03 березня 2025 рокуСправа №160/30883/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши за правилами загального позовного провадження в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОБИНТ» до Дніпровської митниці про визнання протиправною та скасування картки відмови, зобов'язання вчинити певні дії, -
19 листопада 2024 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОБИНТ» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці (далі - відповідач) з вимогами:
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2024/000183 та зобов'язати Дніпровську митницю Державної митної служби України зареєструвати та провести митне оформлення за електронною митною декларацією № 24UA110110007008U1 від 14.11.2024 року зі ставкою ПДВ у розмірі 7% відповідно до п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. 25.03.2020 між ТОВ «ЕКОБИНТ» (покупець) та Компанією «Nantong Jianan Medical Produkcts Co., Ltd (постачальник) (Китай) укладений зовнішньоекономічний контракт №25032020, відповідно до якого постачальник направляє на користь покупця товар відповідно до Специфікації. Так, відповідно до укладеної Специцікації та сертифікату якості, постачальник здійснив поставку товару медичного призначення: тканина бавовняна полотяного переплетення: тканина медична бавовняна у рулонах. З метою митного оформлення ввезеного товару, ТОВ «ЕКОБИНТ» подано електронну митну декларацію разом з усіма документами, які підтверджують митну вартість товару, що підтверджується відповідними відомостями у графі 44 декларації. Митне оформлення товару заявлено за ставкою ПДВ у розмірі 7% відповідно до вимог п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України. За результатами перевірки відомостей електронної митної декларації Дніпровською митницею винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, в якій вказано, що митне оформлення товару заявлено за ставкою ПДВ у розмірі 7% протиправно у зв'язку з тим, що сфера дії Технічного Регламенту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року № 753, не поширюється на вказану продукцію, оскільки товар не є готовим медичним виробом до першого застосування за призначенням кінцевим користувачем та/або споживачем. При цьому, зазначено, що митне оформлення може бути здійснено із зазначенням ставки податку на додану вартість у розмірі 20%. Позивач не погоджується із вказаною карткою відмови та вважає її протиправною та такою, що не відповідає вимогам законодавства, у зв'язку з чим вимушений звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 р. відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/30883/24 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) уачників справи (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
06.12.2024 р. від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов. Відповідач проти позовних вимог заперечував, в обґрунтування своєї позиції зазначив наступне. Позивач 14.11.2024 звернувся до Дніпровської митниці для здійснення митного оформлення товару шляхом електронного декларування. Подана електронна митна декларація (далі - ЕМД) зареєстрована за №24UA110110007008U1. Відповідно до графи 31 ЕМД (опис товару) до митного оформлення заявлено товар «Виріб медичного призначення, марля медична вибілена, призначена для використання в медичній практиці, для фіксації, накладення та виготовлення операційно - перев'язувальних засобів. Тканини бавовняні, зі вмістом бавовни 85 мас.% або більше, вибілені, полотняного переплетення, з поверхневою щільністю не більш як 100 г/м2: тканина бавовняна полотняного переплетення: тканина медична бавовняна у рулонах: тип 17, довжиною 1300 м, завширшки 93 см». За інформацією графи 33 ЕМД - код товару згідно з УКТЗЕД 5208211000, у графа 47 ЕМД зазначено ставку податку на додану вартість ПДВ у розмірі 7%.
За змістом Картки відмови від 14.11.2024 № № UA110110/2024/000183 підставою для її оформлення зазначено, що сфера дії Технічного Регламенту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року № 753 не поширюється на вказану продукцію згідно роз'яснення Міністерства охорони здоров'я, що надійшли на адресу Держмитслужби листом від 07.03.2024 №24-04/10300/2-24 у відповідь на її запит.
За змістом Картки відмови в ній зазначається не тільки підстави відмови у здійсненні митного оформлення, але й умови, за яких митне оформлення може бути здійснено. Такою умовою у Картці відмови зазначено подання митної декларації із зазначенням ставки податку на додану вартість у розмірі 20%.
24.12.2024 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказано про безпідставність доводів відповідача, викладених у відзиві.
06.01.2025 р. від ТОВ «ЕКОБИНТ» надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.01.2025 р. клопотання задоволено та постановлено здійснювати подальший розгляд адміністративної справи № 160/30883/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОБИНТ" до Дніпровської митниці про визнання протиправною та скасування картки відмови в порядку загального позовного провадження.
