про залишення позовної заяви без руху
28 лютого 2025 року м. Житомир справа № 240/4831/25
категорія 106030200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Лавренчук О.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До суду 25.02.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якому відповідачем вказано Міністерство оборони України в особі Військової частини НОМЕР_1 . У прохальній частині позову просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168 в періоди з 17.03.2024 по 23.03.2024 та з 24.03.2024 по 26.04.2024;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в періоди з 17.03.2024 по 23.03.2024 та з 24.03.2024 по 26.04.2024 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168, в розмірі 100000 грн пропорційно в розрахунку на місяць.
Позовну заяву підписано та подано до суду адвокатом Трубчаніновим Станіславом Олеговичем.
Перевіряючи матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд вважає, що така не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з наступних підстав.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Однак, в порушення вимог пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України,у позовній заяві не зазначено номеру засобів зв'язку, а також адреса електронної пошти позивача.
Пунктом 6 частини п'ятої вищезазначеної статті передбачено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Відповідно до інформації, що вказана у позовній заяві, вона подана до суду представником позивача - адвокатом Дубенчук Михайлом Вікторовичем.
Відповідно до частини п'ятої статті 18 КАС України, електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Згідно частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Суд звертає увагу, що у позовній заяві адвокатом Трубчаніновим Станіславом Олеговичем не вказано про наявність у нього зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
Отже, вимоги пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України представником позивача не дотримано.
Окрім того, відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 статті 122 КАС України визначено, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З наведених положень статті 122 КАС України слідує, що такі не містять норм, які б урегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення).
Разом з тим, такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, адже зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03 серпня 2023 року у справі №280/6779/22.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: “Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, з урахуванням висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 28.09.2023 у справі №140/2168/23, на спірні правовідносини розповсюджуються положення частини другої статті 233 КЗпП України в редакції, чинній з 19 липня 2022 року, оскільки ці правовідносини виникли після набуття чинності нормою.
Водночас, після 19 липня 2022 року строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Відповідно до пунктом 8 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок №260), грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).
Отже, про нарахування чи про не нарахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, та розмір такого виду грошового забезпечення за період з 17.03.2024 по 23.03.2024 та з 24.03.2024 по 26.04.2024 позивач повинен був дізнатися у квітні 2024 року - травні 2024 року.
Звернення представника позивача до відповідача із адвокатськими запитами та надання відповіді на них не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти активні дії щодо реалізації свого права.
Позивач подав позовну заяву до суду 14.01.2025, тобто з пропуском трьохмісячного строку звернення до суду в зазначеній вище частині позовних вимог.
Статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В порушення вимог ч. 6 ст. 161 КАС України, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску позивачем не надано.
Відповідно до вимог ч. 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Суд зауважує, що надані додані до позовної заяви докази повинні бути придатними для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Однак, додані адвокатом до позовної заяви: копії медичних виписок стаціонарного хворого №523 та №2315, а такою довідки ВЛК №102 від 26.04.2024 надано у якості, яка унеможливлює встановлення змісту вказаних документів та пересвідчитись, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Враховуючи викладене, суд вважає, що представником позивача не дотримано вимоги ч. 4 статті 161 КАС України.
Відповідно до приписів п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суд зауважує, що позивачем у позовній заяві визначено, що відповідачем є Міністерство оборони України в особі Військової частини НОМЕР_1 , однак обґрунтовуючи позовні вимоги та формуючи прохальну частину позову, позивач вказує Військову частину НОМЕР_1 , яка є юридичною особою та має код ЄДРПОУ.
Обґрунтування, що Військова частина НОМЕР_1 не може бути самостійною стороною у справі без Міністерства оборони України, позовна заява не містить.
Враховуючи викладне суд дійшов висновку, що представником позивача не дотримано вимоги п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:
1. позовної заяви та її копії, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб (за наявності), із зазначенням:
- номеру засобу зв'язку та електронної пошти позивача;
- позовних вимог та їх обгрунтувань щодо визначеного позивачем відповідача;
- обґрунтування щодо неможливості участі Військової частини НОМЕР_1 , як відповідача у справі та необхідності участі Міністерства оборони України в особі такої військової частини;
2. доказів реєстрації (створення електронного кабінету) адвокатом Трубчаніновим Станіславом Олеговичем в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами;
3. заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску;
4. копії медичних виписок стаціонарного хворого №523 та №2315, а такою довідки ВЛК №102 від 26.04.2024 у якості придатній для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.В. Лавренчук