про залишення позовної заяви без руху
03 березня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/373/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали позовної заяви адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 24 лютого 2025 року надійшов адміністративний позов адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач, ГУПФУ в Луганській області) з такими вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність ГУПФУ в Луганській області, яка полягає у неприйнятті по суті рішення щодо призначення позивачу щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати відповідно до статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з 22 січня 2024 року за його заявою від 12 квітня 2024 року;
- зобов'язати ГУПФУ в Луганській області призначити позивачу щомісячну страхову виплату втраченої заробітної плати відповідно до статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з 22 січня 2024 року за його заявою від 12 квітня 2024 року.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно із частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру - у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Станом на 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3028,00 грн.
В позовній заяві позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, при цьому одна вимога має похідний характер.
Відтак, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір, з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, у розмірі 968,96 грн (1211,20 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024) х коефіцієнт 0,8).
Судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову в сумі 968,96 грн позивачем не сплачений.
Представником позивача заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтоване складним матеріальним становищем.
Розглянувши заявлене клопотання, суд дійшов до такого.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі (частина друга статті 133 КАС України).
Водночас, статтею 8 Закону № 3674-VI визначені умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати.
Так, відповідно до частини першої статті 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або (пункт 1);
позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або (пункт 2);
предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (пункт 3).
Отже, підстави звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення урегульовані законом.
Суд зауважує, що за приписами частини першої статті 8 Закону № 3674-VI суд має право (може), а не обов'язок відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, враховуючи майновий стан сторони.
Жодних доказів на підтвердження майнового стану позивачем не надано.
Отже, позивачу для підтвердження майнового стану за попередній календарний рік необхідно надати довідку податкового органу про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2024 рік, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків. Також позивачу необхідно надати суду довідку органу Пенсійного фонду України про суму виплаченої йому пенсії.
Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом подання до суду або вказаних вище доказів майнового стану позивача, або оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно із частиною першою статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (частина перша статті 120 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша).
Абзацом першим частини другої статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга).
Як вже вище вказано, строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
У позовній заяві представник позивача зазначає, що позивач з 01 січня 2023 року перебуває на обліку в ГУПФУ в Луганській області як потерпілий внаслідок нещасного випадку на виробництві.
ОСОБА_1 12 квітня 2024 року звернувся засобами вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про призначення страхових виплат, у зв'язку з встановленням іншого виду захворювання зі збільшенням відсотку втрати професійної працездатності.
У відповідь на адвокатський запит відповідач листом від 06 травня 2024 року № 1200-0208-8/11899 відповідач повідомив, що розгляд заяви позивача від 12 квітня 2025 року про призначення страхових виплат триває.
У відповідь на адвокатський запит від 11 червня 2024 року відповідач листом від 04 липня 2024 року № 2800-030402-8/40745 повідомив про прийняття рішення про відмову у розгляді заяви позивача від 12 квітня 2024 року, та що питання про перерахунок страхових виплат буде розглянуте за зверненням позивача із відповідною заявою та підтвердження даних про його реєстрацію в ЄІБДВПО.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Отже з дня отримання листа від 04 липня 2024 року № 2800-030402-8/40745 позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав.
Представник позивача зазначає, що лист відповідача від 04 липня 2024 року № 2800-030402-8/40745 отримано представником позивача лише 24 серпня 2024 року.
Однак твердження щодо дати отримання листа представником позивача не підтверджено жодними доказами.
Щодо посилання представника позивача на те, що порушення прав позивача з боку пенсійного органу є триваючим, суд зазначає таке.
Триваючим правопорушенням є порушення, пов'язане з тривалим, безперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою, яке припиняється або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності).
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09 листопада 2023 року у справі № 420/6109/19.
Суд зауважує, що у спірних правовідносинах відповідач прийняв рішення про відмову у розгляді заяви позивача від 12 квітня 2024 року, про що повідомив останнього листом від 04 липня 2024 року № 2800-030402-8/40745.
Отже на час звернення представника позивач до суду з даним позовом порушення прав позивача з боку пенсійного органу не є триваючими.
З огляду на відсутність доказів отримання представником позивача листа відповідача від 04 липня 2024 року № 2800-030402-8/40745 тільки 24 серпня 2024 року, суд позбавлений можливості перевірити дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, тобто виконання вимог пункту 5 частини першої статті 171 КАС України.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачу необхідно надати докази дати отримання листа ГУПФУ в Луганській області від 04 липня 2024 року № 2800-030402-8/40745, та у разі пропуску строку звернення до суду, перебіг якого розпочався з дня, наступного за днем отримання листа відповідача, подати заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву адвоката залишити без руху.
Запропонувати позивачу (представнику позивача) протягом десяти календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», із скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника):
- докази дати отримання листа ГУПФУ в Луганській області від 04 липня 2024 року № 2800-030402-8/40745, та у разі пропуску строку звернення до суду, перебіг якого розпочався з дня, наступного за днем отримання листа відповідача, подати заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску;
- довідку податкового органу про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2024 рік, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, та довідку органу Пенсійного фонду України про суму виплаченої пенсії (страхових виплат) в 2024 році,
або оригінал документу про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн, сплаченого за такими реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у Луг.обл./МТГ м.Сєвєр/22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37991110;
Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.);
Код банку отримувача (МФО) - 899998;
Рахунок отримувача - UA288999980313101206084012499;
Код класифікації доходів бюджету 22030101;
Призначення платежу - *; 101; ____ (реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____ (ПІБ позивача), Луганський окружний адміністративний суд.
Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
СуддяК.О. Пляшкова