Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
16 листопада 2010 р. № 2-а- 5121/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М., при секретарі судового засідання Добровольська М.С.
за участю:
представника позивача -Кулькова О.Г., діє за дорученням від 17.09.09
представник відповідача -Пікалов О.В., діє за дорученням № 7/10/10-013 від 04.01.10
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом
Торгівельно-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва"
до Нововодолазька міжрайонна державна податкова інспекція у Харківській області
про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції від 19.04.2010 року № 0000041601/0.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі, в обґрунтування якого зазначив наступне. На підставі акту від 16.04.2010 року № 730/07-0-12/14344275 про результати документальної невиїзної перевірки Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми «Харків-Москва» з питань достовірності декларування податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ по деклараціях з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року, січень, березень, липень, грудень 2009 року, січень 2010 року, проведено Нововодолазькою міжрайонною державною податковою інспекцією було прийняте податкове повідомлення-рішення від 19.04.2010 року № 0000041601/0, згідно якого позивачем нібито завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за вересень 2008 року в сумі 9932грн., за жовтень 2008 року в сумі 524722 грн., за листопад 2008 року в сумі 259583грн., за грудень 2008 року в сумі 159528 грн., за січень 2009 року в сумі 306532 грн., за березень 2009 року в сумі 159687 грн., за липень 2009 року в сумі 61137 грн., за грудень 2009 року в сумі 14254 грн., за січень 2010 року в сумі 16426 грн., а всього на загальну суму 1511801 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення суперечить дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на законність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Нововодолазькою міжрайонною державною податковою інспекцією у Харківській області було проведено документальну невиїзну перевірку по Торгівельно-комерційному Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми «Харків-Москва» з питання достовірності декларування податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ по деклараціях з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року, січень, березень, липень, грудень 2009 року, січень 2010 року, про що складено Акт № 730/07-0-12/14344275 від 16.04.10 (а.с. 4-11, т. 1)
З матеріалів справи вбачається, що на підставі зазначеного акту документальної перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 19.04.10р. № 0000041601/0, яким з посиланням на встановлене порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі за вересень 2008 року в сумі 9932грн., за жовтень 2008 року в сумі 524722 грн., за листопад 2008 року в сумі 259583грн., за грудень 2008 року в сумі 159528 грн., за січень 2009 року в сумі 306532 грн., за березень 2009 року в сумі 159687 грн., за липень 2009 року в сумі 61137 грн., за грудень 2009 року в сумі 14254 грн., за січень 2010 року в сумі 16426 грн., а всього на загальну суму 1511801 грн. (а.с. 13, т. 1)
Дослідження судом акту документальної невиїзної перевірки № 730/07-0-12/14344275 від 16.04.10 показало, що фактичною підставою для відображення в акті порушення позивачем п.п. 77.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» і винесення спірного податкового повідомлення - рішення слугував викладений в акті висновок відповідача про відсутність основних фондів та трудових ресурсів на підприємстві позивача, що унеможливлює ведення ТК ТОВ з ІІ фірма «Харків-Москва» господарської діяльності та підтверджує відсутність обґрунтованості розумних економічних або інших причин (ділової мети), що стали підставою створення умов, за яких у підприємства виникло від'ємне значення податку на додану вартість. (а.с. 10-11, т. 1)
Перевіряючи цей висновок, а відтак і прийняте на його підставі спірне податкове повідомлення - рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
З досліджених в судовому засіданні матеріалів справи встановлено, що основним видом діяльності позивача в період, що був предметом перевірки, була організація та підготовка будівництва багатофункціонального громадсько-торгівельного центру «Світ квітів» та житлового будинку з багатоповерховою автостоянкою за адресою: вул. Пушкінська, 2, м. Харків. Ця обставина також відображено в акті перевірки № 730/07-0-12/14344275 від 16.04.10.
Вказаний вид господарської діяльності позивача - будівництво будівель також зазначений і в Довідці з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. (а.с. 16, т. 1)
Судом встановлено, що позивачем (замовник) було укладено з ТОВ «Будівельна компанія Харків-Москва» (генпідрядник) договір генпідряду на проектування та будівництво багатофункціонального громадсько-торгівельного центру «Світ квітів» та житлового будинку з багатоповерховою автостоянкою по вул. Пушкінській, 2 в м. Харкові від 10.10.06. Відповідно до умов вказаного договору генпідрядник зобов'язувався спроектувати, побудувати, ввести в експлуатацію в термін до 01.04.2010 року та передати замовнику багатофункціональний громадсько-торгівельний центр «Світ квітів» та житловий будинок з багатоповерховою автостоянкою по вул. Пушкінській, 2 в м. Харкові, а також виконати інші роботи відповідно до проектно-кошторисної документації та договору, а замовник зобов'язувався надати генпідряднику будівельний майданчик, прийняти об'єкт повністю або частково та оплатити виконані роботи. (а.с. 35-36, т. 1)
До вказаного договору позивачем було укладено додаткові угоди від 11.10.06 та від 18.02.09, відповідно до яких у випадку необхідності оплата виконаних робіт може здійснюватися замовником безпосередньо на розрахунковий рахунок субпідрядника. (а.с. 88-89, т. 2)
З метою організації вказаного вище будівництва позивачем було отримано дозвіл на виконання будівельних робіт № 06/455 від 25.10.06. (а.с. 87, т. 2)
Земельною ділянкою за адресою вул. Пушкінська, 2, м. Харків позивач користується на підставі договору оренди земельної ділянки від 21.07.03. (а.с. 60-64, т. 1)
Судом встановлено, що позивач у періоді, що перевірявся придбавав будівельні матеріали, які передавав ТОВ «Будівельна компанія Харків-Москва» для будівництва вказаного вище об'єкту. (а.с. 70-73, 75, 78-81, 83-87, 108, 113, 118-120, 132-135 т. 1; а.с. 62-141, т. 3) Однак, у відповідності до ч. 3 ст. 331 ЦК України є власником вказаних будівельних матеріалів залишався позивач.