Представники сторін в судове засідання не з'явились.
03.03.2025 р. від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника.
03.03.2025 р. від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
25.03.2020 між ТОВ «ЕКОБИНТ» (покупець) та Компанією «Nantong Jianan Medical Produkcts Co., Ltd» (постачальник) (Китай), укладений зовнішньоекономічний контракт №25032020, відповідно до якого постачальник направляє на користь покупця товар відповідно до Специфікації.
Відповідно до укладеної Специфікації та сертифікату якості, постачальник здійснив поставку товару медичного призначення: тканина бавовняна полотяного переплетення: тканина медична бавовняна у рулонах.
З метою митного оформлення ввезеного товару, ТОВ «ЕКОБИНТ» подано електронну митну декларацію № 24UA110110007008U1 від 14.11.2024 року, відповідно до якої до ввезення задекларовано товар, а саме: виріб медичного призначення, марля медична вибілена, призначена для використання в медичній практиці, для фіксації, накладення та виготовлення операційно - перев'язувальних засобів. Тканини бавовняні, зі вмістом бавовни 85 мас.% або більше, вибілені, полотняного переплетення, з поверхневою щільністю не більш як 100 г/м2: тканина бавовняна полотняного переплетення: тканина медична бавовняна у рулонах: тип 17, довжиною 1300 м, завширшки 90 см.
За інформацією графи 33 ЕМД - код товару згідно з УКТЗЕД 5208211000, у графа 47 ЕМД зазначено ставку податку на додану вартість ПДВ у розмірі 7% .
Для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: Сертификат якості, пакувальний лист, рахунок-фактура, коносамент, накладна, Сертифікат про походження товару, декларація про походження товару, банківський платіжний документ, що стосується товару, банківський платіжний документ, що стосується товару, рахунок-фактура про надання транспортних експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги, Документ, що підтверджує вартість перевезення товару, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту), доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту), договір про надання послуг митного брокера, договір (контракт) про перевезення, інші некласифіковані документи, копія митної декларації країни відправлення, документи про відповідність, передбачені технічними регламентами на медичні вироби.
За результатом опрацювання всіх поданих декларантом документів Дніпровською митницею встановлено, що митне оформлення товару, заявленого за ЕМД № 24UA110110007008U1 від 14.11.2024 року, згідно графи 31, за ставкою ПДВ у розмірі 7%, є неможливим, у зв'язку з тим, що сфера дії Технічного Регламенту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року № 753, згідно роз'яснень Міністерства охорони здоров'я від 07.03.2024 №24-04/10300/2-24, не поширюється на вказану продукцію, оскільки зазначений товар не є готовим медичним виробом до першого застосування за призначенням кінцевим користувачем та/або споживачем. Така продукція не вводиться в обіг з метою розповсюдження та/або застосування за призначенням. Отже, сфера дії Технічного регламенту не поширюється на вказану продукцію. Враховуючи зазначене, неможливе оподаткування вказаного товару за ставкою ПДВ у розмірі згідно пп. «в» п. 193.1 cт. 193 Податкового кодексу України.
За результатами перевірки митної декларації № 24UA110110007008U1 від 14.11.2024 року з доданими до неї документами, Дніпровська митниця прийняла рішення у формі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2024/000183 від 14.11.2024 року, якою відмовила у митному оформленні (випуску) товарів.
Окрім підстави відмови у митному оформленні (випуску) товарів, у картці Дніпровською митницею було зазначено умови, за яких митне оформлення може бути здійснено, а саме, такою умовою вказано подання митної декларації із зазначенням ставки податку на додану вартість у розмірі 20%.
Вказана картка відмови була оскаржена позивачем в порядку адміністративного оскарження, за результатами якого скаргу підприємства залишено без задоволення, а оскаржувану картку відмови - без змін.
У зв'язку з прийняттям картки відмови товар випущено у вільний обіг на території України за ЕМД типу ІМ40 14.11.2024 № 24 UA110110007028U0.
Не погоджуючись із карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся з позовом до суду.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).
Відповідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.
Приписами ст. 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті УІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.
