03 березня 2025 року м. Житомир справа № 240/16363/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною відмову (бездіяльність) Військової частини НОМЕР_1 стосовно нездійснення нарахування і виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000,00 грн, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", з 28.05.2022 по 11.04.2024;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 28.05.2022 по 11.04.2024 додаткову грошову винагороду на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого закладу у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, із розрахунку до 100000,00 грн. на місяць, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні, з урахуванням проведених виплат за цей період.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Під час виконання бойового завдання, 28.05.2022 ним отримано контузію. У зв'язку з отриманням бойового поранення позивач перебував на стаціонарному лікуванні у період з 28.05.2022 по 11.04.2024. Однак відповідачем не нараховано та не виплачено у належному розмірі додаткову грошову винагороду за період перебування на лікуванні. Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що підстави для виплати додаткової грошової допомоги у зв'язку з пораненням відсутні, адже чинним законодавством передбачено таку виплату у разі отримання тяжкого поранення за висновком військово-лікарської комісії. Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 02.10.2023 № 1818 травму ОСОБА_1 визначено як травму легкого ступеня.
Відповідно до положень ст.ст. 257, 262 КАС України суд розглядає дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Відповідно до записів у військовому квитку серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді гранатометника з 15.01.2023 по 14.05.2024.
28.05.2022 близько 08 години 00 хвилин, під час обстрілу збройними силами рф бойової позиції поблизу н. п. Миронівський Бахмутського району Донецької області, оператор 1 протитанкового відділення 2 протитанкового взводу протитанкової батареї НОМЕР_3 батальйону спеціального призначення військової частини НОМЕР_4 солдат ОСОБА_1 отримав МВТ, ЗЧМТ, струс головного мозку з вегето-судинною нестійкістю, контузію у вигляді двобічної сенсоневральної приглухуватості зі стійким зниженням слуху на два вуха. Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 26.09.2023 № 1417 вказана травма була отримана позивачем під час відбиття збройної агресії російської федерації та забезпеченні заходів правового режиму воєнного стану.
У зв'язку із отриманням вказаного поранення ОСОБА_1 проходив стаціонарне лікування:
- з 02.06.2022 по 14.06.2022 у військовій частині НОМЕР_5 , що підтверджується випискою з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від №и2214/220/312;
- з 27.01.2023 по 07.02.2023 у КНП "Радомишльська лікарня", що підтверджується випискою з історії хвороби № 276;
- з 14.02.2023 по 28.02.2023 у КНП "Обласний медичний спеціалізований центр", що підтверджується випискою з медичної картки хворого № 1239;
- з 21.03.2023 по 29.03.2023, у КНП "Радомишльська лікарня", що підтверджується випискою з історії хвороби № 940;
- з 11.04.2023 по 21.04.2023 у КНП "Радомишльська лікарня", що підтверджується випискою з історії хвороби № 1155;
- з 22.04.2023 по 28.04.2023 у КНП "Радомишльська лікарня", що підтверджується випискою з історії хвороби № 1252;
- з 22.05.2023 по 14.06.2023 у військовій частині НОМЕР_5 , що підтверджується випискою з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 2850/552;
- з 15.06.2023 по 29.06.2023 у ДУ "ТМО МВС по Житомирській області", що підтверджується випискою № 685;
- з 30.06.2023 по 17.07.2023 у ДУ "ТМО МВС по Житомирській області", неврологічне відділення, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 747;
- з 18.07.2023 по 01.08.2023 у ДУ "ТМО МВС по Житомирській області", що підтверджується виписним епікризом від 01.08.2023;
- з 07.08.2023 по 11.08.2023 у КНП "Обласний медичний спеціалізований центр", що підтверджується випискою з медичної картки хворого № 5885;
- з 28.12.2023 по 08.01.2024 у КНП "ГВВ" ЖОР, що підтверджується випискою-епікризом із медичної картки стаціонарного хворого № 7334;
- з 09.01.2024 по 19.01.2024 у КНП "ГВВ" ЖОР, що підтверджується випискою-епікризом із медичної картки стаціонарного хворого № 0191;
- з 03.04.2024 по 11.04.2024 у КНП "Радомишльська лікарня", що підтверджується випискою з історії хвороби № 1257.
