Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
03 березня 2025 року №520/7226/22
Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді - Лариси Мар'єнко, розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування пунктів наказу,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.06.2022 року №307 "Про результати службового розслідування" із змінами внесеними наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 02.08.2022 року №385 відповідного до якого позаштатного начальника служби РАО майора ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани;
- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.07.2022 року №357 "Про притягнення до матеріальної відповідальності" із змінами внесеними наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 02.08.2022 року №385 відповідно до якого позаштатного начальника служби РАО майора ОСОБА_1 притягнуто до матеріальної відповідальності шляхом стягнення 16671,30 грн в розмірі 20 відсотків з його місячного грошового забезпечення до повного відшкодування.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що за результатами службового розслідування командиром військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ від 27.06.2022 №307 (зі змінами внесеними наказом від 02.08.2022 №385), яким його притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани та наказ від 22.07.2022 №357 (зі змінами внесеними наказом від 02.08.2022 №385) - до матеріальної відповідальності за порушення ведення обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів. Позивач не погоджується з вказаними наказами, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті при неповному з'ясуванні обставин справи, а службове розслідування проводилось в порушення Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін у судове засідання.
Представник відповідача - Військової частини НОМЕР_1 , надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що службове розслідування за фактом втрати або викрадення зброї чи боєприпасів проведено із всебічним, своєчасним і об'єктивним дослідженням обставин вчиненого правопорушення. Відтак, оскаржувані накази командира військової частини НОМЕР_1 від 27.06.2022 №307 та від 22.07.2022 №357 (зі змінами, внесеними наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 02.08.2022 №385 в частині, що стосується позивача) відповідають вимогам закону, є обґрунтованими та справедливими.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 , проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 на посаді начальник відділу територіального забезпечення пальним та мастильними матеріалами складу пального та мастильних матеріалів.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.06.2022 №301 призначено провести в період з 22.06.2022 по 29.06.2022 службове розслідування за фактом виявлення розбіжностей між обліком зброї та її фактичною наявністю, що свідчить про втрату (викрадення) зброї.
В ході службового розслідування встановлено, що за усним наказом командира військової частини НОМЕР_1 позаштатним начальником служби РАО майором ОСОБА_1 у період з 15 по 22 червня 2022 року було проведено перевірку наявності зброї, яка рахується по обліку військової частини НОМЕР_1 , шляхом звірки облікових даних Книги обліку зброї та боєприпасів з фактичною наявністю зброї по номерам, що закріплена за особовим складом та зберігається на складі РАО.
В ході перевірки встановлено нестачу 9-мм пістолети ПМ в кількості 3 од. (серія НС №3953М, серія НС№1318М, серія НОМЕР_2 ) та надлишок 9-мм пістолет ПМ в кількості 1 од. (серія ЛИ №765).
За результатами проведених Військовою частиною НОМЕР_1 заходів з розшуку втраченої (викраденої) зброї, виявлено втрачений (викрадений) 9-мм пістолет ПМ в кількості - 1 од. (серія СА№0433).
Проведеним службовим розслідуванням особу, яка здійснила викрадення зброї не встановлено.
Так, 9-мм пістолети ПМ в кількості - 3 одиниць (серія НС №3953М, серія НС№1318М, серія СА №0433) ймовірно були втрачені (викрадені) в період з 24 по 25 лютого 2022 року з приміщення підвалу штабу, який в умовах існуючої бойової обстановки використовувався як тимчасове місце зберігання та видачі зброї, не обладнаний як місце зберігання зброї згідно вимог керівних документів, використовувався у якості бомбосховища та мав вільний доступ до нього з боку військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 та військовослужбовців інших військових частин, які прибували до частини для отримання майна.
Також ймовірним вбачається втрата (викрадення) зброї під час її завантаження та переміщення до військового містечка № НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ), оскільки таке переміщення здійснено без належного оформлення документів для передачі зброї з військового містечка № НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 ), так і процедури прийняття зброї у військовому містечку № НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ), а також без оформлення документів з номерами зброї при її поверненні 21 березня 2022 року з військового містечка № НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ) до військового містечка № НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 ).
