28 лютого 2025 року справа №320/1171/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах №104850001273 від 22.08.2022 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (079000, Львівська область, м. Львов, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10; ЄДРПОУ - 22933548) призначити та виплачувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком з урахуванням стажу роботи з 1975 по 1982 роки у Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «СХІД», починаючи з 22.08.2022.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати уточнену позовну заяву (у кількості примірників відповідно до кількості учасників та для суду), з урахуванням вказаних судом зауважень, а саме: зазначити в якості відповідача у справі Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, рішення якого оскаржується позивачем у даній справі.
06.05.2023 на адресу суду від позивача надійшли документи по справі, а саме уточнена позовна заява (у кількості примірників відповідно до кількості учасників та для суду) від 09.02.2023, дослідивши яку суд дійшов висновку про виконання позивачем вимог ухвали суду від 30.01.2023 та усунення недоліків позовної заяви у повному обсязі.
В уточненій позовній заяві від 09.02.2023 відповідачами по справі вказані Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області та Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
В уточненій позовній заяві від 09.02.2023 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах №104850001273 від 22.08.2022 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (079000, Львівська область, м. Львов, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10; ЄДРПОУ - 22933548) призначити та виплачувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком з урахуванням стажу роботи з 1975 по 1982 роки у Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «СХІД», починаючи з 22.08.2022.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
25.08.2023 на офіційну електронну адресу суду від відповідача-2 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву.
05.02.2024 на адресу суду від відповідача-1 Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області надійшов відзив на позовну заяву разом з матеріалами пенсійної справи позивача.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 залучено до участі у справі Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, оскільки рішення від 22.08.2022 №104850001273 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , яке оскаржується позивачем у даній справі, прийнято саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області з урахуванням принципу екстериторіальності.
03.12.2024 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від відповідача-3 Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, у встановлений судом строк надійшов відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, та зазначив, що в оскаржуваних правовідносин діяв в межах повноважень, наданих йому законом.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України, серія НОМЕР_2 , виданий Шевченківським РУ ГУ МВС України в місті Києві 11.07.2002.
З матеріалів справи вбачається, що 15.08.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою, в якій просив призначити пенсію за віком. Прийняття даної заяви із пакетом документів підтверджується розпискою-повідомленням Відділу обслуговування громадян №14 м.Яготин.
Судом встановлено, що з 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії, який передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсій бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер. Можливість застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій передбачено постановою Правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 "Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 за №339/35961.
Даною постановою внесено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846. Пунктом 4.2 розділу ІV "Приймання, оформлення і розгляд документів" вказаного Порядку передбачено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію.
Після реєстрації заяви позивача та сканування копій наданих документів засобами програмного забезпечення, органом, що розглядає заяву, згідно принципу екстериторіальності, було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
При цьому, пунктом 4.2 розділу ІV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку №22-1 передбачено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію.
Згідно з вимогами пункту 4.3 розділу ІV Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до абзацу другого пункту 4.7 розділу ІV Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Згідно з пунктом 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, а після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Після реєстрації заяви позивача від 15.08.2023 та сканування копій наданих документів засобами програмного забезпечення, органом, що розглядає заяву, згідно принципу екстериторіальності, було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
На підставі заяви позивача від 15.08.2022 та наданих документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області було прийнято рішення від 22.08.2022 №104850001273 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідного стажу.
Рішенням від 22.08.2022 № 104850001273 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу, зазначивши, що до страхового стажу не враховано: період роботи в колгоспі з 1975 року по 1982 рік, оскільки в довідці № 04-03/173 від 15.06.2022 року, яка була надана до заяви від 05.07.2022 року, дата народження зазначено ІНФОРМАЦІЯ_2 , що не відповідає паспортним даним ІНФОРМАЦІЯ_3. В акті перевірки не було вказано про правильність внесення року народження заявника. Повторно видана довідка № 04-03/173 від 15.06.2022 року, яка була надана до заяви від 15.08.2022 року, не містить року народження, та як довідки містять розбіжності врахувати до страхового стажу не має можливості.
Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 22.08.2022 № 104850001273 про відмову у призначенні пенсії за віком позивач вважає протиправним, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах незалежно від використання форм власності та господарювання, незалежно від характеру й тривалості роботи і перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Згідно статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затвердженими постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310, який був чинним на час членства у колгоспі позивача (далі - Основні положення).
Відповідно до пунктів 1, 2 Основних положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.
До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних положень).
Згідно із пунктом 6 Основних положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.
Трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки (пункт 8 Основних положень).
Цією постановою також затверджений зразок трудової книжки колгоспника, який передбачає, що трудова книжка колгоспника містить окремі розділи, зокрема: ІІІ членство в колгоспі, де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення, відомості про документ, на підставі якого внесений запис; ІV відомості про роботу відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V трудова участь у громадському господарстві встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.
Зміст наведених норм свідчить, що трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема, про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).
Судом встановлено, згідно записів трудової книжки колгоспника № НОМЕР_3 , ОСОБА_1 у період з 1975 року по 1982 роки був членом колгоспу «Шлях Леніна».
