Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
"24" листопада 2010 р. № 2а- 7759/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Піскун В.О.,
при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,
за участі:
представника позивача - Демиденко Т.Г.,
представника відповідача - Усачова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Виробничого кооперативу "Гея проімпекс-8" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення,
Позивач - виробничий кооператив «Гея проімпекс-8», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.06.2010 року №0000201800/0 ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, згідно якого, ВК «Гея проімпекс-8» визначена сума податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) по податку на додану вартість у розмірі 6778,91 грн. (у тому числі за основним платежем - 4519,27 грн., за штрафними санкціями - 2259,64 грн.).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.04.2010 року співробітниками ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова була проведена невиїзна документальна перевірка ВК «Гея проімпекс-8» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «ПБК «Вертикаль» за період з 01.04.2007 р. по 30.06.2007 р. За результатами перевірки було складено акт від 25.05.2010 року №2673/18-007/14113297, яким встановлено завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «ПБК «Вертикаль» по виконанню договору підряду від 10.04.2007 року № 1-04-07. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення - рішення №0000201800/0 від 08.06.2010 р., яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 6778,91 грн., з яких за основним платежем - 4519,27 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2259,64 грн. Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення - рішення винесено без урахування приписів податкового законодавства України, є незаконним та необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача проти позову заперечував обґрунтовуючи це тим, що ВК «Гея проімпекс-8» уклало договір з ТОВ "ПБК "Вертикаль" про надання послуг - будівельних робіт. На підставі цього договору позивачем за період з 01.04.2007 р. по 30.06.2007 р. віднесено до податкового кредиту 4519,27 грн., як валові витрати, але контрагентом ТОВ "ПБК "Вертикаль" не надано договорів, укладених з безпосередніми виконавцями робіт та документів, які б підтверджували правомірність включення вказаної суми до податкового кредиту. Представник відповідача зазначив, що у ТОВ "ПБК Вертикаль" відсутні основні фонди та обладнання для виконання укладених угод, що дозволяє зробити висновок про відсутність у ТОВ "ПБК Вертикаль" господарської можливості виконання зобов'язань та укладення позивачем вказаних договорів з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, надані по справі, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Державною податковою інспекцією в Фрунзенському районі м. Харкова проведено невиїзну документальну перевірку ВК «Гея проімпекс-8» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «ПБК «Вертикаль» за період з 01.04.2007 р. по 30.06.2007р.
Перевіркою встановлені наступні порушення п.п 7.4.4, 7.4.1, п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 р. із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4519,27 грн., відповідно по періодам: квітень 2007 р. - 3352,6 грн., червень 2007 р. - 1166,67 грн.
За результатами перевірки складено акт №2673/18-007/14113297 від 25.05.2010 р.
На підставі акту перевірки начальником ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення - рішення №0000201800/0 від 08.06.2010 р., яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 6778,91 грн., з яких за основним платежем - 4519,27 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2259,64 грн.
Судом встановлено, що ВК «Гея проімпекс-8» мало господарські відносини з ТОВ "ПБК Вертикаль", а саме, ВК «Гея проімпекс-8» укладено договір № 1-04-07 від 10.04.2007 р. про отримання від ТОВ "ПБК "Верикаль" послуг - будівельних робіт.
Суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включені до податкового кредиту за період з 01.04.2007 р. по 30.06.2007 р.
Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі.
З матеріалів справи вбачається, що фахівцями ДПІ у Московському районі м. Харкова була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «ПБК Вертикаль» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 30.06.2008 року. За результатами перевірки складено акт № 4729/23/32948799 від 08.10.2008 року. Перевіркою встановлено недодержання вимог ч. 1 ст. 203, 215, п 1 ст. 216, 228 Цивільного Кодексу України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ПБК «Вертикаль» з постачальниками та покупцями.
