№ 2а-5240/10/2370
24.11.2010 р. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Мишенка В.В.,
при секретарі - Гришанові Д.Є.,
за участю: позивача ОСОБА_1 - за довіреністю, представника відповідача Різника В.С. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у м. Ватутіне Черкаської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0008241701/0 від 11.10.2010 року,
Звернувшись з адміністративним позовом до Черкаського окружного адміністративного суду, ОСОБА_1 (далі-позивач) просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Ватутіне Черкаської області (далі-відповідач) № 0008241701/0 від 11.10.2010 року.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06.01.2009 року здійснив відчуження автомобіля через товарну біржу за договірною ціною 100 грн. 00 коп., з отриманого доходу сплатив податок з доходів фізичних осіб в розмірі 15 % в сумі 15 грн. 00 коп. Вважає такими, що суперечать законодавству та фактичним обставинам справи вимоги податкової інспекції до позивача здійснити сплату податку з ціни автомобіля 57138 грн. 38 коп. Також не було порушено позивачем приписів пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України від 22.05.2003 р. № 889 «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі - Закон України № 889) щодо подання декларації. Сума середньомісячного доходу за 2009 рік не перевищила суми місячного мінімального прожиткового рівня, тому подання річної декларації не є обов'язковим.
В судовому засіданні позивач підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити позов повністю.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що вартість проданого автомобіля становить 57138 грн. 38 коп., що підтверджується експертною оцінкою, тому з отриманого доходу позивач повинен сплатити податок в розмірі 15 %, як це передбачено Законом України № 889. Відповідно до пп. "ж" п. 1.3 ст. 1 даного Закону доходом із джерелом його походження з України, тобто оподатковуваним доходом є, зокрема, доход від продажу рухомого майна, якщо факт зміни власника (продажу об'єкта рухомого майна) підлягає державній реєстрації та/або нотаріальному посвідченню згідно із законом України, або якщо місце вручення такого рухомого майна набувачеві знаходиться на території України. Відповідач посилається на спільний наказ Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, яким затверджено Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі - Методика). Вимоги Методики є обов'язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки колісних транспортних засобів у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб'єктами цивільно-правових відносин. Методика застосовується, зокрема, у разі визначення вартості відокремленого колісного транспортного засобу для встановлення розміру обов'язкових платежів до бюджету. Також позивач посилається на вимоги сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 3 % від вартості автомобіля, визначеного експертом. Експертна оцінка необхідна і приреєстрації придбаного транспортного засобу. Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного.
Рішення, яке є предметом спору, прийнято за висновками документальної позапланової невиїзної перевірки щодо дотримання ОСОБА_1 вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року державною податковою інспекцією у м. Ватутіне Черкаської області, якою встановлено порушення пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8, п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-IV від 22.06.2003 року, за наслідками перевірки складено акт № 284/17-011/ 2262905216 від 01.10.2010 року. В акті зазначено, що за даними Звенигородського відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ ГУМВС України в Черкаській області 06.01.2009 року знято з реєстраційного обліку транспортний засіб для реалізації автомобіль НОМЕР_2, та в подальшому перереєстровано на покупця ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу від 06.01.2009 року № 002538 укладеного через товарну біржу «Черкаська транспортна».
Згідно інформації Звенигородського відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи управління ДАІ ГУМВС України в Черкаській області щодо експертної оцінки автомобіля ринкова вартість автомобіля складає 57138 грн. 38 коп. і саме з ринкової вартості автомобіля був сплачений позивачем до Пенсійного фонду збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3 відсотки від об'єкта оподаткування (вартості легкового автомобіля). Відповідач посилається на п. 8 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів та самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388, яким визначено, що реєстрація транспортних засобів здійснюється зокрема на підставі документів, що посвідчують оцінку транспортного засобу, яка проводиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку у встановленому порядку і має відповідні документи. Реєстрація транспортних засобів відбувається за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків. Відповідач в акті перевірки зазначив, що позивач отримав дохід від продажу транспортного засобу в сумі 57138 грн. 38 коп., виходячи з експертної вартості транспортного засобу. Розмір отриманого доходу підтверджується, на думку відповідача, фактом сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 3 % від суми вартості легкового автомобіля. Крім того, відповідачем встановлено факт неподання позивачем декларації про отримані доходи за 2009 рік.