Також судом встановлено, що позивач використовує для розміщення власного офісу приміщення за адресою вул. Університетська, 22 в м. Харкові на умовах договорів оренди від 01.10.08 та 01.01.09 (а.с. 183-187, т. 3), а також приміщення за адресою пров. Ботанічний, 4. На підприємстві позивача працює 11 осіб, що підтверджено в судовому засідання представниками сторін. Для забезпечення безпосередньої господарської діяльності позивачем придбавалися послуги з водовідведення, водопостачання, постачання електричної енергії, послуг охоронної сигналізації, витратні матеріали для роботи з комп'ютерною технікою.
Таким чином, судом встановлено, що в період який перевірявся, позивач до складу податкового кредиту з податку на додану вартість відносив суми ПДВ сплачені у складі вартості виконаних робіт з будівництва багатофункціонального громадсько-торгівельного центру «Світ квітів» та житлового будинку з багатоповерховою автостоянкою по вул. Пушкінській, 2; у складі вартості будівельних матеріалів для забезпечення вказаного вище будівництва, та у складі вартості товарів (послуг) для забезпечення функціонування власного офісного приміщення.
З досліджених в судовому засіданні банківських виписок з розрахункового рахунку позивача, судом встановлено, що позивачем було фактично сплачено ПДВ у складі вартості придбаних товарів (робіт, послуг ) у періоді, що перевірявся. (а.с. 115-250, т. 2; 1-51, т. 3)
Всі суми ПДВ, віднесені позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ у періоді, що перевірявся, підтверджені належним чином оформленими податковими накладними, що не заперечувалося і в акті перевірки.
Крім того, суд зазначає, що посилання відповідача в акті перевірки № 730/07-0-12/14344275 від 16.04.10 на відсутність у позивача основних фондів для ведення будівельної діяльності суперечить дійсності.
Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Як встановлено в судовому засіданні та зазначено вище, позивач в періоді, що перевірявся, придбавав товари (роботи, послуги) для організації будівництва об'єкту нерухомості. Посилання відповідача на неможливість здійснення позивачем господарської діяльності - будівельна діяльність, за відсутності достатньої, на думку відповідача, кількості осіб працюючих на підприємстві, не може бути взята до уваги судом з огляду на наступне.
Як встановлено вище, позивач здійснює діяльність з фінансування будівництва шляхом укладення договору підряду, за яким замовником послуг з будівництва виступає позивач, оскільки відповідно до ст. 876 ЦК України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник.
Відповідач не надав суду доказів, що зазначений вище об'єкт будівництва не призначений для використання у власній господарській діяльності.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем в акті перевірки необґрунтовано зроблено висновок про порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі за вересень 2008 року в сумі 9932грн., за жовтень 2008 року в сумі 524722 грн., за листопад 2008 року в сумі 259583грн., за грудень 2008 року в сумі 159528 грн., за січень 2009 року в сумі 306532 грн., за березень 2009 року в сумі 159687 грн., за липень 2009 року в сумі 61137 грн., за грудень 2009 року в сумі 14254 грн., за січень 2010 року в сумі 16426 грн., а всього на загальну суму 1511801 грн.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 19.04.2010 року № 0000041601/0 дійсним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та необхідність його скасування.
Щодо позовних вимог позивача про визнання недійсним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд зазначає наступне. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правовими актами індивідуальної дії - рішенням, дію якого поширено на конкретну особі, і який є актом одноразового застосування норми права шляхом покладення на вказану особу певного обов'язку. Таким чином, враховуючи вкладене, суд приходить до висновку, що способом поновлення порушеного права особи у разі оскарження податкового повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є скасування вказаного акту, а не визнання його недійсним.
Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч. 3 ст. 94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 331, 876, ст.ст. 11, 12, 51, 71, 72, 94, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов Торгівельно-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" до Нововодолазька міжрайонна державна податкова інспекція у Харківській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.
2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області від 19.04.2010 року № 0000041601.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Торгівельно-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" (ідентифікаційний код 14344275, місцезнаходження: с. Шарівка, Валківський район, Харківська обл., 63030) витрати по сплаті державного мита у сумі 1.70 (одна грн. 70 коп.) грн.
5. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
6. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 19 листопада 2010 року.
Суддя Волкова Л.М.