Таким чином, в ході службового розслідування встановлено низку причин та умов, які сприяли втраті зброї.
Висновками акту службового розслідування від 27.06.2022, затвердженого командира військової частини НОМЕР_1 , встановлено, що позаштатний начальник служби РАО майор ОСОБА_1 не був присутній та не організовував належне переміщення зброї з кімнати зберігання зброї та кабінету зі спеціальної підготовки штабу №11 до підвалу штабу, її облік, зберігання, видачу і охорону, а також зброї та боєприпасів, які прибули з військового містечка № НОМЕР_5 ( АДРЕСА_2 ). Також, в подальшому ним не було організовано завантаження та переміщення зброї та боєприпасів з належним чином оформленням документів з військового містечка № НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 ) до військового містечка № НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ). Крім того, після прибуття зброї та боєприпасів 21 березня 2022 року до військового містечка № НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 ) з військового містечка № НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ) майор ОСОБА_1 не здійснив перевірку зброї та супровідних документів до неї. Повну перевірку наявності зброї та боєприпасів він здійснив лише у період з 15 по 22 червня 2022 року після отримання усного наказу командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 . Таким чином, позаштатний начальник служби РАО (начальник відділу територіального забезпечення ПММ) майор ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 3.2.16 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16.07.1997 №300 (далі - Положення) та пункту 3 Розділу Х Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, яка затверджена наказом Міністра оборони України від 29.06.2005 №359 (далі - Інструкція).
Обставин, які обтяжують відповідальність майора ОСОБА_1 в ході службового розслідування не встановлено.
Обставиною, яка пом'якшує відповідальність майора ОСОБА_1 є вчинення правопорушення в умовах існуючої бойової обстановки за наявності загрози захоплення противником військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27.06.2022 №307 "Про результати службового розслідування" (з основної діяльності) (пункт 1) позаштатного начальника служби РАО майора ОСОБА_1 , за допущені порушення вимог пункту 3.2.16 Положення, пункту 3 Розділу Інструкції, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а саме оголошено сувору догану.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22.07.2022 №357 "Про притягнення до матеріальної відповідальності" (з основної діяльності) (пункт 2) за утворення нестачі та заподіяння шкоди внаслідок викрадення (втрати) 9-мм пістолетів ПМ в кількості 2 одиниць (серія НС№3953М, серія НС№1318М) притягнуто до матеріальної відповідальності позаштатного начальника служби РАО майора ОСОБА_1 шляхом стягнення 5120,00 грн з його місячного грошового забезпечення.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 02.08.2022 №385 (з основної діяльності), з урахуванням встановлення за наслідками інвентаризації залишкової вартості 9-мм пістолети МП серія НС №3953М, серія НС №1318М та з метою достовірного занесення відомостей до книги обліку нестач військової частини НОМЕР_1 та притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності, внесено зміни до наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 27.06.2022 №307 та від 22.07.2022 №357, а саме:
1) пункт 4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.06.2022 №307 "Про результати службового розслідування" викладено у новій редакції: "Позаштатному начальнику служби РАО військове майно, яке викрадене (втрачене), зокрема, 9-мм пістолети МП в кількості 2 одиниці (серія НС №3953М, залишкова вартість 1667,13 грн, серія НС №1318М, залишкова вартість 1667,13 грн) занести у книгу обліку втрат військового майна (по відповідній службі) та встановленим порядком списати";
2) пункт 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.07.2022 №357 "Про притягнення до матеріальної відповідальності" викладено у новій редакції: "За утворення нестачі та заподіяння шкоди внаслідок викрадення (втрати) 9-мм пістолетів ПМ в кількості 2 одиниці (серія НС №3953М, серія НС №1318М) притягнути до матеріальної відповідальності позаштатного начальника служби РАО майора ОСОБА_1 шляхом стягнення 16671,30 грн в розмірі 20 відсотків з його місячного грошового забезпечення до повного відшкодування шкоди".
