про залишення позовної заяви без руху
Справа № 500/1013/25
03 березня 2025 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Грицюк Р.П., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), зокрема, частиною другою цієї статті.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, суд вважає, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
За загальним правилом початком перебігу строку є день, коли особа дізналась або повинна була (могла) дізнатись про порушення свого права.
Таким чином, для визначення моменту виникнення права на звернення до суду важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) чинники, що свідчать про презумпцію можливості та обов'язку особи цікавитись та бути обізнаною про свої права та стан їх дотримання з боку інших осіб.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно з Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції:
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Тобто позовні вимоги за період з 29.01.2020 по 19.07.2022, не обмежуються будь-яким строком звернення до суду.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту першого глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Карантин в Україні, пов'язаний з COVID-19, діяв з 12 березня 2020 року (постанова Уряду від 11 березня 2020 року № 211) та закінчився 30 червня 2023 року (постанова Уряду від 27 червня 2023 року № 651).
Отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 Кодексу законів про працю України, на строк дії такого карантину.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.11.2023 року по справі №160/759/23.
Суд зазначає, що у частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 19.05.2023 тримісячний строк звернення до суду, з урахуванням його продовження на період дії карантину (до 30.06.2023) сплинув 01.09.2023.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом з доказами поважності причин його пропуску позивач не подав.
Разом з тим, суд зауважує, що вимоги позивача стосуються не виплати йому суми грошового забезпечення, які були позивачу виплачені протягом періоду проходження служби (щомісячні та разові), про розмір яких позивач був обізнаний в день їх отримання.
КЗпП України не пов'язує строк звернення до суду з вимогами щодо заробітної плати (грошового забезпечення), яке було нараховане та виплачене позивачу раніше, ніж під час звільнення зі служби, з датою одержання позивачем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, оскільки вказані суми не є розрахунком при звільненні.
Тому посилання позивача на неотримання ним письмового повідомлення про нараховані і виплачені суми грошового забезпечення упродовж проходження служби, суд вважає не переконливими. Як наслідок, посилання позивача на обчислення строку звернення до суду з вимогами щодо суми грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 19.05.2023, у тому числі й суми одноразових видів грошового забезпечення, що нараховані та виплачені позивачу в зазначений період, за відсутності заяви про поновлення строку звернення до суду не відповідає вимогам ст. 123 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, суд вважає, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху та роз'яснює позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом: приведення позовних вимог у відповідність до положень статей 122, 123 КАС України або звернення до суду із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вимогами щодо суми грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 19.05.2023, у тому числі й суми одноразових видів грошового забезпечення, що нараховані та виплачені позивачу в зазначений період, з доказами поважності причин його пропуску.
Перелік обов'язкових відомостей, які зазначаються в позовній заяві наведено у ч. 5 ст. 160 КАС України.
Положеннями пунктів 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України закріплено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно із ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Приписами ч. 2 ст.79 КАС України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Зазначаючи про долучення на підтвердження наведених у позовній заяві обставин додатку - «копії податкового коду ОСОБА_1 », представником позивача відповідного письмового доказу не надано, про що відділом організаційно-правового забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду 25.02.2025 складено акт про відсутність вказаних у додатках документів.
Вказані вище недоліки позовної заяви перешкоджають вирішенню питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі. Отже, позивачу необхідно надати документи, які зазначені у посиланні на додатки до позовної заяви.
З урахуванням зазначеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 293 КАС, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання необхідних документів на адресу суду:46021 м.Тернопіль, вул. Грушевського, 6.
Роз'яснити позивачу, що уразі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява буде повернута останньому.
Копію ухвали направити позивачу.
Роз'яснити учасникам справи, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Грицюк Р.П.