03 березня 2025 р. Справа № 480/8095/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), в якому просив:
- визнати протиправним дії відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії за вислугу років та її не виплати з 01.02.2022, відповідно рішення у справі №480/3701/24, із розрахунку 89% сум грошового забезпечення та з урахуванням сум проведених індексацій пенсії згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, від 24.02.2023 №168, від 23.02.2024 №185, а також щомісячної доплати у розмірі 2000, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2022р №713;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01.02.2022 із розрахунку 89% сум грошового забезпечення, відповідно рішення суду по справі №480/3701/24, без обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, та на дати перерахунку розміру пенсій, а саме: 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 та 01.07.2021, з врахуванням сум індексацій нарахованих згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118"Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", постановами Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", постановами Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. до призначеної пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", без обмеження їх максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат.
Вимоги вмотивовані тим, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Відповідач протиправно, при здійсненні перерахунку його пенсії на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду у справі №480/3701/24, обмежив його розмір максимальним розміром пенсії.
Однак, позивач наголошує, що положення ч.7 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в цілому визнано неконституційним відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/20і6 від 20.12.2016 року. Так, згідно із пунктом другим резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016№ 7-рп/2016, зокрема, частина 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Таким чином, з 20.12.2016 не чинною є ч.7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Позовна заява була розподілена автоматизованою системою комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" судді Бондарю С.О. та ухвалою суду від 30.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
На підставі розпорядження керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 №176 було здійснено повторний автоматичний розподіл справи та цю справу розподілено судді Шевченко І.Г. та ухвалою якої від 16.12.2024 справу №480/8095/24 прийнято до провадження.
При цьому, відзиву на позовну заяву відповідачем подано надано не було. Частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Відтак, вбачається можливим розглянути справу за наявними матеріалами у справі.
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з позову та підтверджується матеріалами справи, позивач з 17.09.2008 є отримувачем пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ), перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області, з визначенням розміру пенсії на момент її призначення відповідачем в 89% суми грошового забезпечення (а.с.13, 22-26). Крім того, як вбачається з рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 у справі №480/9379/23, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили та обставини якого відповідно до ч.4 ст.78 КАС України не підлягають доказуванню, позивачу з 01.07.2021 встановлено щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб".
29.01.2024 Управлінням Служби безпеки України в Сумській області була складена та направлена до ГУ ПФУ Сумській області довідка №680 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача станом на 01.01.2022, однак відповідач відмовив у здійсненні перерахунку на підставі такої довідки, з чим позивач не погодився та звернувся до Сумського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав, рішенням якого від 25.06.2024 у справі №480/3701/24, крім іншого, відповідача було зобов'язано здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.02.2022 пенсії на підставі довідки УСБУ в Сумській області від 29.01.2024 №680 виданої, станом на 01.01.2022, у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із розрахунку 89% відповідних сум грошового забезпечення, із урахуванням раніше виплачених сум.
Вказане підтверджується обставинами, встановленими у рішенні Сумського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 у справі №480/3701/24 та від 08.12.2023 у справі №480/9379/23, що набрали законної сили та обставини яких не підлягають доказуванню згідно ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, як вбачається з протоколу про перерахунок пенсії позивачу на виконання рішення суду (а.с.22) та листа відповідача (а.с.19-20), на виконання вказаного рішення суду позивачу було здійснено перерахунок пенсії з 01.02.2022, однак розмір пенсії позивача до виплати був визначений з урахуванням обмеження максимальним розміром у сумі 20309,93грн., в той час, коли розмір пенсії позивача без обмеження максимальним розміром - нараховано в загальному розмірі 42452,19грн.
Позивач, не погодившись з тим, що відповідач при здійсненні вказаного перерахунку обмежив розмір пенсії максимальним розміром, звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області з відповідною заявою, однак відповідач листом повідомив позивача про те, що проведений перерахунок пенсії позивачу було проведено у межах покладених судом зобов'язань, з урахуванням чинної на момент проведення перерахунку ч.7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (а.с.17-20).
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд вказує наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.5 ст.43 Закону №2262-XIІ (в редакції, яка діяла з 01.01.2008 до 01.10.2011, враховуючи зміни, внесені згідно із Законом України від 28.12.2007 N107-VI) максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 вказана норма, доповнена Законом України від 28.12.2007 N107-VI визнана неконституційною.
Проте з 01.10.2011 Законом України від 08.07.2011 N3668-VI (далі - Закон №3668-VI) частина 5 ст. 43 була викладена в новій редакції: "максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
Згодом Законом України від 24.12.2015 N911-VIII дана норма була доповнена текстом наступного змісту (чинній з 1 січня 2016): "тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
Згідно змін, внесених Законом України від 12.04.2016 №1080-VІІІ дана частина стала вважатись частиною 7.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 20.12.2016 №7-рп/2016 у справі №1-38/2016 положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року N 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
При цьому, у відповідності до п.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016, положення ч.7 ст.43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абз. 6 п. 4 Рішення Конституційного Суду України №15-рп/2000 від 14.12.2000 у справі № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).
