ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"03" березня 2025 р. справа № 300/8975/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити з 01.04.2024 відповідний перерахунок пенсії із 74% сум грошового забезпечення станом на 01.01.2021, з усіма надбавками і доплатами, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач, орган пенсійного фонду, орган Пенсійного фонду України, Пенсійний орган, Головне управління ПФУ в області, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, Управління), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо застосування обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність при здійснені її перерахунку з 01.04.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.04.2024 перерахунок та виплату пенсії позивачу за вислугу років згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.02.2023 за №8/1/683, у розмірі 74% від всіх сум грошового забезпечення, з урахуванням сум щорічної індексації основного розміру пенсії, відповідно до чинного законодавства України, всіх підвищень, надбавок та щомісячної доплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 за №713 (надалі по тексту також - Постанова №713), без обмеження максимального розміру пенсії, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-XII (надалі по тексту також - Закон №2262-XII), розмір якої, на час призначення пенсії (березень 2007 року) обчислений із 74% складу грошового забезпечення.
На виконання рішення суду №300/2491/23 від 07.06.2023 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з січня 2024 року, виходячи з 70% відповідних сум грошового забезпечення, та застосувало обмеження її виплати максимальним розміром - 20 930,00 гривень.
Позивач, із посиланням на рішення Конституційного Суду України за №7-рп/2016 від 20.12.2016, яким визнано неконституційними частину 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в частині обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, наполягає на виплаті йому перерахованої пенсії без застосування обмеження максимальним розміром, зважаючи на те, що після 2017 року положення Закону №2262-XII таких обмежень не містять.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з цим позовом.
За наслідками виконання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху від 02.12.2024 (а.с.35-36, 40), Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалою від 10.12.2024 (а.с.41-42) відповідно до статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
27.12.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на позовну заяву від 02.12.2024, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову.
Представник Головного управління ПФУ в області зазначив, що позивачу виплачується пенсія станом на 10.12.2024 в розмірі 70% грошового забезпечення для призначення пенсії.
Відповідач, поряд з іншим, пояснив, що з 01.04.2014 згідно з пунктом 23 розділу 11 Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в України" до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" внесено зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії, а саме цифри "80" замінено цифрами "70". Перерахунок пенсії з врахуванням грошового забезпечення діючого службовця здійснюється відповідно до умов чинного законодавства, а не норми, яка вже втратила чинність. В іншому випадку одна і та ж категорія осіб після перерахунку отримуватиме пенсію на різних умовах, що є недопустимо в правовій державі. Також вказав, що зміни в законодавстві щодо зменшення відсоткового розміру пенсії не призвели до зниження розміру останньої, що спростовує факт звуження прав позивача на пенсійне забезпечення.
Максимальний розмір пенсії визначений статтею 2 Закону України "Про заходи законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" зі змінами, та не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
Зазначена норма діяла у квітні 2024 року та відповідно підлягала застосуванню під час проведення позивачу перерахунку пенсії 01.04.2024.
Зважаючи на вказане, вимоги позивача, заявлені у позовній заяві, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.03.2025, закрито провадження у справі №300/8975/24 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови в проведенні ОСОБА_1 з 01.04.2024 перерахунку та виплати призначеної пенсії за вислугу років з 01.04.2024 з врахуванням щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2 000,00 гривень, згідно довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 з 01.04.2024 перерахунок та виплату призначеної пенсії за вислугу років з врахуванням щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2 000,00 гривень, згідно довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021.
Повернуто ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1 211,20 гривень.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, вивчивши відзив на позов, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши норми матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з 2007 року отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно подання про призначення пенсії і заяви про призначення пенсії від 12.02.2007 (зворотній бік а.с.58, 59).
Із розрахунку 74 відсотків суми грошового забезпечення пенсія позивачу за вислугу років виплачувалася до 31.12.2017, що підтверджено протоколом (розпорядженням) за пенсійною справою №09010013 - Міноборони від 10.03.2007 (а.с.59).
Керуючись положеннями постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (надалі по тексту також - Постанова №103, постанова Уряду України №103), Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в 2018 році позивачу за період з 01.01.2018, проведено перерахунок пенсії із розрахунку 70% грошового забезпечення в сумі - 11 415,00 гривень, свідченням чого є протокол (розпорядження) перерахунку за пенсійною справою №09010013 - Міноборони, оформленого в квітні 2018 року (а.с.61, зворотній бік а.с.61).
В подальшому рішенням, Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.06.2021 у справі №300/2130/21, серед іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на 05.03.2019 відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.03.2021 за №9/1/868, з урахуванням проведених платежів, однією сумою (https://reyestr.court.gov.ua/Review/97351730).
У зв'язку із вказаним відповідач з 01.08.2021 здійснив перерахунок пенсії позивача, застосувавши 70% грошового забезпечення станом на 05.03.2019 - 21 934,75 гривень, виплата пенсії проводилась в розмірі 15 354,33 гривень (зворотній бік а.с.63, а.с.64).
Як свідчить протокол за пенсійною справою №09010013 - Міноборони від 24.04.2024, щомісячна доплата до пенсії у розмірі 2000,00 гривень, передбачена Постановою №713, позивачу з 01.07.2021 не встановлювалась, з підстав виконання рішення суду від 11.11.2020 у справі №300/2130/21 з 01.04.2019 оскільки її розмір збільшився більш як на 2000,00 гривень (зворотній бік а.с.64).
Також, із відомостей Автоматизованої системи діловодства Івано-Франківського окружного адміністративного суду та публічних даних Єдиного державного реєстру судових рішень (із повним доступом) стало відомо, що в провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала справа за №300/2912/24. За результатами розгляду якої, судом 20.05.2024 в задоволенні позовних вимог про зобов'язання Управління з 01.11.2023 провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із включенням щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 за №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" відмовлено (https://reyestr.court.gov.ua/Review/119137341).
В описовій і мотивувальній частині рішення від 20.05.2024 зазначено (зафіксовано) наступні обставини: "Щомісячна доплата до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбачена постановою №713, позивачу з 01.07.2021 не встановлювалась, з підстав виконання рішення суду від 11.11.2020 у справі №300/2231/20 з 01.04.2019 оскільки її розмір збільшився більш як на 2000,00 грн. Водночас підстав для виплати позивачу спірної доплати з 01.11.2023 немає, оскільки проведений у січні 2024 року перерахунок пенсії позивача з 01.02.2021 пов'язаний саме зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, зокрема, згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", у осіб з числа військовослужбовців виникло право на перерахунок грошового забезпечення, а відтак і пенсії, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік). Таким чином, факт здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.02.2021 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, визначений станом на 01.01.2021, на переконання суду, впливає на наявність підстав для здійснення позивачу спірної доплати, адже внаслідок такого перерахунку мета прийняття Урядом постанови №713 досягнута - пенсія позивача збільшилась на понад 2000,00 грн, внаслідок збільшення розміру грошового забезпечення відповідних категорій осіб.
Як наслідок, у спірних відносинах немає підстав для врахування висновків Верховного Суду, викладених у вищезгаданих постановах, з огляду на наведені відмінності у фактичних обставинах спору. Суд акцентує увагу на тому, що з 01.01.2024 позивач фактично забезпечений пенсією у щомісячному розмірі 20930,00 грн, що значно перевищує розмір, зазначений у пояснювальній записці до проекту постанови №713 (2000,00 грн - 2700,00 грн) у якості мети встановлення спірної доплати з 01.07.2021.".
Поряд з вказаним, як свідчать матеріали справи, зважаючи на положення постанови Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" позивачу з 01.03.2022 проведено індексацію пенсії, загальний розмір якої розрахований із застосуванням 70% сум грошового забезпечення для обчислення пенсії станом на 05.03.20219, розмір виплаченої пенсії склав 17 503,94 гривень (а.с.65).
Застосовуючи положення постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" позивачу з 01.03.2023 проведено індексацію пенсії, у зв'язку із чим загальний виплачений розмір склав 19 003,94 гривень, основний розмір пенсії склав 70% грошового забезпечення станом на 05.03.2019 (зворотній бік а.с.65).
Надалі, рішенням суду від 07.06.2023 у справі №300/2491/23, яке набрало законної сили 12.12.2023 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/111378551), серед іншого, суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.02.2021 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із врахуванням грошового забезпечення, визначеного станом на 01.01.2021 відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.02.2023 за №8/1/683, з урахуванням проведених платежів.
На виконання рішення суду у справі №300/2491/23 в грудні 2023 року Управлінням з 01.01.2024 (а.с.66), в тому числі за період з 01.02.2021 здійснено перерахунок пенсії з розміру грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01.01.2021 відповідно (28 274,75 гривень). В результаті вказаного перерахунку основний розмір пенсії позивача становив 24 063,26 гривень, а фактичний розмір 20 930,00 гривень із обмеженням максимальним розміром за умови загального нарахування 24 063,26 гривень, обчисленого із грошового забезпечення, визначеного станом на 01.01.2021, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 70% сум грошового забезпечення, з урахуванням індексації за 2022, 2023 рік.
Як свідчать матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 , орган пенсійного фонду на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 за №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" з 01.03.2024 здійснив позивачу індексацію пенсії, внаслідок чого, загальний нарахований розмір пенсії склав 25 563,26 гривень (розрахований із грошового забезпечення станом на 01.01.2021 в розмірі 28 274,75 гривень), а фактична виплачена сума пенсії - 23 610,00 гривень, із обмеженням її максимальним розміром (а.с.67).
09.08.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою щодо надання інформації про проведений перерахунок пенсії на виконання рішення суду справі №300/2491/23, і з проханням здійснити з 01.04.2024 перерахунок пенсії із 74% сум грошового забезпечення для обчислення пенсії, та виплати пенсії без обмеженням її максимальним розміром (а.с.29-30).
Листом за №7456-6128/І-02/8-0900/24 від 02.09.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомило позивача, що на виконання рішення у справі №300/2491/23 від 07.06.2023 Управлінням проведено перерахунок пенсії у грудня 2023 року, в розмірі 70% грошового забезпечення, внаслідок якого розмір пенсії склав 24 063,26 гривень, однак виплата пенсії здійснюється в межах максимального розміру (а.с.31-32).
Не погоджуючись з такими діями відповідача в частині розрахунку пенсії з 01.04.2024, виходячи з 70% грошового забезпечення, із застосування обмеження при виплаті пенсії (десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність), позивач звернувся з цим позовом до суду, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Оцінюючи вимоги позивача в частині перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2024 без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, та врахування 74% сум грошового забезпечення для обчислення пенсії, суд в першу чергу відзначає, що не підлягає дослідженню в цій справі питання виконання рішень Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі №300/2491/23, так як такі вирішуються за правилами статті 382 чи статті 383 КАС України.
Разом з тим, у справі №300/2491/23 суд не досліджував питання виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром з 01.04.2024 із врахуванням 74% сум грошового забезпечення для обчислення пенсії станом на 01.01.2021.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходив з таких мотивів і підстав та норм права.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Так, стаття 13 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу (березень 2007 року), передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" (пункт "в" статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
8 липня 2011 року прийнято Закон №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (надалі по тексту також - Закон №3668-VI), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри "90" замінено цифрами "80".
27 березня 2014 року прийнято Закон №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (надалі по тексту також - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри "80" замінено цифрами "70". Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.
Таким чином, з 01.04.2014 положення частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років 80% відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом №1166-VII, замінивши такий граничний розмір на 70%.
Отже, на момент виникнення спірних правовідносин, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до коментованої статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Статтею 63 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній з 1 січня 2017 року, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
Згідно з цією статтею перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393" від 13.02.2008 за №45 (надалі по тексту також - Порядок №45 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1, 2 Порядку №45 визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі по тексту також - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (надалі по тексту також - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (надалі по тексту також - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (надалі по тексту також - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (надалі по тексту також - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (пункт третій Порядку №45).
Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Постанова №704 набрала чинності з 1 березня 2018 року.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103, відповідно до пункту 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови №704.
Рішенням від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 Окружний адміністративний суд м.Києва визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45; це рішення суду набрало законної сили на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду - 05.03.2019.
Надалі спірні правовідносини додатково врегульовані правовими висновками, сформованими Верховним Судом у рішенні від 17.12.2019 і Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24.06.2020 в зразковій справі №160/8324/19 (адміністративне провадження №Пз/9901/20/19).