Не погодившись з наказами відповідача щодо притягнення позивача до дисциплінарної та матеріальної відповідальності, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Відносини між Державою в особі компетентних органів (посадових осіб, службових осіб) та громадянами, які складаються з приводу проходження військової служби унормовані, зокрема, приписами Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року №548-XIV (далі за текстом - Статут внутрішньої служби), Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року №551-XIV (далі за текстом - Дисциплінарний статут), Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03.10.2019 року №160-IX, Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" від 21.09.1999 року №1075-XI, Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, який затверджено Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 року №608 (далі за текстом - Порядок).
Так, відповідно до ст.9 Статуту внутрішньої служби військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV визначено, військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця:
додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів;
бути пильним, зберігати державну таємницю;
додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;
виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету;
поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків;
не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Згідно з ст.11 Статуту внутрішньої служби необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців обов'язок свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.
Статтею 16 Статуту внутрішньої служби передбачено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Абзацом 4 пункту 4 розділу І Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України 29.06.2005 №359, визначено, начальники служб ракетно-артилерійського озброєння повинні забезпечувати проведення в установленому порядку номерної перевірки стрілецької зброї, а також щорічної інвентаризації стрілецької зброї та боєприпасів.
Додатково правила збереження військового майна деталізовані у нормах Положення про військове (корабельне) господарство затверджене наказом Міністерства оборони України від 16.07.1997 року №300 (далі - Положення №300), згідно з п.п.3.1.7 якого у військових частинах (з'єднаннях), крім посадових осіб, вказаних у статтях 3.1.3 - 3.1.6 цього Положення, військовим господарством відають: заступники командира частини (з'єднання) з тилу, з інженерно-авіаційної служби - начальник технічної частини з питань аеромобільної підготовки та підпорядковані їм посадові особи; начальник служби ракетно-артилерійського озброєння; начальник інженерної служби; начальник служби радіаційного, хімічного та біологічного захисту; начальник зв'язку; начальник бронетанкової служби; начальник автомобільної служби; начальник метрологічної служби; начальник медичної служби; старший ветеринарний лікар (ветеринарний лікар, ветеринарний фельдшер); начальник фізичної підготовки та спорту; начальник фінансової служби; начальник служби (підрозділу) охорони праці; начальник адміністративно-господарчої частини штабу з'єднання; начальник квартирно-експлуатаційної служби; інші посадові особи військової частини (з'єднання) в межах своїх функціональних обов'язків.
Абзацами 2, 6, 20, 27 пункту 3.1.9 Положення №300, встановлено, що усі посадові особи військової частини (з'єднання), які відають військовим (корабельним) господарством, повинні:
знати вимоги чинного законодавства України, наказів, положень, настанов, інструкцій та інших керівних документів щодо організації та ведення військового (корабельного) господарства та неухильно керуватись ними у своїй діяльності;
організовувати та контролювати ведення обліку, правильне зберігання і своєчасне оновлення запасів матеріальних засобів усіх видів;
знати наявність, стан, тактико-технічні характеристики та правила експлуатації озброєння, бойової, іншої техніки у підпорядкованих службах (службі) та вміти організувати їх експлуатацію і ремонт;
вживати заходів щодо забезпечення надійного збереження матеріальних засобів, слідкувати за справним станом обладнання постів, огороджень, технічних засобів охорони, зв'язку та сигналізації.
Абзацами 11, 12, 15, 16, пункту 3.2.16 Положення 300, закріплено, що начальник ракетно-артилерійського озброєння військової частини повинен:
знати наявність та технічний стан озброєння, ракет і боєприпасів у частині;
вести облік та звітність по службі;
організовувати правильне зберігання озброєння, ракет, боєприпасів та майна на артилерійському складі, здійснювати контроль за їх наявністю та зберіганням у підрозділах частини;
щомісяця проводити перевірки наявності та стану стрілецької зброї і боєприпасів у підрозділах згідно з обліковими даними частини.
