Справа № 420/26860/24
28 лютого 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вікторії ХОМ'ЯКОВОЇ, розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Пересипського (попередня назва Суворовського) відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому позивач просить: визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 15.08.2024, винесену старшим державним виконавцем Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Боржемським Сергієм Івановичем у виконавчому провадженні №57551237.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.06.2018 Київський районний суд м. Одеси ухвалив рішення у справі №520/12159/17, яким стягнув з позивача аліменти на утримання малолітньої дитини, в розмірі 746 грн., але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09 жовтня 2017 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Виконувалось судове рішення Суворовським ВДВС у м. Одесі ПМУМЮ (м. Одеса) в межах виконавчого провадження №57551237.
15.08.2024 старшим державним виконавцем Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Боржемським Сергієм Івановичем винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 1552,11 грн. Позивач вважає постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Станом на 30.04.2024 заборгованість позивача із сплати аліментів становила 12943,10 грн., що було зазначено у листі в.о.начальника Суворовського відділу ДВС у м. Одесі від 15.05.2024 № 89962.
Ця сума була сплачена, позивач 04.07.2024 - 09.07.2024 перерахував 14000 грн. з посиланням на номер виконавчого провадження, про що повідомив відповідача 04.08.2024. Але 15.08.2024 старшим державним виконавцем Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Боржемським Сергієм Івановичем винесено постанову про стягнення виконавчого збору, якою із позивача стягнуто виконавчий збір у розмірі 1552,11 грн., що відповідно до вимог Закону "Про виконавче провадження", що має становити 10 відсотків суми заборгованості за останні 12 місяців, або 15521,10 грн. боргу, що не відповідало дійсності. Оскільки позивач сплатив заборгованість на початку липня місяця 2024 року, його сукупною заборгованістю за останні 12 місяців (перевищення якої визначено підставою для стягнення виконавчого збору) могло становити за розрахунками позивача сума 18 087 грн. (виходячи з щомісячного розмір відрахувань, що підлягали стягненню з позивача у 2023-2024 рр.) За таких обставин, відповідач не мав правових підстав для винесення оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору.
За цією позовною заявою 29.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження, з урахуванням особливостей встановлених ст. ст. 268-272, 287 КАС України.
Відповідач належним чином та своєчасно повідомлялися про встановлений ухвалою суду строк для подання відзиву на позовну заяву. Відзив на адміністративний позов в установлений строк до суду не надходив.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Станом на час розгляду справи від відповідача не надходило жодних повідомлень щодо неможливості надання відзиву.
З огляду на зазначене суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ч.1 ст. 287 КАС України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Верховний Суд, у Постанові від 19.06.2024 у справі №757/39521/20-ц та інших, виснує, що спір щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, накладення штрафу, прийнятих під час дії Закону, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства незалежно від того, яким органом, зокрема судом якої юрисдикції, було видано виконавчий документ, що знаходився на примусовому виконанні у державного виконавця.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VIII.
Відповідно до положень ст. 1, 3, 5, ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено вичерпний перелік рішень, що підлягають примусовому виконанню та є виконавчими документами.
Одним з таких документів, відповідно до пункту 5 частини 1 вказаної статті, є постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору.
Згідно ч. 1, 2 ст. 27 Закону №1404 виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Частиною 4 ст. 27 Закону встановлено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому державний виконавець зобов'язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.
Згідно із частиною п'ятою статті 27 Закону № 1404-VIII, виконавчий збір не стягується, зокрема, : 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню.
Окремі питання організації виконання судових рішень визначені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України №512/5від 02.04.2012 (надалі, також Інструкція №512/5).
Пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції №512/5 передбачено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону №1404-VIII. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження. Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору. За виконавчим документом про стягнення аліментів у разі, якщо розмір заборгованості боржника перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, державний виконавець зобов'язаний нарахувати виконавчий збір із суми заборгованості зі сплати аліментів. Розрахунок нарахування виконавчого збору обчислюється державним виконавцем в автоматизованій системі виконавчого провадження та долучається до матеріалів виконавчого провадження. Виконавчий збір нараховується із суми заборгованості, визначеної у розрахунку заборгованості зі сплати аліментів. Надалі у разі прострочення боржником щомісячного аліментного платежу нарахування виконавчого збору здійснюється державним виконавцем щомісяця. Не пізніше наступного робочого дня з дня погашення у повному обсязі заборгованості зі сплати аліментів, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 7, 9, 14 частини першої статті 39 Закону, державний виконавець на підставі розрахунку нарахування виконавчого збору виносить постанову про стягнення виконавчого збору. Виконання постанови про стягнення виконавчого збору здійснюється за рахунок стягнутих з боржника коштів за умови відсутності заборгованості зі сплати аліментів.
15.08.2024 старшим державним виконавцем Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Боржемським Сергієм Івановичем винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 1552,11 грн., при цьому розрахунку суми виконавчого збору у постанові не наведено, як не зазначено і розміру боргу позивача по аліментам. Вихдячи з рощзміру сдуового збору такий борг мав становити не менше 15521 грн. 10 коп. (100 %). В постанові також не вказано періоду виникнення заборгованості. Виходячи з листа в.о.начальника Суворовського відділу ДВС у м. Одесі від 15.05.2024 № 89962 станом на 30.04.2024 заборгованість позивача із сплати аліментів становила 12943,10 грн., позивач надав платіжні квитнації від 04.07.2024 - 09.07.2024 про перерахування 14000 грн. аліментів на рахунок відповідача з посиланням на номер виконавчого провадження, про що повідомив відповідача 04.08.2024.
Суд дійшов висновку, що оспорювана постанова про стягнення виконавчого збору суперечить вимогам статті 27 Закону № 1404 в частині визначення розміру такого збору, тому є протиправною та її належить скасувати.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву та не виконав передбачений ч. 2 ст. 77 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності оскаржуваних постанов.
Беручи до уваги викладене в сукупності, суд робить висновок про обґрунтованість позовних вимог та про наявність правових підстав для задоволення позову.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю. Оскільки позивач є особою з інвалідністю 2 групи, його звільнено від сплати судового збору, тому судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 241-246, 250, 287, 295 КАС України,
Задовольнити позов ОСОБА_1 .
Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 15.08.2024, прийняту старшим державним виконавцем Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Боржемським Сергієм Івановичем у виконавчому провадженні №57551237.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його підписання.
Рішення підписано 28.02.2025.
Суддя Вікторія ХОМ'ЯКОВА