Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 березня 2025 року Справа№200/8989/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства освіти і науки України (м. Київ,, Берестейський проспект, 10, ЄДРПОУ 38621185), третя особа: Державне підприємство «Інфоресурс» (м. Київ, вул. Олександра Довженка, 3, ЄДРПОУ 37533381) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства освіти і науки України, третя особа: Державне підприємство «Інфоресурс» (м. Київ, вул. Олександра Довженка, 3, ЄДРПОУ 37533381) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
30 грудня 2024 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи; встановив строк для подання відзиву на позовну заяву.
Як на час відкриття провадження в адміністративній справі, так і на час розгляду цієї справи по суті триває широкомасштабна військова агресія російської федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану». На час розгляду справи строк дії воєнного стану продовжений.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що навчається за рівнем освіти «Бакалавр» за спеціальністю у «Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля» з 13 листопада 2023 року.
У довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти № 164853 зазначено, що поточне здобуття освіти порушує послідовність, визначену ч .2 ст. 10 Закону України «Про освіту».
У інформації про документи про освіту зазначено тільки свідоцтво про базову загальну середню освіту і атестат про повну загальну середню освіту, тоді як позивач проходив навчання у Навчально-науковому гуманітарному інституті Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського (не проходив атестацію на здобуття ступеня бакалавра та не отримав диплому бакалавра за відповідною спеціальністю як особа, яка успішно виконала відповідну освітню програму).
Позивач звернувся до Міністерства освіти і науки України та Державного підприємства «Інфоресурс» із метою внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про відсутність порушення послідовності здобуття освіти
У своєму листі від 08 листопада 2024 року ДП «Інфоресурс» повідомило, що внесення до ЄДЕБО змін стосовно інформації про особу, на підставі якої визначається порушення чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти, не відноситься до компетенції підприємства.
Міністерство освіти і науки України у відповіді від 06 грудня 2024 року повідомило, що питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб'єктів освітньої діяльності.
Позивач, в свою чергу, звернувся до Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля з проханням внести зміни до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» щодо нього.
На що 13 грудня 2024 року отримав відповідь, в якій зазначалось що університет не має технічної можливості вносити зміни до змісту Довідки про навчання та документи здобувача.
Позивач вважає, що діями відповідача та третьої особи порушено його права
з підстав неправильного відображення інформації щодо порушення ним послідовності
здобуття освіти.
Позивач просив:
1. Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України, пов'язані із вжиттям організаційних заходів щодо забезпечення функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти, за яких у Довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 23 липня 2024 року № 164853 відображають відомості про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти.
2. Зобов'язати Міністерство освіти і науки України організувати формування довідки про здобувача освіти в Єдиній державній електронній базі з питань освіти таким чином, щоб щодо ОСОБА_1 в довідці про здобувача освіти, сформованій в ЄДЕБО, був зазначений висновок про відсутність порушення послідовності здобуття освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
Відповідач - Міністерство освіти і науки України позов не визнав; надав суду відзив.
Зазначив, що алгоритм встановлення послідовності рівнів здобуття освіти, який використовується під час формування довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, викладений в листі Міністерства освіти і науки України від 03 червня 2024 року № 1/9758-24.
Пунктом першим частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» передбачено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійнотехнічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або
дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше
здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону
України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про вищу освіту» підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти:
- початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;
- перший (бакалаврський) рівень;
- другий (магістерський) рівень;
- третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
Відповідно до частини другої статті 5 вказаного Закону здобуття вищої освіти на
кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти:
1) молодший бакалавр;
2) бакалавр;
3) магістр;
4) доктор філософії/доктор мистецтва.
Згідно з частиною другою статті 6 Закону№1556 заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.
Виходячи із системного тлумачення норм Закону № 1556, Закону№ 2145 та Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», за результатами та по факту завершення долучення особи до освітнього процесу у формі навчальних занять, самостійної роботи чи практичної підготовки в будь-кому обсязі (етапу освіти), у такої особи формуються знання, уміння, навички компетентності на відповідному рівні вищої освіти. Як наслідок, особа яка долучалася до таких заходів, має здобуту освіту на відповідному рівні вищої освіти незалежно від форми та обсягів такого долучення.
