пунктів 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VІІІ за нею зберігається право на отримання пенсії державного службовця відповідно до Закону №3723-ХІІ.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін у судове засідання.
Представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що рішенням від 24.07.2024 №203040015306 відмовлено у перерахунку пенсії заявниці шляхом переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", оскільки відсутній необхідний страховий стаж роботи станом на 01.06.2015 на посадах державної служби 20 років. Крім того, станом на 01.05.2016 позивач не перебувала на посадах державної служби. Так, згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 займала посаду працівника органу місцевого самоврядування, що не відноситься до категорій посад державних службовців. Відтак, на думку відповідача, оскаржуване рішення відповідає вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні позову.
Представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, надіслав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що оскільки позивача на 01.05.2016 не працювала на посадах, які відносяться до категорії посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ та не має 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених Законом №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, останній законно та обґрунтовано відмовлено в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу".
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
15.07.2024 позивач звернулась через портал електронних послуг Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VІІІ та проведення перерахунку пенсії на підставі довідок про складові грошового забезпечення від 12.07.2024 №101/01.2-24/24 та №102/01.2-24/24.
Заяву розглянуто за принципом екстериторіальності та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення від 24.07.2024 №203040015306 про відмову ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно із Законом України "Про державну службу".
Підставою для відмови вказано станом на 01.05.2016 заявниця не працювала на посадах, які відносяться до категорії посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ та не має 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Законом №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України.
Вважаючи рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" та перерахунку на підставі довідок про складові заробітної плати протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Згідно з частиною 3 статті 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За змістом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Згідно із преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно з ч.1 ст.10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Спірним питанням в межах розгляду даної справи, є наявність у позивача стажу роботи на державній службі та стажу, що може бути прирівняний до стажу державного службовця, необхідного для призначення пенсії державного службовця відповідно до положень ст.37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993.
Згідно із ст.1 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 №2493-III (далі - Закон №2493-III) служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Положення статей 2, 3 Закону №2493-III визначають, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Відповідно до ч.7 ст.21 Закону №2493-III (в редакції станом на 01.05.2016) пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.
Пенсійне забезпечення державних службовців станом до 01.05.2016 регулювалося Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII (далі - Закон №3723-ХІІ).
Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України від 16.12.1993 за №3723-ХІІ "Про державну службу" на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз цієї норми дає підстави дійти висновку про те, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абз.1 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Водночас зазначений вік визначається статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Тобто до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016 відповідно до статті 90 Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ "Про державну службу" пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Разом з цим законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-ХІІ.
Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ "Про державну службу", державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 за №889-VІІІ "Про державну службу", для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статті 25 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України від 10.12.2015 за №889-VІІІ "Про державну службу" передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу", але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону України від 16.12.1993 за №3723-ХІІ "Про державну службу" передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд зазначаєї про те, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 за № 3723-ХІІ "Про державну службу" після 01.05.2016 є необхідність дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" і Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ "Про державну службу", а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України від 10.12.2015 за №889-VІІІ "Про державну службу") зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 за №3723-ХІІ "Про державну службу" лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 за №889-VІІІ "Про державну службу" та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" вік і страховий стаж.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією щодо застосування зазначених норм матеріального права сформованою у зразковому рішенні Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №822/524/18 та у постановах Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №676/4235/17, від 19.03.2019 у справі №466/5138/17.
Матеріалами справи підтверджено, що згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 25.09.1985 року (записи №4 - №21) позивачка працювала, зокрема на таких посадах та в таких органах:
27.08.1997 прийнято на роботу у виконавчий комітет Московської районної ради м.Харкова на посаду інспектора канцелярії ІІ категорії;
01.12.1993 переведено на посаду інспектора ІІ категорії з діловодства;
25.04.1994 прийняла Присягу державного службовця;
30.08.2001 згідно Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" прийняла Присягу посадової особи місцевого самоврядування;
01.10.2008 призначена на посаду завідуючого відділу з питань звернення громадян як таку, що успішно пройшла стажування на цю посаду;
31.12.2010 звільнена з займаної посади по переводу до Адміністрації Московського району Харківської міської ради;
01.01.2011 призначена на посаду начальника загального відділу управління з організаційної роботи та загальних питань Адміністрації Московського району Харківської міської ради зі збереженням 11 рангу посадової особи місцевого самоврядування;
01.01.2013 присвоєно 10 ранг посадової особи місцевого самоврядування;
01.01.2015 присвоєно 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування.
Таким чином, станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 займала посаду начальника загального відділу управління з організації роботи та загальних питань Адміністрації Московського району Харківської області.
Як зазначає представник відповідача у відзиві на позовну заяву як на підставу відмови у призначенні пенсії за віком відповідно до ЗУ "Про державну службу" вказав на відсутність у позивачки необхідного 20-річного стажу на посадах державної служби, стаж роботи з 30.08.2001 (день прийняття присяги посадової особи місцевого самоврядування згідно Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування") до 01.05.2016, оскільки посадові особи органів місцевого самоврядування не є державними службовцями, а тому періоди роботи на посадах службовців в органах місцевого самоврядування не можуть бути зараховані до стажу державної служби.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VІІІ стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.1994 №239 "Про віднесення посад працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів до відповідних категорій посад державних службовців і присвоєння їм рангів державних службовців" посади заступників голів, секретарів виконкомів міських Рад народних депутатів і міст районного підпорядкування, селищних і сільських Рад народних депутатів; керівників відділів секретаріатів районних, районних у містах Києві та Севастополі Рад народних депутатів; керівників управлінь, самостійних відділів виконкомів районних у містах Рад народних депутатів; керівників відділів (підвідділів) та їх заступників у складі управлінь, самостійних відділів, апаратів виконкомів районних у містах Рад народних депутатів; радників, консультантів, спеціалістів управлінь, самостійних відділів обласних, Київської та Севастопольської міських Рад народних депутатів; радників, консультантів, спеціалістів виконкомів міських Рад міст обласного підпорядкування, їх управлінь, самостійних відділів та інші прирівняні до них посади віднесено до шостої категорії посад державних службовців.
