27 лютого 2025 року № 320/234/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана її представником на підставі договору про надання правової допомоги серії від 07.10.2021 ОСОБА_2 , до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, що полягають у відмові згідно з відповіддю відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 17.08.2021 №9095-13523/Ю-02/8-1000/21 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 07.07.2021 основної пенсії, як особі, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду 2 групи, щодо якої встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі відшкодування фактичних збитків не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком з врахуванням виплачених сум, відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06.06.1996 №230/96-ВР;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, що полягають у відмові згідно з відповіддю від 17.08.2021 №9095-13523/Ю-02/8-1000/21 відшкодувати ОСОБА_1 завдану шкоду внаслідок дії неконституційної норми закону за період з 01.01.2015 по 07.07.2021 шляхом перерахунку та виплати належних ОСОБА_1 сум відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06.06.1996 №230/96-ВР, як інваліду 2 групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, з врахуванням виплачених сум.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській здійснити ОСОБА_1 , з врахуванням проведених виплат, перерахунок та виплату основної пенсії, як відшкодування позивачу завданої шкоди (фактичних збитків), внаслідок дії неконституційної норми закону з 17.07.2021 відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06.06.1996 №230/96-ВР, як інваліду 2 групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі відшкодування фактичних збитків, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити позивачу відшкодування завданої шкоди, внаслідок дії неконституційної норми закону, за період з 01.01.2015 по 07.07.2021, шляхом перерахунку та виплати належних ОСОБА_3 сум пенсії (з урахуванням виплачених сум) відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06.06.1996 №230/96-ВР, як інваліду 2 групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом 2 групи, захворювання якого пов'язане з впливом аварії на Чорнобильській АЕС, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області, де отримує пенсію, що підтверджується відповідними посвідченнями та довідкою МСЕК. Позивач вважає, що з набуттям чинності Рішенням Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(II)/2021 у справі №3-333/2018 (4498/18) відповідач повинен був нарахувати та виплачувати пенсійні кошти в розмірі, що дорівнює 8 мінімальних пенсій за віком, а також в даному Рішенні Конституційний Суд України вказав, що громадяни мають право на відшкодування шкоди, якої вони зазнали внаслідок дії частини третьої статті 54 цього Закону в редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, проте відповідач, не зважаючи на прийняття Конституційним Судом України рішення від 07.04.2021 № 1-р(II)/2021, відмовив у перерахунку пенсії, що змусило позивача звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021
№ 1-p(П)/2021, на яке покликається позивач, умовою виникнення у позивача права на перерахунок пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком було неприведення Верховною Радою України протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення (до 07.07.2021) нормативного регулювання спірного питання у відповідність із Конституцією України. Однак, позивачем не враховано, що 29.06.2021 Верховною Радою України на виконання даного рішення Конституційного Суду України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» № 1584-1X, який набрав чинності 01.07.2021.
Таким чином, Верховною Радою України було приведено нормативне регулювання спірного питання у відповідність до Конституції України у відповідний строк, відведений Конституційним Судом України, тобто до 07.07.2021, у зв'язку з чим підстави для застосування частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІу редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06.06.1996 №230/96-ВР, відсутні.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Позивач ОСОБА_3 є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Баришівським РВ ГУ МВС України в Київській області 27.02.1996.
Позивач є потерпілою від Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 26.01.2006 Київською обласною державною адміністрацією.
Позивач є особою з інвалідністю 2 групи, що підтверджується випискою із акту огляду МСЕК № 364179 від 17.02.2011 внаслідок захворювання, пов'язаного із впливом аварії на Чорнобильській АЕС.
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон
№ 796-XII).
22.07.2021 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із зверненням, у якому просила провести перерахунок належної їй пенсії відповідно до статті 54 Закону № 796-XII в редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06.06.1996 №230/96-ВР (далі - Закон №230/96-ВР) за весь час дії частини третьої статті 54 Закону № 796-XII в редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII (далі - Закон № 76-VIII).
Листом від 17.08.2021 №9095-13523/Ю-02/8-1000/21 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повідомило позивача про відсутність підстав для перерахунку їй пенсії. Так, у листі зазначено, що Кабінетом Міністрів України 23.11.2011 прийнято постанову № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до якої змінено порядок обчислення пенсій по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
З 01.07.2021 набрав чинності Закон України від 29.06.2021 №1584-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині визначення мінімальних розмірів пенсій по інвалідності та розмірів мінімальних пенсійних виплат.
Таким чином, розмір пенсії позивача з надбавками з липня 2021 року становить 5027,76 грн, де: 4800 грн розмір пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків; 227,76 грн. додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа потерпілих.
З огляду на викладене відповідач зазначив про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 49 Закону №796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статті 50 Закону № 796-XII (в редакції до 01.01.2008) особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: - інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком; - інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком; - інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі статтею 54 Закону №796-ХІІ (у цій самій редакції) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання пов'язаного з аварією на Чорнобильській АЕС, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
28.12.2007 Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI, який набрав чинності з 01.01.2008.
Пунктом 28 розділу ІІ вказаного Закону були внесені зміни, зокрема, до статей 50 та 54 Закону № 796-XII.
Так, статтею 50 Закону № 796-XII (в редакції з 01.01.2008) визначено, що особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Особам, віднесеним до категорії 3, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 5 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Законом № 107-VI частини третя і четверта статті 54 Закону № 796-XII були замінені чотирма частинами, зокрема, такого змісту: «У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по I групі інвалідності - 220 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження: по I групі інвалідності - 160 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 150 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: по I групі інвалідності - 130 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 110 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; дітям-інвалідам - 70 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення 24 - 34 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Отже, після прийняття Конституційний Судом України цього рішення статті 50 та 54 Закону №796-ХІІ відновили редакцію, яка існувала до 01.01.2008.