Примітками до п. 2 статті VІІ «Оцінка товару для митних цілей» ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.
Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до абз. 2 та 3 пп. «в» п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, ставка ПДВ у розмірі 7% встановлена по операціях, зокрема, з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні; постачання на митній території в Україні та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та /або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, якімістять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розглядудокази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїйсукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановленняобставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах субєкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
З картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2024/000183 від 14.11.2024 року вбачається, що підставою для відмови у митному оформленні (випуску) товарів є те, що митне оформлення товару, заявленого за ставкою ПДВ у розмірі 7%, є неможливим у зв'язку з тим, що сфера дії Технічного Регламенту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року № 753 не поширюється на вказану продукцію, оскільки товар не є готовим медичним виробом до першого застосування за призначенням кінцевим користувачем та/або споживачем.
Операції з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та виробів медичного призначення підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою податку у розмірі 7% відповідно до пп. «в» п. 193,1 ст. 193 ПК України, за умови, що такі лікарські засоби:
- дозволені для виробництва і застосування в Україні;
- внесені до Державного реєстру лікарських засобів;
медичні вироби:
- дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію i застосування в Україні;
- внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність.
При цьому, у разі, якщо при здійсненні операцій з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України лікарських засобів/медичних виробів не дотримано хоча б однієї із зазначених умов, передбачених абз. 2 та 3 пп. «в» п. 193.1 ст. 193 ПК, такі операції оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20%.
Сторонами не заперечується, що при митному оформленні товару позивачем подано декларацію про відповідність згідно до процедури оцінки відповідності, передбаченої Технічним регламентом, затвердженим постановою КМУ №753 від 02.10.2013 р. Також, інформація про товар та особу, відповідальну за ввезення медичних виробів у обіг, внесена підприємством до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення.
Таким чином, митному органу були надані всі документи, що підтверджують відповідність товару критеріям до медичних виробів.
У класифікаторі медичних виробів НК 024:2023, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку i торгівлі України від 24.05.2023 №4139, наявний та визначений «Рулон марлевий, нестерильний (код 48126)» - нестерильний виріб у формі довгої смужки тканого матеріалу, що розтягується та вбирає (бавовни, целюлози), згорнутого в рулон, розроблений для використання в якості первинної пов'язки на рану або бандажа для утримання на місці марлевої подушечки або іншої пов'язки на тілі пацієнта. Призначено для забезпечення компресії без стягування; виріб може бути самоклейким (залишатися на місці при мінімальному використанні клейкої стрічки). Це вироби для одноразового використання. НК 024:2023 призначений для ідентифікації інструментів, апаратів, приладів, пристроїв, матеріалів або інших виробів, що належать до медичних виробів.
Отже, оскільки у класифікаторі медичних виробів НК 024:2023, наявний та визначений «Рулон марлевий, нестерильний (код 48126)», останній належить до медичних виробів.
Посилання відповідача на роз'яснення Міністерства охорони здоров'я, викладені у листі від 07.03.2024 №24-04/10300/2-24, є безпідставними, оскільки таке роз'яснення має виключно рекомендаційний характер, та не є нормативно-правовим актом.
Таким чином, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2024/000183 від 14.11.2024 року не відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесена відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, але не обґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
У зв'язку з чим, з метою захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Дніпровську митницю зареєструвати та провести митне оформлення за електронною митною декларацією №24UA110050001819U6 від 19.04.2024 із ставкою ПДВ у розмірі 7% відповідно до п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОБИНТ» обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на положення вказаної статті та зважаючи на задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОБИНТ» у повному обсязі, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 3 028,00 грн. підлягають відшкодуванню шляхом стягнення цих коштів на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці.
Керуючись ст.ст. 244, 245, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОБИНТ» до Дніпровської митниці про визнання протиправною та скасування картки відмови, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2024/000183 від 14.11.2024 року Дніпровської митниці.
Зобов'язати Дніпровську митницю зареєструвати та провести митне оформлення за електронною митною декларацією № 24UA110110007008U1 від 14.11.2024 року зі ставкою ПДВ у розмірі 7% відповідно до п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ.
Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн. стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОБИНТ».
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення складено у повному обсязі 03.03.2025 р.
Суддя О.С. Рябчук