Підставою для такого висновку з'явився виявлений перевіркою ТОВ «ПБК «Вертикаль» факт відсутності у даного товариства трудових ресурсів, основних фондів та обладнання для самостійного виконання обумовлених договорами проектно-будівельних робіт, організаційних, кваліфікаційних та технологічних умов для їх виконання, а також відсутність підрядних контрактів щодо виконання даних робіт через посередників.
Тобто перевіркою фактично було встановлено відсутність об'єктів, що підпадають під визначення ст. 4 Закону України від 28.12.94р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме включення до валових доходів реальних результатів продажу робіт (послуг), а також відсутність об'єктів, що підпадають під визначення ст. ст. 3, 4, 7 Закону України від 03.04.97 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» стосовно реальної поставки робіт (послуг).
За таких обставин, внаслідок перевірки ТОВ «ПБК «Вертикаль» ДПІ у Московському районі м. Харкова зроблений висновок про суперечність правочинів поставки товарів (послуг) контрагентам-покупцям моральним засадам суспільства в розумінні направленості їх на ухилення від оподаткування, оскільки здійснення таких правочинів надає можливість контрагентам-покупцям шляхом віднесення сплачених сум по даним угодам до складу валових витрат та податкового кредиту штучно зменшувати бази оподаткування податку на прибуток та ПДВ.
Відповідно до п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 р. (далі - Закон України № 168/97-ВР) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобов'язання -це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.
Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів(робіт, послуг).
Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Пунктом 10.2 ст. 10 Закону України „Про додану вартість” передбачено, що платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також, за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.
Надання податковому органу належним чином усіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.
Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:
неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;
відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;
облік для цілей оподаткування лише тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;
здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.
Викладене дозволяє зробити висновок про відсутність у ТОВ "ПБК Вертикаль" фінансово - господарських операцій та адміністративно - господарських можливостей для виконання господарських зобов'язань по укладеним договорам, оскільки судом не встановлено здійснення вказаним підприємством дій, спрямованих на виконання взятих на себе господарських зобов'язань.
Тобто, в ході проведення перевірок контрагента ТОВ „ПБК Вертикаль” встановлено недодержання вимог ч. 5 ст. 203, 215, п.1 ст. 216 Цивільного кодексу України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, здійснених вказаним контрагентом з постачальником, тобто правочини вчинені ВК «Гея проімпекс-8» з ТОВ "ПБК Вертикаль", оскільки договори про отримання позивачем від ТОВ "ПБК Вертикаль" послуг будівельних робіт, як такі, що не направлені на настання правових наслідків та суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, вочевидь є таким, що укладені з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, а тому є нікчемними.
За змістом ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до приписів ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьої, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Як встановлено положеннями ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Застосування цієї норми передбачає врахування того, що правочин, на виконання якого вчинено господарське зобов'язання, яке за своєю метою суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, спрямоване на ухилення від сплати податків або на незаконне отримання з державного бюджету коштів на відшкодування надмірно сплачених податків, є відповідно до ч.1 ст. 228 ЦК України правочином, що порушує публічний порядок, а тому є нікчемним, що передбачено ч. 2 цієї статті.
Згідно з п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника податку, то сума податку, сплачена у зв'язку з придбаванням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Враховуючи викладене та виходячи з приписів зазначеної норми закону, суд приходить до висновку, що відповідач обґрунтовано прийняв оскаржуване податкове повідомлення - рішення, яким визначив позивачу податкове зобов'язання та штрафні санкції через безпідставне віднесення до податкового кредиту сум у розмірі 4519,27 грн. за період з 01.04.2007 р. по 30.06.2007 р. сплачених у складі оплати ТОВ „ПБК Вертикаль” за виконання будівельних робіт; позов ВК «Гея проімпекс-8» до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення не підлягає задоволенню, як необґрунтований та такий, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -
У задоволенні адміністративного позову Виробничого кооперативу "Гея проімпекс-8" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 30.11.2010 року.
Суддя Піскун В.О.