03 березня 2025 року Справа № 160/24861/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича
за участі секретаря судового засіданняДубина Ю.О.
за участі:
представника позивача представника відповідача Мартинова О.В. Чорнобривець Є.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
Позивач звернувся з позовом до суду, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 16.02.2025 року просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо не списання безнадійного податкового боргу, який виник за податковими повідомленнями - рішеннями зі сплати змельного податку з фізичних осіб:
№ 3313921-1303 від 18.05.2016 року;
№ 3313921-1303 від 12.07.2016 року;
№ 3547-1303 від 06.06.2017 року;
№ 3547-1303 від 26.07.2017 року;
№ 3546-1303 від 06.06.2017 року;
№ 3546-1303 від 26.07.2017 року
та податковими повідмоленнями - рішеннями зі сплати орендної плати з фізичних осіб:
№ 0000221503 від 18.03.2014 року;
№ 0000221503 від 18.03.2014 року;
№ 002041503 від 07.04.20214 року;
№ 002041503 від 07.04.2014 року;
№ 2256-15 від 05.06.2014 року;
№ 2368-21 від 11.06.2015 року;
№ 2615-1303 від 29.06.2016 року;
№ 3545-1303 від 06.06.2017 року;
зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу, який виник за податковими повідомленнями- рішенням зі сплати земельного податку з фізичних осіб:
№ 3313921-1303 від 18.05.2016 року;
№ 3313921-1303 від 12.07.2016 року;
№ 3547-1303 від 06.06.2017 року;
№ 3547-1303 від 26.07.2017 року;
№ 3546-1303 від 06.06.2017 року;
№ 3546-1303 від 26.07.2017 року
зі сплати орендної плати з фізичних осіб
№ 0000221503 від 18.03.2014 року;
№ 0000221503 від 18.03.2014 року;
№ 002041503 від 07.04.2014 року;
№ 002041503 від 07.04.2014 року;
№ 2256-15 від 05.06.2014 року;
№ 2368-21 від 11.06.2015 року;
№ 2615-1303 від 29.06.2016 року;
№ 3545-1303 від 06.06.2017 року з проведення коригування інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1
зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області прийняти рішення про списання (анулювання) пені з земельного податкуу з фізичних осіб за податковим повідомленням- рішенням № 349791-1309-0462 вцід 15.06.2018 року на загальну суму 616,27 грн. та податковим повідомленням - рішення № 349790-1309-0462 від 15.06.2018 року на загальну суму 5558,90 грн. з проведенням коригування інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 з урахуванням анульованої пені.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковий борг позивача, який виник на підставі податкових повідомлень - рішень з орендної плати та з земельного податку з фізичних осіб став безнадійним, оскільки минули строки давності передбачені статтею 102 ПК України. Оскільки податковий борг став безнадійний, то і пеня нарахована податковим органом є безнадійною та підлягає списанню. Однак податковий орган не здійснює дії спрямовані на списання податкового боргу позивача.
Ухвалою суду від 17.09.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. Податковий борг позивача не є безнадійним: не закінчився строк 1095 днів. Податковий орган подав позов до суду про стягнення податкового боргу. Враховуючи, що положення підпункту 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України розповсюджується на правовідносини які виникли з 01.01.2021, то відповідно за вказаним підпунктом анулюванню підлягатиме пеня, право по нарахуванню якої виникло у контролюючого органу з 01.01.2021 та нарахування такої пені контролюючим органом проведено поза межами 1095 днів з дня виникнення такого права. Право на нарахування пені виникло у контролюючого органу до 01.01.2021 року.
Ухвалою суду від 03.03.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.