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №229 від 25.03.2016, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу".
Так, абзацом 13 пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі Порядок №283, втратив чинність 01.05.2016) передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема: на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Згідно з п.4 Порядку №283 обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Матеріали справи свідчать, що відмова позивачу у переведенні на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" №3723, мотивована незарахуванням періоду роботи з 30.08.2001 року по 01.05.2016 року до стажу державної служби, який дає право на призначення пенсії.
З огляду на вказане, посади, які обіймала позивач за час роботи в органах місцевого самоврядування за спірний період відносяться до посад, визначених ст.14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Водночас необхідно врахувати, що пунктом 4 частини 2 статті 46 Закону №889-VIII визначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Таким чином, доводи відповідачів про те, що стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований до стажу державної служби, який дає право на призначення пенсії за віком згідно із Законом України "Про державну службу" є безпідставними.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що періоди роботи позивача на посадах в органах місцевого самоврядування, а саме з 30.08.2001 року по 01.05.2016 року включно, зараховуються до стажу державної служби, що свідчить про те, що стаж роботи позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, дає право на призначення пенсії, відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" та з врахуванням пункту 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII.
Період роботи з 27.08.1993 по 29.08.2001 року не є спірним, оскільки позивач займала посаду державної служби, в тому числі прийняла присягу державного службовця. Відповідачем рішення про відмову у зарахуванні вказаного періоду роботи до державної служби не приймалось, права позивача в цій частині позовних вимог не порушені, відтак не підлягають задоволенню.
Аналізуючи наведені норми, суд приходить до висновку про те, що відповідно до п.6 Порядку №229 та п.8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIIІ, тобто до 01.05.2016, обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством, тобто відповідно до Порядку №283, який також діяв до набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889-VIII, при обчисленні стажу державної служби позивачки за період з 30.08.2001 до 01.05.2016 застосовуються саме приписи п.2 Порядку №283, з урахуванням яких такий період роботи, зважаючи, що протягом нього позивачка обіймала різні посади в органі місцевого самоврядування, передбачених у ст.14 Закону №2493-ІІІ, підлягає зарахуванню до стажу державної служби позивачки.
Встановлені у справі обставини свідчать про те, що відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, діяло недобросовісно та необґрунтовано, не врахувало усіх обставин та положень законодавства, що мають значення для переведення позивачки з однієї пенсії на іншу, і, як наслідок, допустило неналежний розгляд поданої ним заяви і документів та, відповідно, прийняло незаконне і необґрунтоване рішення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про неправомірність відмови позивачу у переведенні та перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", як наслідок, оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 24.07.2024 №203040015306 підлягає скасуванню.
З метою обрання належного способу захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати саме Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, як територіальний орган Пенсійного фонду України який прийняв протиправне рішення, повторно розглянути заяву позивача та додані документи, врахувавши до стажу державної служби період роботи позивача на посадах в органах місцевого самоврядування з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні та врахувати наявність у позивача права на переведення та перерахунок пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу", з дня звернення з відповідною заявою, а саме з 15 липня 2024 року.
Суд звертає увагу, що позивачка має право на призначення пенсії державного службовця саме відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ, а не згідно із Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ, оскільки за встановленими обставинами справи позивачка, маючи станом на 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ) стаж державної служби понад 20 років, зберегла за собою після 1 травня 2016 року право на призначення пенсії державного службовця саме відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ, адже також має передбачені частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Вказана правова позиція висловлена в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2024 у справі №480/9274/23.
Водночас, не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 в частині щодо зобов'язання відповідача при здійсненні призначення пенсії врахувати довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 12.07.2024 №101/01.2-24/24 та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 12.07.2024 №102/01.2-24/24, видані Адміністрацією Салтівського району Харківської міської ради та виплатити пенсію державного службовця у розмірі 60% заробітної плати, зазначеної в таких довідках, оскільки вказані вимоги є передчасними. В даному випадку предметом спору є встановлення права позивача на призначення їй пенсії за Законом України "Про державну службу", при цьому, яким чином в подальшому буде здійснюватися обчислення такої пенсії після її призначення та чи буде в майбутньому враховані при такому обчисленні пенсії вищевказані довідки про заробітну плату, на цей час стверджувати неможливо.
Вирішення позовних вимог на майбутнє, суперечить приписам ст.5 КАС України, якою визначено, що захисту підлягає саме порушене право особи, а не можливість його порушення в майбутньому.
Приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи те що, відповідачами не надано суду доказів на підтвердження правомірності своєї відмови, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.19, 139, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, 3 під.2 пов., м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна, буд.83, м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 24.07.2024 року №203040015306 про відмову ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно із Законом України "Про державну службу".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період роботи у виконавчому комітеті Московської районної ради м.Харкова з 30.08.2001 по 31.12.2010 та Адміністрації Московського району Харківської міської ради з 01.01.2011 по 01.05.2016.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 липня 2024 року про переведення її з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-ХІІ, з урахуванням висновків суду у даній справі.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна, буд.83, м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 03 березня 2025 року.
Суддя Лариса МАР'ЄНКО