28 лютого 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7375/24
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Міністерство культури та стратегічних комунікацій України до Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії
Керівник Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області звернувся до суду із позовом в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації щодо невжиття заходів з організації проведення робіт з внесення відомостей про межі і режими використання території пам'ятки археології місцевого значення Курган № 1 Курганної групи № 1 (Соколівська сільська рада) (охоронний номер 1630/1) до Державного земельного кадастру;
- зобов'язати Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації вжити заходів з організації проведення робіт щодо внесення відомостей про межі і режими використання території пам'ятки археології місцевого значення Курган № 1 Курганної групи № 1 (Соколівська сільська рада) (охоронний номер 1630/1) до Державного земельного кадастру.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що пам'ятка археології Курган № 1 Курганної групи № 1 взята на державний облік згідно з рішенням виконавчого комітету Кіровоградської обласної ради народних депутатів від 14.07.1988 № 227, відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини» (відповідно до відомостей з Офіційного вебпорталу парламенту України за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/1805-14 Закон набрав чинності 12.07.2000).
На пам'ятку археології Курган № 1 (охоронний номер 1630/1) виготовлено облікову картку.
Однак, на запит Кропивницької окружної прокуратури від 28.05.2024 № 51-78-6033вих-24 Департаментом культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації у листі від 13.06.2024 № 9884-24 не зазначено про розроблення та затвердження науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання території пам'ятки.
Відповідно до інформації Головного Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 11.10.2024 № 10-11-0.2-4166/2-24, відомості про обмеження у використання земель пам'ятки археології Курган № 1 Курганної групи № 1 (Соколівська сільська рада) до Державного земельного кадастру не внесені.
Прокурор зазначає, що чинним законодавством передбачено обов'язок органу охорони культурної спадщини обласних державних адміністрацій затвердження документації з визначення меж і режимів використання території пам'ятки археології місцевого значення та подання заяви про внесення встановлених документацією обмежень у використанні земель до Державного земельного кадастру. Тому, просить задовольнити позов в повному обсязі.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, встановлено відповідачу строк для надання відзиву (а.с.70).
05.07.2021(вх.№18522/21) на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що позовні вимоги не визнає та просить відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що щодо пам'ятки археології місцевого значення Курган №1 Курганної групи №1 (Соколівська сільська рада) дотримано вимоги законодавства стосовно взяття пам'ятки на державний облік та визначення щодо неї охоронної зони.
Також, зазначено, що листом Департаменту від 26 липня 2023 року № 29-01-17/855/0.29 до Міністерства культури та інформаційної політики України був спрямований перелік об'єктів культурної спадщини (археологія) Кіровоградської області, що були взяті на державний облік до набуття чинності Закону України «Про охорону культурної спадщини», який в тому числі містив і зазначений об'єкт археології для занесення його до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
На теперішній час Міністерством культури та стратегічних комунікацій України (назву Міністерства змінено) ведеться підготовка проєкту наказу про занесення об'єктів культурної спадщини (археологія) Кіровоградської області у кількості 1173 об'єктів до Реєстру.
На теперішній час законодавством не передбачено обов'язків органу охорони культурної спадщини, яким є Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної військової (державної) адміністрації, з визначення та встановлення меж та режимів використання пам'ятки археології місцевого значення Курган №1 Курганної групи №1 (Соколівська сільська рада) (охоронний номер 1630/1) та внесення відомостей про межі і режими використання території пам'ятки до Державного земельного кадастру.
10.12.2024 (вх.№ 31277/24) на адресу суду надійшла відповідь на відзив.
16.12.2024 (вх.№ 32039/24) відповідачем до суду надано заперечення на відповідь на відзив.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
За змістом положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права в зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав. Порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч.1 ст. 5 КАС України).
Тобто, виходячи з аналізу вищезазначеної правової норми, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
Визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цією дією.
Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти повинні відповідати їй (ст. 8). На ці обставини неодноразово вказував Конституційний Суд України у своїх рішеннях, зокрема, рішенні №7-рп/2003 від 10.04.2003, рішенні №9-рп/2004 від 07.04.2004, рішенні №1-рп/2007, рішенні №19-рп/2008 від 02.10.2008.
При прийнятті рішення по цій справі суд керується принципами адміністративного судочинства, зокрема принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого суд не обмежується тільки документами та заявами про докази, які внесені сторонами, а також здійснює дослідження обставин у справі за власною ініціативою, у т.ч. з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 і частини третьої статті 129 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, а обов'язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів громадян і держави в судах у випадках визначених законом.