Для здобуття освіти, на рівні вищому ніж раніше здобутий та збереження послідовності здобуття освіти визначеною частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», відрахована із закладу освіти особа, має саме продовжити навчання на основі раніше здобутої сукупності знань, умінь, навичок, інших компетентностей на відповідному рівні вищої (фахової-передвищої) освіти (поновитися на навчання у визначений законодавством спосіб), а не повторно вступити для здобуття освіти на тому самому рівні національної рамки кваліфікацій.
Так, згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, здобувач освіти ОСОБА_1 08 серпня 2019 року зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, відрахований 30 січня 2020 року.
13 листопада 2023 року повторно зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
Таким чином, ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку, а в довідці, сформованій відповідно до вимог законодавства на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує», що відповідає дійсності
Просив відмовити в позові, оскільки підстави для його задоволення відсутні.
В свою чергу, представник позивача - адвокат Мицик О.В. надав відповідь на відзив, в якому не погодився з доводами відповідача та зазначив наступне.
Лист Міністерства освіти і науки України від 03 червня 2024 року № 1/9758-24, на який посилається відповідач, лише роз'яснив особливості формування довідки про здобувача освіти на основі даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО). Основна мета цього листа полягає в уточненні процесу формування довідок на підставі інформації, що надається закладами освіти.
В свою чергу, спір може бути вирішено виключно на підставі правових актів, яким лист Міністерства освіти і науки України не є.
Пунктом 23 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про освіту» чітко визначено умову здобуття рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту». Обов'язковою характеристикою є завершеність етапу освіти.
Незавершена освіта не є показником досягнення певного рівня, оскільки особа не пройшла весь необхідний навчальний курс і не підтвердила свої знання і вміння. Це положення закріплене в статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка чітко визначає, що відстрочка надається особам, які здобувають новий рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий.
Відповідно до довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти позивач отримав такі документи про освіту: свідоцтво про базову загальну середню освіту НОМЕР_2 та атестат про повну загальну середню освіту НОМЕР_3 .
Отже, наступним рівнем освіти для позивача згідно із частиною другою статті 10
Закону № 2145-VIII є перший (бакалаврський) рівень вищої освіти. На підставі наказу № 727-с/д від 08 серпня 2019 року позивача було зараховано до Навчально-наукового гуманітарного інституту денної форми навчання, за освітнім ступенем «бакалавр», спеціальності 053 Психологія.
На підставі наказу № 245-с/д від 30 січня 2020 року позивача було відраховано за
невиконання вимог навчального плану. Тривалість навчання становила 5 місяців. Навчання позивача у Навчально-науковому гуманітарному інституті за освітнім рівнем «бакалавр» протягом 5 місяців років не свідчить про порушення послідовності здобуття ним освіти, оскільки він не закінчив навчання, не отримав диплом та, відповідно, не отримав відповідній рівень освіти, який передбачений частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII.
При цьому позивач не проходив атестацію на здобуття бакалавра екзаменаційною
комісією навчального закладу, а також не отримував диплома бакалавра, як особа, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію та додатку до диплома.
Позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити.
Третя особа - Державне підприємство «Інфоресурс» не скористався своїм правом на надання пояснень по суті позовних вимог.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 .
Відповідно до довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти ОСОБА_1 отримав такі документи про освіту: свідоцтво про базову загальну середню освіту НОМЕР_2 та атестат про повну загальну середню освіту НОМЕР_3 .
Як вбачається із довідки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського від 04 листопада 024 року №16/113-1/24, ОСОБА_1 являвся здобувачем вищої освіти Національного науково-гуманітарного інституту денної форми навчання, за освітній степенем «бакалавр», спеціальності 053 «Психологія». Номер наказу про зарахування: 727-с/д, дата наказу 08 серпня 2019 року. Наказ про відрахування № 245-с/д, дата наказу 30 січня 2020 року. Відрахування було здійснено через невиконання вимог навчального плану.
Згідно даних Історії навчання здобувача освіти, 13 листопада 2023 року ОСОБА_1 навчається у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за рівнем освіти «Бакалавр» за спеціальністю 274 «Автомобільний транспорт» за контрактом. Дата завершення навчання: 30 червня 2027 року.
Деканом факультету транспорту Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля було сформовано Довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти № 164853 від 30 листопада 2023 року, в графі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти на порушує послідовності, визначеної частиною другою стаття 10 Закону України «Про освіту» зазначено «Ні, порушує».