Інструкція з обліку військового майна у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 року №440 (далі - Інструкція №440) і визначає механізм організації та ведення обліку військового майна, закріпленого в установленому законодавством порядку за військовими частинами, військовими навчальними закладами, військовими навчальними підрозділами вищих навчальних закладів, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), і є підставою для прийняття відповідних рішень посадовими особами Збройних Сил у межах наданих їм повноважень з питань обліку військового майна. Дія цієї Інструкції поширюється на структурні підрозділи апарату Міністерства оборони України (далі - Міноборони), Генерального штабу Збройних Сил України (далі - Генеральний штаб), інші органи військового управління, а також військові частини, військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, установи та організації Збройних Сил (далі - військові частини), які ведуть власне військове (корабельне) господарство на правах окремої військової частини та облік закріпленого за ними військового майна.
За визначенням п.2 Інструкції №440 матеріально відповідальна особа - посадова (службова) особа, на яку за характером її посади (роботи) покладено матеріальну відповідальність за збереження військового майна на підставі наказу командира військової частини (договору про матеріальну відповідальність працівника, укладеного відповідно до вимог трудового законодавства) і якій передано під звіт або в інший документально оформлений спосіб на зберігання, у тимчасове користування військове майно.
Згідно ч.2 ст.3 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах" з моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Як встановлено службовим розслідуванням, 25 лютого 2024 року у зв'язку з існуючою бойовою обстановкою, зокрема із загрозою оточення м.Харкова та захоплення військового містечка № НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 ) вся облікова приходно-видаткова документація по службі РАО була знищена, про що був складений Акт знищення від 25.02.2022 №5. В той же час, Книга обліку зброї та боєприпасів була збережена та знаходилась у військовому містечку № НОМЕР_5 ( АДРЕСА_2 ). Підставою для знищення документації з обліку майна та залишків матеріально-технічних засобів військової частини стало Бойове розпорядження з логістичного забезпечення ОК " ІНФОРМАЦІЯ_1 " №1314/16/11/13дск від 25.02.2022.
Відповідно до Книги обліку зброї та боєприпасів, станом на 24.02.2022 року у військовій частині НОМЕР_1 на обліку перебувало 9-мм пістолети ПМ у кількості 94 одиниць.
В ході перевірки було встановлено нестачу 9-мм пістолетів ПМ в кількості 3 одиниць (серія НС№3953М, серія НС№1318М, серія НОМЕР_2 ) та надлишкового 9-мм пістолета ПМ в кількості 1 одиниця (серія ЛИ№765).
Згідно Книги обліку за номерами і закріплення озброєння військової техніки та іншого військового майна два 9-мм пістолети ПМ серії НОМЕР_6 та серії НОМЕР_7 не були видані жодному з військовослужбовців та до дня переміщення (24 лютого 2022 року) перебували у військовій частині НОМЕР_1 .
Також, згідно Книги обліку за номерами і закріплення озброєння військової техніки та іншого військового майна 9-мм пістолет ПМ серія НОМЕР_2 не був виданий жодному з військовослужбовців та до переміщення (24 лютого 2022 року) перебував на території військового містечка № НОМЕР_5 .
Крім того, в акті службового розслідування викладені висновки про те, що особу, яка здійснила викрадення зброї не встановлено. Так, 9-мм пістолети ПМ в кількості - 2 одиниць (серія НС №3953М, серія НС№1318М) ймовірно були втрачені (викрадені) в період з 24 по 25 лютого 2022 року з приміщення підвалу штабу військової частини НОМЕР_1 , або під час її завантаження та переміщення з військового містечка № НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 ) до військового містечка № НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ), так і процедури прийняття зброї у військовому містечку № НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ), а також при її поверненні 21 березня 2022 року з військового містечка № НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ) до військового містечка № НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 ). Таким чином, в ході службового розслідування встановлено низку причин та умов, які сприяли втраті зброї.
Висновками службового розслідування встановлено порушення позивачем пункту 3.2.16 Положення та пункту 3 Розділу Х Інструкції, що виразилось у не належній організації процесу переміщення зброї та контролю ведення супровідних документів.