Право на звернення прокурора або його заступника до адміністративного суду в інтересах держави передбачено статтею 24 Закону України «Про прокуратуру» та статтею 53 КАС України.
Частиною другою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з частиною 4 статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 53 КАС України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Судом встановлено, що Рішенням виконавчого комітету Кіровоградської обласної ради народних депутатів від 14.07.1988 № 227 «Про взяття на державний облік нововиявлених пам'яток археології та затвердження охоронних зон навколо них» затверджено список нововиявлених пам'яток археологи місцевого значення та взято їх на державний облік згідно з додатком.
Згідно Додатку до вказаного рішення до переліку пам'яток на території Кіровоградського (Кропивницького) району Кіровоградської області включено Курган № 1 Курганної групи № 1, розташований на території Соколівської сільської ради (охоронний номер 1630/1).
Пунктом 2 рішення обласної ради затверджено охоронні зони навколо нововиявлених пам'яток археології. Охоронну зону навколо курганів визначено в радіусі 3 м від підніжжя кургану.
Пам'ятка археології Курган № 1 Курганної групи № 1 взята на державний облік згідно з рішенням виконавчого комітету Кіровоградської обласної ради народних депутатів від 14.07.1988 № 227, відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини» (відповідно до відомостей з Офіційного вебпорталу парламенту України за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/1805-14 Закон набрав чинності 12.07.2000).
На пам'ятку археології Курган № 1 (охоронний номер 1630/1) виготовлено облікову картку.
За інформацією Міністерства культури та інформаційної політики України викладеною в листі № 05/13/5952-24 від 08.08.2024, на поточний момент Міністерством ведеться підготовка проекту наказу про занесення пам'яток культурної спадщини (археологія) Кіровоградської області (у тому числі і зазначеного кургану) до Державного Реєстру нерухомих пам'яток України.
У пункті 6 Облікової картки на Курган № 1 (охоронний номер 1630/1) зазначено місце розташування та характеристику кургану, у тому числі його довжину між крайніми точками в напрямку «північ-південь» та «схід-захід», а також опис меж території об'єкта культурної спадщини.
Опис меж території вказаного об'єкта здійснено також в графічних матеріалах, які є невід'ємними частинами облікової картки.
Пункт 9 Облікової картки на Курган № 1 не містить відомостей про розроблення науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання території пам'ятки.
Судом встановлено, що на запит Кропивницької окружної прокуратури від 28.05.2024 № 51-78-6033вих-24 Департаментом культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації у листі від 13.06.2024 № 9884-24 не зазначено про розроблення та затвердження науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання території пам'ятки.
Водночас, відповідно до інформації Головного Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 11.10.2024 № 10-11-0.2-4166/2-24, відомості про обмеження у використання земель пам'ятки археології Курган № 1 Курганної групи № 1 (Соколівська сільська рада) до Державного земельного кадастру не внесені.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд враховує, що охорона культурної спадщини, відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон) являє собою систему правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.
Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури», визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону.
Згідно зі ст. 1 Закону пам'ятка культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Частиною 2 ст. 2 Закону передбачено, що кургани за видами культурної спадщини відносяться до археологічних об'єктів культурної спадщини.
Згідно з ч.1 ст. 14-1 Закону територія пам'ятки - це територія, історично і топографічно пов'язана з розпланувально-просторовою еволюцією пам'ятки, для якої визначається спеціальний охоронний режим н використання з метою збереження цілісності пам'ятки.
Межі та режими використання території пам'ятки визначаються науково-проектною документацією, що складається за результатами проведених досліджень.
Рішення про затвердження науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання території пам'ятки приймається органом охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями - щодо територій пам'яток місцевого значення.
Режим використання території пам'ятки встановлює обмеження діяльності у використанні відповідної території (земель). Будь-яка діяльність у межах території пам'ятки має здійснюватися з дотриманням режиму використання пам'ятки, у тому числі всіх обмежень у використанні земель, зокрема у сфері забудови (ч. 2 ст. 14-1 Закону).
Чинним законодавством передбачено визначення меж і режимів використання території пам'ятки археології у разі відсутності затвердженої науково-проектної документації.
Так, ч.3 ст. 14-1 Закону передбачено, що до затвердження науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення меж та режимів використання території пам'ятки відповідно до частини першої цієї статті межа території пам'ятки для пам'яток археології - курганів за межами населених пунктів встановлюється - 300 метрів навколо пам'ятки або орієнтовного географічного центру (центроїда) знахідки фрагмента ділянки археологічного культурного шару, визначеного в обліковій документації.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону режими використання пам'ятки визначаються науково-проектною (науково-дослідною) документацією, що складається за результатами проведених досліджень.
