28 лютого 2025 року справа №320/45246/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа - ФОП ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування висновку,-
Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а, код ЄДРПОУ 03327664) звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Східного офісу Держаудитслужби (49101, Дніпропетровська обл, м. Дніпро, вул. Антоновича Володимира,22, корп.2, код ЄДРПОУ 40477689), третя особа - ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, складений за результатами моніторингу закупівлі від 21.06.2023 №UA-2023-02-16-012578-a.
В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що висновки відповідача щодо виявлених під час моніторингу закупівель порушень є необґрунтованими, безпідставними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, а отже, відповідно, складений на підставі здійснення такого моніторингу Висновок є незаконними та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, відзив до суду не надав.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ФОП ОСОБА_1 .
Третя особа письмові пояснення відносно предмету спору до суду не надала.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
На підставі Закону України «Про публічні закупівлі» на офіційному сайті публічних закупівель ПрАТ «АК «Київводоканал» було проведено закупівлю UA-2023-02-16-012578-a «ДК 021:2015: 34350000-5 - Шини для транспортних засобів великої та малої тоннажності (шини для транспортних засобів великої та малої тоннажності)».
Наказом Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області від 30.05.2023 № 38-з прийнято рішення про проведення моніторингу, зокрема і вказаної вище закупівлі.
Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі в річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості), розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом.
За результатами моніторингу відповідачем складено висновок (опублікований 21.06.2023), згідно з яким встановлено наступні порушення вимог: пункту 40 Особливостей за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій по лоту № 3, підпункту 2 пункту 41 Особливостей за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій по лоту № 5.
Вважаючи висновки відповідача щодо виявлених порушень необґрунтованими, позивач звернувся до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.
Відповідно до положень ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII).
У відповідності до частини 1 статті 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України (ч. 2 ст. 1 Закону № 2939-XII).
Статтею 5 Закону № 2939-XII встановлено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
В свою чергу, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII (далі - Закон №922-VIII), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 7 Закону №922-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи .
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев'ятій статті 3 цього Закону.
Згідно із частиною 2 статті 22 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
За правилами визначеними частинами 3-11, 1 статті 8 Закону №922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель
Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку.
Протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.
У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.
Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Позивач вважає, що під час проведення процедури закупівлі у висновку відповідача викладена інформація, яка не відповідає нормам закону.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, не погоджується із такими висновками позивача, з огляду на наступне.
Пунктом 7 розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації передбачено, що учасник у складі тендерної пропозиції надає інформацію про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, згідно додатка 4 «Технічна специфікація» лот № 3 «Технічний департамент» тендерної документації.
Згідно інформації пункту 1 Додатка 4 тендерної документації позивач проводив закупівлю автомобільних шин, зокрема, шини 340/80 R18 Michelin BIBLOAD в кількості 8 штук.
Як свідчать матеріали справи, на виконання вказаної вимоги учасник ТОВ «Констракшн Машинері» у складі тендерної пропозиції надав довідку про відповідність необхідним технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі від 22.02.2023 № CML8-22/02/2023, де зазначив, що якість товарів, що пропонуються за предметом закупівлі відповідає всім необхідним технічним, якісним та кількісним характеристикам Замовника.
Згідно інформації пункту 1 вищевказаної довідки учасником запропоновано, зокрема, шина MICHELIN 340/80 R18 143А8/143В JND TL BIBLOAD в кількості 4 штук, що в свою чергу не відповідає вимогам Додатку 4 лот № 3 тендерної документації.
Таким чином, позивач, виявивши невідповідність в документах (в довідці про відповідність необхідним технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі від 22.02.2023 № CML8-22/02/2023), які надав у тендерній пропозиції учасник ТОВ «Констракшн Машинері», повинен був надати можливість учаснику виправити наведену невідповідність.
Однак, вказаний обов'язок позивач не виконав, чим порушив вимоги пункту 40 Особливостей та не дотримався принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону.
