Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
26 листопада 2010 р. № 2а- 14325/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Самойлової В.В.
суддів - Панченко О.В., Сліденко А.В.
за участю секретаря судового засідання - Каплоух В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом
судді військового суду Харківського гарнізону - Чопенко Ярослава Вікторовича
до Державної судової адміністрації України, Військового суду Харківського
гарнізону
про стягнення недоотриманого щомісячного грошового утримання,
Позивач звернувся до належного суду з адміністративним позовом, в якому просив зобов'язати відповідача - Державну судову адміністрацію України виділити та перерахувати на рахунок Військового суду Харківського гарнізону 257970,89 грн. його щомісячного грошового забезпечення та компенсацію, яка пов'язана із затримкою виплати в розмірі 37376,52 грн. разом з податком на доходи фізичних осіб та іншими обов'язковими внесками на загальну суму 4243009,67 грн., зобов'язати відповідача - Військовий суд Харківського гарнізону - нарахувати та виплатити йому заборгованість з грошового забезпечення щомісячного грошового утримання з січня 2006 року по червень 2010 рік в розмірі 295347,41 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач указав наступне.
Відповідачі у спірних правовідносинах не в повному обсязі виконали, покладені на них законом повноваження, внаслідок чого обрахування розміру його грошового забезпечення, як судді місцевого військового суду здійснювалось на підставі постанови КМУ № 1310 і розрахунку мінімальної заробітної плати в розмірі 332,00 грн.
Так, постановою Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2007 р. п.4-1 постанови КМУ від 03.09.2005 р. визнаний протиправним та скасований.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2007 р. згадана постанова районного суду залишена без змін.
Після касаційного перегляду перелічених судових актів їх положення в частині скасування п.4-1 постанови КМУ від 03.09.2005 р. щодо встановлення розміру мінімальної заробітної плати, з якої обчислюється посадовий оклад судді, залишені без змін.
Отже, посадовий оклад судді має обраховуватись виходячи з мінімального розміру заробітної плати, що був встановлений законами про бюджет на відповідні роки.
Проте, Державна судова адміністрація України, як головний розпорядник коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів, допустила недоотримання ним як особою, що має правовий статус судді, заробітної плати в сумі 257970,89 грн.
Представник відповідача - Державної судової адміністрації України, який належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання не прибув, заяву про розгляд справи за його відсутності та письмові заперечення проти адміністративного позову не надав.
Представник відповідача - Військового суду Харківського гарнізону в судове засідання не прибув, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до вимог ст. 128 КАСУ, суд вважає за можливе вирішення справи за відсутності відповідачів на підставі наявних матеріалів справи.
Заслухавши позивача, дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач з квітня 2005 року перебував на посаді судді Військового суду Харківського гарнізону та отримував грошове забезпечення у відповідності до Законів України "Про статус суддів" та "Про судоустрій України", які на час виникнення спірних правовідносин регулювали питання оплати праці суддів.
Так, відповідно до ст. 44 Закону України "Про статус суддів" заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок (ч. 1 ст. 44); розміри посадових окладів суддів встановлюються Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 44); грошове утримання судді військового суду складається з посадового окладу, окладу за військове звання, доплат за кваліфікаційний клас судді та за вислугу років військовослужбовця (ч. 3 ст. 44).
Частиною 1 ст. 123 Закону України "Про судоустрій України" передбачено, що розмір заробітної плати (грошового забезпечення) судді повинен забезпечувати його фінансову незалежність, визначається відповідно до закону про статус суддів та інших нормативно-правових актів щодо умов оплати праці суддів і не може бути зменшений.
За правилами ст. 120 Закону України "Про судоустрій України" фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ч. 1 ст. 120); функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють: 1) Верховний Суд України, Конституційний Суд України, вищі спеціалізовані суди - щодо фінансового забезпечення діяльності цих судових установ; 2) Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів загальної юрисдикції, а також діяльності кваліфікаційних комісій суддів усіх рівнів, органів суддівського самоврядування та державної судової адміністрації (ч. 2 ст. 120); видатки на утримання судів у Державному бюджеті України визначаються окремими рядками по загальних судах і спеціалізованих судах, а також окремими рядками по місцевих судах, апеляційних судах (у тому числі Апеляційному суду України), військових судах (місцевих та апеляційних разом) та окремо по Касаційному суду України та кожному вищому спеціалізованому суду. Ці видатки не можуть бути скорочені в поточному фінансовому році (ч. 3 ст. 120).
Відповідно до приписів ч. 2 ст.19 Конституції України, де зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому під час виконання вказаних повноважень Державна судова адміністрація України зобов'язана була дотримуватися останнього.
А від так, виходячи з положень Законів України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", "Про Державний бюджет України на 2007 рік", "Про Державний бюджет України на 2008 рік", "Про Державний бюджет України на 2009 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", якими були визначені розміри фінансування витрат на здійснення правосуддя військовими судами за кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету - 0501050, в тому числі окремою позицією - витрати на оплату праці, а тому Державна судова адміністрація України не мала підстав виходити за межі цього фінансування на потреби оплати праці суддів, в тому числі і позивача.
Перелічені закони неконституційними не визнані, підстав для їх не застосування до спірних правовідносин суд не вбачає.
За таких обставин, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідач - Державна судова адміністрація України, не міг діяти в інший спосіб, ніж було передбачено законами про Державний бюджет України на відповідний рік.
Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Таким, чином, в даному випадку, в розумінні положень ст. 2 КАСУ, судом не встановлено обставин, які б свідчили про порушення охоронюваних законом прав, свобод та інтересів позивача у спірних правовідносинах з боку відповідачів, а тому правових підстав для задоволення адміністративного позову суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 9, 11, 128, 159, 160 КАСУ, суд, -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову судді військового суду Харківського гарнізону - Чопенко Ярослава Вікторовича до Державної судової адміністрації України, Військового суду Харківського гарнізону про стягнення недоотриманого щомісячного грошового утримання.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 29.11.2010 року.
Головуючого - суддя Самойлова В.В.
Суддів - Панченко О.В.
Сліденко А.В.