Представник позивача в позовній заяві зазначив, що відповідачем в акті службового розслідування не вказано в чому саме полягає суть дисциплінарного проступку ОСОБА_1 .
Ухвалою суду витребувано у відповідача посадову інструкцію (функціональні обов'язки) позаштатного начальника служби ракетно-артилерійського озброєння начальника відділу територіального забезпечення військ складу пального та мастильних матеріалів майора ОСОБА_1 .
Представник відповідача у письмових поясненнях, наданих на виконання ухвали суду вказано, що у військовій частини НОМЕР_1 не розроблялась окрема посадова інструкція та функціональні обов'язки позаштатного начальника служби ракетно-артилерійського озброєння, оскільки всі права, обов'язки та повноваження посадових осіб зазначені у статутах Збройних Сил України та наказах Міністра оборони України.
Відповідно до п.3.2.16 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 року №300, начальник служби ракетно-артилерійського озброєння частини відповідає за службу та виконує свої обов'язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і пункту 3.1.9 цього Положення, а зі спеціальних питань виконує накази начальника служби ракетно-артилерійського озброєння вищого органу військового управління.
Начальник РАО військової частини повинен: брати участь у розробці плану бойової та мобілізаційної готовності частини та організовувати його виконання зі своєї спеціальності; знати наявність та технічний стан озброєння, ракет і боєприпасів у частині; вести облік та звітність по службі; організовувати своєчасне витребування, одержання та огляд озброєння; знати ділові та моральні якості особового складу своєї служби; організовувати правильне зберігання озброєння, ракет, боєприпасів та майна на артилерійському складі, здійснювати контроль за їх наявністю та зберіганням у підрозділах частини; не менше ніж двічі на рік перевіряти їх технічний стан, за результатами перевірки оформлювати акт та видавати наказ по частині, а також щомісяця проводити перевірки наявності та стану стрілецької зброї і боєприпасів у підрозділах згідно з обліковими даними частини; планувати ремонт озброєння, організовувати її своєчасне технічне обслуговування, відправляти її в ремонт та отримувати з ремонту, перевіряти якість та своєчасність ремонту; проводити заняття з офіцерами та прапорщиками частини по вивченню озброєння, ракет, боєприпасів та правил їх експлуатації, а також заняття з підрозділами за своїм фахом; перевіряти у підрозділах підготовку озброєння, ракет та боєприпасів до стрільби, вести облік їх витрат та випадків нештатних дій ракет, боєприпасів на стрільбах; після стрільб терміново організовувати приймання від підрозділів стріляних гільз, несправних ракет та боєприпасів, а також ракет, снарядів, вибухівки та гранат, які не вибухнули; не допускати утримання в підрозділах частини нетабельної зброї, ракет, боєприпасів та майна; виявляти причини аварій та поломок зброї, вживати заходів щодо їх попередження; організовувати своєчасне обстеження апаратури, приладів, громовідводів, посудин високого тиску та вантажопідйомних засобів, здійснювати удосконалення зброї, вносити зміни у правила експлуатації та технічну документацію; здійснювати контроль за дотриманням правил пожежної безпеки; забезпечувати дотримання правил техніки безпеки при зберіганні, транспортуванні, технічному обслуговуванні, ремонті та використанні зброї, ракет, боєприпасів, при роботах у парках, сховищах та на відкритих майданчиках; розробляти річний і місячний плани експлуатації та ремонту озброєння і боєприпасів, здійснювати контроль за їх виконанням; проводити огляд зброї, боєприпасів і приладів у підрозділах та на складах частини; розробляти та здійснювати заходи щодо обладнання та удосконалення артилерійського складу, майстерень та інших об'єктів служби; постійно вивчати умови праці військовослужбовців та забезпечувати дотримання правил техніки безпеки при виконанні робіт; керувати роботою артилерійського складу та майстерень.