07 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Міністерства освіти і науки України та до Державного підприємства «Інфоресурс» із заявою про внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту» щодо нього.
За результатами розгляду заяви Міністерством було повідомлено, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, ОСОБА_1 (05 березня 1999) у 2016 році був зарахований до відокремленого структурного підрозділу «Київський фаховий коледж ресторанного господарства Національного університету харчових технологій» за освітньо-кваліфікаційним ступенем молодший спеціаліст за спеціальністю 142 «Енергетичне машинобудування», відраховано 30 листопада 2018 року. У 2019 році був зарахований до Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського (початок навчання 01 вересня 2019) за освітнім ступенем бакалавр за спеціальністю 053 «Психологія», відраховано 30 січня 2020 року. У 2023 році був зарахований до Східноукраїнського національного університету імені
Володимира Даля за освітнім ступенем бакалавр за спеціальністю 274 «Автомобільний транспорт». Саме тому у довідці, на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО у відповідному полі буде зазначено «Ні, порушує». Стосовно внесення змін до картки здобувача освіти в ЄДЕБО позивача було поінформовано, що згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 752 «Про створення Єдиної державної електронної бази з питань освіти» (із змінами, внесеними згідно постанови Кабінету Міністрів України від
12 грудня 2018 року №1060) визначено, що державне підприємство «Інфоресурс», що
належить до сфери управління розпорядника Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Міністерства освіти і науки України, є технічним адміністратором ЄДЕБО та питання питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб'єктів освітньої діяльності.
В свою чергу, ДП «Інфоресурс» повідомило позивача, що інформація стосовно того, порушує чи не порушує на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне
здобуття освіти послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», відображається тільки в сформованій закладом освіти довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО за формою, визначеною у додатку 9 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі - Довідка). Заповнення інформації в Довідці стосовно того, порушує чи не порушує на
підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти послідовність,
визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», здійснюється в ЄДЕБО автоматично згідно з алгоритмом, визначеним Міністерством освіти і науки України, який описано в його листі від 03 червня 2024 року № 1/9758-24 (далі - Лист МОН). Тож, внесення до ЄДЕБО змін стосовно інформації про особу, на підставі якої визначається порушення чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти, не відноситься до компетенції Підприємства «Інфоресурс».
09 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля із заявою щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо нього.
Університет письмово повідомив позивача про те, що не має технічної можливості внесення змін до Довідки про навчання та документи здобувача та змінити пункт «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» з «Ні, порушує» на «Так, не порушує», оскільки Університет, як користувач бази, має змогу вносити зміни до даних здобувачів освіти лише для здобувачів, які навчаються.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (строк дії воєнного стану в Україні продовжено надалі іншими Указами до сьогоднішнього дня).
Одночасно із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженого Законом України від 03.03.2022 №2105-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом (строк проведення загальної мобілізації продовжено надалі іншими Указами до сьогоднішнього дня).
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.93 №3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Згідно з частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 № 2145-VIIІ рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Згідно з пунктом 23 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про освіту" визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.
Тобто, зазначені норми чітко передбачають умову здобуття рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту". Обов'язковою характеристикою є завершеність етапу освіти.
Як встановлено судом при розгляді справи та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 навчається у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля для здобуття освітнього ступеня «бакалавр» за спеціальністю «274 Автомобільний транспорт» на денній формі навчання. Раніше був зарахований на денне навчання в Таврійському національному університеті імені В.І. Вернадського для здобуття освітнього рівня «бакалавр» за спеціальністю «053 Психологія», але 31 січня 2020 року був відрахований з навчання за невиконання навчального плану. Тобто, не здобув рівня бакалавр.
З огляду на зазначене суд критично ставиться до посилання Міністерства освіти і науки України щодо того, що попереднє навчання позивача за освітнім рівнем «бакалавр» свідчить про порушення послідовності здобуття ним освіти.
Отже, зазначення у довідці №164853 від 23 липня 2024 року про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо ОСОБА_1 що поточне здобуття освіти порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", є протиправним і відповідно дії Міністерства освіти і науки України в цій частині також є протиправними. Натомість Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля виконує лише технічну функцію, оскільки довідка формується автоматично на підставі даних ЄДЕБО.
