28 лютого 2025 рокусправа № 380/1438/25
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії -
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (далі - відповідач-1) Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач-2), у якій просить:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії за віком, викладене у рішенні № 932450117026 від 07.01.2025 ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023, 2024 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити призначення пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено стразові внески за 2022, 2023, 2024 роки з моменту призначення пенсії за віком.
В обґрунтування позову зазначено те, що позивачці призначено пенсію по інвалідності на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Вказала, що у 2025 році вона звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком і відповідач перевів його на таку пенсію. При цьому, як стверджує позивачка, відповідач при обчисленні розміру пенсії за віком застосував показник середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки, а не за 2022-2024 роки. Позивачка повідомила, що на заяву про проведення перерахунку пенсії відповідач відмовив листом. Вважає, що висновки відповідача про те, що у цьому випадку мало місце призначення пенсії, а не переведення, як зазначив відповідач, тому застосуванню підлягає саме показник середньої заробітної плати по Україні за 2022-2024 роки, тому звернулася до суду із цим позовом.
Ухвалою від 28.01.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Від відповідача-1 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 2528ел від 13.02.2025), в якому проти позову заперечив. Зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області, як отримувач пенсії по інвалідності, відповідно до Закону України № 796-12 від 28.02.1991 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивачці з 27.02.1998 призначено пенсію відповідно до ст. 55, п. 1 Закону України № 796-12 від 28.02.1991 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Вказав, що заробітну плату для обчислення пенсії враховано за весь період страхового стажу з 01.07.2000 по 29.02.2020 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (коефіцієнт заробітної плати після оптимізації становить 1,441557). Середньомісячний заробіток із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2019-2020 роки, в розмірі 3764,4 грн, становив 5426,6 грн (3764,4 грн х 1,441557). ОСОБА_1 з 16.08.2021 призначено пенсію по інвалідності ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС з урахуванням страхового стажу 39 років 08 днів. Повідомив, що позивачка звернулася до Пенсійного фонду України у Київській області із заявою щодо переходу пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2022-2024 роки. Тому у позивачки після призначення пенсії по інвалідності немає страхового стажу (24 міс), за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, тому підстави для застосування середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, за 2021-2023 роки, відсутні. Просив у задоволенні позову відмовити.
Від відповідача-2 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 12449 від 14.02.2025) у якому проти позову заперечив. В обґрунтування такого вказав, що Відділом перерахунків пенсій №2 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області розглянуто заяву від 02.01.2025 № 41 ОСОБА_1 щодо проведення перерахунку пенсії - перехід на інший вид пенсії з пенсії по інвалідності призначеної відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказав, що пунктом 4-3 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсії призначені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки - 3764,40 грн. із застосуванням величини оцінки року страхового стажу в розмірі 1%. З 01.03.2019 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексацій пенсій у 2019 році» 3764,40 грн. показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески підвищений на 17% і складає 4 404,35 грн. Повідомив, що у 2020 році Порядок осучаснення пенсій передбачено п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 “Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», якими визначено порядок проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески в розмірі 1,11 (4404,35 х 1,11=4888,83) здійснено осучаснення раніше призначених пенсій. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», якими визначено порядок проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески в розмірі 1,11 (4888,83 х 1,11 = 5426,60), здійснено осучаснення раніше призначених пенсій. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2022 році», якими визначено порядок проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески в розмірі 1,14 (5426.60 х 1,14 = 6186,32), здійснено осучаснення раніше призначених пенсій. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», якими визначено порядок проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески в розмірі 1,197 (5426.60 х 1,19 = 7405,03 здійснено осучаснення раніше призначених пенсій. Зазначив, що відповідно до поданої заяви про перерахунок пенсії - перехід з пенсії по інвалідності, ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на пенсію за віком, Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відмовлено, оскільки здійснення даного перерахунку призводить до зменшення розміру пенсії. Отже даний перерахунок є не доцільним. Просив у задоволенні позову відмовити.
Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області, як отримувач пенсії по інвалідності, відповідно до Закону України № 796-12 від 28.02.1991 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
ОСОБА_1 з 27.02.1998 призначено пенсію відповідно до ст. 55, п.1 Закону України № 796-12 від 28.02.1991 « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Заробітну плату для обчислення пенсії враховано за весь період страхового стажу з 01.07.2000 по 29.02.2020 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (коефіцієнт заробітної плати після оптимізації становить 1,441557).
Середньомісячний заробіток із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2019-2020 роки, в розмірі 3764,4 грн, становив 5426,6 грн (3764,4 грн х 1,441557).
ОСОБА_1 з 16.08.2021 призначено пенсію по інвалідності ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС з урахуванням страхового стажу 39 років 08 днів.
Позивачка 02.01.2025 звернулася до Пенсійного фонду України у Київській області із заявою щодо переходу пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2022-2024 роки.
Рішенням від 07.01.2025 № 932450117026 відділу перерахунків пенсії № 2 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовлено позивачці у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2022-2024 роки з огляду на те, що розмір пенсії позивачки зменшується.
Позивачка вважає таке рішення відповідача-2 протиправним і таким, що порушує її право на пенсійне забезпечення, тому звернулася до суду із цим позовом.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Так, призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 Закону № 1058 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно з частиною 3 статті 45 Закону № 1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Розмір пенсії за віком визначається за правилами статті 27 Закону № 1058. Частина перша цієї статті дає для визначення пенсії наступну формулу: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Водночас, згідно з частини 2 статті 40 Закону № 1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Частиною 3 статті 45 Закону № 1058 встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Пунктом 4-1 Прикінцевих положень Закону № 1058 передбачено, що для осіб яким пенсія призначена до набрання чинності Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи збережено встановлення мінімального розміру пенсії за віком і доплати за понаднормовий стаж за наявності в жінок 20 років страхового стажу.
За кожний повний рік страхового стажу понад 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше, ніж на 1% мінімального розміру пенсії за віком.
Право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, який затверджує Кабінет Міністрів України і за результатами атестації робочих місць, зокрема жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
З аналізу зазначених вище норм законодавства слідує, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Суд зазначає, що подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 16.06.2020 (справа № 127/7522/17) Верховний Суд зазначив, що за змістом частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Також зазначені висновки Верховного Суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, який у постанові від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV.
Зазначена правова позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у праві № 876/5312/17.
Як встановлено судом, позивачці з 16.08.2021 призначено пенсію по інвалідності ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС з урахуванням страхового стажу 39 років 08 днів.
Позивачка 02.01.2025 звернулася до Пенсійного фонду України у Київській області із заявою щодо переходу пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2022-2024 роки, однак рішенням від 07.01.2025 № 932450117026 відділу перерахунків пенсії № 2 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовлено позивачці у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2022-2024 роки з огляду на те, що розмір пенсії позивачки зменшується.
Таким чином в межах спірних правовідносин має місце переведення позивачки з одного виду пенсії на інший.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність у позивачки права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2022 - 2024 роки.
Також суд враховує, що у справі, яка розглядається суд встановив, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Тож, дії зобов'язального характеру щодо має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що розглядав заяву позивачки про переведення на пенсію за віком, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23, який в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» враховуються судом при вирішенні спірних правовідносин.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним і скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком № 932450117026 від 07.01.2025 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023, 2024 роки та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити пенсію за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено стразові внески за 2022, 2023, 2024 роки з 02.01.2025.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову.
Оскільки позивачку звільнено від сплати судового збору, доказів понесення інших судових витрат, останньою не надано, то такі, в силу приписів ст. 139 КАС України, розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500 Київська область м. Фастів вул. Саєнка Андрія 10; код ЄДРПОУ 22933548), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016 м. Львів вул. Митрополита Андрея 10; код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком № 932450117026 від 07.01.2025 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023, 2024 роки.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити пенсію ОСОБА_1 за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено стразові внески за 2022, 2023, 2024 роки з 02.01.2025.
4. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р.П. Качур