У військових частинах, де за штатом посада начальника служби ракетно-артилерійського озброєння (далі - РАО) не передбачена, ці обов'язки виконує офіцер, призначений наказом командира військової частини.
Відповідно до пункту 22 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 23 грудня 2021 року №1000 "Про організацію служби військ і бойового навчання військової частини НОМЕР_1 на 2022 навчальний рік" для ведення обліку, закріплення, контролю організації зберігання та видачі стрілецької зброї і боєприпасів у військовій частині призначено позаштатним начальником служби ракетно-артилерійського озброєння (далі - РАО) начальника відділу територіального забезпечення військ складу пального та мастильних матеріалів майора ОСОБА_1 .
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що на позивача відповідно до займаної посади покладені вказані обов'язки та у суду відсутні відомості щодо звільнення позивача з займаної посади або від виконання обов'язків за посадою у військовий час.
Щодо доводів представника позивача про порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування, суд зазначає таке.
Процедура проведення службового розслідування відносно військовослужбовців передбачена ст.ст.47, 84-88 Дисциплінарного статуту і деталізована нормами Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 року №608 (далі за текстом - Порядок №608).
Згідно статті 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Відповідно до абзаців 1, 2 статті 4 Дисциплінарного статуту, військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Частиною 1 статті 5 Дисциплінарного статуту, за стан військової дисципліни у з'єднанні, військовій частині, підрозділі, закладі, установі відповідає командир. Інтереси захисту вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.
Відповідно до частини 3 статті 5 Дисциплінарного статуту, стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника, розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».
Відповідно до частини 1 статті 45 Дисциплінарного статуту, в разі невиконання, неналежного виконання військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності накласти дисциплінарне стягнення.
Статтею 48 Дисциплінарного статуту, на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського, старшинського, офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського, старшинського складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Відповідно до статті 86 Дисциплінарного статуту, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
За визначенням п.2 розділу І Порядку № 608 службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Службове розслідування за фактами завданої шкоди державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, проводиться з дотриманням вимог даного Порядку та положень Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" (п. 7 Порядку № 608).
Відповідно до п. 1 розділу II Порядку №608 службове розслідування може призначатися у разі:
невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду;
невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань;
неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті;
дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця;
втрати або викрадення зброї чи боєприпасів;
порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки;
недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів;
внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення;
повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення;
вчинення корупційного злочину або правопорушення, пов'язаного з корупцією;
скоєння військовослужбовцем під час виконання обов'язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи;
надходження повідомлення (у тому числі анонімного) щодо порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції", а наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
За рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.
Розділом III Порядку №608 визначено порядок проведення службового розслідування.
Рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення (п.1 розділу III Порядку №608).
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування) (п. 3 розділу III Порядку № 608).
До участі у проведенні службового розслідування заборонено залучати осіб, які є підлеглими військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, осіб, які брали участь у правопорушенні або особисто зацікавлені у результатах розслідування.
За результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини (п. 1 розділу V Порядку №608).
У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування (п. 2 розділу V Порядку №608).
В описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення (п. 3 розділу V Порядку №608).
У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити (п.4 розділу V Порядку №608).
Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожен учасник службового розслідування має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування (п.5 розділу V Порядку №608).
Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування (п. 6 розділу V Порядку №608).
За результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу (п. 1 розділу VI Порядку №608).
Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну під час виконання ними службових обов'язків визначає Закон України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03.10.2019 року №160-IX (далі - Закон №160-IX).
Відповідно до п.4 ст.1 Закону №160-IX матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.
Прямою дійсною шкодою є збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків (п.5 ст.1 Закону №160-IX).
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону №160-IX підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
Частиною 2 статті 3 Закону №160-IX визначено, що умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.
Притягнення особи до матеріальної відповідальності за завдану шкоду не звільняє її від дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності, встановленої законами України (ч.3 ст.3 Закону №160-IX).
Статтею 8 Закону України №160-IX визначено порядок проведення службового розслідування.