Згідно інформації відповідача за позивачем обліковується наступний податковий борг в т.ч. і пеня, який виник на підставі податкових повідомлень - рішень, копії яких містяться у матеріалах справи :
від 18.05.2016 року № 3313921-1303, від 06.06.2017 року № 3547-1303, від 06.06.2017 року № 3546-1303, від 30.07.2018 року № 1037282-1309-0462, від 30.07.2018 року № 1037281-1309-0462, від 12.03.2018 року № 349791-1309-0462, від 12.03.2018 року № 349790-1309-0462, від 14.03.2019 року № 499755-5150-0462, від 17.06.2020 року № 29001-5140-0462, від 02.03.2021 року № 315914-2405-0462, від 30.06.2022 року № 0078323-2405-0462, від 28.04.2023 року № 253976-2412-0463 з земельного податку, а також від 18.03.2014 року № 0000221503, від 07.04.2014 року № 0002041503, від 05.06.2014 року № 2256-15, від 11.06.2015 року № 2368-21, від 29.06.2016 року № 2615-1303, 06.06.2017 року № 3545-1303, від 30.07.2018 року № 1037284-1309-0462, від 30.07.2018 року № 1037283-1309-0462 з орендної плати.
Відповідач надав вказані вище податкові повідомлення - рішення, а також докази їх направлення та отримання позивачем.
Відповідачем не надано суду копії податкових повідомлень - рішень від 15.06.2018 року № 349791-1309-0462 та від 15.06.2018 року № 349790-1309-0462, а також від 26.07.2017 року № 3547-1303 та від 26.07.2017 року № 3546-1303, від 12.07.2016 року № 3313921-1303 та від 26.07.2017 року № 3546-1303. Судом під час розгляду справи встановлено, що відповідач у інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 невірно відображає дати вказаних вище податкових повідомлень - рішень: дата не відповідача даті, яка вказана на корінці податкового повідомлення - рішення.
Предметом позову у даній справі є питання чи є податковий борг позивача безнадійним відповідно до вимог Податкового кодексу України, який виник на підставі наступних податкових повідомлень - рішень: від 18.05.2016 року № 3313921-1303, від 06.06.2017 року № 3547-1303, від 06.06.2017 року № 3546-1303, від 30.07.2018 року № 1037282-1309-0462, від 30.07.2018 року № 1037281-1309-0462, від 12.03.2018 року № 349791-1309-0462, від 12.03.2018 року № 349790-1309-0462, від 14.03.2019 року № 499755-5150-0462, від 17.06.2020 року № 29001-5140-0462, від 02.03.2021 року № 315914-2405-0462, від 30.06.2022 року № 0078323-2405-0462, від 28.04.2023 року № 253976-2412-0463 з земельного податку, а також від 18.03.2014 року № 0000221503, від 07.04.2014 року № 0002041503, від 05.06.2014 року № 2256-15, від 11.06.2015 року № 2368-21, від 29.06.2016 року № 2615-1303, 06.06.2017 року № 3545-1303, від 30.07.2018 року № 1037284-1309-0462, від 30.07.2018 року № 1037283-1309-0462 з орендної плати.
Згідно п.п.4.1.1 ст. 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, зокрема, загальності оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.
У відповідності до пунктів 36.1, 36.2 та 36.3 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст. 38 ПК України).
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п.14.1.175 ст. 14 ПК України).
Відповідно до абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу (п.56.17 ст. 56 ПК України).
Погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (п.14.1.152 ст. 14 ПК України).
Контролюючі органи здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів (п.19-1.1.24 ст. 19 ПК України).
Контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (п.20.1.29 ст. 20 ПК України).
Списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг (п.101.1 ст. 101 ПК України).
Згідно вимог п.101.2 ст. 101 ПК України під терміном “безнадійний» розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу.
Пунктом 102.1 ст. 102 ПК України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним (п.102.4 ст.102 ПК України).
Контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.101.5 ст. 101 ПК України).
За вказаних обставин суд доходить до висновку, що за кожним податком і збором у платника податку виникає безумовний обов'язок сплатити суму такого податку чи збору у порядку і строки, визначені законом. Виконанням податкового обов'язку визнається сплати в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов'язаний його сплатити, а у разі не сплати - податковий обов'язок не є виконаним.
