Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
м. Миколаїв.
18.10.2010 р. 11:33 № 2а-5199/10/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Зіньковського О.А., секретар судового засідання Васильєва А.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомФізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, Миколаївська область, 57500;
доОчаківська ОДПІ, вул.Шкрептієнко, 27, м.Очаків, 57500;
провизнання незаконним та скасування рішення від 05.08.2010р. №0000812302;
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 (довіреність від 03.09.2010 року);
від відповідача: Желтоногов О.С. (довіреність №5721(Ж)100-114 від 14.06.2010 року);
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 пред'явила позов до Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування рішення від 05.08.2010р. №0000812302.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених у позові (а.с.5-6), додаткових поясненнях та, крім інших підстав, зазначив, що чинним законодавством на цей час не передбачено конкретного порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб -суб'єктів малого підприємництва. Зазначена правова позиція, на його думку, також викладена у листі Міністерства юстиції України №6091-0-4-10-20 від 19.05.10р. “Щодо порядку ведення обліку доходів і витрат суб'єктів малого підприємництва”, в Листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва №3471 від 19.03.10 року та у відповідній судовій практиці.
Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначив, що рішення Очаківської ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000812302 від 05.08.2010р. прийнято у відповідності до чинного законодавства, перевірка позивача проведена в порядку та у спосіб передбачений чинним законодавством.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, адміністративний суд -
встановив:
Позивач є фізичною особою - підприємцем (а.с.7), в 2010 році перебував на спрощеній системі оподаткування шляхом сплати єдиного податку (а.с.12), здійснювала продаж непродовольчих товарів (одяг).
28.07.2010 року, посадовими особами ДПА у Миколаївській області здійснено перевірку фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, про що складено акт №133/14/07/23/2601907666 від 28.07.2010р. (а.с.9-11).
На підставі зазначеного акту прийнято рішення Очаківської ОДПІ про застосування штрафних санкцій №0000812302 від 05.08.2010р. в розмірі 10290грн. (а.с.8).
В рішенні зазначено порушення позивачем (на думку відповідача) пункту 12 ст.3 закону України від 06.07.95р. №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме не виконання позивачем обов'язку вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг). В описі фактичної наявності товарів за місцем реалізації (а.с.10) зазначено на відсутність всіх необхідних реквізитів в наданих під час перевірки накладних на товар.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 67 та пункту 1 частини другої статті 92 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.
Відповідно до пункту 4 "Перехідних положень" Конституції України Президент України протягом трьох років після набуття чинності Конституції України мав право видавати схвалені Кабінетом Міністрів України і скріплені підписом Прем'єр-міністра України укази з економічних питань, не врегульованих законами, з одночасним поданням відповідного законопроекту до Верховної Ради України в порядку, встановленому статтею 93 цієї Конституції.
В період дії "Перехідних положень" Конституції України було видано Указ Президента України від 3 липня 1998р. №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі - Указ).
Статтею 4 Указу визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва.
Форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.
При цьому, частиною третьою статті 6 Указу визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи - платники єдиного податку мають право не застосовувати електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків із споживачами.
В той же час, преамбулою Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон) встановлено, що цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Згідно із статтею 6 Закону облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
При цьому, відповідно до пункту 6 статті 9 вказаного Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтв про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продажу підакцизних товарів, за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
Згідно з пунктами 1 та 5 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.01р. №1269, визначено, що книга обліку доходів витрат (далі - книга) ведеться суб'єктами підприємницької діяльності фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством.
Суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості:
- порядковий номер запису;
- дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом;
- сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника;
- сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг);
- сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.
Пунктом 8 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.10.99р. №599, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.99р. за №752/4045, встановлено, що для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком №10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93р. №12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.93р. за №64. При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу)", "чистий доход".
Таким чином, слід зазначити, що форма Книги обліку доходів і витрат, затверджена вищевказаним наказом, не передбачає ведення обліку товарних запасів. Не передбачено також законодавством ведення обліку товарних запасів суб'єктами малого підприємництва, які не є платниками податку на додану вартість.
З урахуванням того, що позивач не є платником податку на додану вартість, застосування до нього штрафної санкції за не ведення обліку товарних запасів було неправомірним.
У зв'язку з зазначеним, суд дійшов висновку, що вищезазначеними нормативно-правовими актами визначено порядок ведення доходів і витрат суб'єктами малого підприємництва, який не передбачає включення в Книгу ОДВ переліку накладних на товар та інших первинних документів.
Саме ця підстава була застосована відповідачем при прийнятті рішення про застосування штрафних санкцій для позивача.
Обов'язок щодо внесення записів на підставі первинних документів визначений лише в Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат громадян -суб'єктів підприємницької діяльності (з особливостями її ведення для сфери торгівлі) ф.№10, який ухвалений у вигляді листа ДПА від 05.11.97р. №17-0117/10-8886.
Посилання відповідача на лист ДПА від 03.03.2009р. №4364/7/23-7017/159 суд також вважає безпідставним, оскільки у вказаному листі ДПА підтверджує той факт, що відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку, в той час, як дія Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" розповсюджується лише на юридичних осіб, їх філіали та представництва і не стосується фізичних осіб-підприємців.
Крім того, суд зазначає, що листи ДПА на які посилається відповідач не є нормативно-правовими актами, вони носять лише роз'яснювальний, інформаційний характер і не повинні містити нових правових норм.
Таким чином, відсутність за місцем реалізації певних первинних документів на товар або недоліки в оформленні таких первинних документів не можуть бути підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі ст.21 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” щодо фізичних осіб-підприємців.
Суд також бере до уваги, що згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряє їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів суду законність, обґрунтованість та пропорційність прийнятого рішення.
За таких обставин суд не може вважати рішення відповідача обґрунтованим, законним та пропорційним.
У зв'язку з цим позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Керуючись статтями 11, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати незаконним та скасування рішення Очаківська об'єднаної державної податкової інспекції №0000812302 від 05.08.2010р. про застосування до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій на суму 10290грн.
3. Присудити з Державного бюджету України на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 3грн. 40коп.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення у судому засіданні вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О. А. Зіньковський
постанова складена у повному обсязі
22.10.2010 р.