Посадові (службові) особи зобов'язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів (ч.1 ст.8 Закону України №160-IX).
У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.
Щодо шкоди, завданої командиром (начальником), розслідування призначається письмовим наказом старшого за службовим становищем командира (начальника) (ч.2 ст.8 Закону України №160-IX).
Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць (ч.3 ст.8 Закону України №160-IX).
Порядок проведення службового розслідування визначається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, правоохоронними органами спеціального призначення, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України та Державним бюро розслідувань (ч.5 ст.8 Закону України №160-IX).
За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб'єктами оціночної діяльності (ч.6 ст.8 Закону України №160-IX).
Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п'ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню (ч.1 ст.8 Закону України №160-IX).
Службовим розслідуванням встановлено в порушення пункту 3.2.16 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16.07.1997 №300 та пункту 3 Розділу Х Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, яка затверджена наказом Міністра оборони України від 29.06.2005 №359, позаштатний начальник служби РАО майор ОСОБА_1 не був присутній та не організовував належне переміщення зброї з кімнати зберігання зброї та кабінету зі спеціальної підготовки штабу №11 до підвалу штабу, її облік, зберігання, видачу і охорону, а також зброї та боєприпасів, які прибули з військового містечка № НОМЕР_5 ( АДРЕСА_2 ). Також, в подальшому ним не було організовано завантаження та переміщення зброї та боєприпасів з належним чином оформленням документів з військового містечка № НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 ) до військового містечка № НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ). Крім того, після прибуття зброї та боєприпасів 21 березня 2022 року до військового містечка № НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 ) з військового містечка № НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ) майор ОСОБА_1 не здійснив перевірку зброї та супровідних документів до неї. Повну перевірку наявності зброї та боєприпасів він здійснив лише у період з 15 по 22 червня 2022 року після отримання усного наказу командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 , що призвело до нестачі стрілецької зброї: 9 мм пістолетів ПМ у кількості 2 одиниці (серія НС№3953М, серія НОМЕР_7 ) та спричинення прямої дійсної шкоди державі, розмір якої згідно наказу №385 від 02.08.2022 про вартісну оцінку завданої шкоди з урахуванням ступеня зносу становить - 3344,26 грн. Сума що підлягає відшкодуванню, внаслідок втрати (нестачі), з урахуванням кратності становить - 33442 грн 60 коп.
На думку позивача, службовим розслідуванням не були встановлені наявність шкоди та протиправна поведінка.
Враховуючи вищевикладене та оцінивши в сукупності всі доводи сторін та їх підтвердження матеріалами справи, суд приходить до висновку, що службовим розслідуванням встановлені та підтверджені доказами дії позивача, вчинені в порушення вимог керівних документів, які полягають у не забезпеченні належного порядку охорони, обліку, зберігання та видачі стрілецької зброї, не здійсненні перевірки наявності та стану стрілецької зброї і боєприпасів та призвели до нестачі стрілецької зброї: 9 мм пістолетів ПМ у кількості 2 одиниці (серія НС№3953М, серія НОМЕР_7 ).
Згідно п.3 розділу IV Порядку проведення службового розслідування, затвердженого наказом Міністерства оборони України №608 від 21.11.2017 року, військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
Суд звертає увагу, на те, що позивач під час службового розслідування скористався наданим йому правом на надання пояснень та надав пояснення щодо обставин втрати вказаної зброї, також в раках службового розслідування за фактом втрати стрілецької зброї відібрані пояснення у ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Встановлено причинний зв'язок між вчиненим діями та подією, що трапилась, встановлено обставини, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність.
В акті службового розслідування вказано, що заперечень та клопотань щодо порядку проведення службового розслідування від осіб, стосовно яких проводилось розслідування не надходило.
Позивач ознайомлений під особистий підпис з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності та матеріальної відповідальності.
Як передбачено ст.26 Статуту внутрішньої служби, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ст.7 Закону №160-IX розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності.
У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб'єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.