У такому разі контролюючий орган вживає заходів з метою погашення платником податку податкового боргу, до яких належать стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 ПК України).
При цьому стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.
У разі коли контролюючий орган ініціював до стягнення податковий борг до закінчення цього строку давності, цей податковий борг не підпадає під визначення “безнадійного», тому у разі його стягнення за рішенням суду, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання, строк його стягнення може встановлюватися тільки до повного погашення заборгованості або до визнання його безнадійним тільки у випадках, передбачених п. п. 101.2.1, 101.2.2, 101.2.4, 101.2.5 ст. 101 ПК України.
Згідно п.129.9.1 ст. 129 ПК України реня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню в таких випадках: закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.
Обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є: сплив строків давності застосування штрафів за вчинення податкового правопорушенн (п. 112.8.1. ст. 112 ПК України).
Однак у відповідності до вимог абзацу 10 п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення» ПК України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
При цьому дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».
Водночас, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України.
Так, відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України, тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України.
Таким чином, строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 ПК України був зупинений з 18.03.2020 року по 01.08.2023 року та відновив свій відлік з 01.08.2023 року.
За вказаних обставин предметом встановлення у даній справі є:
дата виникнення податкового боргу у позивача з земельного податку та орендної плати, тобто коли податкові зобов'язання позивача стали узгодженими;
строк сплати податкового боргу позивачем;
ініціювання відповідачем в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу стягнення податкового боргу шляхом звернення з позовом до суду і існування рішення суду про стягнення податкового боргу з позивача.
Судом під час розгляду справи встановлено, що податковий борг з оредної плати виник на підставі податкового повідомлення - рішення від від 18.03.2014 року № 0000221503, від 07.04.2014 року № 0002041503, від 05.06.2014 року № 2256-15, від 11.06.2015 року № 2368-21, від 29.06.2016 року № 2615-1303, 06.06.2017 року № 3545-1303; строк давності 1095 днів для ініціювання відповідачем стягнення податкового боргу сплив станом на день подання позивачем позовної заяви до суду; рішення суду про стягнення податкового боргу відсутнє; відповідач не надав суду доказів звернення з позовом до суду про стягнення податкового боргу, який виник на підставі зазначених вище податкових повідомлень - рішень.
За вказаних обставин судом під час розгляду справи встановлено, що податковий борг позивача згідно податкового повідомлення - рішення від 18.03.2014 року № 0000221503, від 07.04.2014 року № 0002041503, від 05.06.2014 року № 2256-15, від 11.06.2015 року № 2368-21, від 29.06.2016 року № 2615-1303, 06.06.2017 року № 3545-1303, у т.ч. і штрафні санкції та пеня, є безумовно безнадійним, оскільки сплив строк давності 1095 днів.
Податковий борг з орендної плати, який виник на підставі податкових повідомлень - рішень від 30.07.2018 року № 1037284-1309-0462, від 30.07.2018 року № 1037283-1309-0462, не є безнадійним, оскільки строк 1095 днів не сплив з урахуванням зупинення строків давності з 18.03.2020 року по 01.08.2023 року; крім того, відповідач звернувся з позовом до адміністративного суду про стягнення податкового боргу, що виник на підставі двох зазначених вище податкових повідомлень - рішень; ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 року відкрито провадження у справі № 160/8522/24.
Судом під час розгляду справи встановлено, що податковий борг виник на підставі податкового повідомлення - рішення від 18.05.2016 року № 3313921-1303, від 06.06.2017 року № 3547-1303, від 06.06.2017 року № 3546-1303, від 06.06.2017 року № 3545-1303, від 30.07.2018 року № 1037262-1309-0462, від 30.07.2018 року № 1037281-1309-0462, від 12.03.2018 року № 349791-1309-0462, від 12.03.2018 року № 349790-1309-0462, від 14.03.2019 року № 499755-5150-0462, від 17.06.2020 року № 29001-5140-0462, від 02.03.2021 року № 315914-2405-0462, від 30.06.2022 року № 0078323-2405-0462, від 28.04.2023 року № 253976-2412-0463 з земельного податку.
