. 03 березня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/14944/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
12.12.2024 позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якій просить суд:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0122680902 від 29.08.2024;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0122690902 від 29.08.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач протиправно ставить йому у вину частину порушень, які фактично не мали місця в його господарській діяльності, а тому не погоджується з правомірністю застосування штрафних (фінансових) санкцій, визначених спірними податковими повідомленнями-рішеннями.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
31.12.2024 судом одержано відзив контролюючого органа на позов, у якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що його дії узгоджуються з приписами Податкового кодексу України та спрямовані на забезпечення виконання покладених на нього функцій. Зауважив, що за результатами проведеної перевірки встановлено низку порушень вимог податкового законодавства, що зумовили застосування до позивача штрафних санкцій.
У відповіді на відзив позивач наполягав на протиправності рішення контролюючого органа щодо застосування штрафних санкцій.
Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ТОВ "ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ" здійснює свою господарську діяльність у сфері роздрібної торгівлі пальним. Позивач є платником ПДВ.
На підставі Наказу ГУ ДПС у Харківській області № 3224-п від 22.07.2024 контролюючим органом проведено фактичну перевірку ТОВ "ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ" на АЗС за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 130-а.
За результатами перевірки 02.08.2024 складено Акт фактичної перевірки № 36072/20-40-09-02-03/44702151, в якому податковий орган зафіксував порушення позивачем п. 85.2 стаття 85 Податкового кодексу України; підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України; статті 226 Податкового кодексу України; статті 11 ЗУ "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилянтів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального".
На підставі зазначеного акта фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.08.2024:
форми "ПС" № 0122680902 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1020,00 грн,
форми "ПС" № 122690902 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 140000,00 грн.
Не погодившись з позицією контролюючого органу та спірними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо висновків контролюючого органа про порушення позивачем вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України.
Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ" під час проведення перевірки за адресою: вул. Академіка Павлова, 130-А, м. Харків надано контролюючому органу Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (надалі - Свідоцтва) на рівнеміри магнітострикційні моделі VEEDER - ROOT із заводськими номерами № 138704, № 137125, № 137215, № 137216, № 137127, № 137096, № 137393, що підтверджується отриманими контролюючим органом під час проведення заходу контролю копіями відповідних Свідоцтв, що засвідчені підписом менеджера ОСОБА_1 .
Разом із тим, Довідкою про розпорядника акцизного складу пального, на акцизному складі ТОВ "ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ" за уніфікованим номером 1020480 зареєстровані рівнеміри-лічильники іншої моделі, ніж ті, щодо яких контролюючому органу надано документи під час проведення перевірки, а саме: FAFNIR із заводськими номерами № 137125, № 138704, № 137215, № 137216, № 137127, № 137096, № 137393.
Під час перевірки встановлено, що рівнеміри-лічильники VEEDER - ROOT із заводськими номерами № 138704, № 137125, № 137215, № 137216, № 137127, № 137096, № 137393 не зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі на акцизному складі, що використовує ТОВ "ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ".
Згідно пп. 14.1.224 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження - розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.
Відповідно до п. 230.1 ст. 230 ПК України акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.
Відповідно до підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження - розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами - лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі. Акцизні склади, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з очищення коксового газу, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), повинні бути обладнані лише витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску готової підакцизної продукції (пального) наливом з такого акцизного складу. Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами - лічильниками.
Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати: а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі; б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу.
Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів. Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Згідно підпункту 230.1.4 пункту 230.1 статті 230 ПК України порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У такому реєстрі міститься податкова інформація про розпорядників акцизних складів, наявні у них акцизні склади, розташовані на акцизних складах резервуари, витратоміри - лічильники та рівнеміри - лічильники, їх серійні (ідентифікаційні) номери, а також дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про фактичний обсяг обігу пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів.
Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати:
а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Єдиний реєстр);
б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
У ході розгляду справи встановлено та не спростовано позивачем, що під час проведення перевірки позивач контролюючому органу не надав доказів реєстрації в Єдиному реєстрі рівнемірів-лічильників, які фактично використовуються ТОВ "ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ" у своїй господарській діяльності.
До відзиву на позов контролюючий орган приєднав завірені уповноваженою особою ТОВ "ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ" копії Свідоцтв про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки на рівнеміри-лічильники моделі VEEDER - ROOT, які надавались йому під час проведення перевірки. При цьому факт надання до перевірки саме Свідоцтв про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки на рівнеміри-лічильники моделі FAFNIR, які застосовує позивач у своїй господарській діяльності, відповідач заперечував.
У свою чергу позивач наполягав на тому, що до перевірки ним надавались Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки на рівнеміри-лічильники моделі FAFNIR, які також приєднувались до заперечень до акта перевірки.
Суд не визнає обґрунтованими зазначені доводи позивача з огляду на те, що в додатках до заперечень на акт перевірки не конкретизовано щодо яких саме моделей рівенмірів-лічильників надано Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки на рівнеміри-лічильники, що унеможливлює встановлення факту надання Свідоцтв про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки на рівнеміри-лічильники саме моделі FAFNIR.
Зазначені обставини позивачем не спростовані достатніми, належними, допустимими та достовірними доказами.
Відтак суд погоджується з висновками контролюючого органа про те, що позивач здійснює відпуск (торгівлю) пального без застосування зареєстрованих в Єдиному реєстрі семи одиниць рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарах, що є порушенням вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України.
Щодо порушення ТОВ "ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ" п. 85.2 ст. 85 ПК України.
Відповідно п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Судом встановлено, що станом на день закінчення перевірки платником не забезпечено надання документів у повному обсязі, а саме: Свідоцтв про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки на рівнеміри-лічильники моделі FAFNIR, що фактично використовуються позивачем у своїй господарській діяльності.
Враховуючи викладене суд погоджується з висновками відповідача, викладеними в акті фактичної перевірки ТОВ "ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ" від 02.08.2024 №36072/20-40-09-02-03/44702151.
Згідно з пунктом 121.1 статті 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Пунктом 128-1.1 статті 128-1 ПК України передбачено, що необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового, та/або масового витратоміра на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, та/або місці отримання/відпуску спирту етилового у виробництво продукції, визначеної у підпунктах "д" - "ж" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 цього Кодексу, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник / витратомір-лічильник спирту етилового, та/або масовий витратомір.
З огляду на викладене суд вважає, що відповідач правомірно нарахував позивачу штрафні (фінансові) санкції за допущені порушення вимог податкового законодавства.
Таким чином, під час винесення спірних ППР відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений ПК України, з використанням цих повноважень з метою, з якою це повноваження надано, а спірні ППР є правомірними та обґрунтованими.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У дослідженому судом випадку відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість спірних податкових повідомлень-рішень від 29.08.2024 № 0122680902 та № 0122690902, а позивачем не надано доказів на спростування наявності підстав для його винесення.
Що стосується посилань сторін на встановлення під час перевірки фактів порушення позивачем вимог законодавства у сфері застосування РРО, суд зазначає, що зазначені порушення не мали випливу на спірні податкові повідомлення-рішення від 29.08.2024 № 0122680902 та № 0122690902, оскільки штрафні санкції, що зазначені в спірних податкових повідомлення-рішеннях не включають порушень у сфері застосування РРО.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ" (вул. Чкалова, 213, м. Кременчук, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 44702151) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ЄДРПОУ 44057192) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.О. Чеснокова