Відповідачем складено довідку про вартісну оцінку завданої шкоди, відповідно до якої вартість 9-мм пістолету ПМ в кількості 1 одиниця (серія НС№3953М) становить 512 грн, а вартість 9-мм пістолету ПМ в кількості 1 одиниця (серія НС№1318М) становить 512 грн. Загальний розмір заподіяної шкоди складає 1024 грн, а підвищений розмір матеріальної відповідальності складає 10240 грн.
Як вже зазначалось судом, наказом начальника військової частини від 02.08.2022 №385 внесено зміни до наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 27.06.2022 №307 та від 22.07.2022 №357 в частині визначення залишкової вартості втраченого (викраденого) військового майна, у зв'язку з проведеною інвентаризацією, та встановлено залишкову вартість 9-мм пістолету ПМ в кількості 1 одиниця (серія НС№3953М) становить 1667,13 грн, а вартість 9-мм пістолету ПМ в кількості 1 одиниця (серія НС№1318М) становить 1667,13 грн. Загальний розмір заподіяної шкоди складає 3344,26 грн, а підвищений розмір матеріальної відповідальності складає 33442,60 грн.
Відповідно до статті 6 Закону №160-IX особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі:
1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій;
2) виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб;
3) завдання шкоди у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин;
4) вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення;
5) якщо особою надано письмове зобов'язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.
Посадові (службові) особи, винні в незаконному звільненні зі служби чи переміщенні військовослужбовця, поліцейського, особи рядового та начальницького складу, за шкоду, завдану у зв'язку з виплатами такій особі матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці за час проходження служби на нижчеоплачуваній посаді, несуть повну матеріальну відповідальність у судовому порядку.
Особа за шкоду, завдану розкраданням або втратою озброєння, зброї та боєприпасів до неї, несе підвищену матеріальну відповідальність у кратному співвідношенні до вартості такого майна, але не більше десятикратного розміру. Перелік озброєння, зброї та боєприпасів до неї, нестача або розкрадання яких відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до їх вартості, визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2020 року №604, затверджений перелік озброєння, зброї та боєприпасів до неї, нестача або розкрадання яких відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до їх вартості, у якому передбачено, що нестача вогнепальної зброї калібром до 30 мм відшкодовується у десятикратному розмірі.
В силу пункту 3.1.12 Положення №300, перебування на посаді начальника служби ракетно-артилерійського озброєння виключає можливість посилання на незнання діючих законів, наказів, положень, настанов, керівництв, інструкцій, що визначають норми, порядок забезпечення військ, а також порядок обліку, зберігання, використання матеріальних засобів. Отже матеріальну відповідальність за збереження військового майна на позаштатного начальника служби ракетно-артилерійського озброєння майора ОСОБА_1 покладено за характером посади і дорученої роботи.
В пункті 4 розділу І Інструкції №359 наголошено, що відповідальні службові особи, які не вжили заходів щодо забезпечення зберігання стрілецької зброї, боєприпасів, а також особи, що здійснили крадіжки або допустили втрати стрілецької зброї, боєприпасів, відповідають згідно із законодавством України.
Так, в ході службового розслідування було встановлено факт нестачі зброї, за збереження якої відповідальною особою був, в тому числі й позивач.
Враховуючи наведене та виходячи з обставин справи, підтверджених наявними у ній доказами, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи наказ від 27.06.2022 №307 "Про результати службового розслідування" (із змінами внесеними наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 02.08.2022 №385), яким ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани та наказ від 22.07.2022 №357 "Про притягнення до матеріальної відповідальності" (із змінами внесеними наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 02.08.2022 №385), яким ОСОБА_1 притягнуто до матеріальної відповідальності за нестачу військового майна 9 мм пістолетів ПМ (серія НОМЕР_6 та серія НС№1318М) шляхом стягнення суми 16671 гривень 30 копійок, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а отже такий наказ є правомірними.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.19, 139, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ) про визнання протиправним та скасування пункті наказів, - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 03 березня 2025 року.
Суддя Лариса МАР'ЄНКО