Таким чином, з 20 грудня 2016 року відсутня частина 7 статті 43 в Законі №2262-XIІ.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року". Однак, буквальне розуміння змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" також не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Таким чином, з 20.12.2016 стаття 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Вказаний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17 та від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17, від 12 березня 2019 року у справі №522/3049/17, від 15 квітня 2019 року у справі № 522/16973/17, від 08 серпня 2019 року у справі № 522/3271/17, від 10 жовтня 2019 року у справі № 522/22798/17, від 23 червня 2020 року у справі №686/24928/16-а, від 09.02.2021 №1640/2500/18, від 21 грудня 2021 року у справі №120/3552/21-а.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Однак, як встановлено судом, ГУ ПФУ в Сумській області на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 у справі №480/3701/24 проведено позивачу перерахунок пенсії з 01.02.2022, з обмеженням її граничним розміром (а.с.22), а відтак дії відповідача у цьому випадку не можуть відповідати критеріям правомірності, визначених в ч.2. ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги, що позивачу пенсію призначено виходячи з 89% грошового забезпечення (а.с.13), суд вбачає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження максимальним розміром пенсії позивача при здійсненні її перерахунку з 01.02.2022 та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.02.2022 з урахуванням довідки Управлінням Служби безпеки України в Сумській області від 29.01.2024 №680, виходячи з основного розміру пенсії 89% грошового забезпечення - без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням проведених виплат.
Разом з тим, щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії саме "на дати перерахунку розміру пенсій: 01.03.2022, 01.03.2023 та 01.03.2024, з врахуванням сум індексацій нарахованих згідно з постановами КМУ від 16.02.2022 №118, від 24.02.2023 №168, від 23.02.2024 №185", та згідно рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 у справі №480/3701/24, суд вказує таке.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 у справі №480/3701/24, що набрало законної сили та обставини якого не підлягають доказуванню згідно ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що позивач має право на перерахунок його пенсії на підставі довідки Управлінням Служби безпеки України в Сумській області від 29.01.2024 №680 виданої щодо грошового забезпечення станом саме на 01.01.2022 для перерахунку пенсії з 01.02.2022, у зв'язку з чим цим рішенням відповідача було зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення складеної управлінням Служби безпеки України в Сумській області від 29.01.2024 №680 саме з 01.02.2022.
При цьому, як вбачається з протоколу про перерахунок пенсії з 01.02.2022 під час проведення перерахунку пенсії розмір пенсії позивачу обчислено виключно з грошового забезпечення та доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713.
Тобто у зазначеному рішенні, з урахуванням якого позивач просить здійснити перерахунок пенсії не вирішувалось питання перерахунку пенсії з сум грошового забезпечення станом на 01.03.2022, 01.03.2023 та 01.03.2024.
Суд звертає увагу, що у справі, яка розглядається, спірним є питання перерахунку пенсії позивача з 01.02.2022, у зв'язку з чим судом надається оцінка правовим відносинам, які виникли саме на цю дату - 01.02.2022. Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, від 24.02.2023 №168, від 23.02.2024 №185, якими було передбачено проведення індексації пенсії з 01.03.2022, 01.03.2023 та з 01.03.2024 були прийняті пізніше та стосуються індексації пенсій з 01.03.2022, 01.03.2023 та з 01.03.2024 відповідно, тому ці постанови не можуть бути враховані під час проведення перерахунку пенсії позивача з 01.02.2022. Відтак позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
При цьому згідно із ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Щодо вимоги позивача щодо проведення перерахунок пенсії з 01.02.2022, з урахуванням щомісячної доплати виходячи із суми 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713, суд зазначає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оскарження останнього.
З аналізу викладеного вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
У зв'язку із викладеним, у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права. Суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє.
Оскільки перерахунок пенсії на виконання рішення у цій справі ще не проведено, права позивача в частині проведення перерахунку пенсії з 01.02.2022 без обмеження максимальним строком без врахування спірної надбавки не порушені, а суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому. Відтак, вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань в рахунок повернення суму судового збору в розмірі 1211,20грн., сплачених позивачем за подання позовної заяви згідно квитанції, наявної в матеріалах справи (а.с.27).
Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумська область, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 при здійсненні її перерахунку з 01.02.2022.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 з урахуванням довідки Управлінням Служби безпеки України в Сумській області від 29.01.2024 №680, виходячи з основного розміру пенсії 89% грошового забезпечення - без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням проведених виплат.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 1211грн. 20коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 03.03.2025.
Суддя І.Г. Шевченко