28.12.2014 прийнято Закон №76-VIII, який набрав чинності 01.01.2015 та яким текст статті 50 Закону №796-ХІІ викладено у такій редакції:
«Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.»
Крім того, Законом №76-VIII текст статті 54 Закону №796-ХІІ викладено у такій редакції: «Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань».
Отже, з урахуванням змін, внесених Законом № 76-VIII, нормами статей 50 та 54 Закону № 796-XII передбачалося, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Таким чином, визначення порядку і розмірів виплат вказаним категоріям осіб делеговано Кабінету Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Постанова № 1210).
Крім того, 28.12.2014 прийнято Закон України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» № 80-VІІІ, пунктом 9 Прикінцевих положень якого встановлено, що норми і положення, зокрема, статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При цьому суд звертає увагу на те, що зміни, внесені Законом № 76-VIII до статей 50 та 54 Закону № 796-XII, рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018, неконституційними не визнавались, а тому зазначені статті продовжували діяти у редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VIII від 28.12.2014.
Пунктом 1 Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (II)/2021 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину третю статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до пункту 2 вказаного рішення Конституційного Суду України частина третя статті 54 Закону 796-XII у редакції Закону № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнана неконституційною, втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Пунктом 3 вказаного рішення Конституційного Суду України доручено Верховній Раді України протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення привести нормативне регулювання, встановлене статтею 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.
У разі неприведення нормативного регулювання, встановленого статтею 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення застосуванню підлягатиме частина четверта статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР:
«В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком».
Позивач вважає, що право на перерахунок пенсії із розрахунку 8 мінімальних пенсій у неї виникло у липні 2021 року (на підставі рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021).
Суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017 №2136-VIII (далі - Закон №2136-VIII) закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідно до частини першої статті 97 Закону №2136-VIIІ, суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання, а також зобов'язати відповідні державні органи забезпечити контроль за виконанням рішення, додержанням висновку.
У відповідності із зазначеними нормами Закону №2136-VIII, Конституційний Суд України встановив строк втрати чинності законом, що визнаний неконституційним, а саме - через три місяці з дня ухвалення рішення, тобто із 07.07.2021.
До цього моменту діяла стаття 54 Закону № 796-XII у редакції, яка не передбачала перерахунку призначеної позивачу пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Із урахуванням встановленого Конституційним Судом України порядку і строків виконання рішення від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021, умовою виникнення у позивача права на перерахунок пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком було неприведення Верховною Радою України протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення (до 07.07.2021) нормативного регулювання спірного питання у відповідність із Конституцією України.
При цьому, Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021, на яке посилається позивач, не набуває ретроспективної дії у часі (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 373/1978/18).
29.06.2021 Верховною Радою України, на виконання рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (ІІ)/2021 було прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» від 29.06.2021 №1584-IX (далі - Закон №1584-ІХ), який набрав чинності 01.07.2021.
Пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1584-ІХ передбачено, що цей Закон набирає чинності з 1 січня 2022 року, крім пункту 2 розділу I цього Закону та пункту 2 цього розділу, які набирають чинності з 1 липня 2021 року.
Так, пунктом 2 Закону №1584-ІХ частину третю статті 54 Закону №796-ХІІ викладено в такій редакції:
«В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: для І групи інвалідності - 6000 гривень; для II групи інвалідності - 4800 гривень; для III групи інвалідності - 3700 гривень; для дітей з інвалідністю - 3700 гривень».
Розміри пенсії, передбачені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, на виконання рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 Верховною Радою України прийнятий Закон №1584-ХІ, який вносить зміни до Закону №796-ХІІ, що визначає новий розмір пенсії по інвалідності осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
За таких обставин, посилання позивача на той факт, що підлягають застосуванню положення статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР є необґрунтованими.
Суд зауважує, що Закон № 1584-ІХ був прийнятий саме з метою виконання рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021, є чинним, неконституційним не визнавався та підлягає обов'язковому застосуванню органами Пенсійного фонду України.
За таких обставин суд дійшов висновку, що здійснюючи перерахунок пенсії по інвалідності позивачу, а також визначаючи розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до норм Постанови №1210, відповідач керувався чинними на момент здійснення відповідного перерахунку нормами Закону № 796-ХІІ, відтак дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у перерахунку пенсії є правомірними.
З огляду на викладене не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, що полягають у відмові здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 07.07.2021 основної пенсії, як особі, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду 2 групи, щодо якої встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі відшкодування фактичних збитків не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком з врахуванням виплачених сум, відповідно до частини четвертої статті 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №230/96-ВР.
Суд звертає увагу на те, що механізм обчислення додаткової пенсії відповідно до статті 51 Закону № 796-XII визначений Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим Постановою № 1210.
Отже, виплата позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, проводилась у розмірі, встановленому Постановою № 1210.
Зазначене свідчить, що відмовляючи у задоволенні заяви позивача Головне управління пенсійного фонду в Київській області діяло правомірно, оскільки пенсія позивачу виплачувалася з урахуванням вимог чинного законодавства. За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що згідно з положеннями статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України він здійснюється на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, лише у разі задоволення позовних вимог, крім того позивач звільнена від сплати судового збору, доказів понесення інших судових витрат відповідачем матеріали справи не містять, відтак судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 122, 123, 139, 143, 162, 242 - 246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.