Рішення про затвердження науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення режимів використання пам'ятки приймається органом охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями - щодо пам'яток місцевого значення.
Частиною 3 ст. 24 Закону передбачено, що до визначення у встановленому порядку режиму використання пам'ятки відповідно до частини другої цієї статті режим використання пам'ятки встановлюється відповідно до режимів використання, рекомендованих в обліковій документації або в охоронному договорі.
У разі невизначення режиму використання пам'ятки в обліковій документації, охоронному договорі на пам'ятці допускаються лише консервація, реставрація, музеєфікація, ремонт, пристосування.
Відомості про режими використання пам'ятки (у тому числі режими, встановлені відповідно до абзаців першого і другого цієї частини) вносяться до Державного земельного кадастру, містобудівного кадастру як обмеження у використанні земель.
Таким чином, у разі не затвердження науково-проектної документації, законодавцем передбачено встановлення межі території пам'ятки археології для курганів за межами населених пунктів на відстані 300 метрів навколо пам'ятки або орієнтовного географічного центру (центроїда) знахідки фрагмента ділянки археологічного культурного шару, визначеного в обліковій документації та встановлення режиму використання - консервація, реставрація, музефікація, ремонт, пристосування.
Згідно ч. 4 ст. 14-1 Закону відомості про межі і режими використання території пам'ятки підлягають внесенню до Державного земельного кадастру, містобудівного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель (у тому числі у сфері забудови).
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об'єктів культурної спадщини (щодо встановлення меж території пам'ятки, що є складовою облікової документації) затверджується органом охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями - щодо пам'яток місцевого значення.
Протягом трьох робочих днів з дня затвердження технічної документації орган, що її затвердив, має забезпечити подання заяви про внесення встановлених документацією обмежень у використанні земель до Державного земельного кадастру.
Обов'язковість проведення землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні, передбачена також ст. 20 Закону України «Про землеустрій».
Враховуючи викладене, чинним законодавством передбачено обов'язок органу охорони культурної спадщини обласних державних адміністрацій затвердження документації з визначення меж і режимів використання території пам'ятки археології місцевого значення та подання заяви про внесення встановлених документацією обмежень у використанні земель до Державного земельного кадастру.
Водночас, відповідно до інформації Головного Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 11.10.2024 № 10-11-0.2-4166/2-24, відомості про обмеження у використання земель пам'ятки археології Курган № 1 Курганної групи № 1 (Соколівська сільська рада) до Державного земельного кадастру не внесені.
Суд зазначає, що відсутність встановлених меж та режимів використання пам'ятки в натурі з внесенням відповідних відомостей про відповідні обмеження у використанні земель до Державного земельного кадастру фактично унеможливить збереження об'єкту культурної спадщини.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» землі, на яких розташовані пам'ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам'ятки археології - поля давніх битв.
Норма статті 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» в частині перебування земель під пам'яткою археології виключно у державній власності в такій редакції з 16.12.2004, однак органами охорони культурної спадщини Кіровоградської обласної військової адміністрації до цього часу не вжито заходів щодо внесення відомостей про межі та режими використання території пам'ятки археології Курган № 1 Курганної групи № 1.
Таким чином, відсутність визначених меж створеного у встановленому законом порядку об'єкту культурної спадщини впливає на дотримання вказаних вище вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини, у тому числі дотримання обмежень у землекористуванні.
З урахуванням наведеного суд дійшов до переконання, що відповідач, будучи обізнаним про наявність обов'язку із забезпечення внесення відомостей про межі та режими використання території пам'ятки археології Курган № 1 Курганної групи № 1 не вжив достатніх заходів для виконання наведених повноважень, для захисту інтересів держави та місцевої громади.
Згідно статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Відповідно до статті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
З огляду на викладене, суд зазначає, що судовий збір в розмірі 3028,00 грн. не підлягає стягненню.
Керуючись статтями 9, 47, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257 - 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Міністерство культури та стратегічних комунікацій України до Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації щодо невжиття заходів з організації проведення робіт з внесення відомостей про межі і режими використання території пам'ятки археології місцевого значення Курган № 1 Курганної групи № 1 (Соколівська сільська рада) (охоронний номер 1630/1) до Державного земельного кадастру.
Зобов'язати Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації вжити заходів з організації проведення робіт щодо внесення відомостей про межі і режими використання території пам'ятки археології місцевого значення Курган № 1 Курганної групи № 1 (Соколівська сільська рада) (охоронний номер 1630/1) до Державного земельного кадастру.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА