03 березня 2025 року Справа № 280/1412/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, ЄДРПОУ 20490012), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Україна, Київська обл., місто Фастів, вулиця Саєнка Андрія, буд. 10, ЄДРПОУ 22933548) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач - 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач - 2), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у призначенні пенсії від 28 січня 2025 року, номер справи 084750011063, прийняте Відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області і Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з 21 січня 2025 року.
Розглянувши матеріали адміністративної справи суддя зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, відповідно до вимог пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Як передбачено нормами статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, у тому числі, шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Зазначена норма виражає зміст позовних вимог.
У постанові від 22 січня 2022 року у справі № 9901/291/21 (Провадження № 11-421заі21) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що зміст позову - це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права. Відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення.
Аналогічного висновку щодо визначення поняття змісту позову дійшов і Верховний Суд у постанові від 08 грудня 2021 року у справі Справа № 9901/380/21 (Провадження № 11-457заі21).
Аналіз норми пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України дає підстави для висновку, що у разі подання позову до декількох відповідачів вимога позивача про здійснення судом дій із зазначенням способу судового захисту повинна бути зазначена щодо кожного із відповідачів. Така необхідність обумовлена тим, що спосіб захисту свого права, свободи чи інтересу має формулюватися позивачем максимально чітко і зрозуміло, а вимоги зобов'язального характеру повинні бути пред'явлені окремо до кожного відповідача із вказівкою на те, які дії повинні бути вчинені кожним із них.
При перевірці позовної заяви в даній справі встановлено, що позивачем зазначено двох відповідачів, а саме: Головне управління Пенсійного фонду України у Київський області та Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області.
Однак, у прохальній частині позовної заяви однакові позовні вимоги до двох відповідачів одночасно (абзац другий прохальної частини позовної заяви).
Таке формулювання змісту позовних вимог суперечить пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України, оскільки звернена до суду вимога позивача повинна бути адресована кожному із відповідачів окремо із вказівкою на те, які дії, на думку позивача, повинні бути вчинені кожним із них.
За таких обставин, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви та уточнити прохальну частину заявленого позову, привівши зміст позовних вимог у відповідність до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України або уточнити коло відповідачів за його позовними вимогами із урахуванням вимог процесуального закону до процесуальної правосуб'єктності кожного із них.
За вимогами частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 168 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, а тому, згідно до статті 169 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 241, 243, 246 КАС України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Зобов'язати позивача подати до суду усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу необхідно у встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви подати до канцелярії Запорізького окружного адміністративного суду:
- уточнену позовну заяву з урахуванням пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України або з уточненням кола відповідачів за його позовними вимогами із урахуванням вимог процесуального закону до процесуальної правосуб'єктності кожного із них у кількості, відповідно до кількості учасників справи у разі її подання до суду засобами поштового зв'язку або через канцелярію суду.
Роз'яснити, що згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України, якщо у встановлений судом строк, позивач не усуне недоліки позовної заяви, її буде повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Копію цієї ухвали надіслати позивачу/представнику позивача.
Ухвала набирає законної сили у строк та порядок визначений статтею 256 КАС України.
Ухвалу складено та підписано 03 березня 2025 року.
Суддя Д.В. Татаринов