Згідно ст. 12 Закону України № 889 дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону, тобто в розмірі 15 %. ДПІ донараховано 8555 грн. 80 коп. податку виходячи зі ставки 15 % від суми 57038 грн. 38 коп. Позивач відмовився від підпису вказаного акта перевірки, про що складено акт № 291 від 01.10.2010 року.
Суд вважає, що у сторін виникли розбіжності при з'ясуванні питання про базу оподаткування податком з доходів фізичних осіб при продажу автомобіля на товарній біржі. Відповідно до п. 12.1 Закону України № 889 оподаткуванню підлягає дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна. Дану обставину сторони не заперечують. На думку відповідача, об'єктом оподаткування є вартість майна, яке відчужується, розрахована за звичайними цінами, але не нижче оціночної вартості автомобіля. Як вважає позивач, він має право продавати автомобіль за договірною ціною, яка не має мінімальної межі і не залежить від експертної оцінки.
Суд вважає висновки податкової інспекції необґрунтованими з наступних підстав. Цивільним кодексом України визначено, що угодою визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення, цивільних прав і обов'язків. Відповідно до ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. При проведенні біржової операції з купівлі-продажу рухомого майна одна зі сторін угоди (покупець) набуває права власності на рухоме майно, яке придбаває, а друга сторона угоди (продавець) одержує дохід від такого продажу тільки з моменту реєстрації угоди на біржі. Під час укладення будь-яких угод на біржі сторонами цих угод застосовуються вільні ціни, як це передбачено вимогами Законом України «Про товарну біржу» та цивільного законодавства. Згідно зі ст. 632 Цивільного кодексу ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Визначення ціни за договором є істотною умовою договору купівлі-продажу і ці умови визначаються сторонами угоди. Договір продажу автомобіля, який укладений позивачем, не визнаний судом недійсним. Експертну оцінку вартості автомобіля зазвичай здійснює покупець після оформлення договору купівлі-продажу, оскільки вимога про здійснення такої оцінки пред'являється до нового власника автомобіля органом реєстрації автотранспортних засобів - ДАІ відповідно до Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, затвердж. Постановою КМУ від 07.09.98 № 1388. Тому продавець, яким є позивач, може і не бути обізнаним про вартість автомобіля, яку визначив експерт.
Відповідно до ст. 7 Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у разі оподаткування майна згідно із законом, але в даному законі чи законах, які регулюють податкові відносини не зазначено, що при оподаткуванні операцій з продажу рухомого майна потрібно керуватись саме оціночною вартістю. Закон про оцінку майна не є законом про оподаткування і не може змінювати норми Закону України № 889. В ньому говориться лише про обов'язковість проведення оцінки, а не про обов'язковість її використання при визначенні бази оподаткування. В Законі України № 889 при регулюванні операцій з продажу рухомого майна, не передбачається застосування звичайних цін або цін, що не нижче визначної експертом ціни.
Згідно з п. 1.2 Закону України № 889 дохід - це «сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами». Отже, доходом фізичної особи від продажу об'єкта рухомого майна є сума коштів, отриманих продавцем у власність або нарахованих на його користь. Про звичайні ціни в даному контексті взагалі не згадується. Таким чином, при розрахунку ПДФО необхідно враховувати суму, зафіксовану в договорі купівлі-продажу.
Згідно до п. 12.3 ст. 12 Закону України № 889 якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до вказаної правової норми, позивачем був проданий автомобіль за договірною вартістю 100 грн. 00 коп., з якої товарною біржею «Черкаська транспортна», яка являється податковим агентом, сплачено податок з доходів фізичних осіб в розмірі 15 % в сумі 15 грн. 00 коп.
Посилання відповідача на сплату покупцем автомобіля збору до Пенсійного фонду України розмірі 3 % від експертної оцінки не є доказом отримання позивачем доходу у розмірі, що не нижче цієї оцінки.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Теза про те, що податок з доходів фізичної особи при продажу автомобіля повинен сплачуватись з вартості автомобіля, яка визначена експертом, органом державної податкової служби не доведена.
З викладеного вбачається, що у позивача відсутній і обов'язок декларувати отримання доходу в сумі 57138 грн. 38 коп.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94,159 - 163 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Ватутіне Черкаської області № 0008241701/0 від 11.10.2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку визначеному ст. 186 КАС України.
Суддя В.В. Мишенко