Разом з тим, відповідачем не заперечується, що за періоди лікування, пов'язаного з пораненням, Військова частина НОМЕР_1 не виплачувала йому додаткову грошову винагороду у розмірі 100000,00 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", оскільки отримана ОСОБА_1 травма є травмою легкого ступеня.
З матеріалів справи вбачається, що в червні 2024 року представник позивача звернувся із адвокатським запитом до військової частини НОМЕР_1 про нарахування та виплату йому додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168. Однак, на дату подання позову відповіді не отримав.
Вважаючи протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати йому щомісячної грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2022 №168, за періоди стаціонарного лікування у зв'язку отриманим бойовим пораненням позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закону №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
У частині другій статті 9 Закону № 2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Так, механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначені у Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженому наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок № 260).
За змістом пункту 2 Порядку № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років); щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги).
У пункті 8 Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації з 05.30 год. 24.02.2022 був введений воєнний стан, який діє дотепер.
Відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" Кабінет Міністрів України зобов'язаний невідкладно забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" Кабінету Міністрів України доручено забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання цих указів Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - постанова № 168), якою передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової грошової винагороди.
Пунктом 1 постанови № 168 (в редакції на момент її прийняття) було передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
01.04.2022 Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 400 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168", якою пункт 1 постанови № 168 доповнено абзацами такого змісту:
"Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла)".
Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2022 № 400 ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року. В подальшому, Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова від 09.08.2023 № 836 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168", якою пункт 1 постанови №168 викладено у новій редакції, а також доповнено цю постанову пунктом 1-2 такого змісту:
"Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини (виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла)".
Згідно з пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2023 № 836 ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується у частині виплати додаткової винагороди з 1 червня 2023 року.
Таким чином, постанова №168 (в редакціях чинних на момент спірних правовідносин) передбачає право військовослужбовців, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) у зв'язку з отриманням ними поранень (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на отримання додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень за період такого лікування або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Відтак, із правового аналізу наведених норм постанови № 168 вбачається встановлення двох умов, необхідних для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.
При цьому, постанова № 168 не містить жодних обмежень щодо того, що для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану, необхідна така умова як безперервне перебування особи на стаціонарному лікуванні.
Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.
Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.
Відповідно до пункту 7 окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/в/29 у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень належить включати військовослужбовців, які, зокрема, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
При цьому, підставою для видання такого наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини.
За обставин, які склались у даній справі, довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 26.09.2023 № 1417 (за формою, передбаченою Додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України) підтверджується, що 28.05.2022 під час виконання бойового завдання поблизу н. п. Миронівський Бахмутського району Донецької області позивач отримав МВТ, ЗЧМТ, струс головного мозку з вегето-судинною нестійкістю, контузію у вигляді двобічної сенсоневральної приглухуватості зі стійким зниженням слуху на два вуха.
З наявних у матеріалах справи виписних епікризів із медичних карт стаціонарного хворого вбачається, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, з основними та супутніми діагнозами, де серед іншого зазначено: "вибухова травма, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку (28.05.2022)", "астено-невротичний стан з інсомнією внаслідок перенесеної гострої реакції на стрес", "постравматична енцефалопатія/ЗЧМТ (28.05.2022)", "гіпертонічна хвороба І стадія, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку (28.05.2022) у вигляді стійкого цефалічного астено-невротичного синдромів", "наслідки МВТ, ЗЧМТ, струсу головного мозку (28.05.2022) у вигляді енцефалопатії змішаного генезу".
