28 лютого 2025 року справа №380/1799/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в письмовому провадженні заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду в адміністративній справі №380/1799/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівський області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівський області (79008, м. Львів, вул. Підвальна, буд. 6; ЄДРПОУ 38627339) в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2020 року по 31.12.2022 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за періоди: з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії із збереженням відсотковості показників надбавки за особливості проходження служби та премії та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого - суддю Кухар Н.А.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівський області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії залишено без руху.
На виконання вимог вище вказаної ухвали суду позивач подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду (вх. №15999 від 25.02.2025). В обґрунтування заяви зазначив, що спір між сторонами виник внаслідок необрахунку грошового забезпечення позивача за механізмом первинної редакції п.4 ПКМУ 704, оскільки таке обраховано за неналежним базисом для нарахування - прожитковим мінімумом для працездатних осіб станом на 01.01.2018 року, а повинно було бути обрахованим за прожитковим мінімумом для працездатних осіб станом на 01.01.2020 року у 2020 році, станом на 01.01.2021 року у 2021 році, станом на 01.01.2022 року у 2022 році.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.02.2025 у справі № 990/29/22 констатувала, що строк звернення до суду існує не для того, щоб надавати можливість суб'єкту владних повноважень уникнути відповідальності. Триваюче право повинно бути захищено, а триваюче порушення - припинено, тобто протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути оскаржена до суду в будь-який час за весь період, протягом якого вона триває. В іншому разі суб'єкт владних повноважень отримав би легітимацію з боку держави у формі забезпечення можливості зловживання правом та безкінечне продовження протиправної поведінки з огляду на відсутність дієвого механізму спонукання до виконання обов'язку. Тому, зважаючи на ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. по справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011р. по справі «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), оскільки початок позовного періоду припадає на ту редакцію ст.233 КЗпП, яка не містила в собі строкових обмежень на звернення до суду та позовний період не переривався, редакція ст.233 КЗпП України до змін, внесених Законом України №2352-ІХ, підлягає поширенню на весь позовний період.
Визначаючись щодо клопотання представника відповідача та заяви позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1,2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 233 КЗпП України (у редакцій, чинній до 18.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
19.07.2022 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 № 2352-IX, яким ч. 2 ст. 233 КЗпП України викладено у наступній редакції: "Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)."
Тобто, статтею 233 КЗпП України, в редакції чинній станом на теперішній час, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Суддя зазначає, що за даним позовом позивач оскаржує, у тому числі, дії відповідача щодо нарахування та виплати грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за періоди: з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний рік.
Наказом Головного управління (по особовому складу) від 28.12.2022 №608 «Про звільнення ОСОБА_1 » Позивач був ознайомлений 28.12.2022.
З позовом звернувся до суду через систему «Електронний суд» 29.01.2025.
Як вказує представник позивача наказ про звільнення, так і грошовий атестат, з наявністю котрих відповідач пов'язував початок обрахунку строку звернення до суду, саме у правовідносинах, пов'язаних з незастосуванням відповідачем механізму первинної редакції п.4 ПКМУ 704, що призвело до недоотримання позивачем грошового забезпечення, самі по собі не можуть вважатись «письмовим повідомленням про нараховані та сплачені суми при звільненні» у розумінні приписів ч.2 ст.233 КЗпП.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відтак, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку звернення та поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою.
Частиною чотирнадцятою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Виходячи з викладеного суд дійшов висновку у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду відмовити, продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Керуючись ст. ст. 171, 241, 248 КАС України, суд,-
У задоволенні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівський області про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Поновити позивачу строк звернення до суду з даним позовом.
Продовжити розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівський області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, окремо не оскаржується, заперечення щодо строку звернення до суду може бути викладено в апеляційній скарзі на рішення у цій справі.
Суддя Кухар Н.А.