26 листопада 2010 р. м. Чернівці Справа №2а-3367/10/2470
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Ватаманюк Р.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом прокурора Глибоцького району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості, -
В поданому до суду 11.11.2010 року адміністративному позові позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 800 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач має заборгованість по сплаті єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб в розмірі -800 грн.
Відповідач належним чином повідомлений про наявність адміністративної справи в суді та вимоги при розгляді справи в порядку скороченого провадження - 15.11.2010 року, заяву про визнання позову або заперечень на позов до суду не направив.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд вважає, що наявні підстави достатні для прийняття судового рішення і приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідач зареєстрований, як приватний підприємець Глибоцькою районною державною адміністрацією 24.06.2010 року за №20290000000001463 взятий на облік як платник податків у ДПІ в Глибоцькому районі 26.06.2010 року за №13719 (а.с. 5-6).
Згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності відповідач з 24.06.2010 року отримав свідоцтво про сплату єдиного податку на 2010 рік, на за видом діяльності роздрібна торгівля. (а.с. 9-10).
Станом 25.10.2010 року відповідач має заборгованість по сплаті єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб в розмірі -800 грн. що підтверджується довідкою ДПІ в Глибоцькому районі про суму податкового боргу (а.с. 4).
На момент розгляду справи в суді вказана заборгованість не сплачена та не оскаржена.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
Згідно з вимогами ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»одним із обов'язків платників податків є обов'язок сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.
У відповідності до пункту 2 указу Президента України № 727/98 від 03.07.1998 року суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділення Держаного казначейства України.
У відповідності до пункту 5 указу Президента України №727/98, суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Таким чином судом встановлено, що відповідача в порушення вимог вказаних норм, не виконує обов'язок по сплаті єдиного податку, і тому вказана сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.
Відповідно до вимог ст. 11, 72 Кодекс адміністративного судочинства України, позивачем доведено обґрунтованість заявлених вимог, а відповідачем не надано заперечень чи доказів сплати єдиного податку. Тому суд вважає за доведені ті обставини на які посилається позивач, а позов як обґрунтований підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 60411, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість по сплаті єдиного податку у сумі 800 грн. (вісімсот гривень) до відповідного бюджету.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Р.В. Ватаманюк