Вказане свідчить, що в період з 02.06.2022 по 14.06.2022, 27.01.2023 по 07.02.2023, з 14.02.2023 по 28.02, з 21.03.2023 по 29.03.2023, з 11.04.2023 по 21.04.2023, з 22.04.2023 по 28.04.2023, з 22.05.2023 по 14.06.2023, з 15.06.2023 по 29.06.2023, з 30.06.2023 по 17.07.2023, з 18.07.2023 по 01.08.2023, з 07.08.2023 по 11.08.2023, з 28.12.2023 по 08.01.2024, з 09.01.2024 по 19.01.2024, з 03.04.2024 по 11.04.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я за медичними показниками отриманого ним 28.05.2022 поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Відтак, умови (пов'язаність поранення позивача із захистом Батьківщини та факт його перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення) для отримання додаткової грошової винагороди дотримані позивачем та підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами.
У зв'язку з цим, суд вважає, що позивач має право на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою № 168, у розмірі 100000 гривень на місяць (з розрахунку пропорційно дням його перебування на стаціонарному лікуванні).
Однак військова частина НОМЕР_1 не виплачувала йому зазначеної додаткової винагороди за періоди перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Доказів протилежного Військова частина НОМЕР_1 , яка з огляду на положення ч. 2 ст. 77 КАС України несе обов'язок щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності, до суду не надала.
У той же час, визначаючись стосовно періоду, за який необхідно здійснити вказану виплату, суд враховує таке.
Відповідно до п. 9 розділу І Порядку № 260 від 07.06.2018 грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (відпустці за станом здоров'я) (далі - відпустка для лікування у зв'язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).
Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства.
Пунктом 15 цього ж розділу Порядку передбачено, що грошове забезпечення не виплачується:
за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки.
Отже, зміст наведеного правового регулювання свідчить на користь висновку, що грошове забезпечення з урахуванням додаткової винагороди підлягає виплаті за весь сукупний період лікування, але не більше чотирьох місяців.
Позивач висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії) про необхідність більш тривалих строків перебування на лікуванні, а також рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах не надав.
Відтак, виплата додаткової грошової винагороди може бути здійснена позивачу не більше ніж за чотири місяці сумарного перебування на стаціонарному лікуванні в лікарняних закладах.
При цьому судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував з 02.06.2022 на стаціонарному лікуванні за медичними показниками отриманого ним 28.05.2022 поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини. Однак у складі Військової частини НОМЕР_1 позивач перебуває лише з 15.01.2023.
Зважаючи на те, що позивач питання виплати додаткової винагороди порушував лише перед Військовою частиною НОМЕР_1 і у матеріалах справи відсутні докази отримання таких коштів у Військовій частині НОМЕР_6 , виплата такої винагороди має бути здійснена саме Військовою частиною НОМЕР_1 у період проходження позивачем військової служби у ній та з урахуванням зазначеного обмеження строку, встановленого Порядком № 260.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою № 168, за періоди його перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я сукупно протягом чотирьох місяців перебування на лікуванні в лікарняних закладах, починаючи з 27.01.2023, у зв'язку із пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, є протиправною.
Застосовуючи механізм ефективного захисту прав позивача, порушеного суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100 000,00 гривень на місяць (з розрахунку пропорційно дням його перебування на стаціонарному лікуванні) за сукупні чотири місяці перебування його на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, починаючи з 27.01.2023.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відтак, суд повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Відповідно до ст. 381-1 КАС Українисуд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, вказаною статтею КАС України, з урахуванням предмету спору, встановлено право, а не обов'язок суду, зобов'язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення.
Суд не вбачає достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у вказаній адміністративній справі, оскільки судове рішення є обов'язковим до виконання, у тому числі, в примусовому порядку, а за невиконання рішення суду передбачена відповідальність.
Крім того, у разі невиконання рішення суду, позивач не позбавлений права звернутись повторно до суду з такою заявою.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" та в матеріалах справі відсутні докази на підтвердження понесення ним інших судових витрат, підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат відсутні.
Керуючись статями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100000,00 гривень на місяць (з розрахунку пропорційно дням його перебування на стаціонарному лікуванні) за сукупні чотири місяці перебування його на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, починаючи з 27.01.2023.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100000,00 гривень на місяць (з розрахунку пропорційно дням його перебування на стаціонарному лікуванні) за сукупні чотири місяці перебування його на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, починаючи з 27.01.2023.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Майстренко