03 березня 2025 року м. Житомир справа № 240/33427/23
категорія 112010203
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Гурін Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років відповідно до положень п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 09.10.2023. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років відповідно до положень п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 09.10.2023.
Вказане рішення суду набрало законної сили 03.01.2025.
04.02.2025 представник позивача, у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України звернувся до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі.
В обґрунтування заяви вказав, що ГУ ПФУ в Житомирській області на виконання рішення суду від 12.09.2024 ГУ ПФУ в Житомирській області позивача повідомлено, що розмір пенсії буде зменшено.
Позивачу повідомлено, що обрахунку доплати за понаднормовий стаж взято заробіток ОСОБА_1 за 185 місяців, а середньомісячний заробіток становить 725,16 грн (134155,19617грн/185). На виконання рішення суду збільшено пенсію на 1% заробітку, та доплата на виконання рішення суду становить 152,28 грн (725,16 грн * 21%).
Позивач вказує, що у рішенні суду було описано розрахунковою має бути заробіток, з яких підстав відповідач взяв за обрахунок середньомісячний заробіток 725,16 грн позивачу не відомо. Згідно до розрахунків із матеріалів пенсійного справи вбачається, що середньомісячний заробіток становить 7597,41 грн. Доплата на виконання рішення суду повинна рахуватись зі збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років. Тобто за формулою: 7597,41 * 1% * 27 (41 рік - 20 років) = 1595,45 грн.
21.02.2025 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на заяву, в яких ГУ ПФУ в Житомирській області вказує на безпідставність доводів заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі вх. №12805/25.
Дослідивши зміст заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що заява представника позивача підлягає поверненню, з огляду на наступне.
За змістом частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до пунктів 7, 8 частини 2 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у такій заяві зазначаються:
- інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання;
- інформація про хід виконавчого провадження.
Згідно з частиною 3 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
Відповідно абзацу другого до частини 5 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Відповідно до частини 6 статті 26 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) при виконанні рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Після закінчення наданого строку, державний виконавець перевіряє виконання рішення суду. У разі невиконання рішення суду, державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу, в якій зазначає розмір штрафу, вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання рішення державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу та попередження про кримінальну відповідальність, після чого звертається до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення за статтею 382 Кримінального кодексу України.
Положенням статті 18 Закону №1404-VIII вказано, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Разом з тим, суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.12.2021 у справі №9901/235/20 вказала, що стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV Кодексу адміністративного судочинства України «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви. Зі змісту цієї статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою. Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов'язує суб'єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зауважує, що повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.
Аналогічні правові висновки були висловлені Сьомим апеляційним адміністративним судом у постановах від 08.01.2024 у справі №560/932/23, від 18.03.2024 у справі №560/1561/23, від 23.11.2023 у справі №240/12482/21.
Крім того, у постанові від 20.01.2021 (справа №640/1364/19) Верховний Суд дійшов наступних висновків:
"Аналіз зазначених вище норм свідчить, що подання до суду заяви у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби.
Тобто при здійсненні судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 383 КАС України обов'язково підлягають з'ясуванню обставини виконання судового рішення в примусовому порядку, а не обставини невиконання відповідачем судового рішення в добровільному порядку."
Вказаний висновок застосований Верховним Судом у постанові від 18.06.2024 у справі №420/10177/21.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зі змісту поданої заяви вбачається, що вона не відповідає вимогам частини 2 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у заяві не зазначено інформацію про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про повернення заяви на підставі абзацу другого частини 5 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 248, 256, 293, 295, 297, 383 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Заяву представника позивача, подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем-суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду від 12.09.2024 в адміністративній справі №240/33427/23 - повернути заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Д.М. Гурін