Згідно зі статтею 74 Закону № 2145-VIII встановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).
Електронна база містить такі складові: Реєстр суб'єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).
Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов'язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.
Створення, ведення та адміністрування Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти здійснюються відповідно до цього Закону та законів України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про захист персональних даних", "Про авторське право і суміжні права" та "Про публічні електронні реєстри".
Суб'єктами ведення Електронної бази є, зокрема, держатель та адміністратор Електронної бази.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.
Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.10.2018 за №1132/32584 (далі - Положення), це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України "Про освіту" (далі - Закон) з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб'єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.
Згідно з пунктом 5 розділу І Положення передбачено, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство "Інфоресурс", що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.
Основні функції уповноважених суб'єктів у ЄДЕБО визначені розділом ІV Положення, зокрема, розпорядник ЄДЕБО, зокрема, вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством; забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п'ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису.
Адміністратор ЄДЕБО забезпечує: функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення та веб-сайту з інформаційно-пошуковою системою доступу до відкритих даних, що містяться в ЄДЕБО; структурну систематизацію даних, що містяться в ЄДЕБО, відповідно до державних та/або галузевих класифікаторів; взаємодію ЄДЕБО з іншими автоматизованими системами, інформаційними ресурсами та державними реєстрами у випадках та у порядку, визначених законодавством; оброблення, ведення обліку та зберігання в ЄДЕБО замовлень, поданих суб'єктами освітньої діяльності в електронній формі, на формування інформації, що відтворюється в документах про освіту, студентських (учнівських) квитках державного зразка, в порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти; внесення та верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначена відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО; виконання інших заходів із забезпечення функціонування ЄДЕБО у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.
Таким чином, саме Міністерство освіти і науки України та Технічний адміністратор Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо позивача.
Таким чином, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн (квитанція від 20 грудня 2024 року).
Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд доходить наступного висновку.
Згідно з ч. 3 ст. 134 КАС для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень ч. 5 ст. 134 КАС, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
П. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076 встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. ст. 1 Закону № 5076).
Відповідно до ст. 19 Закону № 5076 видами адвокатської діяльності є:
1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;
5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Відповідно до ст. 30 Закону № 5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Суд також має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
Визначаючись з відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
У свою чергу, в підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
При цьому необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Саме такі висновки наведені Верховним Судом, зокрема в постанові від 20 вересня 2023 року у справі № 820/3388/18.
На підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу надано наступні документи: ордер про надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1333751 від 19 грудня 2024 року; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 417, видане 17 лютого 2006 року на підставі рішення Тернопільської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; договір про надання правничої допомоги від 16 грудня 2024 року; рахунок про сплату послуг правничої допомоги у розмірі 8000 грн. від 16 грудня 2024 року; копію платіжної інструкції № 1831148764 про сплату 4000 грн. за надання правничої допомоги Доманову Д.С. та копію платіжної інструкції 1780785484 про сплату 4 972,00 грн. з відмітками банку; акт надання послуг від 12 лютого 2025 року.
Таким чином, факт надання адвокатом Мициком О.В. професійної правничої допомоги ОСОБА_1 підтверджений належними і допустимими доказами.
Разом з тим, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі витрати на професійну правничу допомогу адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, суд встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспівмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору тощо.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 5 000,00 грн, що відповідає критеріям співмірності і розумності в контексті обставин цієї справи.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства освіти і науки України (м.Київ, Берестейський проспект, 10, ЄДРПОУ 38621185), третя особа: Державне підприємство «Інфоресурс» (м. Київ, вул. Олександра Довженка, 3, ЄДРПОУ 37533381) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України, пов'язані із вжиттям організаційних заходів щодо забезпечення функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти, за яких у Довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 23 липня 2024 року № 164853 відображають відомості про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти.
Зобов'язати Міністерство освіти і науки України організувати формування довідки про здобувача освіти в Єдиній державній електронній базі з питань освіти таким чином, щоб щодо ОСОБА_1 в довідці про здобувача освіти, сформованій в ЄДЕБО, був зазначений висновок про відсутність порушення послідовності здобуття освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» - вказавши «Так, не порушує».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (м.Київ, Берестейський проспект, 10, ЄДРПОУ 38621185) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок та витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Стойка