справа № 380/270/25
з питань залишення позову без розгляду
28 лютого 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р. П. розглянув у порядку письмового провадження клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач), у якій просить:
- - визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2019 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2015-2019 роках та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Підставою цього позову зазначено протиправність ненарахування та невиплати позивачу відповідачем грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2019 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення. Тому звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 09.01.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На адресу суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду (вх. № 6112 від 27.01.2025). В обґрунтування такого зазначив, що позивача відповідно до наказу № 132-ос від 18.06.2020 «По особовому складу» виключено зі списку особового складу загону та всіх видів забезпечення старшого прапорщика ОСОБА_1 , старшого техніка відділення інспекторів прикордонного контролю 1 відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування, в запас на підставі пункту «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу». Остаточною датою проходження військової служби вважати 18.06.2020 року. Позивач звернувся до суду через 4 роки 5 місяців з моменту виключення зі списку особового складу загону та всіх видів забезпечення. Таким чином, позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права з моменту виключення зі списку особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, а до Львівського окружного адміністративного суду з позовом звернувся (2024 року), тобто через 4 роки 5 місяців (обґрунтувань поважності пропуску в позові не зазначено). При цьому вказав, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352 внесено ряд важливих змін до чинного законодавства про працю. Так, зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Згідно з ч. 2 ст. 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Також зазначив, що ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Відтак вважає, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду із цим позовом, а тому вказаний позов необхідно залишити без розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
З огляду на те, що розгляд цієї справи здійснюється у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) суд вирішив це клопотання розглянути у порядку письмового провадження.
При вирішенні поданого клопотання суд керується таким.
Відповідно до частини 1 статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У силу приписів частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким чином, КАС України передбачає, що строк звернення до суду може встановлюватися іншими спеціальними законами.
Суд враховує, що одноразова грошова допомога при звільненні як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Верховний Суд у постанові від 07.02.2022 по справі № 420/7697/21, надаючи оцінку поняттям «грошова винагорода», «одноразова грошова допомога при звільненні» та «оплата праці» і «заробітна плата», які використовується у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, дійшов висновку, що вказані поняття є рівнозначними.
Правове становище осіб, які проходять військову службу, у тому числі звільнення з військової служби, а також порядок та умови оплати праці врегульовано спеціальним законодавством, зокрема, Законом України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, а в частині, яка не врегульована вказаним законодавством, - субсидіарно застосовуються норми Кодексу законів про працю України.
Порядок і строки звернення до суду з позовом щодо виплати належних сум грошового забезпечення спеціальне законодавство не містить.
Водночас, такий порядок встановлений КЗпП України.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Конституційний Суд в рішенні № 9-рп/2013 від 15 жовтня 2013 року дійшов висновку про те, що положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати, якщо було порушено законодавство про працю, не було обмежено строком.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352-IX від 01.07.2022, який набув чинності 19.07.2022, внесено зміни до діючого законодавства про працю.
Зокрема, частини 1-2 ст.233 Кодексу законів про працю України викладені у такій редакції:
- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1);
- із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (ч.2).
Таким чином, частиною 2 ст. 233 КЗпП України встановлено тримісячний строк звернення до суду з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
При цьому суд враховує, що предметом цього спору є питання, пов'язані із нарахуванням грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2019 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Разом з тим, представник позивача звертався до відповідача із адвокатськими запитами від 23.10.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_1 . У відповідь на адвокатський запит, відповідачем листом від 03.10.2024 № 09-24267-24-Вих надіслано довідку розрахунок індексації та розрахункові листи позивача.
Із цим позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 07.01.2025, тобто в межах тримісячного строку звернення до суду, який в цьому випадку суд вважає за доцільне обчислювати з дня надання відповідачем довідки та розрахункових листів (з 03.10.2024).
Тому суд критично оцінює доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду.
Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що позивач не пропустив строк звернення до суду, тому у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 241-243, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд -
1. У задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі № 380/270/25 відмовити.
2. Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала з питань залишення позовної заяви без розгляду окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Р. П. Качур