Позивач зазначив, що вказаний обов'язок у замовника виникає у випадку виявлення невідповідності. Однак, лише факт наявності такої невідповідності не може свідчить про її виявлення замовником, оскільки з урахуванням людського фактору, вона могла бути невиявлена через значну кількість закупівель, обмеженість строків, проведення численних моніторингів.
Суд не приймає до уваги вказані доводи і вважає їх необґрунтованими, оскільки у відповідності до положень статті 5 Закону «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за такими принципами, в т.ч. добросовісна конкуренція серед учасників; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них.
Зокрема, принцип недискримінації учасників та рівного ставлення до них означає заборону необґрунтованого відмінного ставлення, що виражено у встановленні розрізнень, винятків, обмежень чи переваг до учасників закупівель, які знаходяться в однаковій ситуації. Законодавчо закріплено, що електронна система закупівель повинна бути загальнодоступною та гарантувати недискримінацію, рівні права під час реєстрації всім заінтересованим особам та рівний доступ до інформації всім особам. Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель та спрощених закупівлях на рівних умовах.
Практичне значення відповідних принципів зростає, вони не тільки мають значення для правильного розуміння змісту норм, але і застосовуються судами при винесенні рішень у справах (Постанова Верховного Суду у справі № 902/347/20 від 20.05.2021)
За результатом аналізу питання розгляду тендерних пропозицій по лоту № 5 відповідачем встановлено, що на порушення вимог підпункту 2 пункту 41 Особливостей, позивачем не відхилено тендерну пропозицію учасника - ФОП ОСОБА_1 як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.
Так, додатком 4 «Технічна специфікація» лот № 5 «Департамент експлуатації водопровідного господарства» тендерної документації передбачено, що на підтвердження технічних та якісних характеристик предмета закупівлі учасник у складі тендерної пропозиції надає, зокрема, якщо є офіційним дистриб'ютором/дилером/представником виробника предмету закупівлі, то у складі тендерної пропозиції надається документальне підтвердження від виробника, що такий учасник є дистриб'ютором/ дилером/представником (для учасника, який не є виробником товару) та/або лист авторизація від виробника та/або інший документ, що підтверджує правовий зв'язок між виробником та учасником дійсний на час закупівлі.
Згідно технічної специфікації від 24.02.2023 № 24 до предмета закупівлі, поданої у складі тендерної пропозиції, учасник ФОП ОСОБА_1 пропонує Замовнику автомобільні шини торговельної марки PETLAS, країна виробник Туреччина.
Однак, у складі тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 не було надано документальне підтвердження від виробника, що такий учасник є дистриб'ютором/дилером/представником (для учасника, який не є виробником товару) та/або лист авторизація від виробника та/або інший документ, що підтверджує правовий зв'язок між виробником та учасником дійсний на час закупівлі, що не відповідає вимогам Додатка 4 лот № 5 тендерної документації.
Позивач з цього приводу зазначив, що шини, запропоновані третьою особою, є номенклатурними позиціями предмету закупівлі, тому вимога щодо підтвердження , що учасник є офіційним дистриб'ютером/дилером/представником виробника у даному випадку не застосовується.
Суд вважає вказані доводи позивача абсолютно необґрунтованими, оскільки вимоги щодо підтвердження технічних та якісних характеристик предмету закупівлі застосовуються до всіх без виключення учасників процедури закупівлі.
Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2023 року по справі № 420/2133/23 наголосив, що беручи участь у публічній закупівлі, учасник повинен відповідати усім висунутим Замовником критеріям та подати необхідні підтверджуючі документи, перелік яких міститься у Тендерній документації з тим, щоб Замовник мав можливість належним чином перевірити вказані критерії та визначити найвигіднішу пропозицію для відповідної закупівлі.
Таким чином, з огляду на встановлені обставини, суд вважає, що висновок за результатами моніторингу закупівлі від 21.06.2023 №UA-2023-02-16-012578-a є законним і скасуванню не підлягає.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно до ч. 1ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно зі ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно до п.п. 1, 3 ч. 2ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини та норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
В зв'язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а, код ЄДРПОУ 03327664) відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Білоноженко М.А.