про залишення позовної заяви без руху
03 березня 2025 рокум. Ужгород№ 260/1028/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Рейті С.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Хустського відділу Головного управління ДМС в Закарпатській області, Головного управління ДМС в Закарпатській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Хустського відділу Головного управління ДМС в Закарпатській області, Головного управління ДМС в Закарпатській області, яким просить визнати протиправною відмову Хустського відділу Головного управління ДМС в Закарпатській області в оформленні та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ та зобов'язати Головне управління ДМС в Закарпатській області в особі Хустського відділу Головного управління ДМС в Закарпатській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ, без надання згоди на збір і обробку персональних даних.
Суд констатує, що у зв'язку з перебуванням головуючого судді Рейті С.І. на лікарняному в період з 18.02.2025 року по 28.02.2025 року, питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у даній справі вирішується у перший робочий день - 03.03.2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, в тому числі, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись зі змістом позовної заяви, суддя дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 161 КАС України.
Так, згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Зі змісту прохальної частини позову слідує, що позивачем звернено до суду одну позовну вимогу немайнового характеру.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", який вступив в дію з 01.01.2025 встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2024 року складає 3028,00 грн.
Як наслідок, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову із заявленою позивачем однією позовною вимогою немайнового характеру складає 1211,20 грн. (3028,00 х 0,4), проте позивачем в порушення вимог КАС України та Закону України "Про судовий збір" вказаний судовий збір не сплачено.
Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Закарпатський окружний адміністративний суд".
Суд звертає увагу на те, що згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частина 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього ж Закону - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Відповідно до ч. 7 ст. 160 КАС України у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Зазначені норми необхідно враховувати в системному зв'язку зі ст. 53 КАС України, яка визначає участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Нормами ст. 53 КАС України встановлюються правила участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Так, відповідно до ч. 1 зазначеної статті Кодексу у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з нормами ч. 1 ст. 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Таким чином, звертаючись з позовом в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 - діє як законний представник неповнолітнього в розумінні ч. 1 ст. 56 КАС України, а не як фізична особа, якій законом надане право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до ч. 1 ст. 53 КАС України.
Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Разом з цим, представництво інтересів іншої особи у суді відповідно до ст. 56 КАС України не є абсолютною підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до п.7 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", оскільки закон не звільняє батьків, які звертаються в інтересах неповнолітньої дитини від сплати судового збору при зверненні до суду, за виключенням батьків дітей, пільги для яких встановлені п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю).
Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку про те, що Закону України "Про судовий збір" не відносить неповнолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах щодо отримання паспорта громадянина України, до категорії громадян, які безумовно звільняються від сплати судового збору.
Вказана правова позиція узгоджується із висновком, викладеним в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №640/109/19, в ухвалі Верховного Суду від 04.04.2024 в справі №140/34665/23.
Таким чином, Рішко Емілія Йосипівна, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 , як його законний представник, звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою, за подання якої передбачено сплату судового збору.
Судовий збір відповідно до Закону України "Про судовий збір" сплачується через банківські установи, чи поштові відділення зв'язку за рахунок платника. У графі "призначення платежу" вказується: "101;__________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір за позовом ____________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), _____________ (назва суду, де розглядається справа), _______________ код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа)". Відповідні процесуальні дії, за які передбачено сплату судового збору, суди здійснюють тільки після пред'явлення платником платіжного документа про сплату належної суми судового збору з підтвердженням зарахування суми судового збору на казначейський рахунок згідно виписки з казначейського рахунку.
Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлено наступні платіжні реквізити: отримувач коштів ГУК у Зак.обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895; банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача: UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, шляхом надання заяви на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити доказ сплати судового збору для звернення до суду із даним позовом у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Хустського відділу Головного управління ДМС в Закарпатській області, Головного управління ДМС в Закарпатській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху і встановити строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Рейті