про прийняття справи до провадження
03 березня 2025 року м. ДніпроСправа № 640/3810/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач), в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви без дати та без номеру, що надійшла до суду 05 квітня 2019 року, просила:
1) визнати вимогу управління ДФС у м. Києві від 29 грудня 2018 року № Ф-268837-17 протиправною та скасувати її;
2) зобов'язати управління ДФС у м. Києві привести картку платника податків ОСОБА_1 у належний стан.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); відмовлено у залученні Державної фіскальної служби України до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
Законом України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до положень абзаців другого-четвертого пункту 2 розділу ІІ Закону № 2825-IX до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п'ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399 цю справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Автоматизованою системою документообігу Луганського окружного адміністративного суду для розгляду цієї адміністративної справи визначено суддю Чернявську Т.І.
Згідно з частиною чотирнадцятою статті 31 КАС України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
Відповідно до частини першої статті 32 КАС України усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово.
З огляду на викладене, вважаю за необхідне вказану адміністративну справу прийняти до провадження та продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України, повторно розпочавши розгляд справи по суті.
При прийнятті справи до провадження суд вважає за необхідне вирішити клопотання відповідача про поновлення пропущеного строку на подання відзиву на позовну заяву, яке заявлене у відзиві на позовну заяву від 12 серпня 2019 року б/н.
Як слідує з матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2019 року про відкриття провадження в адміністративній справі відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.
Вивченням матеріалів справи судом встановлено, що ухвалу від 19 квітня 2019 року про відкриття провадження в адміністративній справі разом з позовною заявою та доданими до неї документами відповідач отримав 11 липня 2019 року.
З урахуванням того, що відповідач ухвалу про відкриття провадження у справі отримав 11 липня 2019 року, останнім днем 15-денного строку на подання відзиву на позовну заяву було 26 липня 2019 року.
В матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву від 12 серпня 2019 року б/н з додатками, який поданий відповідачем до суду засобами поштового зв'язку 13 серпня 2019 року, тобто з пропуском встановленого судом 15-денного строку.
В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відзиву на позовну заяву відповідач зазначив, що враховуючи факт реорганізації районних ДПІ та передачею великої кількості судових справ до юридичного підрозділу Головного управління ДФС у м. Києві в середньому на кожного працівника юридичного управління відповідача припадає значна кількість справ. Зазначені причини унеможливили своєчасне подання відзиву на позовну заяву. У зв'язку з цим відповідач просить визнати причину пропуску строку на подання відзиву поважною.
Розглянувши заявлене клопотання про поновлення стоку на подання відзиву на позовну заяву, з метою правильного розгляду судової справи суд дійшов висновку про необхідність поновлення такого строку відповідачу.
Також при прийнятті справи до провадження суд вважає за необхідне вирішити питання щодо здійснення процесуального правонаступництва відповідача.
Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Відповідно до пункту 41.5 статті 41 Податкового кодексу України повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.
Абзацом другим пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» установлено, що Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Згідно з абзацом четвертим пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
21 серпня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 682-р «Питання Державної податкової служби», яким вирішено погодитися з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 26, ст. 900) функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно з наказом Державної податкової служби України від 28 серпня 2019 року № 36 «Про початок діяльності Державної податкової служби України» розпочато виконання Державною податковою службою України функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1; реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2.
Згідно з Додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 р оку № 537 до переліку територіальних органів Державної податкової служби, що утворюються, входить Головне управління ДПС у м. Києві.
Згідно з додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 Головне управління ДФС у м. Києві реорганізується шляхом приєднання до Головного управління ДПС у м. Києві.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» територіальні органи Державної податкової служби визначено правонаступниками майна, прав та обов'язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. ДПС та її територіальні органи є контролюючими органами (податковими органами, органами стягнення) (пункт 7 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227).
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» постановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, до якого включено Головне управління ДПС у м. Києві.
Абзацами першим, третім-четвертим пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» установлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов'язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій; права та обов'язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.
Наказом Державної податкової служби України від 30 вересня 2020 року № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи, зокрема, Головне управління ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ.
Наказом Державної податкової служби України від 08 жовтня 2020 року № 556 «Про ліквідацію територіальних органів ДПС» ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, зокрема, Головне управління ДПС у м. Києві.
Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 24 грудня 2020 року № 755 «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» розпочато з 1 січня 2021 року здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30 вересня 2020 року № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови № 893.
Згідно з відкритими і загальнодоступними відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань:
Головне управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980) з 1 серпня 2019 року перебуває в процесі припинення;
Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267), як юридична особа, з 22 жовтня 2020 року перебуває в процесі припинення;
Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44116011) створено як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України 30 вересня 2020 року.
З огляду на викладене, з 1 січня 2021 року функції та повноваження у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснює Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44116011), як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що правонаступником Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980, місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04655) є Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267), правонаступником якого, у свою чергу, є Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44116011, місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116).
Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне замінити відповідача - Головне управління ДФС у м. Києві правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві.
Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
З метою з'ясування всіх обставин у справі та прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд дійшов висновку про витребування доказів, на підставі яких суд має встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Керуючись статтями 9, 12, 18, 31, 32, 52, 80, 94, 120, 159, 241, 243, 248, 256, 257, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Прийняти адміністративну справу до провадження.
Розгляд справи продовжити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), повторно розпочавши розгляд справи по суті.
Поновити Головному управлінню ДФС у м. Києві строк на подання відзиву на позовну заяву разом зі всіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Замінити відповідача - Головне управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980, місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04655) правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44116011, місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116).
Запропонувати сторонам у разі зміни фактичних обставин по цій справі повідомити суду про таке протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали шляхом направлення додаткових письмових пояснень в електронній формі через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» або у паперовій формі шляхом надіслання поштовим зв'язком на тимчасову адресу для листування (абонементна скринька 4585, м. Дніпро, вул. Будівельників, буд. 28, поштовий індекс 49089).
Зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд»:
лист Пенсійного фонду України від 14 грудня 2018 року № 42306/04-10 щодо ОСОБА_1 , на який міститься посилання у відзиві;
інтегровану картку платника податків ОСОБА_1 за платежем «Єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами - підприємствами, у т. ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність» за 2018-2025 роки у вигляді, придатному для встановлення повного опису операцій, з актуальними даними;
детальний розрахунок суми недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 31 жовтня 2018 року, зазначеної у вимозі Головного управління ДФС у м. Києві від 29 грудня 2018 року № Ф-268837-17 про сплату боргу (недоїмки).
Зобов'язати Пенсійний фонд України протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» інформацію, який вид пенсійних виплат у період з 2002 року по 2019 рік отримувала ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Справа розглядатиметься суддею Чернявською Т.І. одноособово.
Ухвалу про прийняття справи до провадження направити відповідачу до електронного кабінету за допомогою підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», а позивачу на поштову адресу, зазначену у позовній заяві.
Звернути увагу сторін на те, що згідно з частиною восьмою статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження на здійснення представництва (самопредставництва) в Луганському окружному адміністративному суді, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Повідомити позивача про можливість реєстрації в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) - «Електронний суд» для обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо цієї справи в мережі Інтернет за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяТ.І. Чернявська