про вiдстрочення i розстрочення виконання, змiну чи встановлення способу i порядку виконання судового рішення
03 березня 2025 рокум. Ужгород№ 260/243/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) через представника - адвоката Кириленка Андрія Володимировича, звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на військовій службі у період дії воєнного стану, за червень, липень 2022 року.
2. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на військовій службі у період дії воєнного стану за червень, липень 2022 року з урахуванням фактично виплачених сум.
3. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період 25.08.2022 по 16.09.2022, з 17.09.2022 по 26.09.2022, з 26.11.2022 по 07.12.2022, з 29.01.2023 по 09.02.2023, з 17.02.2023 по 31.05.2023 з урахуванням фактично виплачених сум.
4. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період 25.08.2022 по 16.09.2022, з 17.09.2022 по 26.09.2022, з 26.11.2022 по 07.12.2022, з 29.01.2023 по 09.02.2023, з 17.02.2023 по 31.05.2023 з урахуванням фактично виплачених сум.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 у справі №240/243/24 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди військовою частиною НОМЕР_1 ОСОБА_1 встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000 грн. за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Донецької області за період з 01.03.2023 року по 31.05.2023 року в розрахунку 100000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди ОСОБА_1 встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000 грн. за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Донецької області за період з 01.03.2023 року по 31.05.2023 року в розрахунку 100000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат за цей період. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного сулу від 10.12.2024 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 - без змін.
17.02.2025 року на адресу суду від відповідача надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду у справі до надходження замовлених бюджетних коштів на рахунки військової частини.
В обґрунтування заяви відповідач зазначає на даний час військова частина НОМЕР_1 добровільно виконала судове рішення в частині нарахування суми додаткової винагороди для виплати ОСОБА_1 , а також надіслала заявку-розрахунок до фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 . Усі подальші дії виконання судового рішення в частині виплати присудженої суми коштів, не залежать від військової частини НОМЕР_1 , а залежать від фактичного надходження бюджетних коштів через ІНФОРМАЦІЯ_2 на казначейський рахунок військової частини НОМЕР_1 . Лише після надходження коштів, замовлених шляхом подання заявки-розрахунку вищому командуванню, здійснюється їх виплата шляхом формування платіжної інструкції для зарахування на банківський рахунок позивача.
Вказану заяву призначено до розгляду на 03.03.2025 року о 09:00 год.
В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.
Від представника позивача на адресу суду надійшла заява про розгляд заяви за відсутності позивача та його представника. Вимоги заяви, сторона позивача підтримує в повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.
Суд розглянувши заяву про відстрочення виконання рішення суду, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, зазначає наступне.
Приписами ч.1 ст.370 КАС України закріплено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно вимог ч.1 ст.378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст.378 КАС України).
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд, у відповідності до положень частини четвертої статті 378 цього Кодексу, також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Із системного аналізу даної норми вбачається, що підставою для відстрочення/розстрочення виконання рішення суду є звернення до такого суду сторони із заявою про відстрочення/розстрочення з обгрунтуванням причин неможливості виконати судове рішення у встановлений законом строк, тобто за доведеністю обставин, що ускладнюють його виконання, або роблять його неможливим, зокрема, відсутність коштів.
Вказана норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення/розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення у вигляді істотного ускладнення виконання рішення або неможливості його виконання.
Суд зауважує, що при розгляді заяви про відстрочення/розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій та інші обставини (зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов'язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу).
Окрім того, при наданні правової оцінки наданих заявником доказів суд повинен дослідити питання про те, чи достатньо наведених заявником обставин для прийняття рішення про розстрочення виконання судового рішення.
Варто зауважити, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення стане взагалі неможливим.
Відповідно до правової позиція Верховного Суду, викладеної у постанові від 30.01.2020 у справі №819/150/17, оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Судом, при розгляду заяви встановлено, що військова частина НОМЕР_1 є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, тоді як розпорядника бюджетних асигнувань вищого рівня є Міністерство оборони України.
З доданих до заяви документів вбачається, що військовою частиною НОМЕР_1 , на виконання рішення суду від 18.04.2024 у справі №240/243/24 було здійснено нарахування ОСОБА_1 , додаткової винагороди в сумі 29881,72 грн.
До заяви про відстрочення виконання рішення суду представником військової частини НОМЕР_1 також надано копію основної заяви - розрахунку від 07.02.2025 року, а також розрахунок потреб військової частини НОМЕР_1 на лютий 2025 року, у якому за порядковим номером 299 вказано: ОСОБА_1 ; рішення суду від 18.04.2024 №240/243/24.
З наведеного слідує, що в силу незалежних від заявника обставин, станом на дату звернення до суду із заявою, останній позбавлений можливості виконати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 та виплатити ОСОБА_1 , нараховані на виконання судового рішення кошти.
Отже, відповідно до наданих суду доказів, військової частиною НОМЕР_1 після набрання законної сили рішення суду, вживались заходи щодо добровільного виконання рішення суду.
Беручи до уваги те, що виплата коштів залежить від їх надходження від розпорядника бюджетних коштів вищого рівня, суд, враховуючи обставини справи та вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, вважає що заява про відстрочення виконання рішення суду є обґрунтованою.
Відповідно до вимог ч.5 ст.378 КАС України, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Оскільки датою ухвалення рішення суду у даній справі є 18 квітня 2024 року, то, враховуючи приписи ч.5 ст.378 КАС України, крайньою датою відстрочення виконання такого рішення є 18 квітня 2025 року.
Керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання рішення суду - задовольнити.
Відстрочити військовій частині НОМЕР_1 виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 року у справі №240/243/24 до 18 квітня 2025 року.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Я. М. Калинич