У вказаній зразковій справі суд касаційної інстанції, постановляючи рішення, відновив право колишнього саме військовослужбовця на включення до складу грошового забезпечення, із якого обчислюється пенсія, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії, а також відповідного перерахунку його пенсії з 01.04.2019.
Тому суд у цій справі вважає, що з 01.04.2019 (першого календарного дня місця, що на стає за датою 05.03.2019), за умови ініціювання такого питання позивачем окремо, що мало місце в адміністративній справі (№300/2130/21), відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, та премії, розрахованих згідно з Постановою №704.
Повертаючись до обставин цієї адміністративної справи, суд звертає увагу на те, що позивач в період з 01.01.2018 по 27.11.2024 (день звернення до суду) для перерахунку пенсій отримав від уповноваженого органу три довідки, зокрема:
- довідку про розмір грошового забезпечення за відповідною (прирівняною) посадою за показниками станом на 01.03.2018, на загальну суму 11 415,00 гривень (зворотній бік а.с.61);
- довідку про розмір грошового забезпечення за показниками станом на 05.03.2019, на загальну суму 21 934,75 гривень (а.с.64);
- довідку про розмір грошового забезпечення за показниками станом на 01.01.2021, на загальну суму 28 274,75 гривень (зворотній бік а.с.66).
В цій справі судом встановлено, що ОСОБА_1 призначено пенсію в розмірі 74% грошового забезпечення для обчислення пенсії, про що свідчить протокол про призначення пенсії (а.с.59).
Суд констатує, що нарахована позивачу з 01.01.2024 до виплати пенсії за вислугою років із застосуванням показника 70% грошового забезпечення (за нормою, чинною на день перерахунку) за даними довідки про розмір грошового забезпечення за показниками станом на 01.01.2021 (28 274,75 гривень) та на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду в справі №300/2491/23, в основному розмірі становить 24 063,26 гривень і фактично виплачена - 20 930,00 гривень (а.с.66), тобто є значно більшим від таких розмірів 15 354,33 гривень і 5 494,86 гривень (а.с.61, зворотній бік а.с.63, а.с.66), обчисленого в значенні 74% грошового забезпечення, виходячи із відомостей попередніх довідок, складених за показниками станом на 01.03.2018 та на 05.03.2019 року (11 415,00 і 21 934,75 гривень відповідно).
Зважаючи на вказане, при застосуванні різних відсотків (74% і 70%) із врахуванням різних відомостей довідок уповноваженого органу: станом 05.03.2019 та 01.01.2021 не відбулося зменшення розміру пенсії позивача.
Суд вказує, що в розумінні статті 1 першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини, майном є сума пенсії, виражена в грошовому еквіваленті (в національній валюті - гривні), яке вже нарахована або на нарахування якої має право особа, а не розрахункова величина для обчислення пенсії - відповідний відсоток від сум грошового забезпечення.
Отже, при перерахунку пенсії, виходячи з максимальної згідно чинного закону на час перерахунку розрахункової величини - 70% грошового забезпечення за прирівняною посадою до тієї, яку займав позивач на день звільнення, відповідачем не порушено принцип правової визначеності як складовий аспект принципу верховенства права, на порушення якого посилався позивач та не відбулося звуження права позивача на мирне володіння майном.
Натомість, застосувавши при перерахунку пенсії позивача чинні норми статей 13, 63 Закону №2262-ХІІ в їх системному зв'язку, територіальним органом пенсійного фонду дотримано принцип верховенства права, оскільки забезпечено однаковий підхід для обрахунку розміру пенсії для однієї і тієї ж категорії осіб за однакових умов (від розміру грошового забезпечення діючого військовослужбовця за прирівняною посадою).
На переконання суду, встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку пенсії порушує справедливий баланс між інтересами осіб, яким пенсія призначається відповідно до діючої норми закону та тими, яким вона була призначена відповідно до попередньої редакції закону, що ставить у нерівне становище дійсних службовців, які отримали право на пенсію відповідно до діючої норми закону, і не відповідає меті закону щодо рівного права на пенсійне забезпечення однієї і тієї ж категорії осіб.
Також судом враховано, що внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої 20.02.2014, частина території України (Автономна Республіка Крим і місто Севастополь) є анексованою, деякі райони Донецької та Луганської областей є тимчасово окупованими. Починаючи з 24.02.2022 збройна агресія російської федерації проти України набула повномасштабного характеру. Головну роль в обороні України відіграють Збройні Сили України та інші військові формування, які своєю мужньою боротьбою здійснюють ефективний захист Української держави та Українського народу. В умовах воєнного стану держава зобов'язана мобілізувати всі доступні їй ресурси для посилення своєї обороноздатності та відсічі збройної агресії російської федерації проти України. Відтак усебічна підтримка військовослужбовців Збройних Сил України є одним із засобів розширення оборонних можливостей держави. Зокрема, на цей час (порівняно з 2000-2014 роками) суттєво виросло матеріальне забезпечення військовослужбовців. Саме з грошового забезпечення діючих військовослужбовців розраховуються розміри пенсій осіб, які отримують пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ, і зокрема, набули її до 01.04.2014.
Отже, навіть якщо припустити, що спірні дії відповідача вчинено без відповідної законної підстави, такі дії переслідували легітимну мету та були пропорційними, оскільки встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час призначення та перерахунку пенсії за вислугу років згідно чинних норм Закону №2262-ХІІ (станом на одну дату, наприклад 01.04.2019) для однієї і тієї ж категорії військовослужбовців та прирівняних до них осіб, за однією і тією ж посадою порушує справедливий баланс між інтересами осіб, яким пенсія призначається відповідно до діючої норми закону та тими, яким вона була призначена відповідно до попередньої редакції закону, враховуючи, що пенсія перераховується відповідного до грошового забезпечення діючого військовослужбовця.
Тобто діючий військовослужбовець, який отримав право на призначення пенсії, наприклад з 01.04.2019, отримає пенсію в максимальному розмірі до 70% грошового забезпечення, тоді як пенсіонер, якому пенсія призначена до 01.04.2019 та відповідно отримав право на перерахунок пенсії з такої календарної дати у зв'язку із наповненням спірних правовідносин постановою та рішенням Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду в зразковій справі №160/8324/19 (адміністративне провадження №Пз/9901/20/19), виходячи з грошового забезпечення вказаного діючого військовослужбовця, матиме пенсію в максимальному розмірі до 90% такого грошового забезпечення. Вказане ставить у нерівне становище діючих службовців, які отримали право на пенсію відповідно до діючої норми закону, і не відповідає меті закону щодо рівного права на пенсійне забезпечення однієї і тієї ж категорії осіб.
Окрім цього, спірні дії відповідача при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2024 (на виконання рішення суду №300/2491/23), як встановлено судом вище, не звузили право позивача на відповідний розмір пенсійної виплати і не стали для нього надмірним тягарем. Навпаки, після перерахунку основний розмір пенсії позивача значно збільшився (зворотній бік а.с.39, 42, а.с.47): з 7 990,50 гривень (01.03.2018), 15 354,33 гривень (01.04.2019), до 19 792,33 гривень (з 01.02.2021).
Разом з тим, відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, судом при вирішенні цієї справи також враховано висновки Верховного Суду щодо застосування положень статей 13, 63 Закону №2262-ХІІ в подібних правовідносинах.
Так, Верховний Суд в постанові від 02.03.2023 у справі №300/5477/21 зазначив:
“59. Стаття 63 Закону №2262-ХІІ визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов та порядку перерахунку пенсії за цим Законом.
60. Колегія суддів звертає увагу на те, що у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №704, якою з 1 березня 2018 року змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.
61. Також колегія суддів зазначає, що стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
62. Зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
63. Постанова № 45 і Постанова №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
64. Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Такі зміни могли бути зумовлені політикою держави у конкретний історичний проміжок часу (зокрема, впливу на рішення конкретної особи продовжити службу чи вийти на пенсію), а також її фінансовими можливостями.
Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону № 1166-VII не зазнала.
65. Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що при перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ у зв'язку із прийняттям Постанови №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
66. З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії позивача при здійсненні її перерахунку.
67. Такі висновки цієї постанови узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постановах від 16 жовтня 2019 року у справі №240/5401/18, від 16 лютого 2022 року у справі №200/7786/19-а та в постановах Верховного Суду від 24 серпня 2018 року у справі №686/12623/17, від 27 лютого 2020 року у справі №522/22925/16-а, від 9 квітня 2020 року у справі №640/19928/18, від 23 червня 2021 року у справі №140/392/19, від 8 листопада 2022 року у справі №2040/5923/18, від 14 листопада 2022 року у справі №380/22040/21, від 28 листопада 2022 року у справі №340/5306/21.
73. З приводу посилань скаржника на наявність правової проблеми, яка полягає у тому, що військовослужбовці, які до звільнення займали одну й ту ж саму посаду, звання, вислугу років та види грошового забезпечення, матимуть різний розмір пенсії, оскільки ті, які вийшли на пенсію до 1 січня 2018 року претендують на 90% грошового забезпечення відповідно до положень Постанови №704, а ті, що отримали право на пенсію після 1 січня 2018 року - 70% відповідно до Постанови № 103, то колегія суддів зазначає таке.
74. Різниця відсоткового значення розміру основної пенсії у військовослужбовцям, які вийшли у різний період, обумовлена чинними на той момент редакціями статті 13 Закону №2262-ХІІ. При цьому при внесенні змін до вказаної статті у 2011 році та 2014 році в прикінцевих та перехідних положеннях законів про внесення змін до Закону № 2262-ХІІ не робилось застереження стосовно зміни (прирівняння) розміру відсотків отримуваної пенсії особам, яким вона раніше була призначена у максимальному розмірі 90%, 80%, до розміру, який визначений діючою редакцією статті 13 Закону №2262-ХІІ.
75. Крім того, колегія суддів наголошує, що питання стосовно зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, було предметом розгляду у зразковій справі №240/5401/18. За результатами перегляду вказаної справи Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2019 року погодилася з висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеним у рішенні від 5 лютого 2019 року, про наявність підстав для задоволення позову та про те, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Отже, з огляду на приписи частини шостої статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд повинен враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Тому суд, керуючись наведеними нормами процесуального закону, застосовує норми статті 13 та 63 Закону №2262-XII, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду в зразкових справах №240/5401/18 (постанова від 16.10.2019), №200/7786/19-а (постанова від 16.02.2022) та Верховного Суду в справі №300/5477/21 (постанова від 02.03.2023), №300/7785/21 (постанова від 14.03.2023), №300/7785/21 (постанова від 23.05.2023).
Як наслідок такого правозастосування позовні вимоги належить задовольнити: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача з 74% до 70% сум грошового забезпечення при перерахунку пенсії.
Відповідач не надав суду докази, що, виконуючи рішення суду від 07.06.2023 у справі №300/2491/23, він здійснив перерахунок пенсії з розрахункової величини 74% грошового забезпечення.
Зокрема, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених протиправними діями ГУ ПФУ в області прав позивача є спонукання (зобов'язання) відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років з 01.04.2024 (вимога про що заявлена самостійно позивачем), виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії 74% від грошового забезпечення, яке зазначене в довідці про розмір грошового забезпечення визначеного станом на 01.01.2021, враховуючи при цьому раніше виплачені суми пенсії.
Відтак, відновлення порушеного права позивача на належний розмір пенсії із застосуванням 74% від розміру грошового забезпечення станом на 01.01.2021 за показниками довідки №8/1/683 від 22.02.2023 слід здійснити саме з 01.04.2024 (зворотній бік а.с.66).
Вирішуючи позовні вимог в частині зобов'язання здійснити з 01.04.2024, виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, суд керується наступними аргументами.
За приписами частини 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-XII (в редакції чинній на момент первинного перерахунку пенсії - 01.03.2018) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону №2262-XII, здійсненої на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
У даній справі не є спірними обставини із перерахунку пенсії позивача на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача, визначеного станом на 05.03.2019, на 01.01.2021, а також виконання рішення суду у справі №300/2130/21, №300/2491/23, в тому числі в силу вимог частини 4 статті 78 КАС України.
Спірним є застосування Управлінням положень частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", якими, як вважає відповідач, з 2011 року введено обмеження фактичної виплати пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.
Так, законами України, якими затверджено державний бюджет України на 2021, 2022, 2023 і 2024 роки визначено наступні розміри прожиткових мінімумів, встановлені для осіб, які втратили працездатність: з 01.07.2021 - 1 854,00 гривень, з 01.12.2021 - 1 934,00 гривень, з 01.01.2022 - 1 934,00 гривень, з 01.07.2022 - 2 027,00 гривень, з 01.12.2022 - 2 093,00 гривень, з 01.01.2023 - 2 093,00 гривень, з 01.01.2024 - 2 361,00 гривень.
Отже, обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність ("максимальний розмір пенсії"), розрахунково складає з 01.07.2020 - 18 540,00 гривень, з 01.12.2021 - 19 340,00 гривень, з 01.01.2022 - 19 340,00 гривень, а з 01.07.2022 - 22 027,00 гривень, з 01.12.2022 - 20 930,00 гривень, з 01.01.2023 - 20 930,00 гривень, з 01.01.2024 - 23 610,00 гривень.
Станом на день виникнення спірних правовідносин та розгляді справи по суті такий розмір становить - 23 610,00 гривень.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог (частина 2 статті 9 КАС України).
Відтак, в досліджуваному випадку, виходячи із змісту сформованих і заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, недотриманням прав позивача зі сторони відповідача є не нарахування і не виплата з 01.04.2024 пенсії без обмеження її максимальним розміром, із грошового забезпечення визначеного станом на 01.01.2021.
Як свідчать протоколи за пенсійною справою від 01.01.2024 (оформленого на виконання рішення суду від 07.06.2023 у справі №300/2491/23), ОСОБА_1 відповідач проводить виплату пенсії із обмеженням максимальним розміром в сумі 20 930,00 гривень за умови загального нарахування 24 063,26 гривень, обчисленої із грошового, визначеного станом на 01.01.2021 (28 274,75 гривень), виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 70% сум грошового забезпечення, з урахуванням індексації за 2022, 2023 рік (19 792,33 х 0,140), (22 563,26 х 0,197) в сумі 2 770,93 гривень, і 1 500,00 гривень відповідно (а.с.66).
Разом з тим, наявний в матеріалах справи протокол про перерахунок пенсії з 01.03.2024 вказує на обмеження пенсії вже з березня 2024 року. Зокрема, обмеження виплати складало 23 610,00 гривень за умови загального нарахування 25 563,26 гривень, обчисленої із грошового, визначеного станом на 01.01.2021 (28 274,75 гривень), виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 70% сум грошового забезпечення, з урахуванням індексації за 2022, 2023 і 2024 роки в сумах 2 770,93 гривень, 1 500,00 гривень і 1 500,00 гривень відповідно (а.с.67).
Аналогічно таке ж обмеження застосовано і станом на грудень 2024 року, свідченням чого є протокол від 10.12.2024 за пенсійною справою №0901000013 - (Міноборони), із якого слідує нарахування позивачу пенсії в розмірі 25 563,26 гривень з урахуванням індексації за 2022, 2023, 2024 роки, в сумах 2 770,93 гривень, 1 500,00 гривень і 1 500,00 гривень відповідно, із застосування обмеження в сумі 23 610,00 гривень, що свідчить про чергове застосування обмеження фактичної виплати пенсії до розміру її нарахування (а.с.68).
Як вже відзначено вище, коментований перерахунок, не охоплений рішенням суду від 07.06.2023 по справі №300/2491/23, а тому є спірним та не вирішеним в судовому порядку.
Таким чином, судовому захисту і вирішенню позовних вимог підлягає період з 01.04.2024, так як за цей період дійсно мало місце наявність порушеного права ОСОБА_1 .
Звертаючись до правового регулювання спірних правовідносин, на застосування яких наполягає відповідач, безпосередній зміст частини 7 статті 43 Закону №2262-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 за №911-VIII чинній з 01.01.2016 по 20.12.2016) свідчить, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 за №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Згідно із пунктом другим резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016, зокрема, частина сьома статті 43 Закону №2262-XII втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згодом, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 за №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону № 2262-XII слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016, дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону №2262-XII не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом №1774-VІІІ до частини 7 статті 43 Закону №2262-XII, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Така правова позиція щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №522/22798/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 17.05.2021 у справі №343/870/17, від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 21.12.2021 у справі №120/3552/21-а і від 26.01.2022 у справі №569/2950/17.