Судом під час розгляду справи встановлено, що стосовно податкового боргу з земельного податку, що виник на підставі податкового повідомлення - рішення від 18.05.2016 року № 3313921-1303, від 06.06.2017 року № 3547-1303, від 06.06.2017 року № 3546-1303, від 06.06.2017 року № 3545-1303, сплив строк давності 1095 днів для ініціювання відповідачем стягнення податкового боргу, з урахуванням періоду часу з 18.03.2020 року по 01.08.2023 року протягом якого вказаний строк був зупинений; рішення суду про стягнення податкового боргу відсутнє; позивач не оскаржував вказані податкові повідомлення - рішення у судовому та/або адміністративному порядку.
Судом під час розгляду справи встановлено, що відповідач ініціював стягнення податкового боргу у судовому порядку в межах 1095 денного строку, з урахуванням періоду часу з 18.03.2020 року по 01.08.2023 року протягом якого вказаний строк був зупинений згідно наступних податкових повідомлень - рішень: від 30.07.2018 року № 1037262-1309-0462, від 30.07.2018 року № 1037281-1309-0462, від 12.03.2018 року № 349791-1309-0462, від 12.03.2018 року № 349790-1309-0462, від 14.03.2019 року № 499755-5150-0462, від 17.06.2020 року № 29001-5140-0462, від 02.03.2021 року № 315914-2405-0462, від 30.06.2022 року № 0078323-2405-0462, від 28.04.2023 року № 253976-2412-0463, що підтверджується копією позовної заяви та ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 року у справі № 160/8522/24.
За вказаних обставин судом під час розгляду справи встановлено, що податковий борг позивача згідно податкового повідомлення - рішення від 18.05.2016 року № 3313921-1303, від 06.06.2017 року № 3547-1303, від 06.06.2017 року № 3546-1303, від 06.06.2017 року № 3545-1303 з земельного податку, у т.ч. і штрафні санкції та пеня, є безумовно безнадійним, оскільки сплив строк давності 1095 днів, а стосовно податкового боргу згідно податкових повідомлень - рішень від 12.03.2018 року (від 15.06.2018 року) № 349791-1309-0462, від 12.03.2018 року (від 15.06.2018 року) № 349790-1309-0462 строк давності 1095 днів не сплив.
Так, наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.07.2022 № 220 затверджений Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків (далі - Порядок № 220), у підпункті 5 пункту 2 розділу ІІ якого визначено, що безнадійним податковим боргом є, зокрема, податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 глави 9 розділу II Кодексу,- станом на дату прийняття рішення керівником (його заступником або уповноваженою особою) територіального органу ДПС.
Визначення суми безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню, здійснюється територіальними органами ДПС на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС (далі - ІКС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу для кожного з випадків, визначених пунктом 2 цього розділу (пункт 3 розділу II Порядку № 220).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 220 у випадках, передбачених підпунктами 1-5, 7, 8 пункту 2 розділу II цього Порядку, за результатами розгляду документів, необхідних для підтвердження безнадійності податкового боргу, керівник (його заступник або уповноважена особа) територіального органу ДПС за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Таким чином, зі змісту вищенаведених норм Порядку № 220 судом встановлено, що списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
При цьому, звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов'язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пункт 2 розділу ІІІ Порядку №220). В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач діяв всупереч вимогам Порядку № 220, самостійно не списавши податковий борг позивача, який має статус безнадійного.
Списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг (п.101.1 ст. 101 ПК України).
Згідно п.1 розділу ІІ Порядку № 220 списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі штрафні санкції, пеня, нараховані на такий податковий борг.
Разом з тим, суд не бере до уваги доводи відповідача про втручання в його дискреційні повноваження, зобов'язуючи його списати податковий борг, виходячи з наступного.
Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Здійснюючи судочинство, Європейський суд неодноразово аналізував межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 у справі "Педерсен і Бодсгор проти Данії" зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї.
Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Разом з тим, у рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 у справі "Волохи проти України" при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є "передбачуваною", якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. "…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання".
Отже, як вбачається з наведених судових рішень, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб'єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з у рахуванням принципу верховенства права.
Суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
З огляду на вищенаведене, оскільки борг позивача в т.ч. штрафні санкції та пеня, який виник на підставі податкових повідомлень - рішень від 18.03.2014 року № 0000221503, від 07.04.2014 року № 002041503, від 05.06.2014 року № 2256-15, від 11.06.2015 року № 2368-21, від 29.06.2016 року № 2615-1303, від 06.06.2017 року № 3545-1303 з орендної плати та, що виник на підставі податкових повідомлень - рішень від 18.05.2016 року (від 12.07.2016 року) № 3313921-1303, від 06.06.2017 року (від 26.07.2017 року) № 3547-1303, від 06.06.2017 року (від 26.07.2017 року) № 3546-1303 з земельного податку, є безнадійним, бездіяльність відповідача у списанні податкового боргу є протиправною та можливості прийняття відповідачем альтернативного рішення законодавством не встановлено, то зобов'язання відповідача прийняти рішення про списання такого безнадійного боргу з відображенням в в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 є ефективним способом захисту в межах спірних правовідносин, який виключає подальше звернення позивача до суду за захистом порушених прав.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що положення підпункту 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України розповсюджується на правовідносини які виникли з 01.01.2021, то відповідно за вказаним підпунктом анулюванню підлягатиме пеня, право по нарахуванню якої виникло у контролюючого органу з 01.01.2021 та нарахування такої пені контролюючим органом проведено поза межами 1095 днів з дня виникнення такого права; право на нарахування пені виникло у контролюючого органу до 01.01.2021 року, а також про застосування постанови Верховного Суду у справі № 160/538/23, оскільки в силу прямої вказівки ПК України та Порядку № 220 списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі штрафні санкції, пеня, нараховані на такий податковий борг; предметом спору у справі № 160/538/23 не було питання списання безнадійного податкового боргу, а було стягнення податкового боргу.
За вказаних обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
У відповідності до вимог ч.3 ст. 139 КАС України підлягає стягненню з відповідача судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. 241-246 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо не списання податкового боргу, який виник на підставі податкових повідомлень - рішень від 18.03.2014 року № 0000221503, від 07.04.2014 року № 002041503, від 05.06.2014 року № 2256-15, від 11.06.2015 року № 2368-21, від 29.06.2016 року № 2615-1303, від 06.06.2017 року № 3545-1303 з орендної плати та, що виник на підставі податкових повідомлень - рішень від 18.05.2016 року (від 12.07.2016 року) № 3313921-1303, від 06.06.2017 року (від 26.07.2017 року) № 3547-1303, від 06.06.2017 року (від 26.07.2017 року) № 3546-1303 з земельного податку у т.ч. і штрафні санкції та пеня, як є безнадійного.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області прийняти рішення про списання податкового боргу ОСОБА_1 , який виник на підставі податкового повідомлення - рішення від 18.03.2014 року № 0000221503, від 07.04.2014 року № 002041503, від 05.06.2014 року № 2256-15, від 11.06.2015 року № 2368-21, від 29.06.2016 року № 2615-1303, від 06.06.2017 року № 3545-1303 з орендної плати та, що виник на підставі податкових повідомлень - рішень від 18.05.2016 року (від 12.07.2016 року) № 3313921-1303, від 06.06.2017 року (від 26.07.2017 року) № 3547-1303, від 06.06.2017 року (від 26.07.2017 року) № 3546-1303 з земельного податку у т.ч. і штрафні санкції та пеня, як безнадійного, з відображенням в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 .
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ, за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 03 березня 2025 року.
Суддя С.В. Златін