03 березня 2025 року Справа № 160/6559/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату грошової компенсації за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами станом на 01 січня 2024 рік, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Разом з позовним вимогами позивач подав клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.
Клопотання мотивоване тим, що позивач є учасником бойових дій та відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 "Про загальну мобілізацію" мобілізований у першу хвилю (оперативні резервісти, колишні військовослужбовці та ветерани АТО та ООС). Вказані обставини свідчать про пропуск строку звернення позивача до суду за захистом його прав з поважних причин та є підставою для поновлення судом строків, встановлених частиною другою статті 122 КАС України. Просив суд визнати причину пропуску строку поважними та поновити строк зверненням до суду.
Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає про необхідність залишення його без розгляду, з огляду на таке.
Аналізуючи аргументи позивача, викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, суд вважає поважними причини пропуску даного строку та приходить до висновку про наявність правових підстав для його поновлення.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У силу частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У розумінні пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічною службою є, зокрема, військова служба.
Спір у цій справі виник з приводу розміру грошової компенсації вартості не отриманого під час проходження військової служби речового майна, яка підлягає виплаті, зокрема, в разі звільнення військовослужбовця з військової служби.
Частиною третьою статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII встановлено, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Щодо правової природи компенсації за неотримане речове майно, то Судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові від 30 листопада 2020 року у справі №480/3105/19 дійшла висновку, що таку слід розглядати як особливий, окремий вид належних військовослужбовцю сум.
Чинне законодавство передбачає обов'язок виплатити військовослужбовцю, який звільняється зі служби, грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно на день виключення зі списків особового складу військової частини.
Умовою для виникнення такого обов'язку є подання військовослужбовцем відповідного рапорту під час проходження служби.
Отже, компенсація вартості за неотримане речове майно належить до складу належних звільненому працівникові сум у розумінні статті 116 Кодексу законів про працю України.
Враховуючи визначену у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2020 року у справі №480/3105/19 правову природу компенсації за неотримане речове майно, Верховний Суд у постановах від 30 серпня 2021 року №520/7668/20, від 12 жовтня 2021 року 380/6200/20, від 23 червня 2022 року №540/1951/20 та від 14 грудня 2023 року №380/1785/21, дійшов правового висновку, що спеціальним строком звернення до суду з позовом про оскарження бездіяльності військової частини щодо невиплати компенсації за неотримане речове майно у зв'язку із звільненням із військової служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
З матеріалів справи слідує, що позивача, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 16 грудня 2024 року №17-РС з військової служби у запас відповідно до пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №362 від 18.12.2024, з 18.12.2024 виключено із списків особового складу частини, всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, 27.01.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату, зокрема, грошової компенсації за неотримане речове майно, на яку Військова частина НОМЕР_1 листом від 13.02.2025, що виплата такої компенсації буде здійснена відповідно до довідки-розрахунку при надходженні коштів.
Тобто, підставою даного позову є наслідки за результатами розгляду відповідачем заяви ОСОБА_1 від 27.01.2025 відповідно до листа військової частини НОМЕР_1 від 13.02.2025 №2689, яким позивачу було відмовлено у нарахуванні та виплаті грошової компенсації не неотримане речове майно. Натомість до суду з цим позовом ОСОБА_1 звернувся 25.02.2025, відповідно, позивачем не пропущено строк на звернення до адміністративного суду. Отже, клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом підлягає залишенню без розгляду.
Спір виник з публічно-правових відносин та згідно зі статтею 19 КАС України належить до юрисдикції адміністративних судів і має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 20 КАС України справа підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Поданий адміністративний позов відповідає вимогам ст. ст. 160, 161, 172 КАС України, підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі судом не встановлено.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Керуючись ст. ст. 122, 160, 161, 162, 171, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом - залишити без розгляду.
Клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження - задовольнити.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене провадження в адміністративній справі.
Повідомити сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/.
Розгляд і вирішення справи здійснювати одноособово суддею Калугіною Н.Є.
Роз'яснити відповідачу про його право подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.
Роз'яснити позивачу про його право подати відповідь на відзив - у п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на позов, у разі його подання відповідачем, дотримуючись вимог ст. 163 КАС України.
Роз'яснити відповідачу про його право подати заперечення, дотримуючись вимог ст. 164 КАС України - у п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив, у разі його подання позивачем.
Роз'яснити учасникам справи, що справа буде розглянута у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі, відповідно до ст. 258 КАС України.
Звернути увагу учасників справи на належні їм процесуальні права і обов'язки, що передбачені статтями 44, 45, 47 КАС України.
Копії даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є. Калугіна