Що стосується доводів пенсійного органу про те, що останній правомірно здійснює виплату позивачу пенсії з обмеженням її максимальним розміром, оскільки таке обмеження передбачене статтею 2 Закону №3668-VI, яка є чинною і неконституційною не визнавалася, то суд зазначає таке.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом №3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Цим Законом №3668-VI, внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.
Положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 за №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
Водночас положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин (з 01.03.2022) наявна колізія між Законом №2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 за №7-рп/2016, та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, яка ухвалена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, зроблено висновок про те, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 27.01.2022 у справі №240/7087/20 і від 18.05.2022 у справі №380/12337/20, від 29.06.2022 у справі №640/19118/18 і від 11.07.2022 у справі №620/613/21.
В контексті спірних правовідносин суд також враховує те, що рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 за №7-р(ІІ)/2022 по справі №3-102/2021 (231/21, 415/21):
- визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року;
- приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- Верховній Раді України привести нормативне регулювання щодо забезпечення соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.
Таким чином, пунктом 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 за №7-р(ІІ)/2022 по справі №3-102/2021 (231/21, 415/21) зобов'язано Верховну Раді України привести нормативне регулювання у певну відповідність, а тому до приведення законодавства у відповідність із Конституцією України та Рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 Управління не наділене правом застосовувати висновки щодо того чи є той чи інший пенсіонер тим "хто перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року".
Суд констатує, що ОСОБА_1 не надав докази, зміст яких би засвідчував, що останній відноситься/відносився до категорії осіб "які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року".
Разом з тим, станом на день ухвалення рішення у даній справі (03.03.2025), Верховна Рада України ще не виконала пункт 3 рішення рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 за №7-р(ІІ)/2022 по справі №3-102/2021 (231/21, 415/21).
Зрештою, спірні приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України 12.10.2022 Рішення №7-р(ІІ)/2022 по справі №3-102/2021.
На час подання позову (27.11.2024) і вирішення даного спору (03.03.2025) визначений Конституційним Судом України строк вже минув.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин у справі, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Приймаючи рішення у даній справі та вирішуючи по суті позовні вимоги за обраним способом захисту порушеного права, суд, поряд з вказаним вище, також зважає на такі власні аргументи.
Судом вже відзначено, що з 01.01.2024 на виконання рішення у справі №300/2491/23, з 01.03.2024 так і з 01.12.2024, при перерахунку пенсії позивача нарахована як індексація, так і усі інші надбавки та доплати. Зміст таких протоколів не містить відомостей, що саме не виплачується в повному обсязі чи виплачується частково, в тому числі чи обмежено виплату саме в частині індексації.
В сукупності вказаного, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених протиправними діями ГУ ПФУ в Івано-Франківській області прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з 01.04.2024 згідно відомостей довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 74% сум грошового забезпечення для обчислення пенсії, в тому числі із урахуванням індексації та усіх інших надбавок і підвищень, відповідно до статті 63 Закону №2262-XII, без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, враховуючи при цьому раніше виплачені за період з 01.04.2024 суми пенсії.
Підсумовуючи свої попередні висновки, суд вважає, що позов належить задовольнити повністю.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач за подання позовної заяви до суду сплатив судовий збір в розмірі 1 211,20 гривень і 3 633,60 гривень, на засвідчення чого в матеріалах справи наявні квитанції за №0.0.4030573827.1 від 25.11.2024 та за №0.0.4046294090.1 від 05.12.2024 (а.с.14, 40).
Так як при закритті провадження у справі за однією позовною вимогою суд відповідно до частини 2 статті 238 КАС України повернув позивачу судовий збір в розмірі 1 211,20 гривень, сплаченого згідно квитанції за №0.0.4030573827.1 від 25.11.2024,то при розгляді по суті по з огляду на задоволення позову за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить відшкодувати позивачу судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 3 633,60 гривень, сплаченого згідно квитанції за №0.0.4046294090.1 від 05.12.2024.
Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2024 при здійсненні на підставі відомостей довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 перерахунку пенсії за вислугу років, зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 74% до 70%, призначеної згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-XII.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.04.2024 на підставі відомостей довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 74% сум грошового забезпечення, в тому числі із урахуванням індексації такої пенсії, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 633,60 гривень (три тисячі шістсот тридцять три гривні шістдесят копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1 ;
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018.
Суддя Чуприна О.В.