Правонаступником колгоспу «Шлях Леніна» було Колективне сільськогосподарське підприємство «Сотниківське», правонаступником якого стало Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «СХІД».
Згідно архівної довідки № 04-03/173 від 15.06.2022 року у книгах обліку трудового стажу і заробітку колгоспника архівного фонду № 52 Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД» є відомості про заробітну плату та встановлені і відпрацьовані людинодні на ОСОБА_1 за 1975, 1977-1982 роки.
Довідка видана на підставі Ф-52, оп. 1К, спр. 1094, арк. 84зв.
Аналіз трудової книжки колгоспника позивача у сукупності із відомостями архівної довідки від № 04-03/173 від 15.06.2022 року вказують про наявність відомостей, необхідних для врахування спірного періоду роботи позивача до його страхового стажу.
Неврахування відповідачем відомостей архівної довідки 04-03/173 від 15.06.2022 рокуз підстав невідповідності паспортним даним заявника суд вважає необґрунтованим, оскільки аналіз відомостей архівної довідки 04-03/173 від 15.06.2022 року у зіставленні із відомостями трудової книжки колгоспника позивача (а саме, посада, періоди роботи, місце роботи) вказують на те, що архівна довідка від 04-03/173 від 15.06.2022 року підтверджує трудовий період роботи саме позивача.
У свою чергу зазначення у первинних документах дати народження позивача із різницею в один день може вважатись допущенням технічної описки, що не може у цьому випадку впливати на право позивача на врахування періодів його роботи до страхового стажу.
За вказаних обставин суд не вбачає підстав для відмови в зарахуванні періодів роботи позивача з 1975 року по 1982 роки у Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «СХІД» до його страхового стажу, оскільки вони підтверджені належними та допустимими доказами.
З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 22.08.2022 № 104850001273.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10; ЄДРПОУ - 22933548) призначити та виплачувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком з урахуванням стажу роботи з 1975 по 1982 роки у Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «СХІД» починаючи з 22.08.2022, суд зазначає таке.
Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оскільки відповідач неправомірно відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком, у той час як право на отримання пенсії підтверджується документально, суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
У пункті 1.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005(далі - Порядок №22-1), зазначено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Згідно з пунктом 1.9 Порядку №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Пунктом 4.2 розділу ІV Приймання, оформлення і розгляд документів Порядку №22-1 передбачено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію.
Після реєстрації заяви позивача та сканування копій наданих документів засобами програмного забезпечення, органом, що розглядає заяву, згідно принципу екстериторіальності, було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Згідно з вимогами пункту 4.3 розділу ІV Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до абзацу другого пункту 4.7 розділу ІV Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Згідно з пунктом 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, а після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Отже, саме Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області є уповноваженим органом, який має право приймати рішення про призначення пенсії за віком років, а прийнявши таке рішення, має передати електронну пенсійну справу засобами програмного забезпечення до Головного управління Пенсійного фонду в Київській області за місцем проживання особи для здійснення виплати пенсії.
З урахуванням тієї обставини, що оскаржуване рішення відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не ґрунтується на дискреційних повноваженнях, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити позивачу пенсію за віком.
Враховуючи, що позовні вимоги про визнання протиправним рішення від 22.08.2022 № 104850001273 про відмову у призначенні пенсії за віком та зобов'язання призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком стосуються лише відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, суд приходить до висновку про відсутність позовних вимог, звернутих до відповідачів - Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Тому у задоволенні позовних вимог до вказаних відповідачів належить відмовити.
Стосовно дати призначення позивачу пенсії за віком, то як зазначено було судом вище, відповідно до частини першої статті 45 Закону №1058-IVпенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Пенсійного віку позивач досяг 04.07.2022 та звернувся за призначенням пенсії протягом трьох місяців (15.08.2022), отож пенсія має бути призначена йому з дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку - з 05.07.2022.
Враховуючи обставини справи, суд вважає, що зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 1975 по 1982 роки у Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «СХІД» та призначити позивачу пенсію за віком з 05.07.2022 забезпечить ефективне відновлення його прав.
Позовна вимога в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплачувати пенсію задоволенню не підлягають, адже вказана вимога заявлена передчасно. Виплата може бути здійснена тільки після призначення пенсії. На час розгляду справи пенсія ще не призначена.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно з частиною 1статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частиною 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст.139 КАС).
Разом з тим суд звертає увагу на те, що принцип пропорційності при стягненні судового збору у разі часткового задоволення позову щодо позовної вимоги немайнового характеру не застосовується.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн, що підтверджується квитанцією від 13.12.2022, оригінал якої міститься в матеріалах справи.
Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на суму 992,40 грн.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 22.08.2022 № 104850001273 про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у призначенні пенсії за віком.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (ідентифікаційний код 20490012; адреса місцезнаходження: 69057, місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок, 158-б) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 05.07.2022 пенсію за віком з урахуванням періодів роботи з 1975 по 1982 роки у Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «СХІД».
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві грн 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (ідентифікаційний код 20490012; адреса місцезнаходження: 69057, місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок, 158-б).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.